Перегляд за Автор "Гаркуша, Олена Олександрівна"

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Використання інтерент-технології «блог» в освітньому процесі вищих навчальних закладів
(2018) Гаркуша, Олена Олександрівна
Стаття присвячена зумовленій необхідності оновлення освітньої діяльності вищих навчальних закладів шляхом інтегрування новітньої інтернет-технології «блог». В статті наводиться визначення поняттю блог та його відмінності від звичайного сайту, розглядаються особливості ведення блогу викладачем, окремим студентом та академічною групою, визначаються переваги та недоліки використання даного види інтернет-технологій. The article is devoted to the necessity of updating the educational activities of higher education institutions by integrating the latest Internet technology "blog". The article defines the concept of a blog and its differences from a regular site, discusses the features of blogging by a teacher, individual student and academic group, identifies the advantages and disadvantages of using this type of Internet technologies.
Лінгвокоучинг як ефективний метод викладання іноземної мови в немовному вищому навчальному закладі
(2022) Гаркуша, Олена Олександрівна; Щеглова, Алла Олександрівна
Статтю присвячено аналізу коучингу як сучасного підходу до навчання та викладання взагалі та лінгвокоучингу як одного з напрямів коучингового підходу зокрема. В статті розглядаються історія виникнення коучингу, принципи коучингу, аналізується сфера компетенцій викладача-коуча в порівняні зі звичайним викладачем іноземної мови, наводяться та розшифровуються його основні функції консультанта, координатора та фасилітатора. Для кращого розуміння особливостей ролі коуча в статті наводяться принципи Мілтона Еріксона, відомі як «зірка Мілтона Еріксона», які психотерапевт радить використовувати коучам для внутрішнього налаштування на процес взаємодії з клієнтом. Коучинг – це процес взаємодії викладача-коуча з його підопічним, який базується на принципах партнерства та взаємоповаги та має на меті досягнення максимальних результатів шляхом ефективного розкриття потенціалу підопічного. Коучинговий підхід передбачає рівноправні відносини викладача-коуча та студента, де відповідальність за результат однаковою мірою залежить від двох учасників. В основі коучингу закладені принципи особистісноорієнтованого навчання. Головним завданням викладача-коуча є розкрити потенціал свого підопічного, дати можливість вийти за межі його вмінь, розвити самостійність та відповідальність. Коучинг не вчить а допомагає вчитися. Раніше поняття коучинг в англійській мові частіше за все використовувалося по відношенню до спорту, про- те згодом принципи коучингового підходу знайшли своє застосування і в освітній діяльності. Лінгвокоучинг (лат. lingua – «мова», англ. coaching – «тренування, наставництво») – це передова методика викладання іноземної мови, основними завданнями якої є зробити вивчення мови водночас легким, цікавим та результативним. Сфера компетенцій викладача-коуча значно ширша ніж звичайного викладача англійської мови. Вона охо- плює однаковою мірою як інформативний та лінгвістичний рівні, так і психологічний, що позитивно впливає на вивчення мови студентами немовних спеціальностей. Таким чином, коучинговий підхід до навчання вважається адекватним способом не тільки для вивчення іноземної мови, а й для подолання психологічного бар’єру під час навчання студентами немовних вищих навчальних закладів. The article is devoted to the analysis of coaching as a modern approach to teaching and learning in general and language coaching as one of the areas of coaching approach in particular. The article considers the history of coaching, the principles of coaching, analyzes the scope of competencies of the teacher-coach in comparison with the usual teacher of a foreign language, describes its main functions of consultant, coordinator and facilitator. To understand better the role of the coach, the article presents the principles of Milton Erickson, known as the «Milton Erickson’s star», which the psychotherapist advises coaches to use to adjust internally to the process of interaction with the client. Coaching is a process of interaction between a teacher-coach and his client, which is based on the principles of partnership and mutual respect and aims to achieve maximum results by effectively unlocking the potential of the client. The coaching approach assumes equal relations between teacher-coach and student, where the responsibility for the result depends equally on the two participants. Coaching is based on the principles of personality-oriented learning. The main task of a teacher-coach is to reveal the potential of his client, to give him the opportunity to go beyond his skills, to develop independence and responsibility. Coaching does not teach but helps to learn. Previously, the concept of coaching in English was used in relation to sports, but later the principles of the coaching approach found application in educational activities. Linguo-coaching (Latin lingua – «language» English coaching – «training, mentoring») – is an advanced method of teaching a foreign language which main objectives are to make language learning at the same time easy, interesting and effective. The scope of competences of a teacher-coach is much wider than the scope of competences of an ordinary English teacher. It covers informative, linguistic, and psychological levels that has a positive effect on the learning of foreign language by students of non-linguistic specialties. Thus, the coaching approach to learning is considered an adequate way not only to learn a foreign language, but also to overcome the psychological barrier when students study at the non-linguistic higher educational establishment.
