Інституційний репозитарій

Національного університету харчових технологій

ISSN 2310-8282

Положення про Інституційний репозитарій

Кількість документів у репозитарії: 47529

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 15 з 15

Нові надходження

Переваги та недоліки використання ШІ при вивченні математики в умовах дистанційного навчання
(2025) Васютинська, Юлія Олегівна
Стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту (ШІ) зумовлює суттєві зміни у сфері математичної освіти, особливо в умовах дистанційного навчання. Інструменти ШІ відкривають можливості персоналізації траєкторій навчання, забезпечення оперативного зворотного зв’язку та автоматизації рутинних процедур контролю знань. Метою дослідження є здійснення комплексного аналізу переваг і недоліків застосування ШІ у процесі вивчення вищої математики в дистанційному форматі з акцентом на проблематиці оцінювання. Методологічною основою стали методи аналізу, порівняння та узагальнення наукових джерел, що дозволило комплексно оцінити наявний досвід упровадження ШІ у вищій математичній освіті. Результати дослідження засвідчують, що ШІ сприяє індивідуалізації навчання, підвищує мотивацію студентів і полегшує засвоєння абстрактних понять, водночас створюючи умови для оптимізації роботи викладача завдяки автоматизації перевірки завдань і моніторингу успішності. Водночас виявлено значні ризики: редукція мислення до механічного відтворення алгоритмів, непрозорість оцінювання, поширення випадків недоброчесності та інфраструктурні бар’єри. Ефективними практиками доведено використання змішаного навчання, практико-орієнтованих задач і чітких правил застосування ШІ, які забезпечують баланс між технологічними можливостями й розвитком критичного мислення. Зроблено висновки, що інтеграція ШІ у дистанційне навчання вищої математики має значний потенціал для підвищення якості освітнього процесу, проте потребує створення методичних стандартів і етичних норм, особливо у сфері оцінювання. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості їх використання викладачами, адміністраціями закладів освіти та розробниками освітніх платформ для оптимізації навчання та забезпечення доброчесності. Перспективи подальших досліджень вбачаються у розробці національних регламентів використання ШІ в освіті та емпіричному вивченні ефективності змішаних моделей у викладанні математичних дисциплін. Abstract. The rapid development of artificial intelligence (AI) technologies is causing significant changes in the field of mathematics education, especially in the context of distance learning. AI tools open up opportunities for personalizing learning trajectories, providing operational feedback, and automating routine knowledge control procedures. The purpose of the study is to conduct a comprehensive analysis of the advantages and disadvantages of using AI in the process of studying higher mathematics in a distance format with an emphasis on the issues of assessment. The methodological basis was the methods of analysis, comparison, and generalization of scientific sources, which allowed for a comprehensive assessment of the existing experience of implementing AI in higher mathematics education. The results of the study show that AI contributes to the individualization of learning, increases student motivation and facilitates the assimilation of abstract concepts, while creating conditions for optimizing the work of the teacher through the automation of task checking and monitoring of success. At the same time, significant risks were identified: the reduction of thinking to the mechanical reproduction of algorithms, the opacity of assessment, the spread of cases of dishonesty and infrastructure barriers. Effective practices have proven the use of blended learning, practice-oriented tasks and clear rules for the use of AI, which provide a balance between technological capabilities and the development of critical thinking. The conclusions are drawn that the integration of AI into distance learning in higher mathematics has significant potential for improving the quality of the educational process, but requires the creation of methodological standards and ethical norms, especially in the field of assessment. The practical value of the results obtained lies in the possibility of their use by teachers, administrations of educational institutions and developers of educational platforms to optimize learning and ensure integrity. Prospects for further research are seen in the development of national regulations for the use of AI in education and empirical study of the effectiveness of mixed models in teaching mathematical disciplines.
Системи підтримки прийняття рішень в транспортно-логістичних системах
(2025) Ковбаса, Максим Геннадійович; Васютинська, Юлія Олегівна
