Перегляд за Автор "Куєвда, Юлія Валеріївна"

Зараз показуємо 1 - 20 з 31

Автоматизована система взаємозв’язаного робастного керування турбоагрегатом в умовах невизначеності
(2019) Куєвда, Юлія Валеріївна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.07 «Автоматизація процесів керування». – Національний університет харчових технологій Міністерства освіти та науки України, Київ, 2019. Дисертація присвячена питанням забезпечення довговічності та надійності роботи турбоагрегата шляхом створення автоматизованої системи робастного взаємозв’язаного керування турбоагрегатом з функцією контролю стану його валопроводу. Розроблено процедури ідентифікації передавальної функції об’єкта керування, а також параметрів механічної системи турбоагрегата. Розвинуто методи синтезу взаємозв’язаного робастного регулятора турбоагрегата. Запропоновано структуру автоматизованої системи робастного взаємозв’язаного керування турбоагрегатом. Розроблено метод зміни демпфувальних властивостей турбоагрегата за допомогою динамічного компенсатора крутильних коливань. Розвинуто методи моніторингу стану валопроводу турбоагрегата. Dissertation for obtaining the scientific degree of Candidate of Technical Sciences, specialty 05.13.07 "Automation of control processes". – National University of Food Technologies of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2019. The dissertation is devoted to the issues of ensuring the durability and reliability of the turbine generator unit by creating an automated system of robust interconnected turbine generator unit control with the function of monitoring the material damage of its shaft. To solve the problems, the theory of automatic control, genetic algorithms of optimization, methods of synthesis of robust regulators, the theory of linear matrix inequalities, methods of simulation analysis are used. As a result of the system analysis of the turbine generator unit, the features of the turbine generator unit as a control object are described. The system analysis of turbine generator unit control processes allowed to develop approaches to the construction of an automated turbine generator unit control system, which ensures the structuring and integrity of the control process, the coordination of the work of individual subsystems and functions implemented by the control system. The mathematical models of the turbine generator unit are constructed, which provide the required accuracy and adequacy of the description of the control object for individual stages of the study. The initial model of the turbine generator unit is based on the physical principles of the work of its components and has the form of a system of ordinary nonlinear differential equations.
Автоматизована система керування системою електрозабезпечення з відновлювальними джерелами енергії та накопичувачами енергії
(2022) Балюта, Сергій Миколайович; Куєвда, Юлія Валеріївна; Копилова, Людмила Олександрівна; Йовбак, Василь Дмитрович; Зінькевич, Петро Олексійович
Ефективна робота систем електрозабезпечення промислових та цивільних об’єктів з використання відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) і накопичувачів енергії (НЕ) забезпечується за рахунок побудови автоматизованої системи керування з використанням оптимальних методів керування. Розроблений метод багатокритеріального оптимального оперативного управління системою електрозабезпечення з ВДЕ і НЕ, підключеним до електричної мережі. Метою оптимізації є максимальне споживання електричної енергії, що тримана від фотоелектростанції (ФЕС), мінімізація піків електричної потужності та оптимізація терміну служби літій-іонної батареї. Процес оперативного управління розбитий на етапи, які передбачають миттєву, короткострокову та довгострокову оптимізації. При миттєвій оптимізації вирішуються задачі оптимізації продуктивність мережі, формування значень завантаження літій-іонної батареї та забезпечення ефективної роботи всієї системи. Короткострокова оптимізація проводиться на основі динамічного програмування і вирішує завдання максимального використання ЕЕ, отриманої від ФЕС, мінімізації споживання ЕЕ з мережі та купівлі ЕЕ, а також мінімізації витрат на ЕЕ. Довгострокова оптимізація направлена на забезпечення нормативного терміну старіння літій-іонної батареї та оптимізацію терміну її служби. Зменшення впливу невизначеності моделі та прогнозу забезпечуєть за рахунок вибору моделі прогнозування. Для оцінки ефективності запропонованих методів оптимального керування використовуються еталонні методи, вибрані на основі визначених критеріїв оцінки.