Лінгвокоучинг як ефективний метод викладання іноземної мови в немовному вищому навчальному закладі
(2022) Гаркуша, Олена Олександрівна
Статтю присвячено аналізу коучингу як сучасного підходу до навчання та викладання взагалі та лінгвокоучингу як одного з напрямів коучингового підходу зокрема. В статті розглядаються історія виникнення коучингу, принципи коучингу, аналізується сфера компетенцій викладача-коуча в порівняні зі звичайним викладачем іноземної мови, наводяться та розшифровуються його основні функції консультанта, координатора та фасилітатора. Для кращого розуміння особливостей ролі коуча в статті наводяться принципи Мілтона Еріксона, відомі як «зірка Мілтона Еріксона», які психотерапевт радить використовувати коучам для внутрішнього налаштування на процес взаємодії з клієнтом. Коучинг – це процес взаємодії викладача-коуча з його підопічним, який базується на принципах партнерства та взаємоповаги та має на меті досягнення максимальних результатів шляхом ефективного розкриття потенціалу підопічного. Коучинговий підхід передбачає рівноправні відносини викладача-коуча та студента, де відповідальність за результат однаковою мірою залежить від двох учасників. В основі коучингу закладені принципи особистісноорієнтованого навчання. Головним завданням викладача-коуча є розкрити потенціал свого підопічного, дати можливість вийти за межі його вмінь, розвити самостійність та відповідальність. Коучинг не вчить а допомагає вчитися. Раніше поняття коучинг в англійській мові частіше за все використовувалося по відношенню до спорту, про- те згодом принципи коучингового підходу знайшли своє застосування і в освітній діяльності. Лінгвокоучинг (лат. lingua – «мова», англ. coaching – «тренування, наставництво») – це передова методика викладання іноземної мови, основними завданнями якої є зробити вивчення мови водночас легким, цікавим та результативним. Сфера компетенцій викладача-коуча значно ширша ніж звичайного викладача англійської мови. Вона охо- плює однаковою мірою як інформативний та лінгвістичний рівні, так і психологічний, що позитивно впливає на вивчення мови студентами немовних спеціальностей. Таким чином, коучинговий підхід до навчання вважається адекватним способом не тільки для вивчення іноземної мови, а й для подолання психологічного бар’єру під час навчання студентами немовних вищих навчальних закладів. The article is devoted to the analysis of coaching as a modern approach to teaching and learning in general and language coaching as one of the areas of coaching approach in particular. The article considers the history of coaching, the principles of coaching, analyzes the scope of competencies of the teacher-coach in comparison with the usual teacher of a foreign language, describes its main functions of consultant, coordinator and facilitator. To understand better the role of the coach, the article presents the principles of Milton Erickson, known as the «Milton Erickson’s star», which the psychotherapist advises coaches to use to adjust internally to the process of interaction with the client. Coaching is a process of interaction between a teacher-coach and his client, which is based on the principles of partnership and mutual respect and aims to achieve maximum results by effectively unlocking the potential of the client. The coaching approach assumes equal relations between teacher-coach and student, where the responsibility for the result depends equally on the two participants. Coaching is based on the principles of personality-oriented learning. The main task of a teacher-coach is to reveal the potential of his client, to give him the opportunity to go beyond his skills, to develop independence and responsibility. Coaching does not teach but helps to learn. Previously, the concept of coaching in English was used in relation to sports, but later the principles of the coaching approach found application in educational activities. Linguo-coaching (Latin lingua – «language» English coaching – «training, mentoring») – is an advanced method of teaching a foreign language which main objectives are to make language learning at the same time easy, interesting and effective. The scope of competences of a teacher-coach is much wider than the scope of competences of an ordinary English teacher. It covers informative, linguistic, and psychological levels that has a positive effect on the learning of foreign language by students of non-linguistic specialties. Thus, the coaching approach to learning is considered an adequate way not only to learn a foreign language, but also to overcome the psychological barrier when students study at the non-linguistic higher educational establishment.
