Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Демографічний чинник формування трудового потенціалу Чернігівської області(2021) Безпала, Ольга Василівна; Сологуб, Юрій ІвановичУ статті проведено аналіз основних демографічних чинників, котрі мають вплив на формування трудового потенціалу регіону. Встановлено, що до вказаних факторів відносять чисельність населення, природний рух населення, його статевовікову структуру, міграційні процеси в регіоні та тривалість життя. Негативні демографічні тенденції в Чернігівській області спровоковані в основному умовами проживання, недостатньо розвиненою соціальною інфраструктурою, відсутністю роботи у більшості населених пунктів. Скорочення чисельності населення відбувається як серед міських, так і серед сільських жителів. Значні темпи скорочення сільських жителів відбувається за рахунок від’ємного природного приросту та негативних міграційних процесів. Наявний трудовий потенціал погіршується не лише якісно у зв’язку з відсутністю перспектив оптимального працевлаштування серед молодого населення, але й кількісно у зв’язку з від’ємним демографічним балансом. Сприяє негативним тенденціям у поступовому зменшенні населення області і механічний рух населення. В регіоні еміграція перевищує імміграцію. Загальний економічний стан країни та області, зокрема, змушує все більшу частину населення іммігрувати у пошуках роботи та кращих умов життя, не лише до суміжних регіонів, а й сусідніх держав. Негативні демографічні фактори стимулюють процес старіння населення області, що також дуже негативно впливає на трудовий потенціал регіонуДокумент Розвиток системи розселення Столичного суспiльно-географiчного району як фактор формування туристичного ринку регiону(2019) Сологуб, Юрій Іванович; Уліганець, Сергій Іванович; Безпала, Ольга ВасилівнаВстановлено, що особливістю системи розселення Столичного суспільно-географічного району взагалі та міської системи розселення, зокрема, є наявність в її структурі специфічного системного утворення, а саме, Київської господарської агломерації, котра значно посилює тенденції щодо формування міського середовища на охоплюваних нею територіях, що в кінцевому результаті призводить до значної концентрації населення на, порівняно малій, площі і як наслідок виникнення закономірних диспропорцій його розосередження на регіональному рівні. Виявлено, що наявнiсть агломерованих населених пунктiв навколо агломерацiйного центру, а саме мiста Києва, значно посилюють його концентрацiйний потенцiал, що призводить до збiльшення зони як безпосереднього так i опосередкованого впливу мiста-центру. Таким чином, зона впливу мiста Києва вже не обмежується границями адмiнiстративної Київської областi, а виходить за неї, залучаючи до себе територiї Чернiгiвської, Житомирської, Черкаської та в меншiй мiрi Вiнницької та Полтавської областей.