Статті

Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Лінгвокоучинг як ефективний метод викладання іноземної мови в немовному вищому навчальному закладі
    (2022) Гаркуша, Олена Олександрівна; Щеглова, Алла Олександрівна
    Статтю присвячено аналізу коучингу як сучасного підходу до навчання та викладання взагалі та лінгвокоучингу як одного з напрямів коучингового підходу зокрема. В статті розглядаються історія виникнення коучингу, принципи коучингу, аналізується сфера компетенцій викладача-коуча в порівняні зі звичайним викладачем іноземної мови, наводяться та розшифровуються його основні функції консультанта, координатора та фасилітатора. Для кращого розуміння особливостей ролі коуча в статті наводяться принципи Мілтона Еріксона, відомі як «зірка Мілтона Еріксона», які психотерапевт радить використовувати коучам для внутрішнього налаштування на процес взаємодії з клієнтом. Коучинг – це процес взаємодії викладача-коуча з його підопічним, який базується на принципах партнерства та взаємоповаги та має на меті досягнення максимальних результатів шляхом ефективного розкриття потенціалу підопічного. Коучинговий підхід передбачає рівноправні відносини викладача-коуча та студента, де відповідальність за результат однаковою мірою залежить від двох учасників. В основі коучингу закладені принципи особистісноорієнтованого навчання. Головним завданням викладача-коуча є розкрити потенціал свого підопічного, дати можливість вийти за межі його вмінь, розвити самостійність та відповідальність. Коучинг не вчить а допомагає вчитися. Раніше поняття коучинг в англійській мові частіше за все використовувалося по відношенню до спорту, про- те згодом принципи коучингового підходу знайшли своє застосування і в освітній діяльності. Лінгвокоучинг (лат. lingua – «мова», англ. coaching – «тренування, наставництво») – це передова методика викладання іноземної мови, основними завданнями якої є зробити вивчення мови водночас легким, цікавим та результативним. Сфера компетенцій викладача-коуча значно ширша ніж звичайного викладача англійської мови. Вона охо- плює однаковою мірою як інформативний та лінгвістичний рівні, так і психологічний, що позитивно впливає на вивчення мови студентами немовних спеціальностей. Таким чином, коучинговий підхід до навчання вважається адекватним способом не тільки для вивчення іноземної мови, а й для подолання психологічного бар’єру під час навчання студентами немовних вищих навчальних закладів. The article is devoted to the analysis of coaching as a modern approach to teaching and learning in general and language coaching as one of the areas of coaching approach in particular. The article considers the history of coaching, the principles of coaching, analyzes the scope of competencies of the teacher-coach in comparison with the usual teacher of a foreign language, describes its main functions of consultant, coordinator and facilitator. To understand better the role of the coach, the article presents the principles of Milton Erickson, known as the «Milton Erickson’s star», which the psychotherapist advises coaches to use to adjust internally to the process of interaction with the client. Coaching is a process of interaction between a teacher-coach and his client, which is based on the principles of partnership and mutual respect and aims to achieve maximum results by effectively unlocking the potential of the client. The coaching approach assumes equal relations between teacher-coach and student, where the responsibility for the result depends equally on the two participants. Coaching is based on the principles of personality-oriented learning. The main task of a teacher-coach is to reveal the potential of his client, to give him the opportunity to go beyond his skills, to develop independence and responsibility. Coaching does not teach but helps to learn. Previously, the concept of coaching in English was used in relation to sports, but later the principles of the coaching approach found application in educational activities. Linguo-coaching (Latin lingua – «language» English coaching – «training, mentoring») – is an advanced method of teaching a foreign language which main objectives are to make language learning at the same time easy, interesting and effective. The scope of competences of a teacher-coach is much wider than the scope of competences of an ordinary English teacher. It covers informative, linguistic, and psychological levels that has a positive effect on the learning of foreign language by students of non-linguistic specialties. Thus, the coaching approach to learning is considered an adequate way not only to learn a foreign language, but also to overcome the psychological barrier when students study at the non-linguistic higher educational establishment.
