Розрахункові методики ФАО/ВООЗ для оцінювання якості харчового білка
Вантажиться...
Дата
2020
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Видавець
Анотація
Споживання достатньої кількості білка є важливою характеристикою збалансованості харчового раціону людини. Поряд з цим слід враховувати якість спожитого білка, яка визначається вмістом незамінних амінокислот. Клінічні дослідження щодо визначення якості білка вимагають тривалого часу, значних фінансових та ресурсних витрат. Значно перспективнішим є розрахункове оцінювання біологічної цінності білка співставленням його амінокислотної формули з вмістом амінокислот в еталонному (ідеальному) білку. Метою роботи є порівняння результатів, одержаних класичною та сучасними методиками розрахунку якості харчового білка. У статті наведено приклади розрахунку та результати обчислення якості білка, що міститься у суміші пшеничного та кукурудзяного борошна. Використовується класична методика розрахунку амінокислотного числа, а також найсучасніші методики PDCAAS (protein digestibility corrected amino acid score) та DIAAS (digestible indispensable amino acid score), які враховують рівень засвоюваності білка та ступінь біодоступності амінокислот. Одержані результати свідчать, що використання найпоширенішої на сьогодні розрахункової методики оцінювання якості харчового білка – обчислення амінокислотного числа (без врахування величин загальної засвоюваності білка та біодоступності окремих незамінних амінокислот) призводить до суттєвого перевищення прогнозованої величини біологічної цінності продуктів і раціонів. Оскільки відомо, що методики PDCAAS і DIAAS забезпечують одержання результатів, близьких до медико-біологічних досліджень, слід прагнути до якомога ширшого їх використання для удосконалення існуюючих чи розроблення нових харчових продуктів та раціонів. Consuming a sufficient amount of protein is an important parameter of a balanced human diet. However, the quality of the consumed protein determined by content of essential amino acids should also be taken into account. Clinical studies to determine the quality of a protein take a lot of time and require significant financial costs and resources. A much more promising way is to estimate biological value of a protein by comparing its amino acid formula with amino acid content in the reference (perfect) protein. The purpose of the work is to compare the results obtained by classic and modern methods of calculating the quality of a dietary protein. The article provides examples of the calculation and the results of calculating the quality of the protein contained in a mix of wheat and corn flour. It uses the classic method of calculating the amino acid score and the latest PDCAAS (protein digestibility corrected amino acid score) and DIAAS (digestible indispensable amino acid score) methods which take into account the level of protein digestibility and the amino acids’ bioavailability degree. The results obtained confirm that the application of the calculation method most commonly used today for evaluating the quality of a food protein – the amino acid score calculation (which does not consider the overall protein digestibility and the bioavailability of certain essential amino acids) leads to significant overestimate of forecast biological value of food products and diets. The PDCAAS and DIAAS methods are known to ensure the results close to that of biomedical studies, so it is necessary to use them as wide as possible to improve the existing food products and diets or to develop new ones.
Опис
Ключові слова
амінокислоти, еталонний білок, біологічна цінність, засвоюваність, розрахунок, DIAAS, PDCAAS, amino acids, reference protein, biological value, digestibility, calculation, кафедра технології хлібопекарських і кондитерських виробів
Бібліографічний опис
Махинько, В. М. Розрахункові методики ФАО/ВООЗ для оцінювання якості харчового білка / В. М. Махинько, Л. В. Махинько // Наукові праці Національного університету харчових технологій. – Київ : НУХТ, 2020. – Т. 26, № 4. – С. 171–177.