Перегляд за Автор "Лук’янець, Галина Геннадіївна"

Зараз показуємо 1 - 20 з 20

Вивчення іноземної мови як спосіб розвитку міжкультурної комунікативної компетенції студентів галузі туризм: мовний аспект
(2020) Лук’янець, Галина Геннадіївна
Здійснення впливу через залучення колоронімів у традиційних темах інвенції: медіариторика
(2022) Лук’янець, Галина Геннадіївна
Мета роботи – дослідити риторичні особливості вживання колоронімів для здійснення впливу на читачів англомовних інтернет-новин та створення різноманітних ефектів у текстах. Методологія дослідження базується на принципах медіа-риторики: слідуючи традиційним античним канонам текстопобудови та сучасним ідеям аналізу медіа-дискурсу, автори інтернет-новин на етапі інвенції текстів не лише обирають тему повідомлення, але й добирають найефективніші способи аргументування ідей, реалізованих у семи традиційних темах, запропонованих Аристотелем. Вербалізація тем інвенції реалізується через апеляцію до категорій (включно з категорією кольору), які автор використовує, щоб генерувати аргументи чи докази. Наукова новизна дослідження полягає в систематизації колорінімів англомовного інтернет-дискурсу задля виявлення механізмів реалізації тем інвенції та способів здійснення впливу на аудиторію. Висновки. Базові колороніми реалізують тему визначення, апелюючи до базових знань читачів та їхнього досвіду перцепції кольорів, створюючи ефект достовірності опису та довіри до автора. Номінативні одиниці, складені з двох базових на позначення кольорів суміжного світлового спектру, аргументують ідеї в темі поділу та апелюють до об’єктивності зображеного. Складні суфіксальні та похідні колороніми із семантикою подібності / відмінності реалізують тему порівняння та часто формують ефект суб’єктивності опису. Похідні колороніми у темі зв’язок апелюють до причини чи наслідку зміни забарвлення, створюючи ефект аргументованості та логічності викладу. Контекстуальне сполучення базових колоронімів з одиницями на позначення не/можливого, не/реального реалізують тему обставини та викликають емоцію подиву. Колороніми у складі прислів’їв та фразеологізмів номінують тему свідчення, апелюючи до прецедентів. Колоронімні словосполучення з однотипними звуками на початку слів реалізують тему позначення та сполучення, слугуючи засобами сугестивного впливу на читачів. Уживання колоронімів у темах інвенції є механізмом здійснення впливу на читачів. Перспективою є дослідження колоронімів як одиниць втілення тем інвенції та їх зіставлення зі стилістичними засобами в інтернет-дискурсі. The aim of the work is to study rhetoric features of using color terms to influence the readers of English-language Internet news and create various effects in the texts. The research methodology is based on the principles of media rhetoric: following the traditional ancient canons of text construction and modern ideas of media discourse analysis, Internet news authors not only choose the topic of the test, but also select the most effective ways to argue ideas implemented in traditional topics, introduced by Aristotle. Verbalization of the themes of the invention is realized through an appeal to the categories (including color categories) that the author uses to generate arguments or evidence. The scientific novelty of the study is to systematize the color terms of English-language Internet discourse in order to identify mechanisms for implementing topics of invention and ways to influence the audience. Conclusions. Basic color terms implement the topic of definition, appealing to the basic knowledge of readers and their experience of color perception, creating the effect of reliability of description and trust in the author. Nominative units, consisting of two basic colors to denote shades of the adjacent light spectrum, argue ideas in the topic of division and appeal to the objectivity of the image. Complex suffix and derived color terms with semantics of similarities / differences realize the topic of comparison and often form the effect of subjective description. Derivative color terms in the topic of relationship appeal to the cause or effect of color change, creating the effect of argumentative and logical presentation. Contextual combination of basic color terms with units to denote something im/possible, un/real realizes the topic of circumstance and evokes the emotion of surprise. Color terms in proverbs and idioms nominate the topic of testimony, appealing to precedents. Color phrases with the same type of sounds at the beginning of words implement the topic of notation and combination, serving as a means of suggestive influence on readers. The use of color terms in nominating topics of invention is a mechanism for influencing readers. The prospect is to study color terms as units of nominating topics of invention and their comparison with stylistic means in Internet discourse.