  • Ескіз
    Документ
    Стратегії покращення залученості студентів під час онлайн занять з іноземної мови
    (2022) Щеглова, Алла Олександрівна; Гаркуша, Олена Олександрівна
    Стаття присвячена аспектам залученості студентів під час дистанційного навчання. Дане дослідження спрямоване на виявлення впливу окремих стратегій та використання постійного зворотного зв’язку для покращення залученості студентів. У ході дослідження визначається роль, яку дистанційні платформи та технології зараз відіграють в освіті, і потенціал, який вони мають для залучення студентів, як один впливовий фактор. Стаття концептуалізує основні поняття, які пов'язані із терміном «залученість», а саме дає визначення процесу залученості, характеризує інтерпретації концепції залученості студентів на практиці, надає дослідження позитивних показників залученості студентів. Особливу увагу зосереджено на питанні важливості використання постійного зворотного зв’язку для вдосконалення та покращення викладання. Зазначено, що процес залученості студентів може бути полегшено за допомогою таких факторів, як автентичність (завдання пов’язане з їхнім реальним життям), соціальна взаємодія (спілкування з викладачем чи одногрупниками для отримання належного зворотного зв’язку), підтримка навчання (необхідні ресурси, час та зворотній зв'язок повинні бути доступними), інтерес (завдання повинні бути розроблені відповідно до інтересів студентів), автономія (контроль студентів у процесі навчання та їх підходів до навчання), складність завдання (завдання мають бути розроблені трохи за межами можливостей студентів, щоб вони усвідомлювали необхідність докладання зусиль для успішного виконання завдання). З'ясовано, що керування часом та організаційні здібності є ключовими навичками для успіху залученості студентів під час дистанційного навчання. Доведено, що час і зусилля є основою, на якій будується когнітивний результат шляхом залучення студентів, адже якщо студент не залучений, розуміння та оволодіння змістом, а також довгострокове збереження та передача засвоєного матеріалу є малоймовірними. Для тих, хто викладає та розробляє онлайн заняття, важливо знати психосоціальні та структурні фактори, які впливають на залученість студентів. На основі поданої інформації обговорюються наслідки для подальших теоретичних досліджень залученості студентів та їх зв'язку з освітніми технологіями е-навчання. The article is devoted to the aspects of student engagement during distance learning. This study aims to identify the impact of individual strategies and using ongoing feedback to improve student engagement. The study identifies the role that distance platforms and technologies now play in education and the potential they have for student engagement as one influential factor. The article conceptualizes the basic notions associated with the term "engagement", namely, it defines the process of engagement, characterizes the interpretation of the concept of student engagement in practice, and provides studies of positive indicators of student engagement. Particular attention is paid to the importance of using constant feedback to improve teaching processes. It is noted that the process of student engagement can be facilitated by such factors as authenticity (the task is related to the real life), social interaction (communication with the teacher or classmates for a proper feedback), support for learning (the necessary resources, time and feedback should be available), interest (assignments should be designed according to the interests of students), autonomy (control of students in the learning process and their learning approaches), task complexity (assignments should be designed slightly beyond the abilities of students so that they are aware of the need for efforts to successfully complete the task). It has been found that time management and organizational skills are the key skills for the success of student engagement during distance learning. It has been proven that time and effort are the basis on which a cognitive result is built through the engagement, because if the student is not engaged, understanding and mastering the content, as well as long-term retention and transmission of the learned material is unlikely to occur. For those who teach and design online classes, it is important to be aware of the psychosocial and structural factors that influence student engagement. Based on the information presented, the implications of further theoretical research on student engagement and its relationship with e-learning educational technologies are discussed.
