Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості попередньої підготовки соломи пшеничної для гідролізу(2024) Булій, Юрій Володимирович; Сидоренко, Віталій ВолодимировичВ роботі наведено результати застосування різних способів проведення лужної попередньої підготовки лігноцелюлозної сировини (соломи пшеничної) до гідролізу в технології отримання паливного етанолу. Досліджені способи обробки в автоклаві та в роторно-пульсаційному апараті. Ефект обробки визначали за кількістю видаленого із сировини лігніну. Параметрами варіювання були тривалість обробки, концентрація лугу та температура процесу. Процес відокремлення лігніну та геміцелюлози від лігноцелюлозного комплексу є невід'ємною частиною попередньої підготовки сировини до гідролізу, проте є найбільш енерговитратним в процесі отримання паливного етанолу. Високі енерговитрати обумовлені тим, що цей процес відбувається за підвищених температур та тиску. В роботі наведено приклади основних способів попередньої підготовки рослинної біомаси до гідролізу: розчиненою сірчаною кислотою, лугами, амонійні методи та органосольвентна попередня обробка. Для інтенсифікації процесу попередньої обробки лужних розчинів соломи пшеничної запропоновано використання роторно-пульсаційного апарату. Метою даної роботи було порівняння впливу температури, концентрації лугу та часу обробки лужних розчинів соломи пшеничної в роторно-пульсаційному апараті (далі РПА) та автоклавування на процес видалення лігніну протягом попередньої підготовки сировини до гідролізу. Кислоторозчинний лігнін визначали у фільтраті, що залишився після вилучення кислотонерозчинного лігніну шляхом вимірювання оптичної густини. В ході роботи визначали залежність ступеню видалення лігніну від концентрації лугу, температури і тривалості обробки подрібненої сировини. Досліджекно, що використання РПА прискорює вивільнення лігніну порівняно з автоклавуванням для всього діапазону концентрацій лугу (0,5-4,0 % мас.). З підвищенням концентрації лугу від 0,5 до 4 % мас. вміст лігніну в зразку зменшується до 4,17 % від загальної кількості твердих речовин для автоклавування при 90 ºС; при автоклавуванні за температури 121 ºС вміст лігніну зменшувався до 2,98 %. Обробка соломи пшеничної за температури 90 ºС в РПА призводить до зменшення вмісту лігніну до 3,15 %. Оптамальними параметрами попередньої обробки сировини в РПА є концентрація лугу 4 % мас., температиура 90 оС, тримвалість 60 хв.Документ Технологія та обладнання для одержання універсального водовугільного палива(2024) Ободович, Олександр Миколайович; Целень, Богдан Ярославович; Степанова, Олеся Євгенівна; Недбайло, Анна Євгенівна; Булій, Юрій ВолодимировичПроведений аналіз способів та обладнання для отримання водовугільного палива. Метою роботи є розробка технології та тепломасообмінного обладнання виготовлення універсального водовугільного палива (УВВП), придатного для застосування в усіх типах теплоенергетичних установок. Розроблено тепломасообмінне обладнання, за допомогою якого можна отримати УВВП з максимальним розміром частинок вугілля не більше 3 мкм. Застосування водовугільних суспензій в якості енергетичного палива дозволяє підвищити техніко-економічні та екологічні показники енергетичних установок. Так, під час переведення на водовугільне паливо котла вдалося збільшити його теплову потужність з 13,2 до 21,1 МВт при заміні 70 % вугілля водовугільним паливом. В даний час існують різні способи та обладнання для приготування водовугільного палива. Однак усі вони мають певні недоліки. Основними недоліками способів отримання водовугільних палив є багатостадійність, металоємність, великі енергетичні витрати, проведення фізико-механічної та дорогої хімічної демінералізації вугілля тощо. Також недоліками є обмежена частота гідроударних імпульсів при обробці за один цикл, що недостатня при приготуванні висококонцентрованих суспензій, які відповідають вимогам до рідкого композиційного палива, призначеного для прямого спалювання. З ціллю підвищенні якості одержуваної суспензії за рахунок більш ефективного подрібнення та збільшення кількості її твердої складової було розроблено тепломасообмінне обладнання, за допомогою якого можна отримати універсальне водовугільне паливо для спалювання в котлах, печах, різноманітному теплоенергетичному обладнанні, двигунах внутрішнього згоряння та ін. В якості тепломасообмінного обладнання були використані роторно-пульсаційні апарати (РПА), що працюють за методом дискретно-імпульсного введення енергії (ДІВЕ).