Монографії, підручники, навчальні посібники
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7375
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Харчовий білок: фізіологічна потреба і біологічна цінність(2024) Махинько, Валерій Миколайович; Шаран, Андрій Васильович; Махинько, Людмила ВасилівнаУ монографії узагальнено результати рішень консультативних зборів ФАО/ВООЗ (1957–2014 рр.) щодо встановлення рівнів споживання білка та оцінювання його якості, а також напрацювання авторів у цій сфері. Представлено доступний опис як традиційних, так і сучасних медико-біологічних методик оцінювання якості білкової складової харчових продуктів і раціонів, наведено переваги розрахункових методів та їх різновиди. На численних прикладах показано принципи і послідовність обчислення біологічної цінності як окремих компонентів їжі, так і їх сумішей. Розглянуто хронологію зміни формули еталонного білка і сучасні рекомендації щодо його складу. Монографія буде корисною науковцям, фахівцям у галузі нутриціології та харчової промисловості, що потребують узагальненої сучасної інформації щодо оцінювання білкової складової харчування людиниДокумент Перспективи використання рослинної сировини в вітчизняних м'ясопродуктах(2020) Галенко, Олег Олександрович; Шевченко, Анастасія Олександрівна; Гасюк, Остап БогдановичВизначено, що борошно з насіння гарбуза та його м'якоть икористовуються у виробництві сосисок та посічених напівфабрикатів. Наведено характеристику сировини для виробництва варенокопчених шинок, а саме борошно з насіння гарбуза. Розглянуто хімічний, амінокислотний та жирнокислотний склад, вміст вітамінів, мікро- та макроелементів перспективної рослинної сировини для виготовлення м'ясопродуктів.Документ М’ясопродукти спеціального призначення з білковою рослинною сировиною – тренд майбутнього(2023) Галенко, Олег Олександрович; Шевченко, Анастасія Олександрівна; Косенко, Євгеній ВікторовичСучасні еко-інноваційні технології володіють високим потенціалом при добуванні білка і полісахаридів з рослинної сировини і збереженні їх нативних функціональних властивостей. Однак вони використовуються, в основному, в дослідницькій практиці. Їх широке впровадження у виробництво стримує в багатьох випадках вартість і складність обладнання. При цьому традиційні технології не втратили свою значимість для малих підприємств. Насіння конопель є джерелом біологічно активних речовин, необхідних для функціонального харчування і підтримки активного здоров’я людини. Вони багаті есенціальними поліненасиченими жирними кислотами, харчовими волокнами, білком, поліпептидами і лігнанами, що відносяться до класу фітоестрогенів, які підтримують найважливіші фізіологічні функції організму людини. Білковий комплекс насіння конопель характеризується повноцінним амінокислотним складом, володіє нутрицевтичним і терапевтичним потенціалом.Документ Відкриті освітні ресурси: подолання викликів дистанційного навчання(2023) Махинько, Людмила ВасилівнаСтрімке входження інформаційних технологій у освітній процес зумовило потребу перегляду традиційних підходів до надання освітніх послуг. Додатковим викликом для України і світу в цьому питанні стали обмеження, зумовлені пандемією COVID-19 та повномасштабною російською агресією. Тому все поширенішими стають практики часткового чи повного перенесення освітнього процесу в дистанційний режим. Важливою допомогою в цьому можуть стати відкриті освітні ресурси (ВОР). До основних переваг їх впровадження належать: розвиток і удосконалення технічних та інформаційних навичок (цифрової грамотності) учасників освітнього процесу, можливість адаптації навчальних матеріалів до конкретних потреб та особливостей навчальної аудиторії, більший ступінь залученості та зацікавленості здобувачів освітніх послуг, економічна доцільність і полегшення міжнародної взаємодії. Водночас не слід нехтувати і можливими негативними аспектами використання ВОР: ризик використання недостовірної інформації, підвищена залежність від технічних спроможностей учасників освітнього процесу, відсутність особистого спілкування, проблеми з кібербезпекою та дотриманням авторських прав. На основі міжнародного та вітчизняного досвіду у роботі запропоновано рекомендації щодо підвищення ефективності використання ВОР у вищій освіті, наведено поширені практики створення і впровадження ВОР у освітній процес. Зокрема, охарактеризовано платформи вільного доступу для розміщення наукової інформації з різних галузей знань, наведено переваги і приклади самоархівування наукових публікацій у репозитаріях різного рівня й спеціалізації. Окрема частина роботи присвячена ознайомленню з масовими інтерактивними освітніми курсами та бібліотеками відкритих освітніх ресурсів. Наведена у роботі інформація переконливо свідчить, що за умови зваженого підходу ВОР можуть стати важливою складовою різних форм навчання, підвищуючи їх якість і полегшуючи доступність для різних категорій здобувачів освіти. The rapid penetration of information technology into the educational process has led to the need to review traditional approaches to the provision of educational services. The restrictions invoked by the COVID-19 pandemic and the full-scale Russian aggression have become an additional challenge in this issue for Ukraine and the world as a whole. Therefore, the practices of transferring the educational process, in part or in full, to the remote mode are becoming increasingly widespread. Open educational resources (OERs) can play an important role in this process. The main advantages of their introduction include: the development and improvement of technical and informational skills (digital literacy) of participants of the educational process, the possibility to adapt educational materials to the specific needs and features of the classroom, a greater degree of involvement and interest of those who receive educational services, the economic feasibility and facilitation of international interaction. However, the following negative aspects of using the OERs should not be neglected: the risk of using unreliable information, a higher degree of dependence on technical capacities of participants of the educational process, lack of personal communication, problems with cybersecurity and respecting copyrights. Based on international and domestic experiences, the paper proposes recommendations on how to improve the efficiency of using the OERs in higher education, and provides information on commonly used practices of creating and introducing the OERs in the educational process. In particular, the paper describes free access platforms for posting scientific information from various fields of knowledge, and provides information on advantages and examples of self-archiving of scientific publications in repositories of various levels and specializations. A separate part of the paper give examples of mass interactive educational courses and libraries of open educational resources. The information in the paper convincingly demonstrates that, provided a balanced approach, the OERs can become an important component of various education forms, improving their quality and facilitating their accessibility for various categories of education seekers.