Статті

Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Ескіз
    Документ
    Теорія та практика змішаного навчання фахівців індустрії гостинності
    (2024) Люлька, Олександр Миколайович; Губеня, Вячеслав Олександрович; Коршунов, Олександр В’ячеславович
    Метою статті є обґрунтування способів удосконалення викладання дисциплін для фахівців сфери гостинності за дистанційною та змішаною (гібридною) формами навчання
  • Ескіз
    Документ
    Стратегії покращення залученості студентів під час онлайн занять з іноземної мови
    (2022) Щеглова, Алла Олександрівна; Гаркуша, Олена Олександрівна
    Стаття присвячена аспектам залученості студентів під час дистанційного навчання. Дане дослідження спрямоване на виявлення впливу окремих стратегій та використання постійного зворотного зв’язку для покращення залученості студентів. У ході дослідження визначається роль, яку дистанційні платформи та технології зараз відіграють в освіті, і потенціал, який вони мають для залучення студентів, як один впливовий фактор. Стаття концептуалізує основні поняття, які пов'язані із терміном «залученість», а саме дає визначення процесу залученості, характеризує інтерпретації концепції залученості студентів на практиці, надає дослідження позитивних показників залученості студентів. Особливу увагу зосереджено на питанні важливості використання постійного зворотного зв’язку для вдосконалення та покращення викладання. Зазначено, що процес залученості студентів може бути полегшено за допомогою таких факторів, як автентичність (завдання пов’язане з їхнім реальним життям), соціальна взаємодія (спілкування з викладачем чи одногрупниками для отримання належного зворотного зв’язку), підтримка навчання (необхідні ресурси, час та зворотній зв'язок повинні бути доступними), інтерес (завдання повинні бути розроблені відповідно до інтересів студентів), автономія (контроль студентів у процесі навчання та їх підходів до навчання), складність завдання (завдання мають бути розроблені трохи за межами можливостей студентів, щоб вони усвідомлювали необхідність докладання зусиль для успішного виконання завдання). З'ясовано, що керування часом та організаційні здібності є ключовими навичками для успіху залученості студентів під час дистанційного навчання. Доведено, що час і зусилля є основою, на якій будується когнітивний результат шляхом залучення студентів, адже якщо студент не залучений, розуміння та оволодіння змістом, а також довгострокове збереження та передача засвоєного матеріалу є малоймовірними. Для тих, хто викладає та розробляє онлайн заняття, важливо знати психосоціальні та структурні фактори, які впливають на залученість студентів. На основі поданої інформації обговорюються наслідки для подальших теоретичних досліджень залученості студентів та їх зв'язку з освітніми технологіями е-навчання. The article is devoted to the aspects of student engagement during distance learning. This study aims to identify the impact of individual strategies and using ongoing feedback to improve student engagement. The study identifies the role that distance platforms and technologies now play in education and the potential they have for student engagement as one influential factor. The article conceptualizes the basic notions associated with the term "engagement", namely, it defines the process of engagement, characterizes the interpretation of the concept of student engagement in practice, and provides studies of positive indicators of student engagement. Particular attention is paid to the importance of using constant feedback to improve teaching processes. It is noted that the process of student engagement can be facilitated by such factors as authenticity (the task is related to the real life), social interaction (communication with the teacher or classmates for a proper feedback), support for learning (the necessary resources, time and feedback should be available), interest (assignments should be designed according to the interests of students), autonomy (control of students in the learning process and their learning approaches), task complexity (assignments should be designed slightly beyond the abilities of students so that they are aware of the need for efforts to successfully complete the task). It has been found that time management and organizational skills are the key skills for the success of student engagement during distance learning. It has been proven that time and effort are the basis on which a cognitive result is built through the engagement, because if the student is not engaged, understanding and mastering the content, as well as long-term retention and transmission of the learned material is unlikely to occur. For those who teach and design online classes, it is important to be aware of the psychosocial and structural factors that influence student engagement. Based on the information presented, the implications of further theoretical research on student engagement and its relationship with e-learning educational technologies are discussed.
