Тези доповідей

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7497

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 11
  • Ескіз
    Документ
    Використання відходів агропромислового комплексу для синтезу ксантану
    (2024) Яцюк, Людмила Миколаївна; Буценко, Людмила Миколаївна
    Сучасні екологічні рішення передбачають використання відходів як сировини для нових виробництв, зокрема, для організації мікробного синтезу. На сьогодні розроблено значну кількість біотехнологій трансформації відходів АПК у цінні продукти від біогазу до ферментів та інших продуктів. Одним із затребуваних продуктів, що отримують шляхом мікробного синтезу, є полісахарид ксантан.
  • Ескіз
    Документ
    Антимікробні властивості біогенних наночасток оксиду цинку
    (2020) Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Нечутливість мікроорганізмів до антимікробних засобів є важливою проблемою сьогодення. Останнім часом нанотехнології запроваджують нову альтернативу для подолання цієї проблеми. Металеві наночастинки, зокрема наночастинки оксиду цинку (ZnONPs), можуть використовуватися в біологічних та біомедичних системах. Для біологічного синтезу наночасток оксиду цинку використовуються такі мікроорганізми, як міцеліальні гриби, дріжджі та бактерії.
  • Ескіз
    Документ
    Biosynthesis of silver nanoparticles using Acinetobacter calcoaceticus ІМV V-7241 cell-free supernatant
    (2020) Laziuka, Yuliya; Kharchenko, Yevgen; Skrotska, Oksana
    Currently, the biological synthesis of nanoparticles and their properties and application in the fields of medicine and the environment is an important area of nanotechnology. Synthesis of nanoparticles using chemical and physical methods has several disadvantages. These drawbacks include the use of toxic solvents, the formation of dangerous by-products and high energy consumption. Therefore, it is important to obtain nanoparticles in a biogenic way, in particular by microorganisms. The mechanisms of biogenic synthesis of nanoparticles have not been fully studied. There are reports on the role of surface active agents (surfactants) in this process. Therefore, the producer of surfactants Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 (which was isolated from the oil contaminated environment) was selected for the study.
  • Ескіз
    Документ
    Biosynthesis of recombinant interferons in transgenic plants
    (2017) Holubiev, Pavlo; Kharchenko, Yevgen; Skrotska, Oksana
    The production of recombinant cytokines with transgenic plants may solve the problem of high demand on drugs against severe diseases, such as hepatitis, AIDS, chronic granulomatous disease, etc. Microorganisms, mammal cell cultures and even plants may be involved in interferon (IFN) production. Considering an array of disadvantages of microbial and mammalian cell cultures, transgenic plants become an object of interest as a perspective producer of interferon.
  • Ескіз
    Документ
    Досягнення біотехнології у виробництві лактулози
    (2021) Піддубняк, Катерина Сергіївна; Карлаш, Юрій Васильович
    Основною проблемою у лікуванні гастроентерологічних захворювань є використання препаратів, що можуть викликати сильні побічні ефекти, або є несумісними при використанні з іншими лікарськими засобами. В якості альтернативного засобу для лікування пропонується використання препаратів з діючою речовиною - лактулоза. Для її отримання використана біотехнологія конверсії лактози сирної сироватки у лактулозу з використанням ферменту целобіозо-2-епімерази, що продукує генномодифікований штам Bacillus subtilis WB800. При оптимальних рН 7 та 80 ºС максимальний ступінь біоконверсії лактози у лактулозу становив 58,5%.
  • Ескіз
    Документ
    Біотехнологічні особливості прямого синтезу аскорбінової кислоти (вітамін С) за використання мікроорганізмів
    (2021) Берзіна, Катерина Євгенівна; Карлаш, Юрій Васильович
    Протягом останніх десятиліть активно ведеться пошук альтернативних шляхів виробництва аскорбінової кислоти, зокрема через питання до екологічності виробництва аскорбінової кислоти при використанні промислового методу. Було припущено, що вільні радикали є посередниками продукування бактерією Xanthomonas campestris MTCC 2286 аскорбінової кислоти. Вільні радикали були індуковані у X. campestris шляхом її обробки HOCl у три етапи. Це дозволило збільшити концентрацію аскорбінової кислоти в культуральній рідині до 20,4 г/л за 50 годин культивування, що в 13,6 разів більше, ніж прямий синтез аскорбінової кислоти дріжджами за умови росту на глюкозі.