Колороніми у складі семантичних моделей емотивної апеляції до пафосу (на матеріалі англомовного новинного інтернет-дискурсу)
(2017) Лук’янець, Галина Геннадіївна
Колороніміка англомовних інтернет-новин апелює до пафосу як емоційно-мотиваційної сфери людини безпосереднім номінуванням емоцій і забарвлень у складі емотивних колоронімних словосполучень та візуалізацією колоронімами об’єктів, які звернені на задоволення чи дефіцит потреб. Апеляція до емоцій щастя, суму, подиву й відрази, страху та гніву здійснюється за семантичними моделями фокусування, посилення, висунення, візуалізації та дескрипції забарвлень. Colour terms in English Internet news discourse appeal to pathos as emotional and motivational sphere of a human by the direct nomination of emotions and colours, which are combined in emotive colour phrases and by the visualization of objects that are addressed to meet of deficit basic needs. An appeal to the emotions of happiness, sadness, surprise and disgust, fear and anger is made according to the semantic models of color focusing, intensification, placement, visualization and description.
Колоронімні комплекси в англомовних Інтернет-новинах як засоби апеляції до етосу
(2016) Лук’янець, Галина Геннадіївна
Колоронімні комплекси як багатоелементні колірні номінації апелюють в англомовних Інтернет-новинах до етосу, тобто риторичного способу впливу, пов’язаного з формуванням довіри до повідомлюваного. При сполученні з назвами частин обличчя колоронімні комплекси відтворюють забарвлення рис зовнішності, створюючи в текстах образи осіб та привертаючи увагу до них. Доведено, що колоронімні комплекси позначають дві другорядні категоріальні перспективи забарвлень, утворені на перетині колірних і предметних категорій: експліцитну, представлену сполученням назв об’єктів і кольорів, та імпліцитну, номіновану лише назвами об’єктів, що відзначаються певним забарвленням. Встановлено, що колоронімні комплекси візуалізують, тобто вербально відтворюють, складники подій за двома моделями: узуальною, зображаючи забарвлення зовнішності осіб за подібністю до відтінків флори, природних матеріалів чи дорогоцінностей, та оказіональною, репрезентуючи зовнішність людей через позначення мінливих відтінків водойм, флори чи землі, та базові колороніми, які уточнюють забарвлення. Colour phrases, which are compound colour names, function in English Internet News Discourse as means of appealing to ethos, i.e. a rhetorical impact associated with the color representation of various referents. When combining with the names of facial features colour phrases present shades of appearance features, creating the images of people in the texts and drawing attention to them. Colour phrases used in news stories indicate recessive vantage of colours formed at the intersection of color and subjects categories. It is proved that colour phrases are subdivided into those denoting recessive explicit vantage, combining both colour and subject names, and implicit vantage, verbalizing colours only by names of subjects. It is found that colour phrases visualize, i.e. verbally represent, events according to two semantic models: conventional representing shades of facial features by their similarity to colours of flora, natural materials or jewelry, and occasional, including nominations of changeable shades of water, flora or land, and basic colour units that specify these shades.
Колороніміка англомовного медіа-дискурсу новин
(2014) Лук’янець, Галина Геннадіївна
Колоронімічна апеляція до логосу в текстах інтернет-новин: дедуктивна схема аргументації
(2014) Лук’янець, Галина Геннадіївна
У статті розглядається апеляція до логосу як риторичного способу впливу на аудиторію через аргументування ідей автора колоронімами, що категоризують забарвлення на трьох рівнях: суперординатному, базовому та субординатному. За дедуктивної схеми аргументації колороніми відбивають перехід від загальних положень до конкретних фактів, представлений суперординатно-базовою та базово-субординатною моделями. The article explores the appeal to logos as rhetorical means of influencing audience through reasoning author's ideas by color terms’ of three levels of color categorization: superordinate, basic and subordinate. In deductive reasoning scheme color terms reflect the transfer from the general issues to specific facts, presented by superordinate-basic and basic-subordinate models.
