Інституційний репозитарій

Національного університету харчових технологій

ISSN 2310-8282

Положення про Інституційний репозитарій

Кількість документів у репозитарії: 48043

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 15 з 15

Нові надходження

Дослідження впливу зовнішніх факторів на формування інвестиційних ресурсів підприємств харчової промисловості
(2025) Михайлик, Ольга Михайлівна; Демиденко, Олексій Юрійович
У статті обґрунтовано, що формування інвестиційних ресурсів підприємств харчової промисловості значною мірою визначається впливом зовнішнього середовища, яке створює як можливості, так і загрози для їх розвитку. Визначено, що сприятливе зовнішнє середовище – стабільна політична ситуація, доступне кредитування, дієва державна підтримка та розширення інтеграційних можливостей - стимулюють приплив інвестицій у харчову промисловість. Серед зовнішніх факторів впливу на інвестиційні ресурси підприємств харчової промисловості виділено: макроекономічні (інфляція, валютні коливання, високі відсоткові ставки, валовий внутрішній продукт, купівельна спроможність держави); політико-правові (державна фінансова підтримка інвестиційної діяльності, податкові стимули, воєнно-політична нестабільність; відповідність та стабільність законодавства інвестиційним викликам); соціально-демографічні (зміни у споживчому попиті, структура витрат населення; дефіцит робочої сили, міграційні процеси; вікова структура населення); технологічні (інновації, модернізація обладнання, розвиток інфраструктури, конкурентоспроможність та конкурентостійкість підприємств); міжнародні (умови доступу на ринки, програми міжнародної фінансової підтримки, глобальні кризи, світові ціни на продовольство, обсяги експорту та імпорту). Аргументовано, що інвестиційна активність підприємств харчової промисловості є результатом комплексного впливу багатьох зовнішніх чинників, які можуть як стимулювати, так і стримувати розвиток підприємств. Визначено, що для підвищення їхньої інвестиційної привабливості необхідно забезпечити стабільність макроекономічної політики, сприяння інтеграції у міжнародні ринки, підтримку інноваційної діяльності та формування прозорого й передбачуваного політико-правового середовища. Це створить передумови для акумулювання та ефективного використання інвестиційних ресурсів для досягнення цілей сталого зростання. The article substantiates that the formation of investment resources of food industry enterprises is largely determined by the influence of the external environment, which creates both opportunities and threats for their development. It was determined that a favorable external environment - a stable political situation, affordable credit, effective state support and the expansion of integration opportunities - stimulate the inflow of investments in the food industry. Among the external factors influencing the investment resources of food industry enterprises, the following are highlighted: macroeconomic (inflation, currency fluctuations, high interest rates, gross domestic product, purchasing power of the state); political and legal (state financial support for investment activities, tax incentives, military and political instability; compliance and stability of legislation with investment challenges); socio-demographic (changes in consumer demand, population expenditure structure; labor shortage, migration processes; age structure of the population); technological (innovation, equipment modernization, infrastructure development, competitiveness and competitiveness of enterprises); international (market access conditions, international financial support programs, global crises, world food prices, export and import volumes). It is argued that the investment activity of food industry enterprises is the result of the complex influence of many external factors that can both stimulate and restrain the development of enterprises. It was determined that in order to increase their investment attractiveness, it is necessary to ensure the stability of macroeconomic policy, promote integration into international markets, support innovative activities, and create a transparent and predictable political and legal environment. This will create prerequisites for the accumulation and effective use of investment resources to achieve the goals of sustainable growth.
Застосування цифрових інструментів у фінансово-економічному аналізі підприємств харчової промисловості
(2025) Михайлик, Ольга Михайлівна
Synergy of project management andtechnological innovations in improvingthe efficiency of food production
(2026) Vidomenko, Oksana; Kaidanovych, Vladyslav
In the face of global instability, energy crises, and military threats, traditional linear management models for food industry enterprises have exhausted their capacity. The necessity of transitioning to qualitatively new development mechanisms requires a search for synergy between rigorous technological updates and flexible project management. The integration of modern project tools into reengineering processes is becoming a decisive condition for industrial transformation, allowing for the structuring of chaotic innovation cycles and ensuring the rational use of resources within strict time and financial constraints. The study demonstrates that the modern management paradigm requires the implementation of hybrid models, where process management guarantees stability and the project approach acts as a framework for implementing unique changes. Technological innovations—both product-oriented (creation of nutrients with specified properties) and process-oriented (implementation of heat recovery systems and aseptic filling)—are identified as the substantive core of innovation projects. Particular attention is paid to combining the Stage-Gate methodology with the Agile strategy, which transforms risky scientific research into a system of ‘controlled flexibility’. This allows for the creation of ‘minimum viable innovations’ (MVP), minimising the ‘fear of failure’ and breaking down the ‘functional silos’ of traditional hierarchies. The research establishes that the transition to SCADA systems with artificial intelligence algorithms transforms abstract energy saving