Автоматизована система регулювання напруги в електричній мережі з відновлювальними джерелами енергії
(2022) Балюта, Сергій Миколайович; Куєвда, Юлія Валеріївна; Копилова, Людмила Олександрівна; Йовбак, Василь Дмитрович; Зінькевич, Петро Олексійович; Кондрашевський, Максим
Зростання фотоелектричних систем в розподільчих мережах низької напруги, а також наявність нових видів низьковольтних навантажень мережі, таких як пункти зарядки електромобілів або електричні теплові насоси, призводить до виникнення відхилень напруги, що перевищують допустимі значення представлені у ДСТУ: IEC 61000-4-30-2010. Для підтримання необхідного рівня напруги проводять регулювання напруги на стороні низької напруги (НН) трансформатора локальної мережі, змінюючи коефіцієнт трансформації за допомогою електронного перемикача виводів ПБЗ. У сучасній практиці переважно реалізується «моносенсорний режим роботи», при якому фактичне значення напруги вимірюється на стороні низької напруги (НН) трансформатора і використовується для регулювання напруги. Для забезпечення якісного регулювання запропонований метод регулювання, що передбачає визначення напруги в різних точках електричної мережі на основі вимірюваних значень сонячного випромінювання, потоку потужності через трансформатор, напруги на стороні НН трансформатора. Вказані дані використовуються для розрахунку значення напруги на стороні НН трансформатора (коефіцієнти трансформації), які забезпечують підтримання нормативних значень напруги у вузлових точках мережі, з використанням алгоритму нечіткого регулювання на основі алгоритму Мамдані. При формуванні алгоритму було враховано залежність часу перемикання ПБЗ в залежності від рівня напруги у найбільш віддаленому і наближеному вузлі електричної мережі, а також напрям зміни навантаження. Використання запропонованого методу керування забезпечує розширення коефіцієнта регулювання від значення 2,8 при роботі з датчиком напруги на стороні НН трансформатора до значення 4,3 при використанні запропонованого методу керування.
Алгоритм керування накопичувачем електроенергії в системі електрозабезпечення з активними споживачами
(2023) Зінькевич, Петро Олексійович; Балюта, Сергій Миколайович; Куєвда, Юлія Валеріївна
Запропоновано алгоритм керування системою накопичення електроенергії (СНЕ), що ґрунтується на оцінці її енергетичного стану з використанням прогнозних значень потужності генерації та навантаження. Метою керування є ефективне використання енергії з активними споживачами та мінімізація споживання зовнішньої мережі.
Аналіз методів прогнозування електричного навантаження та факторів, що впливають на точність прогнозу
(2021) Зінькевич, Петро Олексійович; Куєвда, Юлія Валеріївна; Балюта, Сергій Миколайович
У цьому дослідженні проводиться порівнянний аналіз статистичних методів та штучного інтелекту, які використовуються для короткострокового, середньострокового та довгострокового прогнозування електричного навантаження (ПЕН) та наявність факторів, що впливають на точність прогнозу.
Визначення динамічних крутних моментів, що діють на ротор турбогенератора ТГВ-200 при трифазних коротких замиканнях
(2011) Куєвда, Валерій Петрович; Штефан, Євгеній Васильович; Куєвда, Юлія Валеріївна; Башта, Дмитро Анатолійович
Проведено дослідження і розрахунки величин електромагнітних параметрів, що обумовлюють виникнення знакозмінного крутного моменту на роторі генератора ТГВ-200 при трифазному короткому замиканні. Визначені складові електромагнітного моменту, що діють на ротор турбогенератора при різних випадках трифазного короткого замикання. Наведено графіки, що узагальнюють отримані результати розрахунків крутних моментів.
Втомне пошкодження валопроводу парової турбіни при несинхронному підключенні до мережі турбогенератора
(2013) Бовсуновський, Анатолій Петрович; Куєвда, Валерій Петрович; Куєвда, Юлія Валеріївна; Штефан, Євгеній Васильович
Характер поширення тріщин в зруйнованих роторах турбін говорить про їхню втомну природу. Причини накопичення втомного пошкодження валопроводів турбін необхідно шукати в її періодичних пусках, які є типовими для теплових турбоагрегатів, що працюють в маневровому режимі. Кожний пуск турбіни супроводжується підключенням турбогенератора до мережі. При цьому через різницю кутів зсуву фаз між векторами електрорушійної сили турбогенератора і напруги мережі на турбогенераторі виникає короткочасний, але потужний реактивний електромагнітний момент, що приводить до виникнення крутильних коливань валопроводу турбіни різної інтенсивності і, як наслідок, до втомного пошкодження матеріалу валопроводу. В роботі представлені результати досліджень реактивного крутного моменту, що виникає на турбогенераторі турбіни К-200-130 при його підключенні до мережі з грубою синхронізацією, а також оцінки втомного пошкодження матеріала валопроводу турбіни при його крутильних коливаннях, що виникають в результаті дії реактивного моменту з боку турбогенератора.