  • Ескіз
    Документ
    Використання технологій e-learning в освітньому просторі
    (2021) Овчарук, Володимир Олексійович; Ющук, Інна Василівна
    У роботі розглянуто програмні засоби та веб-сервіси для цифрового дистанційного навчання в освітньому процесі закладів вищої освіти. Наведені основні характеристики найбільш популярних систем управління навчанням, їх функції, особливості роботи, переваги та недоліки, а також зручність для створення дистанційних курсів навчання. Детально розглянута система управління навчанням MOODLE, як платформа для створення інформаційно-освітнього середовища навчального закладу, що забезпечує інтерактивну взаємодію між учасниками навчального процесу. А також у роботі представлене програмне забезпечення BigBlueButton, створене спеціально для онлайн-платформ навчання для організації відео конференцій.
  • Ескіз
    Документ
    Scientists without borders: lessons from Ukraine
    (2023) Wolfsberger, Walter; Chhugani, Karishma; Shchubelka, Khrystyna; Frolova, Alina; Salyha, Yuriy; Zlenko, Oksana; Arych, Mykhailo; Dziuba, Dmytro; Parkhomenko, Andrii; Smolanka, Volodymyr; Gümüs, Zeynep; Sezgin, Efe; Diaz-Lameiro, Alondra; Toth, Viktor; Maci, Megi; Bortz, Eric; Kondrashov, Fyodor; Morton, Patricia; Łabaj, Paweł; Romero, Veronika; Hlávka, Jakub; Mangul, Serghei; Oleksyk, Taras
    Conflicts and natural disasters affect entire populations of the countries involved and, in addition to the thousands of lives destroyed, have a substantial negative impact on the scientific advances these countries provide. The unprovoked invasion of Ukraine by Russia, the devastating earthquake in Turkey and Syria, and the ongoing conflicts in the Middle East are just a few examples. Millions of people have been killed or displaced, their futures uncertain. These events have resulted in extensive infrastructure collapse, with loss of electricity, transportation, and access to services. Schools, universities, and research centers have been destroyed along with decades’ worth of data, samples, and findings. Scholars in disaster areas face short- and long-term problems in terms of what they can accomplish now for obtaining grants and for employment in the long run. In our interconnected world, conflicts and disasters are no longer a local problem but have wide-ranging impacts on the entire world, both now and in the future. Here, we focus on the current and ongoing impact of war on the scientific community within Ukraine and from this draw lessons that can be applied to all affected countries where scientists at risk are facing hardship. We present and classify examples of effective and feasible mechanisms used to support researchers in countries facing hardship and discuss how these can be implemented with help from the international scientific community and what more is desperately needed. Reaching out, providing accessible training opportunities, and develop- ing collaborations should increase inclusion and connectivity, support scientific advancements within affected communities, and expedite postwar and disaster recovery. Конфлікти та природні лиха впливають на все населення постраждалих держав. На додачу до тисяч зруйнованих і втрачених життів вони вкрай негативно позначаються й на науковому поступі всередині цих країн. Неспровоковане вторгнення росії в Україну, жахливий землетрус у Туреччині та Сирії, тривалі конфлікти на теренах Середнього Сходу — це лише деякі з сучасних прикладів. Мільйони людей загинули або були вимушено переміщені з невизначеним майбутнім. Ці події призвели до сильного руйнування інфраструктури, відсутності електроенергії, транспортних сполучень, доступу до послуг. Школи, університети та наукові центри зруйновані разом з даними, зразками та доробками десятиліть. Вчені з постраждалих регіонів стикнулися з коротко- та довгостроковими проблемами фінансування і постійного працевлаштування. У нинішньому взаємопов’язаному світі сутички та стихійні лиха більше не є виключно місцевими проблемами, бо вони призводять до майбутніх реальних наслідків на глобальному рівні. В цій статті, ми зосередилися на коротко- та довготривалому впливі війни на наукову спільноту України. Ми узагальнили уроки отримані під час цієї кризи, що можуть бути використані в усіх країнах, де вчені опиняються в небезпечних обставинах. Ми продемонстрували та систематизували приклади ефективних і дієвих механізмів, які можуть бути задіяні для підтримки дослідників, що опинилися в скрутному становищі, та обговорили способи застосування цих механізмів за підтримки міжнародного наукового товариства, а також інші критичні потреби. Встановлення контактів, надання можливостей для навчання та розвиток співпраці мають підвищити рівень включення та зв’язок між дослідниками, підтримати наукові досягнення в постраждалих спільнотах, а також прискорити відновлення науки після воєн і лих.
