Перегляд за Автор "Радько, Олег Віталійович"

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Вплив концентрації азоту в поверхневому шарі сталі 30ХГСНА після іонного азотування на її триботехнічні характеристики
(2008) Ляшенко, Борис Артемович; Мірненко, Володимир Іванович; Солових, Є. К.; Радько, Олег Віталійович
Досліджено хімічний склад та триботехнічні характеристики сталі 30ХГСНА, зміцненої імпульсним газотермічним іонним азотуванням. Виявлено наявність оптимального з огляду на мінімальні інтенсивність зношування та коефіцієнт тертя діапазону поверхневої концентрації азоту, який становить 6,3-7,8% (залежно від умов роботи трибоз'єднання). Установлено зменшення коефіцієнта тертя й інтенсивності зношування у 1,5 – 1,9 і 1,7 – 2,1 разу відповідно. The chemical composition and tribological characteristics 30HGSNA steel, hardened pulsed gas thermal ion nitriding. Revealed the presence of an optimal range of surface concentration of nitrogen, given minimal wear rate and coefficient of friction, which is 6,3-7,8% (depending on the operating conditions tribosoedineniya). Set to decrease the friction coefficient and wear rate of 1.5 - 1.9 and 1.7 - 2.1 times, respectively.
Газоабразивна стійкість титанових лопаток із вакуум-плазмовими покриттями
(2009) Мірненко, Володимир Іванович; Деревянко, М. М.; Радько, Олег Віталійович
У статті запропоновано використання методу багатокритеріальної оптимізації визначення компоновки багатошарових вакуум-плазмових покриттів та оптимальних технологічних режимів їх нанесення для підвищення опору газоабразивному зношенню лопаток компресора. The paper proposed the use of multi-criteria optimization method for determining the composition of multilayer vacuum plasma coating and optimum technological conditions of their application to improve the gas-abrasive wear resistance of the compressor blades.
Дослідження втрат потужності внаслідок тертя ковзання і кочення в зубчастому зачепленні. Огляд
(2020) Башта, Олександр Васильович; Носко, Павло Леонідович; Радько, Олег Віталійович; Герасимова, Ольга Вячеславівна; Башта (Шеремет), Алла Олексіївна
Проведено аналіз досліджень щодо втрат потужності внаслідок тертя в зубчастих парах. Встановлено, що визначення ККД зубчастих передач застосовують три різних підходи: безпосереднє вимірювання втрат потужності реальної зубчастої передачі;контактно-динамічне моделювання на основі реальних фізичних процесів;аналітичне моделювання процесів тертя в зубчастій передачі на підставі емпіричної інформації про тертя, отриманої на спеціальних машинах тертя. Встановлено, що величини сил тертя між сполученими зубцями значною мірою визначаються гідродинамічними (еластогідродінамічними) явищами в зоні контакту. Аналіз робіт показав, що контакт між поверхнями сполучених зубців характеризується великими деформаціями, високими контактними напруженнями і наявністю плівки мастильного матеріалу, яка в свою чергу характеризується його в'язкісними якостями. На сьогоднішній день вплив ковзання в напрямку лінії контакту зубців на коефіцієнт тертя і умови змазування недостатньо вивчені. В опублікованих роботах наявні дві групи напіваналітичних моделей. Перша група авторів досліджувала ефективність прямозубих передач, припускаючи, що коефіцієнт тертя постійний уздовж всієї поверхні контакту поверхонь тертя в будь-яких положеннях зубчастих коліс при їх обертанні. Проте вони мають ряд суттєвих недоліків. Прийнято, що коефіцієнт тертя постійний і заздалегідь відомий для кожної точки дотику пари зубців. Однак експериментальні дані для двох фрикційних дисків показують, що в умовах комбінованого контакту ковзання / кочення коефіцієнт тертя не постійний і на нього впливають безліч параметрів. Також ці моделі обмежувалися тільки прямозубими зубчастими колесами і не враховували багато факторів, які вносять значне ускладнення моделей. Друга група напіваналітичних моделей може розглядатися, як поліпшення моделей першої групи з постійним коефіцієнтом тертя. На сьогоднішній день моделі другої групи потенційно більш точні, ніж моделі першої групи. Точність опису за допомогою цих моделей обмежена точністю використовуваних в них емпіричних формул. Ці емпіричні формули не носять загальний характер і часто є функцією певних типів мастила, діючих температур, швидкісних і навантажувальних меж, чистоти поверхонь випробовуваних зразків, які, можливо, відрізняються від аналогічних параметрів реальних зубчастих коліс.
Корозійна стійкість сталі 38Х2МЮА після іонноазотуючої обробки
(2010) Мірненко, Володимир Іванович; Скуратовський, А. К.; Радько, Олег Віталійович
Дослідженна корозійна стійкість деталей із сталі 38Х2МЮА після зміцнення імпульсним газотермоциклічним іонним азотуванням. Показано, що завдяки утворенню дифузійного шару вона в порівнянні з зміцненням газовим азотуванням збільшується в 2,1 ... 3,9 рази в залежності від режимів обробки. Робиться висновок про перспективи використання імпульсної іонноазотуючої обробки для відновлення і зміцнення деталей машин на машинобудівних підприємствах. Studies have corrosion resistance in steel after hardening 38H2MYUA gazotermotsiklicheskim pulsed ion nitriding. It is shown that due to the formation of the diffusion layer it over a gas nitriding hardening increases of 2.1 ... 3.9 times, depending on the mode of treatment. Platoon is about the prospects of impulsive ionnoazotiruyuschey treatment for recovery and strengthening of machine parts for machine-building enterprises.