Кольрова ластівка весни, або символіка кольрів в українських та англійських народних весняних піснях
(2010) Лук’янець, Галина Геннадіївна
У статті здійснено порівняльний аналіз символіки кольорів в українських та англійських народних весняних піснях. На основі аналізу мовних картин світу досліджено семантико-когнітивні особливості вербалізації кольорів.
Методи залучення студентів до ефективного використання інноваційних навчальних засобів в онлайн та змішаному середовищі
(2021) Лук’янець, Галина Геннадіївна
Метою цієї праці є детальніше розглянути потреби сучасних здобувачів освіти та окреслити завдання, які вони ставлять перед сучасною змішаною системою освіти, враховуючи індивідуальні характеристики студентів.
Мистецтво у дзеркалі текстів англомовних новин: роль колоронімів
(2014) Лук’янець, Галина Геннадіївна
Мультимедійні засоби навчання іноземної мови у ВНЗ
(2011) Чала, Катерина Михайлівна; Лук’янець, Галина Геннадіївна
Розглядаються актуальні питання широкого використання і доступності навчальної інформації різноманітного характеру завдяки засобам мультимедіа. Мультимедіа є важливим фактором, що впливає на перспективи розвитку та характер сучасного процесу навчання. Спеціалізовані програми навчального призначення стають елементом оснащення робочих місць та лабораторій учнів, важливим чинником підвищення професійної кваліфікації студентів, а також впливають на зростання інтересу до навчання.
Основні напрямки сучасних корпусних досліджень мови та перспективи їх подальшого розвитку
(2012) Лук’янець, Галина Геннадіївна
У статті визначено ключові напрямки сучасних корпусних досліджень. Зва- жаючи на те, що корпусна лінгвістика є перспективним напрямком сучасної при- кладної лінгвістики, яка широко використовує квантитативні статистичні методи обробки мовного матеріалу, у дослідженні охарактеризовано специфіку корпусних досліджень різних рівнів мови. Оскільки корпусна лінгвістика поєднує методи дослідження різних наук, як лінгвістичних, так і комп'ютерних, прослідковано міждисциплінарні зв'язки корпусної лінгвістики. Лінгвістичні дослідження можливі на стику таких дисциплін як мовознавство та психологія, соціологія, педагогіка, історія та інші гуманітарні науки. На основі наявних напрацювань вітчизняних та зарубіжних лінгвістів описано методологію корпусного лінгвістичного дослідження, встановлено особливості якісного та кількісного аналізу мовних одиниць та явищ та визначено подальші перспективи лінгвістичних корпусних досліджень. The article outlines the key areas of contemporary case studies. Given that corpus linguistics is a promising direction of modern pry- Kladno linguistics, which makes extensive use of statistical methods quantative processing linguistic material, the study describes the specific case Research different levels of language. As corpus linguistics combines methods study various sciences, as language and computer, followed interdisciplinary connections corpus linguistics. Linguistic research possible at the intersection of disciplines such as linguistics and psychology, sociology, pedagogy, history and other humanities. Based on current developments and domestic foreign linguists describe methodology corps linguistic research, the peculiarities of qualitative and quantitative analysis of linguistic units and events and defined future prospects linguistic case studies.
Позамовна складова вивчення іноземної мови для формування міжкультурної комунікативної компетенції студентів галузі «туризм»
(2020) Лук’янець, Галина Геннадіївна
Дослідження присвячене детальнішому розгляду сутності позамовного аспекту розвитку міжкультурної комуніка тивної компетенції та виявленню способів її формування на заняттях іноземних мов.
