Тези доповідей

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7497

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Удосконалення способу підготовки зернових культур для виробництва пластівців
    (2020) Бажай-Жежерун, Світлана Андріївна
    Розроблено спосіб отримання пластівців підвищеної біологічної цінності із зернових культур, який передбачає підготовку зерна до перероблення, зокрема очищення від сміттєвих, зернових та інших домішок, сортування, провіювання, відділення феромагнітних домішок, миття та дезінфекцію, лущення, гідротермічне оброблення за температури 12 - 16 ºС в три цикли, кожен з яких включає інтенсивне зволоження зерна з наступним відволожуванням, загальною тривалістю 18-30 год, що зумовлює активізацію синтезу вітамінів у зерні. Після першого інтенсивного зволоження запропоновано оброблення інфрачервоним опроміненням, що сприяє підвищенню біологічної цінності зерна. A method of obtaining flakes of high biological value from grain crops has been developed, which provides for preparation of grain for processing, including cleaning from garbage, grain and other impurities, sorting, screening, separation of ferromagnetic impurities, washing and disinfection, peeling, hydrothermal treatment. in three cycles, each of which includes intensive moistening of the grain, followed by dehumidification, with a total duration of 18-30 h, which leads to increased synthesis of vitamins in the grain. After the first intensive moistening, infrared treatment is proposed, which increases the biological value of the grain.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб перероблення зерна пшениці та тритикале
    (2020) Бажай-Жежерун, Світлана Андріївна; Романовська, Тетяна Іванівна
    Нами розроблено спосіб перероблення зерна пшениці та тритикале на пластівці чи крупу. Запропоновано режим холодного кондиціювання за температури 12…16 ºС у три цикли, загальною тривалістю 25…30 год., що сприяє біологічному активуванню зерна. Встановлено, що у процесі зазначеної підготовки збільшується вміст вітамінів у зерні: тіаміну, рибофлавіну, аскорбінової кислоти, нікотинової кислоти, вітаміну Е тощо. Встановлено, що мікробіологічна обсеміненість біологічно активованого зерна не перевищує показники допустимих значень мікробіологічної обсеміненості; зберігання зразків протягом 6 місяців суттєво не погіршує їх якості, ці зернові продукти є безпечними з точки зору мікробіологічної чистоти. We have developed a method of processing grain of wheat and triticale into flakes or cereals. The mode of cold conditioning at a temperature of 12… 16 ºС in three cycles, with a total duration of 25… 30 hours, which promotes biological activation of grain, is proposed. It was found out that in the process of the cold conditioning of grain the content of vitamins increases: the quantity of thiamine, riboflavin and ascorbic acid - 2…2,5 times, nicotinic acid - 1,5 times; vitamin E – 3…5 times. As a result of the conducted research it was established that the microbiological seedability metabolism of biologically activated grain of wheat andt riticale does not exceed the values of permissible values of microbiological seedability; storage of samples during 6 months does not significantly impair their quality, therefore the developed product is safe for use in a food ration from the point of view of microbiological purity.
  • Ескіз
    Документ
    Природні харчові сорбенти зернових культур
    (2020) Бажай-Жежерун, Світлана Андріївна
    Здійснено аналіз вмісту харчових сорбентів у різних видах зернової сировини, дослідження їх водоутримувальної здатності. Досліджено, що вміст клітковини у нативних зернових культурах складає від 2 до 9 %. Вміст пектинових речовин становить від 0,8 до 2,5 %, залежно від культури. Очищення зерна від оболонок, шліфування та полірування суттєво знижує вміст природних харчових сорбентів у зерні. Важливе значення має водоутримувальна здатність харчових волокон, яка пов’язана із ступенем їх гідрофільності та кількістю присутніх у них біополімерів; характером поверхні, пористості та розмірів частинок.Нами визначено, що водоутримувальна здатність харчових волокон досліджуваних зразків зерна становить 2,5 – 4,1 г води/г харчових волокон, залежно від культури. Тобто харчові волокна даних зернових культур за водоутримувальною здатністю відносяться до групи середньоводозв’язуючих харчових волокон. Найвищою є водоутримувальна здатність зерна вівса.