Інституційний репозитарій

Національного університету харчових технологій

ISSN 2310-8282

Положення про Інституційний репозитарій

Кількість документів у репозитарії: 47504

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 15 з 15

Нові надходження

Детермінанти прийняття рішень в бізнесі в умовах цифровізації
(2025) Швед, Тетяна Володимирівна; Біла, Ірина Сергіївна
У cтатті визначено, що цифровізація є фундаментальним каталізатором посилення інноваційного потенціалу будь-якого бізнесу, оскільки створює абсолютно нові механізми для генерації та впровадження інновацій. Виокремлено детермінанти прийняття рішень в умовах цифровізації; ідентифіковано вигоди та ризики, які несуть кожна з визначених детермінант.
Війна: ознаки, необхідність оголошення, взаємозв’язок із економікою та способи завершення
(2024) Біла, Ірина Сергіївна; Швед, Тетяна Володимирівна; Шевченко, Олена
В статті визначені відмінності понять – «збройний конфлікт» і «війна», ідентифіковані основні ознаки війни, яким за сутністю є збройний конфлікт України із рф. Названі причини офіційно «неоголошення» війни, досліджують питання оголошення воєнного стану. Визначені взаємозв’язки війни та економіки. Підкреслено, що воєнні дії на території країни посилюють і загострюють також соціальні ризики, пов’язані з добробутом населення, що змушує державу адаптувати механізми соціального захисту до кризового стану, шукати додаткові джерела фінансування соціальних програм, збільшувати виплати соціальної допомоги. Систематизовано вплив війни на економіку і соціальну сферу через ідентифікацію економічних і соціальних наслідків війни. Аналіз впливу війни на економіку і соціальну сферу завершується дослідженням способів завершення збройного конфлікту, серед яких можливими.
Типові характеристики HR-проєктів та їх пілотних версій
(2022) Шеремет, Олег Олексійович; Гринюк, Юлія Михайлівна
У статті визначено типові характеристики HR-проєктів підприємств та їх пілотних версій. Інтерпретовано поняття «проєкт» згідно зі стандартами США, Японії, Великої Британії, які отримали світове визнання, та національного стандарту управління якістю в проєктах, що став результатом імплементації відповідного стандарту Міжнародної організації зі стандартизації. В ході моніторингу виявлено атрибутивні характеристики проєктів та здійснено їх огляд у контексті управління людськими ресурсами підприємств, як-от: тимчасовість, унікальність, обмеженість, невизначеність середовища, координація робіт, із зазначенням специфічних особливостей і перепон, з якими стикаються HR-менеджери під час їх розробки. У підсумку сформульовано авторську дефініцію поняття «HR-проєкт» та проведено аналітику трендових напрямків HR проєктування компаній в Україні за 2021 р. на прикладі номінантів національної премії «HR-бренд». З’ясовано, що рейтинг популярності очолюють проєкти, пов’язані з діджиталізацією й автоматизацією HR-процесів (операцій), а також соціальні проєкти відповідальних роботодавців. Уточнено сутність поняття пілотних проєктів, обґрунтовано доцільність проведення пілотної стадії в проєктному менеджменті для підприємства, зокрема в його взаємовідносинах із зацікавленими сторонами. Сформовано базовий перелік характеристик, притаманних пілотним HR-проєктам, а саме: репрезентативний зміст і вибірка тестової групи співробітників (кандидатів), масштабованість, прогностичність результатів, адекватні часові межі, експертність розробників та кураторів «пілоту». Зроблено акцент на додаткових компетенціях, якими мають володіти HR-менеджери, задіяні в проєктній роботі з персоналом. Матеріал узагальнено визначенням поняття «пілотний HR-проєкт» з позиції авторів статті. The article contains the results of research to identify typical characteristics of HR-projects at enterprises and their pilot versions. It interprets the concept of “projectˮ according to the standards of the United States, Japan, Great Britain, which received worldwide recognition, and the national standard of quality management in projects, resulting from the implementation of the relevant standard of the International Organization for Standardization. The monitoring identified attributive characteristics of projects and reviewed them in the context of human resource management of enterprises, such as: temporality, uni-queness, limited, uncertain medium, coordination of work, indicating the specific features and obstacles faced by HR managers during their development. As a result, the author’s definition of the concept of “HR-projectˮ was formulated and the analysis of trend areas of HR-design of companies in Ukraine in 2021 was conducted on the example of nominees for the national award “HR-brandˮ. It was found that the popularity rating is headed by projects related to digitalization and automation of HR-processes (operations), as well as social projects of responsible employers. The essence of the concept of pilot projects is specified, the expediency of conducting a pilot stage in project management for the enterprise is substantiated, particulary in its relations with stakeholders. The basic list of characteristics inherent in pilot HR-projects is formed, namely: representative content and selection of test group of employees (candidates), scalability, predictability of results, adequate time limits, expertise of developers and curators of the “pilot projectˮ. Emphasis is placed on additional competencies which HR managers who are involved in project work with staff should have. The material is summarized by the definition of “pilot HR-projectˮ from the standpoint of the authors.
Державне інституційне регулювання та управління конкурентоспроможністю харчової промисловості
(2019) Шеремет, Олег Олексійович