Електромагнітний сепаратор барабанного типу
(2015) Юхно, Михайло Іванович; Захаревич, Валерій Болеславович; Куєвда, Валерій Петрович; Куєвда, Юлія Валеріївна
У результаті огляду конструкцій шківних електромагнітних сепараторів виділено конструкцію електромагнітного сепаратора, який являє собою електромагнітну систему, що має нерухому обмотку постійного струму, барабан у зборі з концентраторами магнітного поля й електромагнітний екран. Особливістю розробленої конструкції є розташування електромагнітної системи по обидва боки барабана, що являє собою секторні виступи, кожний із яких має два сердечники, закріплені на боковинах, а також чотири котушки намагнічування, змонтовані по одній на сердечниках. Розроблено математичні моделі для визначення продуктивності і раціональних параметрів магнітної сепарації шківних електромагнітних сепараторів.
Електромагнітний сепаратор барабанного типу для очищення цукру-піску від феромагнітних домішок
(2014) Балюта, Сергій Миколайович; Куєвда, Валерій Петрович; Юхно, Михайло Іванович; Данилюк, Вікторія Олексіївна; Куєвда, Юлія Валеріївна; Литвин, Ірина Юріївна; Мащенко, Олег Анатолійович
У статті представлено авторську конструкцію електромагнітного барабанного сепаратора для очищення сипких матеріалів, зокрема цукру-піску, від феромагнітних домішок. Сепаратор відрізняється від аналогів, що застосовуються на виробництві, більш високими силами, які діють на феромагнітні домішки, й ефективною системою виведення домішок з робочої зони.
Застосування відносних одиниць при розрахунках перехідних процесів у кріотурбогенераторах
(2014) Куєвда, Валерій Петрович; Куєвда, Юлія Валеріївна; Литвин, Ірина Юріївна; Островка, Віктор Миронович
Авторами запропоновано систему в.о. для КТГ, яка враховує відносно велику різницю індуктивних опорів само- і взаємоіндукції обмоток ротора та статора. В якості прикладу нами було розраховано перехідний процес у в.о. при трифазному короткому замиканні з режиму холостого ходу одного з потужних КТГ.
Зменшення крутильних коливань валопроводів потужних турбогенераторів за допомогою асинхронного демпфірувального пристрою
(2017) Куєвда, Юлія Валеріївна; Куєвда, Валерій Петрович; Балюта, Сергій Миколайович
Розглянуто роботу асинхронного демпфірувального пристрою (АДП) для покращення якості перехідних електромеханічних процесів у потужних турбогенераторах. Розраховано параметри АДП, створено його модель у Matlab Simulink та змодельовано перехідні процеси при несинхронному ввімкненні турбогенератора на холостому ході в систему нескінченної потужності, а також при трифазному короткому замиканні поза трансформатором та подальшому автоматичному повторному ввімкненні (АПВ) турбогенератора при його номінальному навантаженні. Показано, що АДП, демпфіруючи хитання ротора турбогенератора, суттєво покращує динамічні властивості розрахованих перехідних процесів, значно знижуючи час хитань ротора та кількість критичних значень механічних крутних моментів у особливо напруженому перетині валопроводу між ротором генератора та циліндром низького тиску турбіни
Магнітний сепаратор(Патент на винахід № 14897А)
(1997) Куєвда, Валерій Петрович; Кравченко, Юрій Іванович; Кравченко, Сергій Олександрович; Куєвда, Юлія Валеріївна
Магнітний сепаратор відрізняється тим, що у робочому зазорі радіально встановлені нерухомі феромагнітні пластини, які перекривають проміжки між сусідніми дугоподібними полюсами магнітної системи з поступовим зменшенням зверху вниз радіальної відстані між вказаними пластинами та конусною оболонкою робочого органу, причому нижній кінець кожної такої пластини має мінімальну відстань від конусної оболонки у зоні розташування верхнього ребра відповідного феромагнітного поясу робочого органу. Magnetic separator wherein the radial gap in the working set still ferromagnetic plates that cover the gaps between adjacent arcuate poles of the magnetic system with a gradual decrease down the radial distance between said plates and cone cover your body with the lower end of each such plate has a minimum distance of conical shell in the area of the upper edge of the respective zone ferromagnetic working body.
