Статті

Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 24
  • Ескіз
    Документ
    Вплив інактивованих клітин конкурентних мікроорганізмів на біологічну активність поверхнево-активних речовин Rhodococcus erythropolis ІМВ Ас-5017
    (2022) Пирог, Тетяна Павлівна; Ключка, Ігор Вікторович; Ключка (Никитюк), Лілія Вікторівна
    Одним із шляхів підвищення антимікробної активності продуктів мікробного синтезу є внесення у середовище вирощування продуцента конкурентних мікроорганізмів (біологічних індукторів). Так, за наявності живих клітин Escherichia coli ІЕМ-1 або Bacillus subtilis БТ-2 у середовищі культивування R. erythropolis ІМВ Ас-5017 синтезувалися ПАР, що характеризувалися вищою у кілька разів антибактеріальною та антифунгальною активністю, ніж утворювані у середовищі без індукторів. Літературні дані свідчать про те, що підвищення синтезу та/або антимікробної активності метаболітів можна досягти використанням як індукторів інактивованих клітин конкурентних мікроорганізмів, що, у свою чергу, суттєво полегшує організацію виробництва цільових продуктів. Встановлено, що ПАР, синтезовані R. erythropolis ІМВ Ас-5017 за внесення у середовище культивування інактивованих клітин E. coli ІЕМ-1 або B. subtilis БТ-2, характеризувалися вищою антимікробною та антиадгезивною активністю, ніж поверхнево-активні речовини, утворені на середовищі без індукторів. Мінімальні інгібуючі концентрації щодо бактеріальних тест-культур (E. coli ІЕМ-1, B. subtilis БТ-2, Staphylococus aureus БМС-1) ПАР, синтезовані за наявності конкурентних бактерій, становили 3—6 мкг/мл і були в 8—32 рази нижчими, ніж поверхнево-активних речовин, утворених під час вирощування штаму ІМВ Ас-5017 у середовищі без E. coli ІЕМ-1 і B. subtilis БТ-2. Внесення бактерій-індукторів у середовище культивування R. erythropolis ІМВ Ac-5017 супроводжувалося утворенням ПАР, після обробки якими адгезія клітин тест-культур на абіотичних поверхнях була в середньому на 10—30% нижчою, а ступінь руйнування біоплівок на 10—30% вищим порівняно з використанням поверхнево-активних речовин, одержаних за відсутності індукторів. Одержані дані свідчать про можливість регуляції біологічної активності поверхнево-активних речовин R. erythropolis IМВ Ac-5017 внесенням у середовище культивування продуцента інактивованих клітин E. coli ІЕМ-1 і B. subtilis БТ-2. Важливо, що за таких умов культивування антимікробна та антиадгезивна активність поверхнево-активних речовин бактерій роду Rhodococcus підвищується до рівня відомих у світі аміно- та гліколіпідів.
  • Ескіз
    Документ
    Роль поверхнево активних речовин, синтезованих у різних умовах культивування Acinetobacter calcoaceticus IМВ В-7241, Rhodococcus erythropolis IМВ Ac-5017 і Nocardia vaccinii IМВ В-7405 у деструкції нафтових забруднень
    (2017) Пирог, Тетяна Павлівна; Антонюк, Світлана Ігорівна; Ключка (Никитюк), Лілія Вікторівна
    У статті досліджено вплив поверхнево-активних речовин (ПАР), синтезованих за умов росту Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241, Rhodococcus erythropolis ІМВ Ac-5017 і Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 на традиційних субстратах і промислових відходах, на розкладання нафти у воді (2,6—6 г/л) та грунті (20 г/кг), у тому числі й за наявності важких токсичних металів (0,01—0,5 мМ Сu2+, Cd2+, Pb2+). Встановлено, що найвищий ступінь деструкції нафтових забруднень (до 95 %) спостерігався за наявності культуральної рідини після вирощування досліджуваних штамів на гексадекані та рідких парафінах. Внесення Сu2+ (0,1—0,5 мМ) в експоненційній фазі росту штамів ІМВ В-7241 і ІМВ Ас-5017 на невуглеводневих субстратах (етанол, відпрацьована олія) супроводжувалося утворенням ПАР, після обробки якими забруднених нафтою та важкими металами води і ґрунту ступінь розкладання нафти підвищувався на 8—15% порівняно з використанням препаратів ПАР, синтезованих у середовищі без катіонів міді. Інтенсифікація деструкції нафти за наявності таких ПАР може бути зумовлена активуючим впливом Сu2+ на активність алкангідроксилази (перший фермент катаболізму н-алканів у штамів-продуцентів) і, як наслідок, попередньою адаптацією клітин до споживання вуглеводнів нафти.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив поверхнево- активних речовин, синтезованих у різних умовах культивування Nocardia vaccinii IMB B-7405, на деструкцію біоплівки Escherichia coli ІЕМ-1
    (2017) Пирог, Тетяна Павлівна; Ключка (Никитюк), Лілія Вікторівна; Кондрашевська, К. Р.; Ключка, Ігор Вікторович
    У статті досліджено роль у руйнуванні біоплівки Escherichia сoli ІЕМ-1 поверхнево-активних речовин (ПАР), синтезованих Nocаrdia vacсinii ІМВ В-7405, упродовж 5 і 7 діб на середовищі з різним вмістом катіонів кальцію (активатор НАДФ+-залежної глутаматдегідрогенази — ключового ферменту біосинтезу поверхнево-активних аміноліпідів). Встановлено, що незалежно від вмісту СаCl2 у середовищі (0,1 або 0,4 г/л) і тривалості культивування штаму ІМВ В-7405 синтезовані ПАР у низьких концентраціях (8,75—17,5 мкг/мл) руйнували на 60—87% біоплівку E. сoli ІЕМ-1 на полістиролі. Ефективні концентрації ПАР N. vaccinii ІМВ В-7405, які забезпечували високий ступінь руйнування біоплівки E. coli IEМ-1, у кілька разів нижчі, ніж встановлені для відомих у світі мікробних ПАР.