  • Ескіз
    Документ
    Використання віртуальної дошки MIRO для дистанційного навчання англійської мови
    (2023) Ципанова, Наталія Ярославівна
    В цій статті розглядаються плюси та мінуси дистанційного навчання. З початком пандемії коронавірусної інфекції суттєво зросла роль технічних засобів навчання, а з початком повномасштабних бойових дій у лютому 2022 року очне навчання стало в багатьох випадках неможливим. Дана коротка історична довідка щодо розвитку віддаленого навчання, що в жодному випадку не є новітнім винаходом. Автор демонструє, як за допомогою новітнього програмного забезпечення можна вирішити проблему відсутності аудиторної дошки. Актуальність теми роботи показана через перелік численних труднощів (як технічних, так і методологічних), з якими під час дистанційного навчання об’єктивно стикається викладач незалежно від його навичок та досвіду роботи. Головний з них – брак уваги та численні відволікаючі фактори (спливаючі вікна, повідомлення у месенджерах, тощо), для нейтралізації яких важливо використовувати допоміжні засоби навчання. Великим недоліком віддаленого навчання узагалі є відсутність вбудованих (у звичайні засоби групового відеозв’язку, зокрема Zoom) засобів імітації класної дошки. Описується специфіка одного із найсучасніших інструментів для спільної віддаленої роботи – віртуальної дошки Miro. У статті розкриті переваги та недоліки онлайн-дошки при навчанні англійської мови. Автор пропонує конкретні приклади типових завдань із використанням інтерактивної дошки Miro для проведення практичних занять. В роботі наводяться приклади, як викладач може запровадити нову лексику, закріпити та ввести її в активний вокабуляр, а також того як зробити вивчення граматики через екран монітора цікавим та різноманітним. Для викладача найбільш ефективним інструментом дошки Miro є функція перенесення (Drag-and-drop), що дає можливість всім студентам працювати одночасно над одним завданням. Це надзвичайно важливо для залучення усіх студентів до співпраці та утримання їх уваги протягом заняття. Також показані засоби вирішення проблеми відсутності функції додавання на дошку та відтворення аудіо та відео, що легко компенсується за рахунок функції показу екрану одного з учасників (викладача в даному випадку). This article discusses the pros and cons of remote education. With the world-wide pandemic of COVID-19 the role of technical facilities for remote education has increased dramatically, and with the start of the Russia-Ukraine war in February 2022 classroom-based education has become unavailable for the vast majority of the students in Ukraine. The paper starts with brief historical overview of remote education which is not a modern invention at all. The author demonstrates addressing the problem of missing classroom board with some of the modern software. The need for the study is demonstrated via numerous examples of obstacles (both technical and methodological), a teacher is facing through remote teaching regardless of their skills and professional experience. The main of them is lack of attention and numerous distracting agents (pop-up windows, incoming messages in Telegram, Viber, etc.) that can be neutralized with technical means only. The huge disadvantage of remote education is lack of built-in substitutions for classroom board in common tools for remote conference calls e.g., in Zoom. The specifics of one of the most modern tools for collaborative remote work – Miro virtual whiteboard – are described and assessed. The article reveals both the advantages and disadvantages of virtual boards when teaching English as a foreign language remotely. The author also suggests particular examples of typical exercises involving the interactive whiteboard Miro for students doing remote education. The article provides some examples of how a teacher can introduce new vocabulary, as well as how to make learning grammar through the monitor screen interesting and diverse. For the teacher the Drag-and-drop function appears to be the most useful as it allows to involve students into collaborative work over the same task. This is extremely important for attracting all the students into study and holding their attention through the whole class. The workaround for missing built-in tools for adding audio and video content via screen sharing is demonstrated.
  • Ескіз
    Документ
    Синтетичний характер навчального середовища при організації дистанційного навчання творчо-практичних дисциплін в умовах пандемії та соціальних катаклізмів (на прикладі курсів “Журналістьский фах”, “Дизайн у рекламі та PR”)
    (2021) Антонова, Ольга Вадимівна
    Стаття присвячена розмежуванню специфіки трансформації творчих і практичних предметів у дистанційне навчання у вищому навчальному закладі. Особливості використання дидактичних елементів курсу на платформі Moodle та в межах позаплатформових ресурсів вивчалися на прикладі курсу «Журналістська спеціальність (фотожурналістика)», який розміщений на сайті дистанційного навчання Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, та «Дизайн в рекламі та PR», навчально-методичний пакет, розміщений на веб-порталі Національного університету харчових технологій.