Математична модель електромеханічних процесів у турбогенераторі для розрахунку крутильних коливань чотирьохмасового валопроводу
(2013) Куєвда, Юлія Валеріївна; Балюта, Сергій Миколайович
Ціль роботи - побудувати математичну модель для визначення величин максимальних моментів, що діють в небезпечних перерізах валів турбогенераторів в анормальних режимах роботи, з метою подальшого вибору діаметрів шийок валу агрегату і фланцевого з’єднання окремих ступіней турбіни з генератором. The objective is to build a mathematical model to determine the value of the maximum moments that operate in dangerous sections of the turbogenerator's shaft in abnormal operating conditions for selecting of shaft necks diameters and flange connections between the turbine individual stages and the generator.
Методика розрахунку перехідних процесів у кріотурбогенераторах з урахуванням електромагнітних екранів на роторі
(2014) Сошин, В.; Куєвда, Юлія Валеріївна; Куєвда, Валерій Петрович
Для розрахунку симетричних перехідних процесів у КТГ використовується відома система диференційних рівнянь Парка-Горєва, а для розрахунку несиметричних – система диференційних рівнянь у фазних координатах. To calculate the symmetric transients in superconducting turbogenerators we have used well known system of Park-Goryev differential equations and for calculating asymmetrical - a system of differential equations in phase coordinates.
Методика ідентифікації параметрів пружної моделі валопроводу турбоагрегату для моделювання крутильних коливань
(2017) Куєвда, Юлія Валеріївна; Балюта, Сергій Миколайович
Порівняно математичні моделі різної розмірності з кінцевим числом ступенів свободи валопроводу потужного турбоагрегату, які використовуються для розрахунку крутильних коливань валопроводу турбогенератора. Проведено розрахункові дослідження перехідних процесів при ввімкненні турбогенератора на паралельну роботу з електричною системою з холостого ходу при використанні різних математичних моделей валопроводу та порівняння крутильних моментів. Розроблено методику ідентифікації параметрів багатомасової моделі валопроводу турбоагрегату за допомогою ітеративного методу спряжених градієнтів та евристичного методу генетичного алгоритму. Проведені розрахункові дослідження показали ефективність розробленої методики.
Моделювання системи керування накопичувачем електроенергії в системі електрозабезпечення з активними споживачами
(2023) Зінькевич, Петро Олексійович; Балюта, Сергій Миколайович; Куєвда, Юлія Валеріївна
Проведено моделювання системи накопичення електроенергії (СНЕ), що ґрунтується на оцінці її енергетичного стану з використанням прогнозних значень потужності генерації та навантаження. Для моделювання системи керування системи електрозабезпечення із фотоелектричною станцією (ФЕС) та накопичувачем енергії на прикладі заводу з виробництва напоїв використовувалися тривалість трьох діб з годинним прогнозом під час хмарних та сонячних днів у літній та зимовий періоди. Моделювання включало аспекти початкового етапу експлуатації накопичувача та періоду після досягнення його ємності 80% від початкової. Параметри та вхідні дані моделі: прогнозні значення потужності навантаження та генерації ФЕС із зазначеним інтервалом не менше, ніж на добу; реальні значення потужності навантаження та генерації ФЕС з таким же інтервалом вимірювання; максимально допустима потужність зовнішньої мережі, MaxPow, кВт;параметри накопичувача: максимальна потужність зарядки та розрядки, RatedPower, кВт; ємність RatedCapacity, кВт*г; границі SOC, %; початковий рівень SOC, %; ККД, %; початковий рівень активної та реактивної потужностей накопичувача. Результати моделювання використовуються для підбору оптимальної ємності накопичувача. Для оцінки розміру накопичувача було проведено моделювання літній період з завищеною ємністю (14 МВт*г), охоплюючи хмарні та сонячні дні.Результати моделювання показують, що максимальний рівень заряду накопичувача для літнього періоду становить 60%. Отже, з урахуванням передбаченого старіння накопичувача до 80% від його початкової ємності, можна залишити його об'єм на рівні 83.33% від початкового (11,7 МВт*г). Якщо зменшити об'єм накопичувача нижче оптимального, отримаємо сценарій, де виникають періоди надлишкової генерації від ФЕС і періоди перевищення ліміту споживання зовнішньої мережі. Взимку, коли генерація від ФЕС зменшується, накопичувач працює в режимі усунення надмірного споживання електроенергії зовнішньої мережі.