  • Ескіз
    Документ
    Формування гнучких навичок у здобувачів вищої освіти при використанні платформ дистанційного навчання у викладанні іноземної мови
    (2021) Щеглова, Алла Олександрівна
    Стаття присвячена питанням впровадження сучасних дистанційних освітніх технологій під час вивчення англійської мови бізнес спрямування здобувачами не філологічних спеціальностей. Дане дослідження спрямоване на виявлення впливу платформ дистанційної освіти на формування гнучких навичок (soft skills). У ході дослідження конкретизується понятійний апарат дистанційного навчання; виокремлюються позитивні і негативні сторони нової системи навчання із застосуванням електронних технологій для навчального процесу в закладах вищої освіти; аналізується ефективність дистанціних технологій в контексті розвитку гнучких (м'яких) навичок. Детально схарактеризовані педагогічні шляхи впровадження мультимедійних засобів навчання під час вивчення іноземної мови як ключової умови фундаментальної підготовки кваліфікованого фахівця, орієнтованого на задоволення потреб сучасного ринку. На основі біхевіорального підходу та аналізу і синтезу даних вітчизняної та зарубіжної літератури, компаративного вивчення теорії і практики впровадження дистанційного навчання доведено, що зі зміною освітніх тенденцій та універсальністю навчальних курсів конкуренція на ринку праці зростає і щоб отримати перевагу над конкурентами, студентам не залишається іншого вибору, крім як додавати цінності своїм професійним навичкам за допомогою м’яких навичок, щоб продемонструвати свій справжній потенціал. Зазначено, що однією із найактуальніших проблем у сфері діджиталізації навчального процесу є реформа навчальних програм з метою адаптації вищих навчальних закладів до запитів, що надходять із ринку праці. Доведено, що ефективність досягнення триєдиної мети (в особливості розвивальної цілі) напряму залежить від обраних форм та методів навчання, а включеність інформаційно-комунікаційних технологій є наслідком постійно зростаючої частки національного ВВП, що охоплює нові технологічні галузі та сектор послуг високого рівня. Виклики, перед якими постала сучасна система вищої освіти в період пандемії, стали кроком до нового етапу її розвитку та контекстуалізації, де викладач виступає в ролі посередника. У зв’язку з цим та з метою розвитку гнучких навичок майбутніх фахівців платформи дистанційного навчання під час вивчення іноземної мови розглядаються як шлях до вирішення складних проблем, інновацій та творчості, візуалізації нових ринків, розуміння соціальних та глобальних наслідків, роботи в новому середовищі багатогранності та з людьми різних культур і країн, розробляючи нові продукти та послуги. The article is devoted to the implementation of modern distance learning technologies while teaching and studying Business English by the students for non-philological specialties. This research aims to identify the impact of distance learning platforms on the formation of soft skills. In the course of the research, the conceptual apparatus of distance learning is concretized; the positive and negative aspects of the new education system using e-technologies for the educational process in higher education institutions is highlighted; the effectiveness of distance technologies is analyzed in the context of soft skills development. The pedagogical ways of introducing multimedia teaching aids in learning a foreign language as a key condition for the fundamental training of a qualified specialist focused on meeting the needs of the modern market are described in detail. Based on the behavioral approach and analysis and synthesis of data from domestic and foreign literature, a comparative study of the theory and practice of introducing distance learning, it has been proved that with the change in educational trends and versatility of training courses, competition in the labor market is growing and in order to gain an advantage over competitors, students have no other choice than adding value to their professional skills with soft skills to showcase their true potential. It is noted that one of the most pressing problems in the field of digitalization of the educational process is the reform of curricula in order to adapt universities to the demands of the labor market. It has been proven that the effectiveness of achieving the triune goal (especially the developmental one) directly depends on the chosen forms and methods of teaching, and the inclusion of information and communication technologies is a consequence of the growing share of national GDP, which covers new technological industries and the high-level service sector. The challenges facing the modern higher education system during the pandemic is a step towards a new stage in its development and contextualisation, where the teacher acts as a mediator. In this regard, and with the aim of developing flexible skills of future specialists, distance learning platforms in learning a foreign language are considered as a way to solve complex problems, innovations and creativity, visualize new markets, understand social and global consequences, work in a new multi-faceted environment and with people of different cultures and countries, developing new products and services.
  • Ескіз
    Документ
    Дидактичні основи використання ІКТ при викладанні іноземної мови у немовних закладах вищої освіти
    (2020) Щеглова, Алла Олександрівна
