Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Modern aspects of probiotic microorganisms’ microencapsulation(2022) Starovoitova, Svitlana; Kishko, Karina; Bila, Victoriya; Demchenko, Olga; Spivak, MykolaNumerous studies in recent years have shown that the gut microbiome plays an important role in maintaining various physiological processes in the body, including digestion, metabolism, immune system function, defense against pathogens, biosynthesis of unique metabolites, elimination of toxins, and regulation of the function of the gut-brain axis. Th e gut microbiota is infl uenced by the way of birth, child’s feeding, genetic background, and lifestyle, including diet, exercises, medication, stress, and general host’s health. Intestinal microbial populations can vary signifi cantly from person to person, including healthy individuals. Unfavorable changes in the microbial composition and in its functions are characteristic of dysbiosis and indicate pathological disorders in the body [1]. Th e introduction of pro-, pre-, synbiotics and their other derivatives into the body, as well as transplantation of fecal microbiota, can restore the disturbed microbiota of the gastrointestinal tract (GIT). Th ere is now a growing interest in functional innovative foods as ideal carriers for probiotics. However, many commercial probiotic products are ineff ective because the benefi cial bacteria they contain do not survive food processing, storage, and passage through the upper GIT. Th erefore, modern eff ective strategies are needed to improve the stability of probiotic microorganisms. One of the such strategies is a modern microencapsulation method. Using this technology in the manufacture of functional foods allows maintaining the stability of probiotic microorganisms during storage, protects them from the aggressive conditions of the GIT, and promotes their colonization on the mucous membrane of the large intestine. To achieve better protection and controlled release of probiotics, alginate microgels are most widely used as microcapsule shells. // Численні дослідження останніх років показали, що кишковий мікробіом відіграє важливу роль у підтрим- ці різних фізіологічних процесів в організмі, включаючи травлення, метаболізм, роботу імунної системи, захист від патогенів, біосинтез унікальних метаболітів, виведення токсинів і регулювання функції вісі ки- шечник-мозок. Мікробіота кишечника формується під впливом багатьох факторів: способу народження і вигодовування немовляти, генетичного фону та способу життя, включаючи дієту, фізичні навантаження, прийом лікарських препаратів, стрес та загальний стан здоров›я господаря. Популяції кишкових мікроор- ганізмів можуть істотно відрізнятися в різних людей, зокрема і здорових. Несприятливі зміни в мікробному складі та в його функціях є характеристикою дисбіозу та свідчать про патологічні порушення в організмі [1]. Введення в організм про-, пре-, синбіотиків та інших похідних, а також трансплантація фекальної мікро- біоти здатні відновлювати порушену мікробіоту шлунково-кишкового тракту. В даний час зростає інтерес до функціональних інноваційних продуктів харчування як ідеальних носіїв для пробіотиків. Однак, багато комер- ційних пробіотичних продуктів неефективні, оскільки корисні бактерії, що входять до їх складу, не вижива- ють при процесингу харчових продуктів, зберіганні та проходженні через верхні відділи шлунково кишкового тракту. Отже, необхідні сучасні ефективні стратегії підвищення стабільності пробіотичних мікроорганізмів. Однією з таких стратегій є сучасний метод мікрокапсулювання. Застосування такої технології при виготовленні функціональних продуктів харчування дозволяє підтримувати стабільність пробіотичних мікроорганізмів при зберіганні, захищає їх від агресивних умов шлунково-кишкового тракту та сприяє їх колонізації на слизовій оболонці товстого кишечника. Для досягнення кращого захисту та контрольованого вивільнення пробіотиків найбільш широко використовують альгінатні мікрогелі як матеріал для оболонок мікрокапсулДокумент The role of intestinal microbiota and its recovery in COVID-19(2022) Starovoitova, Svitlana; Demchenko, Olga; Bila, Victoriya; Spivak, MykolaToday, during the SARS-CoV-2 pandemic, when there are no clear therapeutic strategies for prevention and treatment, attention should be paid to alternative treatments, which may include the use of bacteriotherapeutic drugs based on probiotic microorganisms, i.e. representatives of the host normobiota. Experimental data show that changes in immune balance in patients with SARS-CoV-2 may be mediated by corresponding changes in the host intestinal microbiota. This statement is especially significant for the elderly, whose intestinal biota is less diverse. Especially the number of useful representative’s decreases, which leads to greater sensitivity of the older generation to SARS-CoV-2. The composition and function of the intestinal microbiota may be a potential biological mechanism responsible for the diversity of susceptibility of different groups of people to SARS-CoV-2. A bidirectional connection along the intestinelung axis due to soluble microbial metabolites transported by the bloodstream is shown. The intestinal microbiota produces many diffusing metabolites with immunomodulatory properties. Given the potential beneficial effects of bacteriotherapeutic drugs and functional foods enriched with probiotic microbiota during respiratory viral infection, their use as therapeutic agents during SARS-CoV-2 infection can be considered. Since the microbiota can be maintained using adequate, safe, and relatively inexpensive bacteriotherapeutic drugs (pro-, pre-, para-, post-, synbiotics, immunobiotics, functional foods enriched with probiotic microorganisms, etc.), their use should be considered as adjunctive therapy to limit SARS-CoV-2 progression in infected patients or as a prophylactic strategy for uninfected people at risk during the expansion of SARS-CoV-2.// Сьогодні, під час пандемії SARS-CoV-2, коли немає чітких терапевтичних стратегій профілактики та лікування, слід приділяти увагу альтернативним методам лікування, які можуть включати застосування бактеріотерапевтичних препаратів на основі пробіотичних мікроорганізмів, тобто представників нормобіоти хазяїна. Експериментальні дані показують, що зміни імунного балансу у пацієнтів з SARS-CoV-2 можуть бути опосередковані відповідними змінами мікробіоти кишечника господаря. Особливо це твердження має значення для людей похилого віку, чия кишкова біота менш різноманітна. Зменшується кількість корисних представників, що призводить до більшої чутливості старшого покоління до SARS-CoV-2. Склад і функція мікробіоти кишечника можуть бути потенційним біологічним механізмом, відповідальним за різноманітність сприйнятливості різних груп людей до SARS-CoV-2. Показано двонаправлений зв’язок вздовж осі кишківника і легенів завдяки розчинним мікробним метаболітам, які транспортуються кровотоком. Кишкова мікробіота виробляє багато дифундуючих метаболітів з імуномодулюючими властивостями. Враховуючи потенційний сприятливий вплив бактеріотерапевтичних препаратів та функціональних продуктів, збагачених пробіотичною мікробіотою під час респіраторної вірусної інфекції, можна розглянути їхнє використання як терапевтичних засобів під час інфекції SARS-CoV-2. Оскільки мікробіоту можна підтримувати за допомогою адекватних, безпечних і відносно недорогих бактеріотерапевтичних препаратів (про-, пре-, пара-, пост-, синбіотиків, імунобіотиків, функціональних продуктів, збагачених пробіотичними мікроорганізмами тощо), їх використання слід розглядати як додаткова терапія для обмеження прогресування SARS-CoV-2 у інфікованих пацієнтів або як профілактична стратегія для неінфікованих людей, які знаходяться в групі ризику під час поширення SARS-CoV-2.