  • Ескіз
    Документ
    Викладання іноземної мови у вищій школі в умовах дистанційного та змішаного навчання
    (2021) Форостюк, Інна Вадимівна
    У статті проаналізовані методичні аспекти викладанняіноземних мов у закладах вищої освіти та можливості використання сучасних он-лайн ресурсів та технологій у дистанційний період і під час змішаного навчання. На думку авторів питання впровадження інноваційних методів у вищій освіті України з урахуванням зазначених форм навчання є найбільш актуальним. Серед теоретичних та практичних підходів до вирішення зазначених проблем важливими і недостатньо розробленими на думку авторів є питання формування та підтримки мотивації студентів до результативного вивчення іноземних мов на заняттях у дистанційному форматі. У статті зазначаються чинники, які впливають на результат вивчення студентами іноземних мов при дистанційній роботі, виділяються проблеми, які стоять на заваді очікуваному результату, надаються приклади сайтів і платформ, які допомагають викладачам організувати навчання всім видам мовленнєвої діяльності он-лайн. Зазначаються відмінності у роботі в порівнянні з аудиторними заняттями. Авторами також описані результати он-лайн опитування студентів щодо їхнього відношення до вивчення іноземних мов дистанційно, цікавих для них видів робіт під час даної форми навчання. Окремі питання стосувалися особистої думки респондентів щодо видів робіт або організаційних моментів, які їм особливо сподобалися і не сподобалися при такій формі навчання. Зроблено висновок щодо основних аспектів роботи на он-лайн заняттях з іноземної мови у ЗВО при дистанційному та змішаному навчанні та перспектив досліджень у цих напрямках. Зазначається, що викладачі можуть успішно вирішити проблеми методичного, організаційного і психологічного характеру, пов’язані з навчанням у новому форматі. Існують, однак, чинники, які заважають використовувати на повну потужність он-лайн можливості: недостатнє технічне оснащення навчальних закладів, посилене навантаження на викладачів. Також зазначається, що студенти зацікавлені не тільки у дистанційних заняттях, але й в аудиторному спілкуванні. Змішане навчання виглядає перспективним, оскільки охоплює як сучасні технологічні можливості, так і традиційні підходи до навчального процесу.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив діджиталізації та дистанційних комунікацій на стратегію маркетинг-міксу освітніх послуг
    (2021) Ткачук (Стахурська), Світлана Валеріївна; Стахурська, Світлана Антонівна; Стахурський, Валерій Олександрович
    У статті розглядаються перспективи діджиталізації освіти, зокрема в аспекті формування стратегії комплексу маркетингу освітніх послуг. Аналізується вплив впровадження дистанційних технологій у поєднанні із онлайн-навчанням на елементи маркетинг-міксу освітньої послуги. Комплекс маркетингу пропонується розглядати як сукупність восьми взаємопов’язаних елементів, притаманних сервісній сфері: продукт, ціна, просування, розповсюдження, матеріальне середовище, фізичний доказ, процес та персонал. Встановлено, що найбільшого впливу від діджиталізації освіти зазнає матеріальне середовище освітнього сервісу, яке практично повністю трансформується у віртуальне середовище. Значною мірою матимуть місце зміни й щодо організації освітнього процесу. Так само відчує зміни контактний персонал освітньої послуги: перехід онлайн вимагатиме від викладачів розвитку нових soft skills та hard skills, бажання до прийняття змін. Діджиталізацію в освіті пропонується розглядати як перспективний напрям, який виведе освітній сервіс на новий рівень, надасть переваги як закладам освіти, так і здобувачам. Для успішної діджиталізації потрібно подолати ряд проблем, зокрема,проблеми з Інтернет-трафіком. The article considers the prospects of digitalization of education, in particular in terms of forming a strategy for the marketing of educational services. The influence of the introduction of distance technologies in combination with online learning on the elements of the marketing mix of the educational service is analyzed. The marketing complex is proposed to be considered as a set of eight interconnected elements inherent in the service sector: product, price, promotion, distribution, material environment, physical evidence, process and personnel. It is established that the greatest impact of digitalization of education is the material environment of educational services, which is almost completely transformed into a virtual environment: material facilities and equipment will be replaced by platforms for video conferencing and distance learning platforms, which will reduce the cost of educational services and will enable educational institutions to finance funds for development, in particular, the part of the environment that should remain material (laboratories for training medical students, pharmacists, training facilities for actors, etc.). There will be significant changes in the organization of the educational process, in particular, the problems of organizing this process in space will disappear, learning will involve a combination of online communications and the use of distance learning platforms, there will be multichannel communication with teachers, geographical barriers will disappear, including in the organization of meetings with professional specialists and stakeholders, the level of comfort will increase due to the integration of learning in the home space. The contact staff of the educational service will also feel the changes: the transition online will require teachers to develop new soft skills and hard skills, the desire to accept change. Digitalization in education is proposed to be considered as a promising area that will bring the educational service to a new level, will provide benefits to both educational institutions and applicants. Successful digitalization requires overcoming a number of problems, including problems with Internet traffic and resistance to change, but these problems can and must be overcome.