Особливості застосування систем накопичення електричної енергії
(2024) Зінькевич, Петро Олексійович; Куєвда, Юлія Валеріївна; Балюта, Сергій Миколайович; Жуков, Максим Юрійович
Зміни характеру ринку електричної енергії і широке впровадження відновлювальних джерел енергії (фотоелектростанцій, вітроелектростанцій і т.і.) призводить, до стохастичної генерації електричної енергії, що потребує використання засобів стабілізації електроенергетичної системи до яких відносяться технології накопичення електричної енергії. В залежності від призначення технології накопичення енергії поділяються на короткочасні (кілька секунд або хвилин), середньострокові (хвилини або години) і довгострокові (від кількох годин до кількох днів)
Порівняльний аналіз методів короткострокового багатокрокового прогнозування електричного навантаження
(2022) Зінькевич, Петро Олексійович; Балюта, Сергій Миколайович; Куєвда, Юлія Валеріївна
Багатокрокове прогнозування електричного навантаження (ПЕН) дає змогу передбачити багатоетапне споживання електроенергії в майбутньому. Багато-крокове ПЕН використовується для керування електроспоживанням і забезпе-чення енергоефективних режимів функціонування систем електрозабезпечення промислових і цивільних об’єктів. У статті досліджено математичні моделі на основі статистичних методів і методів штучного інтелекту для прогнозування електричного навантаження (ПЕН) промислових підприємств на багато кроків уперед. Опрацювання літера-тури показало, що для багатокрокового короткострокового ПЕН розроблено відносно невелику кількість статистичних методів і методів штучного інте-лекту. Найбільш перспективними методами ПЕН, які забезпечують точність прогнозування можна вважати такі: авторегресивна інтегрована модель ков-зного середнього (ARIMA) та адаптивна система нейро-нечіткого висновку (ANFIS). Для порівняння методів ARIMA та ANFIS було вибрано статистичний метод: «наївний» прогноз. З метою вибору методу ПЕН, який найбільшою мірою забезпечить вирішення завдань керування електроспоживанням та електро-постачанням, були проведені розрахункові дослідження з використанням вказа-них методів ПЕН. Особливістю прогнозування з використанням ANFIS є враху-вання такого екзогенного фактора, як час доби. Об’єктом дослідження є методи ПЕН, які проводилися на основі виміряних даних електричного навантаження промислового підприємства з виготовлення пластмасових виробів. Вимірювання проводилися щоденно з 01 квітня 2015 року по 01 травня 2015 року (з урахуванням святкових та вихідних днів) що пів години (відповідно 48 вимірювань на добу). Для оцінки якості моделей прогнозування використовувалися стандартні величини: середньоквадратична похибка (RMSE) та середня абсолютна похибка (MAPE). Розрахункові дослідження виконані у програмному середовищі MATLAB 2020b з набором інструментів: Fuzzy Logic Toolbox та Econometrics Toolbox. З використанням методів ARIMA, «наївного» прогнозу та адаптивної систе-ми ANFIS розроблені моделі ПЕН для багатокрокового ПЕН. Результати роз-рахункових досліджень показали, що прогнозування з використанням моделі ARIMA (4,1,2) для тестової вибірки забезпечує найменшу похибку RMSE — 0,052, похибка MAPE — 0,035. У подальших дослідженнях планується розробка моде-лей прогнозування вироблення електроенергії фотоелектростанціями (ФЕС) з інтелектуальними системами керування. Multi-step predicting of electrical load (PEL) allows to predict multi-stage electricity consumption in the future. Multi-step PEL is used to control power consumption and ensure energyefficient modes of operation of power supply systems of industrial and civil facilities. This paper investigates mathematical models based on statistical methods and artificial intelligence methods for predicting the electrical load (PEL) of industrial enterprises for many steps forward. A review of the literature sources showed that a relatively small number of statistical and artificial intelligence methods were developed for multi-step short-term PEL. The most promising PEL methods which provide the highest prediction accuracy are the following: autoregressive integrated moving average model (ARIMA) and adaptive neuro-fuzzy inference system (ANFIS). To compare the ARIMA and ANFIS methods, a statistical method was chosen: “naiveˮ predicting. In order to select the PEL method which will solve the problems of power consumption and power supply management, calculation studies were conducted using these PEL methods. A feature of predicting using ANFIS is to take into account such an exogenous factor as time of day. The object of the study are PEL methods, which were carried out on the basis of measured data of electrical load of an industrial enterprise for the manufacture of plastic products. Measurements were performed daily from April 1, 2015 to May 1, 2015 (including holidays and weekends) every half an hour (48 measurements per day, respectively). To assessthe quality of predicting models, a standard value was used: standard error (RMSE) and average absolute error (MAPE). Calculation studies were performed using the software MATLAB 2020b, with a set of tools: Fuzzy Logic Toolbox and Econometrics Toolbox. PEL models for multi-step PEL were developed using ARIMA methods, a “naiveˮ predicting and an adaptive ANFIS system. The results of computational studies showed that the prediction using the ARIMA model (4,1,2) for the test sample provides the smallest error RMSE 0.052 and MAPE error 0.035. In further research it is planned to develop models for predicting electricity generation by photovoltaic power plants (PPP) with intelligent control systems.