Лінгвокультурні передумови виникнення фразеологізмів Шекспіра в епоху Відродження
(2019) Гаркуша, Олена Олександрівна
Головною метою даної статті є розгляд передумов використання Шекспіром в своїх творах власне винайдених фразеологічних одиниць. Для дослідження використовувались наступні методи: дескриптивний метод, за допомогою якого проходило дослідження такого феномена в лінгвістиці як фразеологізм; метод суцільної вибірки із художніх джерел для вивчення фразеологізмів-шекспіризмів в художній літературі, виявлення складності перекладу даного явища; порівняльний метод, за допомогою якого порівнюються переклади фразеологізмів на українську та російську мови, робиться аналіз, та визначається, які з перекладів є більш вдалими. В статті подається загальний опис епохи, в яку жив та творив Шекспір, розглядається мова цієї доби та окремо мова, якою писав Шекспір, виявляється, що саме надихнуло Шекспіра на створення нових слів та словосполучень, які пізніше стали великим надбанням всього людства, наводяться приклади шекспіризмів, які стали загальномовними, та аналізуються зміни, які відбулися в їх значенні та структурі впродовж віків. В статті розглядаються лінгвістичні та культурні особливості виникнення фразеологізмів шекспіризмів в добу Відродження. Відомо, що цей період ознаменувався бурхливим розвитком усіх сфер людської діяльності. В цей час були зроблені вагомі відкриття науки й техніки. Розквіт не оминув увагою й мистецтво та творчість. Література доби Відродження подарувала світові багато талановитих письменників та поетів, а їх шедеври здобули популярність й цінуються знавцями світової класики й в наш час. Одним з геніальних письменників того часу був поет та актор, автор сонетів та величезної кількості п’єс – Вільям Шекспір. Лінгвістика, в свою чергу, збагатилася новими словами, фразами, деякі старі слова змінили свою будову. Одним з позитивних зрушень періоду Ренесанса стало збагачення й, як наслідок, розвиток фразеології як науки. Фразеологічні одиниці Шекспіра, які згодом отримали назву шекспіризми, сприяли насиченню англійської мови, додали образності. The main purpose of this article is to consider the preconditions for the use by Shakespeare in his works of the personally invented phraseological units. The following methods were used for the study: a descriptive method, with the use of which was conducted the study of such a phenomenon in linguistics as phraseological unit; the method of a continuous selection of works from scientific literature for the study of phraseologisms-shakespirms, the discovery of the complexity of the translation of this phenomenon; a comparative method with the use of which an analysis of phraseologisms translated into Ukrainian and Russian was made. The article gives a general description of the era in which Shakespeare lived and worked. Also were considered the language of this period in common, and separately the language in which Shakespeare wrote. We also find out what inspired Shakespeare to create new words and phrases, which later became a great asset of all mankind. The examples of shakespirms which became widespread are given, and the changes that have taken place in their meaning and structure were analyzed. The article considers the linguistic and cultural features of the emergence of Shakespearean phraseological units in the Renaissance period. It is known that this period was marked by the rapid development of all branches of human activity. At this time significant discoveries of science and technology were made. The prosperity was also noticed in the branch of art and creativity. The literature of the Renaissance period gave the world many talented writers and poets, and their masterpieces have gained popularity and are appreciated by connoisseurs of world classics in our time. One of the most remarkable writers of that time is British poet and actor William Shakespeare. He is famous for his plays and sonnets that made a great contribution in the development of literature. Linguistics, in its turn, was also enriched with new words, phrases, some old words changed their structure. Phraseology is a science that study set expressions. One of the positive shifts of the Renaissance period was enrichment and, as a result, the development of phraseology as a science. Phraseological units of Shakespeare, which later became known as shakespearisms, contributed to the saturation of the English language, added figurativeness.