  • Ескіз
    Документ
    Синергічна дія поверхнево активних речовин Nocardia vaccinii IMB B-7405 і антифунгальних засобів
    (2017) Пирог, Тетяна Павлівна; Ключка (Никитюк), Лілія Вікторівна
    У статті досліджено антифунгальну активність щодо грибів родів Candida, Fusarium і Mucor суміші поверхнево-активних речовин (ПАР) Nocardia vaccinii IMB B-7405 та антибіотика ністатину або синтетичного протигрибкового препарату флуконазолу. Встановлено, що ПАР штаму ІМВ В-7405 знижували мінімальну інгібуючу концентрацію (МІК) досліджуваних лікарських засобів. За наявності 60—80% ПАР у суміші з ністатином або флуконазолом МІК щодо Candida albicans Д-6, Candida tropicalis PE-2 і Candida utilis БВС-65 була у 2—32 рази нижчою, ніж мінімальна інгібуюча концентрація антифунгальних засобів. Незважаючи на надзвичайно низьку МІК флуконазолу щодо Fusarium culmorum Т-7 (0,65 мкг/мл), додавання ПАР N. vaccinii ІМВ В-7405 (60—80%) супроводжувалося зниженням цього показника у два рази. Наведені у дослідженні значення мінімальної інгібуючої концентрації щодо грибів роду Candida суміші ПАР штаму ІМВ В-7405 та ністатину (флуконазолу) є порівнянними із встановленими для відомих у світі ефективних лікарських засобів.
  • Ескіз
    Документ
    Інтегровані технології мікробного синтезу кількох цільових продуктів
    (2019) Пирог, Тетяна Павлівна; Ключка (Никитюк), Лілія Вікторівна; Клименко, Наталія Олександрівна; Шевчук, Тетяна Андріївна; Іутинська, Галина Олександрівна
    Останніми роками підвищується інтерес дослідників до технологій мікробного синтезу цільових продуктів мультифункціонального призначення, зокрема, полігідроксиалканоатів і поверхнево-активних речовин. Проте їх промислове виробництво стримується високими витратами на процес біосинтезу. Одним з підходів до вирішення цієї проблеми є реалізація так званих інтегрованих біотехнологій, в яких одночасно з цільовим синтезуються практично цінні супутні метаболіти, висока ринкова вартість яких дає змогу компенсувати витрати на одержання цільового продукту. В огляді підсумовано дані літератури щодо одночасного мікробного синтезу полігідроксиалканоатів, поверхнево-активних речовин, пігментів, ферментамів, органічних кислот, екзополісахаридів, аміно- і поліамінокислот, фітогормонів, бактеріоцинів, Сфери застосування синтезованих одним продуцентом комплексу практично важливих метаболітів з різноманітними властивостями є значно ширшими, ніж монопрепаратів. Різна локалізація кількох метаболітів (внутрішньо- та позаклітинні), синтезованих на дешевих і наявних у великій кількості промислових відходах, дає можливість реалізації високоефективних безвідходних біотехнологій.