Порівняльний аналіз методів короткострокового прогнозування електричного навантаження на один крок вперед
(2021) Зінькевич, Петро Олексійович; Балюта, Сергій Миколайович; Куєвда, Юлія Валеріївна
Короткострокове прогнозування електричного навантаження (ПЕН) проми-слових підприємств і цивільних об’єктів є важливим та складним науковим зав-данням, оскільки дає змогу реалізувати функції керування електроспоживанням і забезпечити енергоефективні режими функціонування систем електрозабезпе-чення цих та цивільних об’єктів. У статті досліджено математичні моделі на основі статистичних мето-дів і методів штучного інтелекту для прогнозування електричного навантаження (ПЕН) промислових підприємств на один крок вперед. Опрацювання літератури показало, що найбільш ефективні та поширені методи короткострокового ПЕН на один крок вперед такі: авторегресивна інтегрована модель ковзного се-реднього (ARIMA), «наївний» прогноз та адаптивна система нейро-нечіткого висновку (ANFIS). З метою вибору методу ПЕН, який забезпечить вирішення задач керування електроспоживанням та електропостачанням, були проведе-ні розрахункові дослідження вказаних методів ПЕН. При прогнозуванні з викори-станням ANFIS враховувалися такі зовнішні факторі: фактор дня (якщо будній день, то 1, якщо вихідний, то 0), час доби, день тижня. Об’єктом дослідження є методи ПЕН, які проводилися на основі виміряних даних електричного навантаження промислового підприємства з виготовлен-ням пластмасових виробів. Вимірювання проводилися щоденно з 11 січня 2015 ро-ку по 11 червня 2015 року (з урахуванням святкових і вихідних днів) кожні пів години (відповідно, 48 вимірювань на добу). Для оцінки якості моделей прогнозу-вання використовувалася стандартна величина: середньоквадратична похибка (RMSE). Розрахункові дослідження виконані у програмному середовищі MATLAB 2020b, з набором інструментів: Fuzzy Logic Toolbox та Econometrics Toolbox. З використанням методів ARIMA, «наївного» прогнозу та адаптивної систе-ми ANFIS розроблені моделі ПЕН на один крок вперед. Результати розрахункових досліджень показали, що прогнозування з використанням моделі ARIMA (2,1,2) забезпечує найменшу похибку RMSE на рівні 0,0317 і 0,0354 відповідно для нав-чальної й тестової вибірки. В подальших дослідженнях планується розробка моделей багатокрокового прогнозування електричного навантаження.
Порівняльний аналіз програмних засобів (ПЗ) для проєктування, моделювання та аналізу сонячних фотоелектричних систем (ФЕС)
(2024) Зінькевич, Петро Олексійович; Куєвда, Юлія Валеріївна; Балюта, Сергій Миколайович; Кондрашевський, Максим Сергійович; Копилова, Людмила Олександрівна
Технічна, економічна та екологічна політика на глобальному рівні призвела до просування зелених енергетичних технологій у економіку країни, особливо використання ФЕС в сучасному секторі електроенергетики. Завдяки цьому ПЗ, які застосовуються для визначення розмірів, моделювання та аналізу сонячних фотоелектричних систем стали важливою частиною комерційного застосування ФЕС, їх використання для освітніх і наукових цілей