Передумови становлення та перспективи розвитку дистанційного навчання іноземній мові в НУХТ
(2019) Гаркуша, Олена Олександрівна
На сьогоднішній день в світі активно відбувається процес реорганізації вже існуючої моделі освіти, проте для досягнення вищого рівня, державі необхідні принципово нові підходи та методи до вивчення матеріалу дисциплін вузького профілю, зокрема дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням», яка викладається в НУХТ. Нині високої популярності набуває система дистанційної освіти. Досягнутий за останні роки прогрес у впровадженні інформаційних технологій та комп’ютерних засобів у процес навчання й відсутність праць про передумови та перспективи дистанційного навчання англійській мові студентів НУХТ зумовили необхідність проведення дослідження в цій галузі. Nowadays the reorganization process of the existing model of education takes place. To reach the higher level the state needs completely new approaches and methods for studying of subjects such as Foreign language for professional aims. This subject is taught in NUFT. Currently the system of distance education is becoming more popular. The progress achieved during recent some years and the implementation of information and computer technologies in the educational process, the lack of scientific papers about the prerequisites and possible prospects of distance learning of the English language by the students of NUFT have led to the necessity for the research in this area.
Соціальні мережі як інструмент навчання англійській мові студентів нефілологічних спеціальностей
(2023) Гаркуша, Олена Олександрівна
У статті розглядається доцільність використання соціальних мереж для заохочення та мотивації до вивчення англійської мови студентів нефілологічних спеціальностей. Розкривається важливість використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в освітній діяльності. Дається ознайомча характеристика найбільш популярних соціальних мереж та висвітлюються їх основні можливості як для позааудиторного вивчення англійської мови так і під час занять. Відомо що для підготовки сучасної молоді до життя в умовах турбулентного світу, необхідним фактором є тотальна реорганізація освітньої діяльності: створення передових форм, засобів, підходів, методик та методів навчання. На сьогоднішній день значущим кроком для досягнення вищезазначеної мети є можливість обрати зручний спосіб навчання: стаціонарне аудиторне навчання, онлайн освіта за допомогою спеціальних інтернет-платформ, сімейне навчання або навчання в спеціалізованому клубі, змішане навчання. Одним зі шляхів підвищення рівня освіти є впровадження інтерактивних Інтернет-ресурсів. Логічним є факт, що зацікавленість в дисципліні впливає на занурення студента в процес навчання, формулює його бажання вивчати предмет поглиблено. Студенти нефілологічних спеціальностей основну увагу зосереджують на вивченні профільних предметів залишаючи англійську мову осторонь. Проте ланку зацікавленості та мотивацію до вивчення англійської мови можливо підняти шляхом максимального приближення до середовища в якому сучасна студентська молодь проводить більшість часу, а саме шляхом впровадження в освітню діяльність соціальних мереж. Соціальна мережа – це інтерактивна платформа створена індивідами чи групами індивідів для індивідів метою якої є задовільнення потреби у віддаленій взаємодії між користувачами для спілкування, навчання, рекламування або розваги шляхом миттєвої комунікації за допомогою повідомлень або розміщення затребуваної текстової інформації, файлів мультимедіа. Перевагами сучасних соціальних мереж у вивченні англійської мови є цілодобова їх доступність, можливість багаторазового повторення матеріалу, можливість тренування та розвитку всіх видів мовленнєвої діяльності, можливість розвитку творчих здібностей, системність та структурованість. The article deals with the problem of using social networks during English classes. Social networks are considered as a tool of encouragement and motivation of students of non-philological specialties. The importance of using of modern information and communication technologies in education is revealed. An introductory description of the most popular social networks is given. The main advantages of using social networks both for home learning and classroom training are highlighted. It is known that in order to prepare modern youth for life in a turbulent world, a necessary factor is a total reorganization of educational activities: the creation of advanced forms, means, approaches, and teaching methods. Today, a significant step towards achieving the above-mentioned goal is the opportunity to choose a convenient way of education: full-time education or distance learning, online education using special Internet platforms, family education or training in social clubs, mixed education. Another one way to improve the level of education is the introduction of interactive Internet resources. It is obvious that interest in the discipline affects the students’ immersion in the learning process, formulates their desire to study the subject in-depth. Students of non-philological majors focus mainly on the study of core subjects, leaving English aside. However, one of the ways to increase interest and motivation is to get as close as possible to the environment in which modern student youth spend most of their time, namely to introduce social networks into educational process. A social network is an interactive platform created by individuals or groups of individuals for individuals, the purpose of which is to satisfy the need for remote interaction between users for communication, education, advertising or entertainment by means of instant correspondence or posting of demanded text information, multimedia files. The advantages of modern social networks in learning English: 24-hour access; the possibility to repeate the information multiple times; to train and develop all types of speech activity; to develop creative abilities; consistency and structure.