Підходи до викладання іноземних мов: завданнєвий та проектний
(2022) Лук’янець, Галина Геннадіївна
Існує чимало традиційних та новітніх методик та підходів до вивчення іноземних мов, спрямованих на ефективне опанування здобувачами лексичного й граматичного матеріалу та розвиток комунікативних навичок. У тій чи іншій мірі в їх основі лежить ідея виконання ряду завдань, запропонованих викладачем, виконання яких гарантуватиме результативність навчання. Розглянуто два поширені у закладах вищої освіти підходи: завданнєвий та проектний.
Реалізація індивідуалізму та колективізму у розвитку міжкультурної компетенції під час вивчення іноземних мов
(2021) Лук’янець, Галина Геннадіївна
Формування іншомовної комунікативної міжкультурної компетенції у сучасному освітньому середовищі ґрунтується на домінуючих світоглядних характеристиках культури – індивідуалізмі та колективізмі. Індивідуалістський вимір організації навчального процесу реалізується у заохоченні студентів до саморепрезентації через створення психологічно комфортних умов навчання, варіювання тематичного наповнення програм та організаційну варіативність занять. Колективізм під час вивчення іноземної мови проявляється у формуванні єдностей цінностей, позитивної взаємозалежності та особистої відповідальності. The formation of foreign language communicative intercultural competence in the modern educational environment is based on the dominant worldview characteristics of culture - individualism and collectivism. The individualistic dimension of the organization of the educational process is realized in encouraging students to self-representation through the creation of psychologically comfortable learning conditions, variation in the thematic content of programs and organizational variability of classes. Collectivism during the study of a foreign language is manifested in the formation of unity of values, positive interdependence and personal responsibility.
Риторична модель побудови текстів Інтернет-новин (на основі аналізу функціонування англомовної колороніміки)
(2017) Лук’янець, Галина Геннадіївна
У статті схарактеризована риторична модель побудови Інтернет-новин, які репрезентують найбільш поширений та впливовий різновид медіа-дискурсу, демонструє спосіб впливу на масову читацьку аудиторію через функціонування мовних одиниць, зокрема англомовної колороніміки, на етапах текстопобудови – інвенції, диспозиції, елокуції, перформації, та як засобів апелювання до риторичних способів впливу: етосу, логосу й пафосу. The article describes the rhetorical model of Internet news stories, which represent the most common and influential type of media discourse, demonstrates the way of influencing the mass readership through functioning of language units, in particular the English colour units, at various stages of text-building, namely invention, disposition, elocution, performance, and as means of appealing to rhetorical ways of influence: ethos, logos and pathos.
Розвиток вмінь толерантного мовлення студентів сфери гостинності як реалізація міжкультурної комунікативної компетенції
(2024) Лук’янець, Галина Геннадіївна
Доба глобалізації та масового застосування соціальних мереж для професійного спілкування сформувала потребу розвитку англомовної міжкультурної комунікативної компетенції студентів сфери гостинності. Вміння толерантної взаємодії з представниками інших культур формується на заняттях з іноземної мови на трьох рівнях: теоретичному – отримання знань про культурну специфіку, ціннісного – формування толерантного ставлення та практичного – підвищення рівня володіння мовою
Самосвідомість як складова міжкультурної комунікативної компетенції: досвід лінгвокогнітивного аналізу
(2022) Лук’янець, Тетяна Геннадіївна; Лук’янець, Галина Геннадіївна
У статті розглянута емотивна природа текстів спортивних аналітичних статей в аспекті лінгвокогнітивної реалізації емоцій в жанрі текстів спортивних ЗМІ. Мета цієї розвідки – з’ясування жанрової специфіки спортивних аналітичних статей та встановлення, як емотивне наповнення цих публіцистичних текстів виступає джерелом емоційного резонансу серед читацької аудиторії. Для досягнення мети використано методику реконструкції когнітивних операцій конструювання художньої дійсності на основі контекстуально-інтерпретаційного аналізу фрагментів текстів. У результаті проведеного аналізу було виокремлено два лінгвокогнітивні механізми породження емотивності публіцистичних текстів