У статті проаналізовано системи прийняття рішень в транспортно-логістичних системах (ТЛС). Визначені основні компоненти системи прийняття рішень у транспортнологістичних системах (ТЛС), що базується на використанні комп’ютерних технологій (КТ) та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Серед них – інформаційні системи управління (Information Management Systems), використання алгоритмів оптимізації, системи підтримки прийняття рішень (Decision Support Systems, DSS), інтелектуальні транспортні системи (ІТС), системи планування ресурсів підприємства (ERP), геоінформаційні системи (GIS), системи штучного інтелекту (ШІ) та машинного навчання (Machine Learning, ML) та використання хмарних технологій (CT, Cloud Technologies). Оглянуто гіпотетичні та реальні задачі, що можуть бути вирішені за допомогою системи прийняття рішень в транспортно-логістичних системах (ТЛС). Серед них –– оптимізація маршрутів, управління запасами, управління перевезеннями, прогнозування попиту та мінімізація витрат, що координуються за допомогою технічно-машинного та інформаційно-комунікаційного інструментарію (ІКТ). Визначено ключові риси оптимізації маршрутів у структурі системи прийняття рішень в транспортно-логістичних системах (ТЛС) крізь призму урахування часу, відстані, вартості та імовірних перешкод, до яких віднесено затори, дорожні роботи та ін. із використанням ІКТ. Проаналізовано структурні риси управління запасами в парадигмі системи прийняття рішень в транспортно-логістичних системах, як-от регенерації оптимального рівня запасів на складах з метою уникнення дефіциту або профіциту товарів (до питання забезпечення належної ТЛ-сегментації) із використанням ІКТ. Означено сегментарні концепти управління перевезеннями в рамках транспортно-логістичного системного забезпечення, серед яких доцільно виділяти координацію графіку транспортних перевезень, а також видів транспорту пропорційно основним вимогам до партикулярних логістичних завдань із використанням ІКТ. Розглядається інструментарне забезпечення прогнозування попиту в рамках системи прийняття рішень в транспортно-логістичних системах (ТЛС), до якої віднесено аналітику попиту та пропозиції з метою планування майбутніх логістичних операцій із використанням транспорту за допомогою ІКТ. Визначаються процедурні елементи мінімізації витрат у системі прийняття рішень в транспортно-логістичних системах (ТЛС) крізь призму покращення транспортування та складування із використанням ІКТ. Abstract. The article analyzes decision-making systems in transport and logistics systems (TLS). The main components of the decision-making system in transport and logistics systems (TLS) based on the use of computer technologies (CT) and information and communication technologies (ICT) are defined. Among them are information management systems (Information Management Systems), the use of optimization algorithms, decision support systems (DSS), intelligent transport systems (ITS), enterprise resource planning systems (ERP), geographic information systems (GIS), systems of artificial intelligence (AI) and machine learning (Machine Learning, ML) and the use of cloud technologies (CT, Cloud Technologies). Hypothetical and real problems that can be solved with the help of a decisionmaking system in transport and logistics systems (TLS) are reviewed. Among them are route optimization, inventory management, transportation management, demand forecasting and cost minimization, which are coordinated with the help of technical and machine and information and communication tools (ICT). The key features of route optimization in the structure of the decision-making system in transport and logistics systems (TLS) are determined through the prism of taking into account time, distance, cost and possible obstacles, which include traffic jams, road works, etc. with the use of ICT. The structural features of inventory management in the paradigm of the decision-making system in transport and logistics systems are analyzed, such as the regeneration of the optimal level of inventory in warehouses in order to avoid a shortage or surplus of goods (to the issue of ensuring proper TL-segmentation) with the use of ICT. The segmental concepts of transportation management within the framework of transport and logistics system support are identified, among which it is advisable to highlight the coordination of the schedule of transportation, as well as types of transportation in proportion to the basic requirements for particular logistical tasks using ICT. Instrumental provision of demand forecasting as part of the decision-making system in transport and logistics systems (TLS) is considered, which includes demand and supply analytics for the purpose of planning future logistics operations using transport with the help of ICT. Procedural elements of cost minimization in the decision-making system in transport and logistics systems (TLS) are determined through the prism of improving transportation and warehousing using ICT.
Алгоритми розв’язання задачі комівояжера (tsp)
(2023) Васютинська, Юлія Олегівна; Яненко, Софія Леонідівна
