Статті

Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз
    Документ
    Вибір технології десульфуризації димових газів для українських вугільних теплових електростанцій
    (2018) Вольчин, Ігор Альбінович; Гапонич, Людмила Станіславівна; Згоран, І. П.
    Концентрація діоксиду сірки в димових газах спалювальних установок після 01.01.2018 повинна не перевищувати 200 мг/мн3, а для нових установок — 150 мг/нм3, як того вимагають Директива 2010/75/EU та наказ Мінприроди України № 62 від 16.02.2018. Сьогодні рівень викидів SO2 на ТЕС України перевищує ці граничні значення в 6—18 разів. Це потребує впровадження сучасних ефективних технологій газоочищення. Вибір конкретних технологій газоочищення повинен базуватися на принципах технологічної, економічної та екологічної доцільності. Ці технології повинні відповідати європейському критерію «Найкращі доступні технології». З огляду на вищевикладене у статті визначено необхідний ступінь сіркоочищення димових газів та пріоритетний метод сіркоочищення для впровадження на ТЕС України. Для цього було виконано аналіз сучасних методів і технологій очищення димових газів від SO2, розрахунок і узагальнення валових та питомих викидів діоксиду сірки у димових газах ТЕС у 2013—2016 рр. Встановлено, що значення питомих концентрацій діоксиду сірки в сухих димових газах на ТЕС України у 2013—2016рр. залежно від марки палива, його сірчистості та способу шлаковидалення в котлі були в діапазоні 2500— 7200мг/мн3, а об’єм валових викидів діоксиду сірки на ТЕС України досягає 1000 тис. тонн. Показано, що рівень питомих концентрацій діоксиду сірки в димових газах українських вугільних ТЕС вимагає рівня ефективності очистки вище 92—98%. Перспективною технологією для впровадження на ТЕС України є технологія мокрої вапнякової десульфуризації з примусовим окисленням, незважаючи на високі капітальні затрати, — до 200 Євро/кВт.
  • Ескіз
    Документ
    Викиди діоксиду вуглецю на українських вугільних теплових електростанціях
    (2018) Вольчин, Ігор Альбінович; Гапонич, Людмила Станіславівна
    Останні роки у світовій енергетиці відбулися зміни, що зумовили новий напрям розвитку об ’єднаної енергетичної системи України — це боротьба з посиленням «парникового ефекту», в тому числі скорочення викидів діоксиду вуглецю. Перед енергетиками України стоїть завдання переходу на шлях низьковуглецевого розвитку відповідно до європейського екологічного законодавства та національних інтересів. Стратегія заходів зі зменшення викидів СО2 в енергетиці має полягати у широкому впровадження екологічно чистих енергоефективних і низьковуглецевих технологій. Україна в 2014 р. підписала та ратифікувала Угоду про асоціацію з ЄС. Однією з вимог, що висуваються в Угоді, є встановлення процедур моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів від енергетичних установок. Основою системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів є сукупність методик для оцінки викидів парникових газів. На сьогодні в енергетиці України немає єдиної обов’язкової методики розрахунку викидів СО2, яка б базувалася на використанні коефіцієнта викидів, що враховує теплоту згоряння палива, як того вимагає Директива 2003/87/ЄС.
  • Ескіз
    Документ
    Перспективи використання палива з твердих побутових відходів на ТЕЦ цукрових заводів
    (2020) Буляндра, Олексій Федорович; Гапонич, Людмила Станіславівна; Голенко, Ірина Львівна; Топал, О. І.
    У статті вивчено сучасний стан поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) та оцінено перспективи енергетичного використання в Україні, оскільки проблема раціонального поводження з ТПВ є актуальною в усьому світі. В Україні обсяги збирання ТПВ в останні роки сягають 11—12 млн тонн. У 2019 р. було перероблено й утшізовано всього 5,6% ТПВ, з них тільки 1,7% спалено з генерацією енергії (WtoE). Для порівняння: в країнах ЄС 98% ТПВ обробляється, 28% спалюється за технологією WtoE. Визначено морфологічний склад, розраховано елементний склад і теплоту згорання ТПВ. Теплота згоряння ТПВ для міст Україні становить 5,0— 7,0МДж/кг. Найнижче граничне значення теплоти згоряння ТПВ для спалювання з генерацією електроенергії— бМДж/кг. Середнє значення теплоти згоряння ТПВ, що утшізуються на заводах WtoE, —10МДж/кг. Проаналізовано різні технології термічної переробки відходів. Основна тенденція в країнах ЄС полягає у комплексній переробці ТПВ: роздільному збиранні, сортуванні, механіко-біологічній обробці та виробництві палива з фракцій ТПВ, що залишилися. Узагальнено інформацію щодо досвіду виробництва і використання палив з ТПВ — RDF та SRF. Розрахунки показують, що в Україні є потенціал для виробництва 2—3 млн тонн RDF/SRF з теплотою згоряння 10—15 МДж/кг щорічно. При залученні цих палив в енергетику можна отримати щорічно близько 1500 ГВтгод електрики та 3000 ГВтгод теплоти. Потенціал заміщення природного газу при цьому понад 0, б млрд м3. Використання на ТЕЦ цукрових заводів як палива RDF/SRF здатне частково замінити дефіцитні в Україні природний газ і вугілля при виробництві електроенергії й теплоти з дотриманням вимог ЄС щодо поводження з відходами. Крім того, використання RDF/SRF на ТЕЦ цукрових заводів може забезпечити їхню безперервну роботу протягом всього року.