  • Ескіз
    Документ
    Деструкція біоплівок за дії поверхнево-активних речовин, синтезованих у різних умовах культивування Nocardia vaccinii IMB B-7405
    (2019) Пирог, Тетяна Павлівна; Ключка, Ігор Вікторович; Ключка (Никитюк), Лілія Вікторівна; Шевчук, Тетяна Андріївна; Іутинська Галина Олександрівна
    Мета. Дослідити вплив умов культивування Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 на здатність синтезованих поверхнево-активних речовин (ПАР) руйнувати біоплівки. Методи. Культивування штаму ІМВ В-7405 здійснювали в середовищі з очищеним гліцерином, рафінованою і відпрацьованою олією різної якості, відходах виробництва біодизелю та суміші субстратів до ранньої і пізньої стаціонарної фази росту. ПАР екстрагували з супернатанту культуральної рідини сумішшю хлороформу і метанолу (2:1). Ступінь руйнування біоплівки визначали спектрофотометричним методом. Результати. Встановлено, що ступінь деструкції бактеріальних та дріжджової біоплівок за наявності ПАР залежав від умов культивування N. vaccinii ІМВ В-7405 (природа, концентрація, якість ростового субстрату та тривалість процесу). Найвищий ступінь руйнування бактеріальних біоплівок (53−78%) спостерігався за дії поверхнево-активних речовин, синтезованих на суміші відходів виробництва біодизелю та меляси. Деструкція біоплівки Candida albicans Д-6 була максимальною (52−72%) за наявності ПАР, одержаних на очищеному гліцерині. Збільшення тривалості культивування N. vaccinii ІМВ В-7405 на рафінованій та відпрацьованій після смаження «картоплі селянської» олії супроводжувалося синтезом ПАР, за дії яких ступінь руйнування біоплівок бактеріальних тест-культур знижувався у 1,3−2,2 рази. Вища деструкція біоплівок за дії супернатантів порівняно з використанням розчинів поверхнево-активних речовин аналогічної концентрації може бути зумовлена синтезом N. vaccinii ІМВ В-7405 інших, відмінних від ПАР, метаболітів, здатних до руйнування біоплівок. Висновки. Наведені дані засвідчують, що ПАР, синтезовані в різних умовах культивування N. vaccinii ІМВ В-7405, здатні руйнувати бактеріальні та дріжджові біоплівки. Залежність ступеня деструкції біоплівок за наявності ПАР від умов вирощування продуцента потрібно враховувати при розробці технологій одержання цих продуктів мікробного синтезу.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив одновалентних катіонів на синтез та біологічні властивості поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii IMB B-7405
    (2019) Пирог, Тетяна Павлівна; Ключка (Никитюк), Лілія Вікторівна; Шевчук, Тетяна Андріївна; Іутинська, Галина Олександрівна
    Мета. Дослідження синтезу та біологічних властивостей поверхнево-активних речовин (ПАР), синтезованих Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 на середовищі з різним вмістом катіонів калію та натрію. Методи. Штам ІМВ В-7405 вирощували у середовищі з гліцерином. ПАР екстрагували з супернатанту культуральної рідини модифікованою сумішшю Фолча. Антиадгезивну активність та ступінь деструкції біоплівок визначали спектрофотометричним методом, антимікробну активність − за показником мінімальної інгібуючої концентрації (МІК). Активність ферментів біосинтезу ПАР аналізували у безклітинних екстрактах, одержаних після руйнування клітин ультразвуком. Результати. Додаткове внесення 0,5–1,0 г/л хлориду натрію, хлориду калію чи їх суміші у середовище культивування штаму ІМВ В-7405 супроводжувалося синтезом ПАР, мінімальні інгібуючі концентрації яких щодо бактеріальних і дріжджових тест-культур були відповідно в 2−125 і 2−30 разів нижчими, адгезія бактерій на абіотичних матеріалах, оброблених такими ПАР, в 1,1−1,6 разів нижчою, а ступінь руйнування дріжджових біоплівок на 25−48 % вищою порівняно з показниками, встановленими для ПАР, одержаних на базовому середовищі. Антимікробна та антиадгезивна активність ПАР корелювала з НАДФ+-залежною глутаматдегідрогеназною активністю (ключовий фермент біосинтезу аміноліпідів – найефективніших антимікробних агентів серед поверхнево-активних речовин). Підвищення в 1,2 рази (до 5,6 г/л) концентрації ПАР за умов росту штаму ІМВ В-7405 у середовищі з 1,0 г/л хлориду натрію зумовлене посиленням синтезу гліколіпідів, про що засвідчило збільшення в 1,6 разів ФЕП-синтетазної активності (ключовий фермент глюконеогенезу) порівняно з показниками на базовому середовищі. Висновки. Одержані дані засвідчують можливість підвищення антимікробної та антиадгезивної активності мікробних ПАР зміною у середовищі культивування продуцента вмісту катіонів – потенційних активаторів ключових ферментів біосинтезу складових ПАР, відповідальних за ці біологічні властивості.
