Матеріали конференцій

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7498

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Роль триптофану в організмі людини
    (2024) Яковенко, Захар Русланович; Квітковська, Надія Петрівна
    Триптофан, або L-триптофан – одна з незамінних амінокислот для людського організму. Джерелами триптофану для організму людини зазвичай є різні продукти харчування, такі як авокадо, боби, сир, молоко, грудка індички, тощо, а також джерелом можуть бути безпосередні добавки триптофану. Окрім серотоніну та мелатоніну, триптофан є попередником нікотинаміду, триптаміну, хінолінової та ксантуренової кислоти, кінуреніну, а також ніацину, нікотинамід аденін динуклеотиду (NAD), кінуренової кислоти тощо.
  • Ескіз
    Документ
    Вітамін В17
    (2024) Барвінська, Тетяна Юріївна; Квітковська, Надія Петрівна
    Кількість амигдаліну, відомого як вітамін В17, у насінні та кісточках декотрих фруктів приблизно складає (мг/г): яблука – 3,0, груша – 1,3, черешня – 2,7, абрикоса – 14,4, вишня – 3,9, слива – 2,2, персик – 6,8, слива Ренклот – 17,5, нектарини – 0,1. Він також може бути присутнім у наливках і винах виготовлених з цих фруктів. Існує твердження, що вітамін В17 здатен вбивати ракові клітини. На це відкриття у 1952 році отримав патент доктор Е.Т.Кребс. Вітамін В17 вибірково діє на клітини. Лаетрил притягається до ракових клітин, в яких знаходиться фермент β-глюкозидаза, утворюючи бензальдегід та синильну кислоту, вбиває їх, при цьому не руйнуючи здорових клітин.
  • Ескіз
    Документ
    Використання спектроскопічних методів в аналізі молочних продуктів
    (2023) Квітковська, Надія Петрівна; Іщенко, Віра Миколаївна; Кочубей-Литвиненко, Оксана Валер'янівна; Іщенко, Микола Володимирович
    В дослідженнях, які проводились у весняний період 2023 року, були проаналізовані близько 20 зразків питного молока майже всіх відомих українських виробників молочної продукції та два зразки фермерського молока від надійних сільгоспвиробників. Питні зразки відрізнялись між собою способом температурної обробки (пастеризоване, ультрапастеризоване, стерилізоване) та технологією виготовлення (мікрофільтроване). Впливу способу термообробки на вміст триптофану не спостерігається.
  • Ескіз
    Документ
    Мінеральні компоненти молока як маркери його термічної обробки
    (2024) Квітковська, Надія Петрівна; Іщенко, Віра Миколаївна; Кочубей-Литвиненко, Оксана Валер'янівна
    У молоці міститься приблизно1% мінералів, таких як кальцій, магній, натрій, калій, а також аніонів фосфату, цитрату, сульфату, нітрату і хлорид-іонів. Деякі із цих компонентів, такі як Сl-, Na+та K+, існують у молоці в іонній формі, а інші – в рівновазі між розчинною та колоїдною формами, а також можуть бути в складі білків, ферментів, нуклеїнових кислот. Більше половини всіх мінеральних речовин молока становлять солі кальцію і фосфору. Значна частина кальцію зв’язана з білком – казеїногеном, фосфат- та цитрат-йонами. Солі молока та мікроелементи поряд з іншими основними компонентами молока зумовлюють високу біологічну цінність готового продукту та мають великий вплив на його властивості, в тому числі на формування і стабільність міцел казеїну, кислотно-основні рівноваги, а також на стабільність білків при різних видах технологічної обробки, зокрема термообробки.
  • Ескіз
    Документ
    Спектрофотометричне та хроматографічне визначення фосфору в молоці
    (2023) Іщенко, Микола Володимирович; Квітковська, Надія Петрівна; Маслюк, Алла Володимирівна; Чечет, Ольга Миколаївна; Романько, Марина Євгенівна; Лінійчук, Наталія Василівна
    Контроль якості харчових продуктів – одна зі складових проблеми здорового харчування. Спектрофотометричне визначення Фосфору в молоці ґрунтується на вимірюванні оптичної густини розчину фосфоромолібденової гетерополікислоти при довжині хвилі 820-830 нм після додавання відновника, такого як аскорбінова кислота. У роботі використовували УФ/Вид спектрофотометр Shimadzu UV2100 PC (Shimadzu, Японія). Йонний фосфор визначали методом високоефективної йоннообмінної хроматографії за розробленою нами методикою. Зразки молока знежирювали екстракцією гексаном, розбавляли у 50 разів і фільтрували крізь мембранний фільтр. Отримані зразки вводили у йонообмінний хроматограф Thermo ICS-5000, розділення відбувалось на колонці AS19 довжиною 15 см. Концентрацію йонного фосфору визначали за калібрувальним графіком.