Стан та перспективи дистанційного навчання іноземній мові в процесі підготовки майбутніх економістів Національного університету харчових технологій
(2019) Гаркуша, Олена Олександрівна
Стаття присвячена розгляду поточного стану та перспектив розвитку системи дистанційного навчання в Україні взагалі, та в Національному університеті харчових технологій, як одного з потужних навчально-наукових комплексів держави, яке відоме й за її межами, зокрема. Перелічуються провідні державні та іноземні науковці та освітяни, які займалися вивченням різних аспектів дистанційного навчання та зробили значний внесок в розвиток педагогічної науки. Описуються результати закордонних зустрічей, наводяться аргументи щодо впровадження та розвитку дистанційної освіти в світі. Детально характеризуються переваги та недоліки онлайн освіти, перелічуються особливості даного виду навчання. З метою кращого розуміння поняття системи дистанційної освіти, одним з ключових моментів статті, на нашу думку, є характеристика відмінностей дистанційної форми освіти від заочної. В статті розглядається поняття дистанційного навчання як таке по закінченню котрого студент отримує диплом державного зразка про вищу освіту. Дослідження було звужене до окремої категорії студентів, які проходять навчально-професійну підготовку за спеціальностями економічного профілю на дистанційній основі. Однією з обов’язкових дисциплін в НУХТ є іноземна мова, вивчення якої набуває особливого значення для майбутнього розвитку та конкурентоспроможності як окремого студента так і держави в цілому. Цілями вивчення дисципліни іноземна мова студентів-економістів є розвиток навичок оперування вузькоспеціалізованою лексикою та термінами, ведення ділової бесіди та переписки з іноземними партнерами. Для досягнення поставленої мети на рівні дистанційної освіти, необхідним є розробка спеціальних теоретичних та практичних курсів які б давали можливість вивчати дисципліну в повному обсязі, оволодіти та розвити навички усного й писемного ділового мовлення. В статті розглядається поетапний перехід та впровадження системи дистанційної освіти в НУХТ. Зазначаються передумови становлення дистанційної освіти та шляхи її подальшого розвитку. Відмічається, що основним засобом дистанційної освіти в НУХТ є система Moodle. В статті описуються переваги та недоліки використання даної системи, відмічаються шляхи її вдосконалення та модернізації. В секції «Обговорення» для порівняння набутих результатів дослідження подаються для розгляду окремі здобутки інших вищих навчальних закладів України.The article is devoted to the consideration of the current state and perspectives of the development of a distance learning system in Ukraine in general, and at the National University of Food Technologies, as one of the powerful educational and scientific complexes of the state, which is also known abroad, in particular. The leading state and foreign scientists and scholars who have been studying various aspects of distance learning and have made a significant contribution to the development of pedagogical science are listed. The results of foreign meetings are described; the arguments for the establishment and development of distance education in the world are given. The advantages and disadvantages of online education are described; the features of this type of training are listed. In order to better understanding of the concept of distance education system, one of the key points of the article, in our opinion, is to characterize the differences between distance education and extramural education. The article discusses the concept of distance learning as such in result of which the student receives a state diploma of higher education. The study was narrowed down to a separate category of students who undergo educational and professional training in economic specialties on a distance basis. One of the mandatory subjects in NUPT is a foreign language, the study of which is of particular importance for the future development and competitiveness of both an individual student and the state as a whole. The objectives of the study of the foreign language by future economists are to develop the skills in mastering highly specialized vocabulary and terms, conducting business conversations and correspondence with foreign partners. To achieve this goal with the help of distance education, it is necessary to develop special theoretical and practical courses that would give the opportunity to study the subject in full, master and develop the skills of oral and written business speech. The article discusses a phased transition and the introduction of a distance education system in NUFTs. The prerequisites for the development of distance education and ways of further development are indicated. It is noted that the main means of distance education in NUFT is the Moodle system. The article describes the advantages and disadvantages of using this system, the ways of its improvement and modernization are noted. In the section "Discussion" for comparison of the obtained results of the research some achievements of other higher educational institutions of Ukraine are submitted for consideration.