  • Ескіз
    Документ
    Saccharomycetes as biological agents for the mediated biosynthesis of silver nanoparticles
    (2021) Kharchenko, Yevgen; Skrotska, Oksana
    The most commonly used are chemical and physical methods of silver nanoparticles (AgNPs) synthesis, but there is also biological synthesis, which is a promising and more environmentally friendly method. Synthesized using the supernatant Saccharomycescerevisiae M437 AgNPs had a spherical shape. AgNPs that were obtained using a cell-free aqueous extract of S. cerevisiae M437 had an oval shape.
  • Ескіз
    Документ
    Синтез наночасток срібла за допомогою сахароміцетів
    (2021) Потапенко, Валерія Віталіївна; Коваль, Ростислав Віталійович
    Розглядаючи наночастки срібла у розрізі практичного застосування у медицині, великий практичний інтерес у якості продуцента викликають дріжджі. Дріжджі Saccharomyces сerevisiae є одним з найбільш досліджених і широко використовуваних у промисловості мікроорганізмів, адже культура сахароміцетів досить швидко росте і не вибаглива до поживних середовищ та не потребує особливих умов проведення процесу біосинтезу. Дріжджові клітини містять більшу кількість ферментів редуктаз, які беруть участь в утворенні наночасток, а їх мембрани виділяють адгезивні білки, які можуть сприяти закріпленню іонів металу на мембрані клітини.
  • Ескіз
    Документ
    Cпектрофотометричний аналіз наночасток срібла синтезованих з використанням безклітинного дріжджового екстракту
    (2021) Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна; Харченко, Євген Віталійович
    Здійснювали культивування дріжджів Saccharomyces cerevisiae М437 упродовж 24 годин. Безклітинний екстракт отримували шляхом інкубації клітин дріжджів у стерильній бідистильованій воді упродовж 72 годин. До водного екстракту вносили розчин нітрату срібла до кінцевої концентрації 1 мМ. Проби витримували при 45 С в статичних умовах упродовж 72 годин. Спектри поглинання зразків вимірювали з використанням спектрофотометра в діапазоні довжин хвиль 200-700 нм.
  • Ескіз
    Документ
    Одержання йодованої біомаси спіруліни з використанням площинного аероліфтного фотобіореактора закритого типу
    (2000) Котинський, Андрій Валерійович; Салюк, Анатолій Іванович; Чернухіна, Л. О.
    Досліджувалось культивування спіруліни з підвищеним вмістом йоду. Культуру спіруліни вирощували в площинному аероліфтному фітобіореакторі закритого типу з товщиною шару суспензії 10 мм на модернізованому середовищі 22 л, температурі 30 0C, освітленні 5-7 тисяч люкс і постійній аерації. Йодид калію та гліцинмонойодацетат у концентрації 10 мг/л негативно впливають на ріст біомаси спіруліни. Гексагідрат йодиду кобальту при 7.5-10 мг/л забезпечує задовільний ріст спіруліни, вміст йоду (0.14-0.155 %), білку (59 %), каротиноїдів, та вітаміну B12 (з 0.9 до 1.8 %) Studied spirulina cultivation with a high content of iodine. Culture of Spirulina grown in planar aerolifted fitobioreaktor closed type with a layer thickness of 10 mm suspension at a refurbished environment 22 L, temperature of 30 0C, 5-7 thousand lux illumination and constant aeration. Potassium iodide and hlitsynmonoyodatsetat concentration 10 mg / L adversely affect the growth of Spirulina biomass. Iodide hexahydrate cobalt at 7.5-10 mg / l ensures satisfactory growth of spirulina, iodine (0.14-0.155%), protein (59%), carotenoids, and vitamin B12 (from 0.9 to 1.8%).