    The article explores the features of modern information and communication technologies implementation in teaching technical English. The specifics of teaching foreign languages for applicants for non-linguistic specialties has its own characteristics, which should be taken into account when constructing and conducting classes. The information society poses new challenges and correspondingly new goals for teachers and applicants to higher education, the achievement of which is ensured by analyzing situational data and creating the environment that would most closely reflect the realities of the modern professional environment, which requires an appropriate level of a foreign language knowledge. It was determined that electronic learning tools act as a catalyst in mastering the material and improve the quality of the educational process. The study analyzed psychological factors that provide an extremely high level of student motivation and form the corresponding priorities in the direction of professional growth. The pedagogical ways of introducing multimedia teaching aids while studying a foreign language are described in detail as a key condition for the fundamental training of a qualified specialist, focused on meeting the needs of the modern market. It is noted that higher education institutions do not yet fully possess educational computer programs and the latest software, which is one of the most pressing problems in the digitalization of the educational process. It is proved that the effectiveness of achieving didactic goals directly depends on the chosen forms and methods of training, and the inclusion of information and communication technologies has such advantages as individualization and intensification of the educational process, an increase in the amount of independent work of the applicant, which is an important component of the Bologna process. In this regard, and with the aim of developing the communication skills of future specialists, ICTs are considered to be the primary element in the training of qualified specialists in economic fields. У статті досліджено особливості впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій під час вивчення англійської мови технічного спрямування. Специфіка викладання іноземних мов для здобувачів не філологічних спеціальностей має свої особливості, які слід враховувати при побудові та проведенні заняття. Інформаційне суспільство ставить перед викладачами та здобувачами вищої освіти нові виклики та відповідно нові цілі, досягнення яких забезпечується шляхом аналізу ситуативних даних та створення такого середовища, яке б максимально близько відбивало реалії сучасного професійного середовища, яке вимагає належного рівня володіння іноземною мовою. Визначено, що електронні засоби навчання виступають каталізатором при засвоєнні матеріалу та загалом вдосконалюють якість навчально-виховного процесу. У ході дослідження проаналізовано психологічні фактори, які забезпечують надзвичайно високий рівень мотивації студента та формують відповідні пріоритети у напрямку професійного зростання. Детально схарактеризовані педагогічні шляхи впровадження мультимедійних засобів навчання під час вивчення іноземної мови як ключової умови фундаментальної підготовки кваліфікованого фахівця, орієнтованого на задоволення потреб сучасного ринку. Зазначено, що заклади вищої освіти наразі не володіють в повній мірі навчальними комп’ютерними програмами та новітнім програмним забезпеченням, що виступає однією із найактуальніших проблем діджиталізації навчального процесу. Доведено, що ефективність досягнення дидактичних цілей напряму залежить від обраних форм та методів навчання, а включеність інформаційно-комунікаційних технологій має такі переваги, як індивідуалізація та інтенсифікація навчального процесу, збільшення обсягу самостійної роботи здобувача, що є суттєвим елементом Болонського процесу. У зв’язку з цим та з метою розвитку комунікативних навичок майбутніх фахівців ІКТ розглядаються як первинний елемент підготовки кваліфікованих спеціалістів економічного профілю.
  • Ескіз
    Документ
    Формування комунікативної культури майбутніх ІТ-спеціалістів
    (2018) Щеглова, Алла Олександрівна
    Спілкування виступає як спосіб здійснення професійної діяльності та реалізації його соціальних цілей завдяки комунікативній культурі. Власною комунікативною культурою спеціаліст формує культуру спілкування свого професійного оточення. Необхідність підвищення культури спілкування майбутніх фахівців наразі набуває все більшої актуальності та спричиняє появу більш високих вимог до формування професійної комунікативної культури як вагомої передумови професійної компетентності. Високий рівень сформованості комунікативної культури сприятиме налагодженню ефективного різнобічного професійного спілкування з колегами чи партнерами на підставі знань про етику спілкування та ґрунтуючись на принципах об’єктивності, підтримки, взаємоповаги та справедливості. Власне сформована комунікативна культура робить можливим подальше професійне зростання та самореалізацію спеціаліста, професійна діяльність якого потребує постійної взаємодії за паттерном «людина–людина». Отже, важливим завданням сучасної професійної освіти є пошук ефективних засобів формування комунікативної культури майбутніх спеціалістів сфери інформаційних технологій та телекомунікацій. У статті розкривається сутність комунікативної культури та особливості її структурних компонентів; здійснюється теоретичний аналіз факторів впливу на комунікативну культуру особистості; розглядається специфіка впливу сучасних інформаційних технологій та глобалізації на формування комунікативної культури в процесі професійної підготовки майбутніх ІТ фахівців. Communication is a way of carrying out professional activities and implementation of its social goals through communicative culture. Culture of communication within professional environment is formed by one's own communicative culture. The need for enhancing future specialists' culture of communication is becoming more relevant and contributes to the emergence of higher requirements for professional communicative culture formation as a weighty prerequisite for professional competence. High level of communicative culture will help to establish effective versatile professional communication with colleagues or partners based on ethics and principles of mutual respect, support, justice and objectivity. Communicative culture of a high level makes it possible further professional growth and career promotion for those employees, whose professional activity requires constant interaction on the "man-man" pattern. So, the important task of modern higher education is to search for effective means to form communicative culture of future specialists in the field of information technologies and telecommunications. The article reveals the essence of communicative culture and defines features of its structural components; a theoretical analysis of the factors influencing individual communicative culture is presented; influence of modern information technologies and globalization on the formation of communicative culture in the process of professional training of future IT specialists is examined.