  • Ескіз
    Документ
    Взаємозв’язок хімічного складу і біологічних властивостей мікробних поверхнево-активних речовин
    (2019) Пирог, Тетяна Павлівна; Ключка (Никитюк), Лілія Вікторівна; Шевчук, Тетяна Андріївна; Мучник, Фаїна Володимирівна
    Мікробні поверхнево-активні речовини (ПАР) є продуктами мультифункціонального призначення, проте в різних умовах культивування продуцентів їх склад та властивості можуть змінюватися. В огляді наведено дані літератури і власних експериментальних досліджень про залежність антимікробної активності ПАР мікробного походження від хімічного складу, а також про вплив умов культивування на властивості поверхнево-активних речовин. Аналіз даних літератури засвідчив, що антибактеріальна та антифунгальна активність ліпопептидів залежить від розміру та складу пептидної частини, конформації та довжини ацильного ланцюга, рамноліпідів – співвідношення моно- і дирамноліпідів у складі комплексу, софороліпідів – співвідношення лактонної та нелактонної форм цих ПАР. Згідно даних літератури основними підходами до регуляції біологічних властивостей мікробних ПАР є їх постферментаційна хімічна модифікація, а також вдосконалення штамів-продуцентів методами метаболічної та генетичної інженерії. Результати власних досліджень засвідчують, що виявлення потенційних активаторів і/або інгібіторів ключових ферментів біосинтезу компонентів комплексу вторинних метаболітів, відповідальних за певні властивості, з наступною відповідною модифікацією складу поживного середовища дає змогу регулювати склад комплексу, а отже, й властивості цільового продукту.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив умов культивування на антиадгезивні властивості поверхнево-активних речовин Nocardia Vaccinii IMB B-7405
    (2015) Ключка (Никитюк), Лілія Вікторівна; Пирог, Тетяна Павлівна
    У статті досліджено залежність антиадгезивних властивостей поверхневоактивних (ПАР) речовин Nocardia vaccinii IMB B-7405 від умов культивування: природи джерела вуглецю (відпрацьована соняшникова олія й технічний гліцерин) і тривалості процесу (5 і 7 діб). Встановлено, що після обробки абіотичних поверхонь (пластик, кахель, сталь, полівінілхлорид) препаратами ПАР N. vacdnii ІМВ В-7405 (0,02—0,04 мг/мл), синтезованими на технічному гліцерині, адгезія бактерій Escherichia coli ІЕМ-1, Bacillus subtilis БТ-2 становила у середньому 20—40 %, тоді як ПАР, синтезовані на соняшниковій олії, знижували адгезію досліджуваних бактерій на 16—90 %.
  • Ескіз
    Документ
    Стратегія одержання мікробних поверхнево-активних речовин зі стабільними заданими властивостями
    (2019) Пирог, Тетяна Павлівна; Ключка (Никитюк), Лілія Вікторівна; Палійчук, Олеся Ігорівна; Луцай, Дар’я Андріївна
    Мікробні поверхнево-активні речовини (ПАР) є вторинними метаболітами, які синтезуються у вигляді комплексу подібних сполук, склад і співвідношенняяких змінюється залежно від умов культивування продуцента, що в свою чергу спричиняє і зміну властивостей цільового продукту. Проте на теперішній час дослідження впливу умов культивування на властивості мікробних ПАР залишаються поза увагою дослідників. Літературні дані засвідчують, що досягти біосинтезу ПАР певного складу з наперед заданими властивостями можна тільки в результаті постферментаційної хімічної модифікації або одержанням відповідних генно-модифікованих штамів-продуцентів. На основі досліджень контрольованої регуляції властивостей поверхнево- активних речовин Rhodococcus erythropolis ІМВ Ас-5017, Acinetobacter calco- aceticus ІМВ В-7241, Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 пропонується стратегія розробки технології біосинтезу мікробних ПАР зі стабільними заданими властивостями, яка складається з таких елементів: - виявлення у складі комплексу ПАР компонентів, відповідальних за певні властивості та пошук факторів, які забезпечують переважний синтез таких складових; - дослідження зміни властивостей ПАР в процесі культивування продуцента і визначенні фази росту, в якій відбувається синтез цільового продукту з необхідними властивостями; - дослідження взаємозв’язку між властивостями ПАР та їх захисними функціями і визначення умов культивування продуцента, необхідних для прояву захисних функцій; - спільне культивування продуцентів ПАР з конкурентними мікроорганізмами, у відповідь на наявність яких підвищується антимікробна та антиадгезивна активність синтезованого цільового продукту.