спортивного спрямування. Зокрема, лінгвокогнітивний механізм психологічної фокалізації, експлікований за допомогою авторських коментарів, засобів суб’єктивної модальності й оцінки, загострює фокус уваги на певному феномені серед інших, надає йому емоційно-оцінної забарвленості. Своєю чергою лінгвокогнітивний механізм просторово-часової фокалізації реалізовано через варіацію позицій гетеродієгетичного й гомодієгетичного нараторів у текстах статей, коли фокусування уваги на емоційно значущій інформації досягнуто завдяки можливості вибирати перспективу сприйняття описаного, займати певну точку огляду в просторі стосовно об’єкта у фокусі. У будь-кому разі наративна присутність автора створює психологічну близькість між ним і читачем, сприяє його емоційному залученню до тексту. Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшому розвитку інвентаря когнітивних операцій конструювання та уточнення їх емотивного потенціалу через експлікацію емоціогенного знання за допомогою різноманітних художніх і наративних прийомів. Перспективою дослідження є з’ясування інтерсеміотичної специфіки реалізації виокремлених лінгвокогнітивних механізмів у спортивних статтях інтернет видань. The article bellow considers emotional nature of sports analytical articles regarding lingual-cognitive explication of emotions in the genre of sports media texts. The purpose of this research has been to find out the genre specifics of sports analytical articles as well as to determine how emotional content of these journalistic texts serve as a source of emotional resonance among the readership. To achieve this goal, the method of reconstruction of cognitive operations applied in constructing artistic reality has been used on the basis of contextual-interpretive analysis of texts fragments. As a result of conducted analysis, two lingual-cognitive mechanisms of generating emotionality of sports journalistic texts have been identified. In particular, the lingual-cognitive mechanism of psychological focalization, which is explained by the author's comments, means of subjective modality and evaluation, focuses attention on a particular phenomenon among others, gives it emotional and evaluative colouring. In turn, the lingual-cognitive mechanism of spatial-temporal focalization is realized through the variation of the positions of heterodiegetic narrator and homodiegetic narrator in the article texts, when focusing on emotionally significant information is possible by choosing the perspective of perception. In any case, the narrative presence of the author creates a psychological closeness between them and the reader, contributes to their emotional involvement in the text. The scientific novelty of the obtained results is further development of the inventory of cognitive operations applied in constructing artistic reality, as well as outlining their emotional potential through explication of emotional knowledge through a variety of artistic and narrative techniques. The perspective of the research is to find out intersemiotic specifics of lingual-cognitive mechanisms implementation in online sports articles.
Семантичні особливості англійських складних кольороназв: досвід корпусного дослідження
(2012) Лук’янець, Галина Геннадіївна
Стаття присвячена вивченню семантики складних кольороназв в англійській мові на основі корпусного дослідження. Прослідковано шляхи утворення складних кольороназв і визначено мовні та позамовні чинники, що вплинули на їх формування. У результаті аналізу сполучуваності складних кольороназв встановлено специфіку полісемічності назв кольорів і їх синонімічні та гіпонімічні відношення.
Формування навичок міжкультурної комунікації студентів: ефект культурного туризму
(2020) Лук’янець, Галина Геннадіївна
Дослідження має на меті встановити причини росту зацікавленості у культурному туризмі та виявити способи формування міжкультурної комунікативної компетенції студентів галузі «туризм».
Функціонування метонімічних перенесень а англійських кольороназвах
(2011) Лук’янець, Галина Геннадіївна
Статтю присвячено дослідженню особливостей моделей метонімічного перенесення значення кольороназв в англійській мові за типами частини-цілого та частини-частини. Визначено семантичне навантаження англомовних кольороназв у різних стилістичних контекстах та з’ясовано роль історичної та культурної мотивації у формуванні метонімічних перенесень назв кольорів за типом ‘частина-частина’.