Задача комівояжера - це задача знайти найкоротший шлях, який проходить через кожну з N вершин зв’язного графа, починаючи і закінчуючи в одній і тій самій вершині. З метою спрощення задачі та гарантії існування маршруту, зазвичай вважається, що модельний граф задачі є повним, тобто, що між довільною парою вершин існує ребро. Це можна досягти тим, що в тих випадках, коли між окремими містами не існує сполучення, вводити ребра з максимальною вагою. Через велику довжину таке ребро ніколи не потрапить до оптимального маршруту, якщо він існує. Майже всі алгоритми розв’язання задачі комівояжера евристичні і дають приблизні розв’язки, але не можуть гарантувати їх оптимальність. Точні методи хоч і гарантують найкращий розв’язок але є не ефективними за кількістю дій та витраченим часом. Тому, дивлячись на кількість міст та мету, потрібно обирати той тип алгоритмів який дасть оптимальне рішення за найкращий у певній ситуаціїї час. The traveling salesman problem is the problem of finding the shortest path that passes through each of the N vertices of a connected graph, starting and ending at the same vertex. To simplify the problem and guarantee the existence of a route, it is usually assumed that the model graph of the problem is complete, i.e., that there is an edge between any pair of vertices. This can be achieved by introducing edges with maximum weight in cases where there is no connection between individual cities. Due to its large length, such an edge will never be included in the optimal route, if it exists.Almost all algorithms for solving the traveling salesman problem are heuristic and provide approximate solutions, but cannot guarantee their optimality. Although exact methods guarantee the best solution, they are inefficient in terms of the number of actions and time spent. Therefore, depending on the number of cities and the goal, it is necessary to choose the type of algorithm that will provide the optimal solution in the best time for a given situation. Translated with DeepL.com (free version)
Досвід країн ЄС щодо ресурсозбереження і утилізації муніципальних відходів
(2025) Забрудська, Марія Олександрівна; Бублієнко, Наталія Олександрівна
У сучасних умовах зростання обсягів відходів питання їх раціонального управління стає одним із ключових напрямів екологічної політики. Країни ЄС вже сформували ефективну систему регулювання у цій сфері, яка охоплює всі етапи – від запобігання утворенню відходів до його переробки та утилізації. Європейський досвід показує, що завдяки чіткому законодавству, сучасним технологіям і відповідальності громадян можливо не лише зменшити шкідливий вплив відходів на довкілля, а й перетворити їх на цінний ресурс для економіки. Мета роботи. Метою є дослідження досвіду Євросоюзу у сфері управління муніципальними відходами, аналіз основних нормативно–правових актів ЄС, що регулюють цю діяльність, а також визначення практичних підходів до ресурсозбереження, переробки та утилізації відходів. Матеріали та методи. Аналіз інформації з відкритих інтернет–ресурсів щодо досвіду країн ЄС відносно ресурсозбереження і утилізації муніципальних відходів. Дослідження проведено в рамках міжнародного проєкту програми Європейського Союзу Еразмус+ Жан Моне Кафедра «Effective waste management in the EU as the best option for Ukraine (Ефективний менеджмент відходів у ЄС – актуальний досвід для України)» (101127175 – JM REW-ERASMUS-JMO-2023-HEI-TCH-RSCH), 2023 – 2026 рр. Висновки. Євросоюз послідовно вибудував ефективну систему управління муніципальними відходами, яка охоплює всі етапи – від запобігання їх утворенню до повторного використання та переробки. Завдяки чітким правилам, сучасним технологіям і екологічній свідомості громадян країни ЄС змогли значно зменшити обсяги захоронення відходів та перейти до моделі циркулярної економіки. Такий підхід не лише допомагає зберігати природні ресурси й чисте довкілля, а й створює нові економічні можливості, робочі місця та стимулює розвиток екологічних інновацій. Досвід країн ЄС у цьому напрямку допоможе і нашій країні модернізувати систему переробки відходів, у тому числі, муніципальних. In today's conditions of increasing waste volumes, the issue of their rational management is becoming one of the key areas of environmental policy. EU countries have already formed an effective regulatory system in this area, which covers all stages – from preventing waste generation to its processing and disposal. European experience shows that thanks to clear legislation, modern technologies and citizen responsibility, it is possible not only to reduce the harmful impact of waste on the environment, but also to turn it into a valuable resource for the economy. Purpose of the work. The aim is to study the experience of the European Union in the field of municipal waste management, analyze the main regulatory and legal acts of the EU that regulate this activity, as well as determine practical approaches to resource conservation, recycling and disposal of waste. Materials and methods. Analysis of information from open Internet resources on the experience of EU countries in resource conservation and disposal of municipal waste. The study was conducted within the framework of the international project of the European Union Erasmus+ Jean Monnet Program, the Chair «Effective waste management in the EU as the best option for Ukraine» (101127175 – JM REW-ERASMUS-JMO-2023-HEI-TCH-RSCH), 2023 – 2026. Conclusions. The European Union has consistently built an effective municipal waste management system, which covers all stages – from prevention of its formation to reuse and recycling. Thanks to clear rules, modern technologies and environmental awareness of citizens, EU countries have been able to significantly reduce the volume of waste landfilling and move to a circular economy model. This approach not only helps to preserve natural resources and a clean environment, but also creates new economic opportunities, jobs and stimulates the development of environmental innovations. The experience of EU countries in this area will help our country modernize its waste processing system, including municipal waste.
Виклики для українських біженців на ринку праці країн ЄС: приклад Польщі та Німеччини
(2024) Лондар, Сергій Леонідович; Босенко, Олександр Сергійович; Деревко, Олена Сергіївна; Кир’янов, Андрій Вячеславович
У статті аналізуються виклики, що постали перед українськими біженцями на ринку праці приймаючих країн Європейського Союзу. Як приклад наведено досвід Польщі та Німеччини, оскільки ці дві країни стали прихистком для найбільшого числа мігрантів з України з початку повномасштабної війни. Значна частина українських біженців стикаються з труднощами в пошуку роботи відповідно до своєї кваліфікації, досвіду й навичок. Визначено галузі економіки у вказаних країнах, де українцям вдалося знайти роботу. Встановлено, що найбільше працевлаштованих біженців з України – у Польщі. Цьому сприяє поширений там принцип «спочатку працюй», що забезпечує більший доступ до ринку праці та спрощені умови працевлаштування, не акцентуючи на знанні польської мови. У Німеччині практикується протилежний підхід. Незважаючи на друге місце (після Польщі) за чисельністю прийнятих українських біженців, відсоток працевлаштованих у цій країні значно менший. Німеччина фокусує увагу на адаптації біженців і вивченні ними німецької мови, після чого їм пропонується певний вибір роботи, залежно від рівня знання мови. Це довший процес, проте, як показано в дослідженні, працівникам із підтвердженою кваліфікацією та дипломом простіше знайти роботу за своєю спеціальністю, оплата їхньої праці більша, як і внески до соціальних фондів. У статті продемонстровано наявність дискримінації українських біженців за етнічною ознакою під час працевлаштування на прикладі експерименту на ринку праці Польщі. Наукова новизна дослідження полягає в розробленні системного підходу до аналізу ринку праці країн ЄС на прикладі Польщі й Німеччини з позиції українських біженців та виявленні основних викликів, з якими вони стикаються. Результати дослідження дають змогу оцінити вимоги ринків праці вказаних країн до кваліфікації українських біженців, визначити сфери найбільшого ринкового попиту й поглибити розуміння основних критеріїв успішності пошуку роботи в цих країнах. The article examines the array of challenges faced by Ukrainian refugees in the labour markets of European Union host countries, focusing on the experiences of Poland and Germany. These two countries have provided refuge to the largest number of Ukrainian migrants since the onset of the full-scale war. A significant proportion of Ukrainian refugees encounter difficulties in finding employment that aligns with their qualifications, experience and skills. The study identifies the sectors of the economy in these countries where Ukrainians have successfully found employment. Poland is found to have the largest number of employed Ukrainian refugees. This is attributed to Poland’s "work-first" principle, which offers broader access to the labour market and simplified employment procedures, without prioritising proficiency in the Polish language. In contrast, Germany adopts an alternative approach. Despite hosting the second-largest number of Ukrainian refugees after Poland, the employment rate of refugees in Germany is considerably lower. Germany’s integration strategy emphasises language acquisition before offering job opportunities, which often depend on language proficiency levels. Although this approach involves a longer process, the study demonstrates that refugees with validated qualifications and diplomas find it easier to secure employment in their fields, with higher wages and increased social security contributions. The article also highlights instances of ethnic discrimination against Ukrainian refugees in the labour market, illustrated through a labour market experiment in Poland. The scientific novelty of the research lies in the development of a systemic approach to analysing the labour markets of EU countries, using Poland and Germany as case studies from the perspective of Ukrainian refugees, and in identifying the primary challenges they face. The findings of the study enable an evaluation of labour market demands in Poland and Germany regarding the qualifications of Ukrainian refugees, identification of the most indemand sectors, and a deeper understanding of the key success factors in job searches within these countries.