Матеріали конференцій
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7498
Переглянути
49 результатів
Результати пошуку
Документ Бактеріоцини лактобактерій козиного молока(2020) Солошенко, Катерина Ігорівна; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Волошина, Ірина МиколаївнаЗ козиного молока виділяють штами лактобактерій, що здатні синтезувати бактеріоцини. В козиному молоці наявний штам Lactobacillus fermentum GA715, який є компонентом мікрофлори козиного молока. Цей штам бактеріоциногенний. Він відіграє значну роль у знищенні бактерій псування, таким чином зберігаючи якість молока.Документ Перспективи створення лікувально-косметичних засобів на основі козиного молока та молозива(2020) Солошенко, Катерина Ігорівна; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Волошина, Ірина МиколаївнаЛікувальна косметика захищає шкіру від старіння, дерматологічних проблем, шкідливого впливу навколишнього середовища. Перспективним є створення лікувально-косметичних засобів на основі козиного молока та молозива.Документ Комбінований антибактеріальний вплив ібупрофену в суміші з біоактивними білковими фрагментами молозива корів(2020) Моцар, Анна В.; Лич (Ткаченко), Інна ВалентинівнаНеконтрольоване використання антибіотиків, нераціональний їх підбір та недотримання терапевтичних доз сприяє розвитку антибіотикорезистентності. Сьогодні продовжується пошук речовин природного походження, які здатні проявляти антимікробну активність і посилювати дію лікарських засобів.Документ Визначення амінокислотного складу високомолекулярних білків козиного молозива(2021) Солошенко, Катерина Ігорівна; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Волошина, Ірина МиколаївнаУ високомолекулярних білках молозива кіз переважають такі незамінні амінокислоти, як лейцин, лізин, треонін та валін, а серед замінних амінокислот – глутамінова та аспарагінова кислоти, серин та пролін. Отже, у білках молозива кіз переважають амінокислоти, що впливають на імунну систему.Документ Натуральний імуномодулятор на основі білкового комплексу козиного молозива(2020) Солошенко, Катерина Ігорівна; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Волошина, Ірина МиколаївнаУ числі природних імуномодулювальних засобів знаходяться біологічно активні білкові фрагменти молозива кіз. Козине молозиво – джерело біоактивних імуномодулювальних білків, таких як лактоферин, лізоцим, імуноглобуліни.Документ Биотехнологические особенности получения функциональных продуктов из козьего молока(2020) Солошенко, Катерина Игоревна; Лыч, Инна Валентиновна; Волошина, Ирина НиколаевнаСьогодні актуальним є виготовлення ферментованих молочних продуктів з козиного молока. Це наприклад сир, кефір, йогурт. Функціональні продукти з козиного молока мають захисний ефект при ураженні кишківника. При їх виробництві використовують молочнокислі бактерії Streptococcus thermophilus, Lactobacillus bulgaricus, L. rhamnosus, L. delbrueckii ssp. bulgaricus тощо.Документ Модифікована технологія очищення неконцентрованих стоків молокозаводів(2024) Сулейко, Тетяна Леонідівна; Семенова, Олена ІванівнаЗапропоновано технологію, яка передбачає включення в технологічну схему біохімічного очищення малоконцентрованих стічних вод молокопереробних виробництв додаткового обладнання, яке призначено для видалення нерозчинених органічних часток у вигляді флотомаси.Документ Переработка козьего молока и молозива для получения лекарственных препаратов(2020) Лыч, Инна Валентиновна; Солошенко, Катерина Игоревна; Волошина, Ирина НиколаевнаВ роботі показаний стимулювальний вплив білків козиного молозива на неспецифічні імунні реакції фагоцитозу, Також доведений інгібувальний вплив щодо патогенних бактеріальних культур. Показана перспективність використання білкових компонентів козиного молозива для сухих дитячих сумішей.Документ Green biosynthesis of zinc nanoparticles(2022) Rohova, Maryna; Kovalenko, Vladyslav; Tkachenko, Volodymyr; Lych (Tkachenko), Inna; Voloshina, IrynaCurrently there is a growing need for the development of an environmentally friendly process of synthesis of nanoparticles, during which no toxic chemicals are used. That is why an important area of research in nanotechnology sphere is the synthesis of metal nanoparticles by microorganisms such as bacteria and yeast (detoxification often occurs by reduction of metal ions/formation of metal sulfides). Bacteria are the organism of choice due to their fast growth, high efficiency and low cost. Metal nanoparticles exhibit antimicrobial properties, but the properties of nanoparticles depend on their size and shape, making them specific for different applications. Nevertheless, the desired size and shape of nanoparticles can be obtained by optimizing the synthesis process through manipulating their reaction conditions. Microbial synthesis of nanoparticles is an alternative to chemical and physical methods, as it is non-toxic and biocompatible. Despite the relevance of the application of the “green synthesis” method in the field of nanotechnology, biosynthesis by bacterial organisms has certain disadvantages, such as a high probability of pathogenicity, labour-intensive cultivation, and pollution problems. Ultimately, there is a need to explore more potential microorganisms for the synthesis of metal nanoparticles. The paper provides a review of literature data on the biosynthesis of zinc nanoparticles using lactic acid microorganisms Lactobacillus johnsonii, L. gasseri L. paracasei L. acidophilus L. plantarum L. sporogens. It was shown that bacteria are capable of synthesizing both extracellular and intracellular nanoparticles in the wavelength range of 315-392 nm. Data on the manifestation of antimicrobial properties by zinc nanoparticles against various gram-positive and gram-negative bacterial microorganisms and micromycetes: Clostridium difficile, C. perfringens, Escherichia. coli, Salmonella typhi, Candida albicans, Aspergillus flavus, Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter baumanii, Klebsiella pneumonia, Staphylococcus aureus.Документ Ризик інтродукції Ralstonia solanacearum в Україні(2024) Буценко, Людмила МиколаївнаКонтроль фітопатогенів рослин є важливою складовою забезпечення високої врожайності сільськогосподарських культур, що є запорукою продовольчої безпеки. Ralstonia solanacearum – збудник бурої гнилі картоплі, становить значну небезпеку при вирощуванні пасльонових культур на території України