  • Ескіз
    Документ
    Дидактичні основи використання ІКТ при викладанні іноземної мови у немовних закладах вищої освіти
    (2020) Щеглова, Алла Олександрівна
    The article explores the features of modern information and communication technologies implementation in teaching technical English. The specifics of teaching foreign languages for applicants for non-linguistic specialties has its own characteristics, which should be taken into account when constructing and conducting classes. The information society poses new challenges and correspondingly new goals for teachers and applicants to higher education, the achievement of which is ensured by analyzing situational data and creating the environment that would most closely reflect the realities of the modern professional environment, which requires an appropriate level of a foreign language knowledge. It was determined that electronic learning tools act as a catalyst in mastering the material and improve the quality of the educational process. The study analyzed psychological factors that provide an extremely high level of student motivation and form the corresponding priorities in the direction of professional growth. The pedagogical ways of introducing multimedia teaching aids while studying a foreign language are described in detail as a key condition for the fundamental training of a qualified specialist, focused on meeting the needs of the modern market. It is noted that higher education institutions do not yet fully possess educational computer programs and the latest software, which is one of the most pressing problems in the digitalization of the educational process. It is proved that the effectiveness of achieving didactic goals directly depends on the chosen forms and methods of training, and the inclusion of information and communication technologies has such advantages as individualization and intensification of the educational process, an increase in the amount of independent work of the applicant, which is an important component of the Bologna process. In this regard, and with the aim of developing the communication skills of future specialists, ICTs are considered to be the primary element in the training of qualified specialists in economic fields. У статті досліджено особливості впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій під час вивчення англійської мови технічного спрямування. Специфіка викладання іноземних мов для здобувачів не філологічних спеціальностей має свої особливості, які слід враховувати при побудові та проведенні заняття. Інформаційне суспільство ставить перед викладачами та здобувачами вищої освіти нові виклики та відповідно нові цілі, досягнення яких забезпечується шляхом аналізу ситуативних даних та створення такого середовища, яке б максимально близько відбивало реалії сучасного професійного середовища, яке вимагає належного рівня володіння іноземною мовою. Визначено, що електронні засоби навчання виступають каталізатором при засвоєнні матеріалу та загалом вдосконалюють якість навчально-виховного процесу. У ході дослідження проаналізовано психологічні фактори, які забезпечують надзвичайно високий рівень мотивації студента та формують відповідні пріоритети у напрямку професійного зростання. Детально схарактеризовані педагогічні шляхи впровадження мультимедійних засобів навчання під час вивчення іноземної мови як ключової умови фундаментальної підготовки кваліфікованого фахівця, орієнтованого на задоволення потреб сучасного ринку. Зазначено, що заклади вищої освіти наразі не володіють в повній мірі навчальними комп’ютерними програмами та новітнім програмним забезпеченням, що виступає однією із найактуальніших проблем діджиталізації навчального процесу. Доведено, що ефективність досягнення дидактичних цілей напряму залежить від обраних форм та методів навчання, а включеність інформаційно-комунікаційних технологій має такі переваги, як індивідуалізація та інтенсифікація навчального процесу, збільшення обсягу самостійної роботи здобувача, що є суттєвим елементом Болонського процесу. У зв’язку з цим та з метою розвитку комунікативних навичок майбутніх фахівців ІКТ розглядаються як первинний елемент підготовки кваліфікованих спеціалістів економічного профілю.