Стратегії покращення залученості студентів під час онлайн занять з іноземної мови
(2022) Щеглова, Алла Олександрівна; Гаркуша, Олена Олександрівна
Стаття присвячена аспектам залученості студентів під час дистанційного навчання. Дане дослідження спрямоване на виявлення впливу окремих стратегій та використання постійного зворотного зв’язку для покращення залученості студентів. У ході дослідження визначається роль, яку дистанційні платформи та технології зараз відіграють в освіті, і потенціал, який вони мають для залучення студентів, як один впливовий фактор. Стаття концептуалізує основні поняття, які пов'язані із терміном «залученість», а саме дає визначення процесу залученості, характеризує інтерпретації концепції залученості студентів на практиці, надає дослідження позитивних показників залученості студентів. Особливу увагу зосереджено на питанні важливості використання постійного зворотного зв’язку для вдосконалення та покращення викладання. Зазначено, що процес залученості студентів може бути полегшено за допомогою таких факторів, як автентичність (завдання пов’язане з їхнім реальним життям), соціальна взаємодія (спілкування з викладачем чи одногрупниками для отримання належного зворотного зв’язку), підтримка навчання (необхідні ресурси, час та зворотній зв'язок повинні бути доступними), інтерес (завдання повинні бути розроблені відповідно до інтересів студентів), автономія (контроль студентів у процесі навчання та їх підходів до навчання), складність завдання (завдання мають бути розроблені трохи за межами можливостей студентів, щоб вони усвідомлювали необхідність докладання зусиль для успішного виконання завдання). З'ясовано, що керування часом та організаційні здібності є ключовими навичками для успіху залученості студентів під час дистанційного навчання. Доведено, що час і зусилля є основою, на якій будується когнітивний результат шляхом залучення студентів, адже якщо студент не залучений, розуміння та оволодіння змістом, а також довгострокове збереження та передача засвоєного матеріалу є малоймовірними. Для тих, хто викладає та розробляє онлайн заняття, важливо знати психосоціальні та структурні фактори, які впливають на залученість студентів. На основі поданої інформації обговорюються наслідки для подальших теоретичних досліджень залученості студентів та їх зв'язку з освітніми технологіями е-навчання. The article is devoted to the aspects of student engagement during distance learning. This study aims to identify the impact of individual strategies and using ongoing feedback to improve student engagement. The study identifies the role that distance platforms and technologies now play in education and the potential they have for student engagement as one influential factor. The article conceptualizes the basic notions associated with the term "engagement", namely, it defines the process of engagement, characterizes the interpretation of the concept of student engagement in practice, and provides studies of positive indicators of student engagement. Particular attention is paid to the importance of using constant feedback to improve teaching processes. It is noted that the process of student engagement can be facilitated by such factors as authenticity (the task is related to the real life), social interaction (communication with the teacher or classmates for a proper feedback), support for learning (the necessary resources, time and feedback should be available), interest (assignments should be designed according to the interests of students), autonomy (control of students in the learning process and their learning approaches), task complexity (assignments should be designed slightly beyond the abilities of students so that they are aware of the need for efforts to successfully complete the task). It has been found that time management and organizational skills are the key skills for the success of student engagement during distance learning. It has been proven that time and effort are the basis on which a cognitive result is built through the engagement, because if the student is not engaged, understanding and mastering the content, as well as long-term retention and transmission of the learned material is unlikely to occur. For those who teach and design online classes, it is important to be aware of the psychosocial and structural factors that influence student engagement. Based on the information presented, the implications of further theoretical research on student engagement and its relationship with e-learning educational technologies are discussed.