into a manageable technological process with predictive diagnostics. Practical results confirm that project-oriented reengineering ensures a leap-like reduction in resource intensity: a 15–25% reduction in energy consumption and a 3–5% increase in finished product output. Such indicators are achieved by eliminating bottlenecks in conservative structures and implementing intelligent loss-monitoring systems. The formation of synergy between project management and technological innovation is a key factor in converting scientific novelty into strategic business resilience. The proposed model successfully resolves the conflict between the requirements of high technology and the inertia of hierarchical systems. Such an integrated approach transforms each innovation project into a powerful lever for increasing the efficiency and competitiveness of food industry enterprises in the global market. В умовах глобальної нестабільності, енергетичних криз та військових загроз традиційні лінійні моделі управління підприємствами харчової промисловості вичерпали свої можливості. Необхідність переходу до якісно нових механізмів розвитку вимагає пошуку синергії між ретельним технологічним оновленням та гнучким управлінням проектами. Інтеграція сучасних проектних інструментів у процеси реінжинірингу стає вирішальною умовою промислової трансформації, дозволяючи структурувати хаотичні інноваційні цикли та забезпечуючи раціональне використання ресурсів у рамках жорстких часових та фінансових обмежень. Дослідження демонструє, що сучасна парадигма управління вимагає впровадження гібридних моделей, де управління процесами гарантує стабільність, а проектний підхід виступає основою для впровадження унікальних змін. Технологічні інновації – як продуктово-орієнтовані (створення поживних речовин із заданими властивостями), так і процесо-орієнтовані (впровадження систем рекуперації тепла та асептичного розливу) – визначені як змістовне ядро інноваційних проектів. Особлива увага приділяється поєднанню методології Stage-Gate зі стратегією Agile, яка перетворює ризиковані наукові дослідження на систему «контрольованої гнучкості». Це дозволяє створювати «мінімально життєздатні інновації» (MVP), мінімізуючи «страх невдачі» та руйнуючи «функціональні силоси» традиційних ієрархій. Дослідження встановлює, що перехід до SCADA-систем з алгоритмами штучного інтелекту перетворює абстрактне енергозбереження на керований технологічний процес з прогнозною діагностикою. Практичні результати підтверджують, що проектно-орієнтований реінжиніринг забезпечує стрибкоподібне зниження ресурсоємності: зниження енергоспоживання на 15–25% та збільшення випуску готової продукції на 3–5%. Такі показники досягаються шляхом усунення вузьких місць у консервативних структурах та впровадження інтелектуальних систем моніторингу втрат. Формування синергії між управлінням проектами та технологічними інноваціями є ключовим фактором перетворення наукової новизни на стратегічну стійкість бізнесу. Запропонована модель успішно вирішує конфлікт між вимогами високих технологій та інерцією ієрархічних систем. Такий комплексний підхід перетворює кожен інноваційний проект на потужний важіль підвищення ефективності та конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості на світовому ринку.
Функціонування неологізмів на тлі глобалізаційний світовий процесів
(2025) Приблуда, Людмила Михайлівна
У науковій праці проаналізовано особливості функціонування неологізмів як динамічного результату науково-технічного прогресу та глобалізаційних процесів у сучасній українській мові. На основі розвідок відомих мовознавців розглянуто класифікацію інноваційної лексики – від власне неологізмів та англіцизмів до семантичних трансформацій і авторських оказіоналізмів. Автор підкреслює, що мова як живий організм активно адаптує нові лексеми для відображення актуальних суспільно-політичних і культурних реалій. This scientific paper analyzes the specifics of neologisms' functioning as a dynamic result of scientific and technological progress and globalization processes in the modern Ukrainian language. Based on the research of prominent linguists, the classification of innovative vocabulary is examined, ranging from proper neologisms and anglicisms to semantic transformations and authorial occasionalisms. The author emphasizes that language, as a living organism, actively adapts new lexemes to reflect current socio political and cultural realities.
Мовні та позамовні чинники збагачення лексичного складу сучасної української літературної мови
(2025) Приблуда, Людмила Михайлівна
Наукову працю присвячено аналізу мовних та позамовних чинників, що зумовлюють динамічне збагачення лексичного складу сучасної української літературної мови. Розглянуто внутрішні мовні ресурси та зовнішні суспільні трансформації як основні рушії розвитку словникового фонду в умовах глобалізації. У роботі узагальнено наукові підходи до класифікації причин запозичень, серед яких ключовими є прагнення до лаконізму, термінологічна однозначність та активна міжнародна інтеграція. Особливу увагу приділено впливу науково-технічного прогресу та цифрових технологій на появу нових лексичних одиниць. Зроблено висновок, що сучасні процеси лексичного оновлення відображають високий адаптивний потенціал української мови та її здатність відповідати запитам часу. The scientific work is devoted to the analysis of linguistic and extralinguistic factors that determine the dynamic enrichment of the lexical composition of the modern Ukrainian literary language. Internal linguistic resources and external social transformations are considered the primary drivers of vocabulary development in the context of globalization. The study synthesizes scientific approaches to classifying the reasons for borrowings, highlighting the drive for laconicism, terminological clarity, and active international integration as key factors. Particular attention is paid to the influence of scientific and technological progress and digital technologies on the emergence of new lexical units. It is concluded that modern processes of lexical renewal reflect the high adaptive potential of the Ukrainian language and its ability to meet the demands of the time.