У статті досліджено теоретичні аспекти державного інституційного регулювання та управління конкурентоспроможністю харчової промисловості. Сформовано компоненти розвитку методології державного інституційного регулювання та управління конкурентоспроможністю харчової промисловості. Визначено специфічні відмінності системного та ситуаційного характеру у системі державного інституційного регулювання та управління конкурентоспроможністю харчової промисловості. Обґрунтовано та доведено, що галузева конкурентоспроможність якнайтісніше пов’язана з конкурентними перевагами харчової промисловості. Визначено ієрархічний рівень формування галузевої конкурентоспроможності. Виокремлено конкурентні переваги харчової промисловості. Розроблено технологічний процес формування та реалізації конкурентної стратегії у харчовій промисловості. Обґрунтовано, що у харчовій промисловості конкурентна перевага вважається реальним і рушійним елементом лише за адекватної активності суб’єктів галузі та системи державного інституційного регулювання. Визначені умови для формування та реалізації конкурентної стратегії у харчовій промисловості. The theoretical aspects of the state institutional regulation and management of food industry competitiveness are investigated in the article. The components of development of methodology of state institutional regulation and management of food industry competitiveness are formed. The specific differences of systemic and situational character in the system of state institutional regulation and management of food industry competitiveness are determined. It is substantiated and proven that industry competitiveness is closely linked to the competitive advantages of the food industry. The hierarchical level of formation of industry competitiveness is determined. The competitive advantages of the food industry are highlighted. The technological process of forming and implementing a competitive strategy in the food industry has been developed. It is substantiated that in the food industry competitive advantage is considered as a real and driving element only with adequate activity of the subjects of the branch and the system of state institutional regulation. The conditions for the formation and implementation of a competitive strategy in the food industry are defined. Competition in the food industry is an integral part of the market environment and is a prerequisite for effective development of the national macroeconomic space. In modern transformation processes that are inherent in the national economy, the competitiveness of the food industry can be reliably secured with competitive advantages, first of all operational, which allow to create productive technologies, and on their basis more competitive foods that have quality and innovative orientation. In the context of increased competition, there is always a problem of economic security, therefore, the development of measures to improve the competitiveness of the food industry is a process aimed at monitoring, diagnosis, isolation and prevention of possible threats in the field of functioning and development of the industry. The main aspects that ensure competitiveness in the implementation of market strategies in the food industry: the focus of food industry actors; the quality of defined and secured ways of sectoral development; the level of mobilization of the potential of the subjects of the industry; ability to pursue targeted investment and innovation policies; models, methods and mechanism of carrying out appropriate transformations; sectoral transformational enablement; the speed of adaptation of food industry actors to changes in the context of international integration and globalization.
Інтеграційні аспекти концептуальних підходів до вибору ринкових стратегій у харчовій промисловості
(2019) Шеремет, Олег Олексійович
У статті досліджено теоретичні аспекти інтеграційної складової при обґрунтуванні концептуальних підходів до вибору ринкових стратегій у харчовій промисловості. Визначено групи факторів, які впливають на формування стратегії розвитку суб’єктів харчової промисловості, які функціонують в умовах внутрішньогалузевої конкуренції. Визначені аспекти, які у контексті співвідношення основних рушійних сил внутрішньогалузевої конкуренції забезпечують її інтенсивність між суб’єктами харчової промисловості. Запропоновано послідовність дослідження рушійних сил конкуренції у харчовій промисловості. На основі дослідження рушійних сил внутрішньогалузевої конкуренції обґрунтовано та доведено, що суб’єкти харчової промисловості повинні мати наступні ринкові стратегії: внутрішньогалузева конкуренція, яка базується на товарній диференціації; на ціновій адаптації та на певному сегменті ринку харчової продукції. Запропонована матриця SWOT-аналізу ринкової стратегії суб’єкта харчової промисловості. Визначено основні аспекти внутрішньогалузевої інтеграції у харчовій промисловості. Обґрунтовано, що розвиток внутрішньогалузевих інтеграційних процесів у харчовій промисловості є одним з важливих напрямів ефективного функціонування її суб’єктів, що забезпечить галузеву конкурентоспроможність у внутрішньому та зовнішньому середовищі. Доведено, що внутрішньогалузева пряма інтеграція горизонтального, вертикального або змішаного типу сприятиме зростанню ділової та інноваційно-інвестиційній активності у харчовій промисловості, що забезпечить її стратегічний розвиток та зростання. The article explores the theoretical aspects of the integration component in substantiating conceptual approaches to the choice of market strategies in the food industry. There are identified groups of factors that influence the development of food industry development strategies that operate in the context of intra-industry competition. Certain aspects, which in the context of the ratio of the main driving forces of intra-industry competition, provide its intensity between the subjects of the food industry. The sequence of research of the driving forces of competition in the food industry is proposed. Based on a study of the driving forces of intra-industry competition, it is substantiated and proved that food industry operators should have the following market strategies: intra-industry competition based on product differentiation; on price adaptation and on a particular segment of the food market. A matrix of SWOT analysis of the food industry market strategy is proposed. The main aspects of intra-industry integration in the food industry are identified. It is substantiated that the development of intra-sectoral integration processes in the food industry is one of the important directions for the effective functioning of its subjects, which will provide industry competitiveness in the internal and external environment. It has been proved that the intra-industry direct integration of horizontal, vertical or mixed type will promote the growth of business and innovation-investment activity in the food industry, which will ensure its strategic development and growth. The development of economic mechanisms of intra-industry integration in the food industry, as well as the integration of its subjects into the international macroeconomic environment, export orientation of sectoral business results is a strategic condition for achieving stable parameters of economic growth of its subjects.