  • Ескіз
    Документ
    Одержання синтетичних газоподібних і рідких палив методами двоступеневої термічної переробки вугілля
    (2013) Буляндра, Олексій Федорович; Гапонич, Людмила Станіславівна
    У статті вивчено сучасний стан досліджень і впровадження технологій переробки кам ’яного та бурого вугілля з метою отримання синтетичних моторних палив. Доведено перспективність використання двоступеневих технологій для одержання синтетичних рідких і газоподібних моторних палив. Показано основні переваги та недоліки відомих технологій хімічної переробки вугілля. Визначено перспективні напрямки удосконалення процесів отримання синтетичних палив з вугілля. Наведено інформацію про розробку нових каталітичних процесів піролізу, газифікації та гідрогенізації вугілля. Доведено актуальність і перспективність застосування двоступеневих технологій термічної переробки вугілля для одержання синтетичних газоподібних і рідких моторних палив для умов України. In the article the current status of research and application technologies processing stone 'yanoho and brown coal in order to obtain synthetic motor fuels. Proved prospects of using two-stage technologies to produce synthetic liquid and gaseous motor fuels. The basic advantages and disadvantages of the known chemical technology coal processing. The perspective areas of process improvement obtaining synthetic fuels from coal. The information on the development new catalytic processes of pyrolysis, gasification and hydrogenation of coal. The urgency and potential application of two-stage technology thermal processing of coal to produce synthetic gaseous and liquid motor fuels conditions for Ukraine.
  • Ескіз
    Документ
    Спрощений метод визначення тепловіддачі при плівковій конденсації водяної пари
    (2012) Буляндра, Олексій Федорович; Сінат-Радченко, Дмитро Євгенович; Гапонич, Людмила Станіславівна
    Наведено методику розрахунку тепловіддачі при плівковій конденсації сухої насиченої нерухомої водяної пари при ламінарному і змішаному режимах руху плівки з урахуваннм поправок на хвильовий рух конденсату та змінність його фізичних властивостей з температурою. The article presents a method o f calculating the intensity o f heat transfer at the film condensation o f dry saturated immobile vapour fo r the laminar and turbulent modes of film motion with regard fo r corrections fo r the wave motion of condensate and the variability o f its physical properties with temperature.
  • Ескіз
    Документ
    Розробка технологій термічної переробки бурого вугілля для енергетичних котлів
    (2011) Буляндра, Олексій Федорович; Гапонич, Людмила Станіславівна; Чернявський, М. В.
    Проведено аналіз балансових запасів бурого вугілля, на території України проаналізовано проблеми енергетич ного використання бурого вугілля. Наведено результати дослідження закономірностей піролізу бурого вугілля в діапазоні ре жимпих параметрів, характерних для технологій киплячого шару. We analyze the balance reserves o f brown coal on the Ukrainian territory and the problems of its use in power engineering. We present some results of studying the laws of broum coal pyrolysis within the range of regime parameters characteristic for fluidized bed technologies.
  • Ескіз
    Документ
    Технології переробки низькоякісного вугілля для енергоустановок малої та середньої потужності
    (2008) Гапонич, Людмила Станіславівна; Мельник, Зіновій Петрович; Іващенко, Наталія Вікторівна; Чернявський, М. В.
    Наведено режими дослідження впливу режимних параметрів на піроліз вугілля в технологіях двохступеневої термічної переробки в киплячому шарі. Експериментально визначені оптимальні режими роботи піролізеру. Встановлено, що додавання вапнякового сорбенту здатне забезпечити зв’язування сірки вугілля в піролізері вище 90% за умов термічного розкладання вапняку на ступені спалювання при оптимальних температурах. An impact study of modes of operating parameters on the pyrolysis of coal technologies dual stage thermal processing in a fluidized bed. Experimentally determined optimum modes pirolizeru. Found that the addition of limestone sorbent can provide binding sulfur coal pirolizeri than 90% under conditions of thermal decomposition of limestone on the degree of burning at optimum temperatures.
  • Ескіз
    Документ
    Характеристики змінення внутрішньої структури коксів енергетичного вугілля під час конверсії
    (2010) Гапонич, Людмила Станіславівна; Монастирьова, Т. Н.; Хандрос, Т.Н.; Мельник, Зіновій Петрович
    На основі літературного огляду і експериментальних досліджень 12 зразків енергетичного вугілля вивчено вплив режимних параметрів піролізу і газифікації в СО2, а саме степені метаморфізму, зольності і розміру частинок вугілля, середовища, температури і швидкості нагріву на структуру коксів, що утворюються. On the basis of a review of the available literature and experimental investigations of power coal 12 specimens, the influence of operating conditions of the pyroysis and gasification in C02 was studed, namely, the degree of metamorphism, ash content, and particle size of the initial coal, environment, temperature, and heating rate, on the structure of cokes being formed.