Статті

Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Проєктна діяльність як засіб підвищення мотивації до вивчення англійської мови
    (2024) Рембач, Ольга Олександрівна; Глінська, Наталія Ігорівна; Шерстюк, Надія Володимирівна
    Стаття присвячена аналізу проєктної діяльності як засобу підвищення мотивації до вивчення англійської мови. Мета дослідження – вивчення впливу проєктної діяльності на формування позитивного ставлення до вивчення іноземної мови та підвищення ефективності навчального процесу. В процесі наукового дослідження використовувалися загальнонаукові методи пізнання: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та систематизація. Результати дослідження показують, що проєктна діяльність є ефективним інструментом мотивації, який включає чотири основні етапи: планування, виконання, презентація та оцінювання. На етапі планування викладачі розробляють мотиваційні стратегії, обирають інтерактивні методи та готують навчальні матеріали, що відповідають завданням проєкту. Важливо правильно визначити терміни реалізації проєкту та чітко окреслити лексичні рамки, враховуючи рівень знань учнів. Це один із найскладніших етапів, оскільки він вимагає від викладача ретельної підготовки та організації процесу. На етапі виконання проєкту необхідно формувати робочі групи з урахуванням індивідуальних здібностей учнів, що дозволяє створити умови для продуктивної взаємодії та позитивного досвіду роботи у колективі. Це сприяє розвитку впевненості у власних силах та підвищенню мовленнєвих компетенцій. Третій етап — презентація, який передбачає активну участь учнів у створенні мультимедійних матеріалів та використанні сучасних технологій. Викладачі повинні надавати технічну підтримку та заохочувати студентів до використання англійської мови під час створення контенту, що демонструє їхню креативність та рівень володіння мовою. Оцінювання проєктної діяльності передбачає комплексний підхід, що включає оцінку правильності мовлення, рівня зусиль та креативності учнів, що дозволяє об’єктивно оцінити їхні здобутки. Успішна реалізація всіх етапів проєкту сприяє підвищенню рівня мотивації, формуванню позитивного ставлення до навчання та досягненню високих результатів у вивченні англійської мови. Практичне значення дослідження полягає у розробці методичних рекомендацій для викладачів щодо впровадження проєктної діяльності як ефективного методу підвищення мотивації студентів до вивчення англійської мови.
  • Ескіз
    Документ
    Використання штучного інтелекту як інноваційного інструменту під час навчання іноземних мов у ЗВО
    (2024) Малик, Юліана Ігорівна; Никитенко, Ольга Василівна
    Стаття присвячена дослідженню ключових аспектів використання штучного інтелекту (ШІ) в освітньому процесі закладів вищої освіти та досліджує актуальність застосування ШІ зокрема в навчанні іноземним мовам. В статті розглянуто різноманітні трактування поняття «штучний інтелект», акцентуючи увагу на розбіжностях у тлумаченні поняття вітчизняними дослідниками. Серед широкого спектру ресурсів авторами виокремлено основний інструментарій ШІ, який допомагає викладачам іноземної мови під час викладання мовних дисциплін у ЗВО. У статті детально проаналізовано головні переваги та недоліки інтеграції ШІ у вивчення іноземної мови у закладах вищої освіти, у результаті чого виявлено важливість збалансованого поєднання використання штучного інтелекту з традиційними методами навчання іноземних мов. Сформовано подальші аспекти дослідження зазначеної теми, які сприятимуть розширенню можливостей використання ШІ в освітньому процесі та підвищенню його ефективності.
  • Ескіз
    Документ
    Ефективні технології для мотивації до навчання здобувачів освіти спеціальності «Готельно-ресторанна справа»
    (2023) Мусійчук, Світлана Миколаївна; Зуєнко, Неля Олександрівна
    У статті автори розглядають ефективні технології, що сприяють мотивації навчання майбутніх фахівців у сфері готельно-ресторанної справи. Зазначено, що досягнення успіху в цій галузі вимагає не лише знань і навичок, але й високої мотивації студентів для досягнення своєї навчальної і кар'єрної мети. У статті проаналізовані види мотивації, методи та підходи. Один з таких методів зазначений, як використання інтерактивних технологій у освітньому процесі. Встановлено, що ці технології дозволяють здобувачам освіти отримувати практичний досвід та спостерігати реальні ситуації, що підвищує їхню мотивацію до навчання. В статті окреслена важливість використання методів активного навчання, таких як проєкти, практичні вправи, мобільні додатки, онлайн-курси. Ці методи сприяють залученню здобувачів до освітнього процесу, покращують їхню мотивацію, розвивають комунікаційні навички та сприяють створенню сприятливої атмосфери для навчання. Стаття акцентує увагу на важливості використання ефективних технологій до мотивації навчання майбутніх фахівців спеціальності «Готельно-ресторанна справа». Для визначення, які технології є найбільш ефективними у процесі навчання майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи та як вони сприяють підвищенню їхньої мотивації, авторами було проведено опитування, в якому взяли участь здобувачі освіти Національного університету харчових технологій та Національного університету біоресурсів і природокористування України. У результаті дослідження встановлено, що переважна більшість здобувачів освіти оцінюють свій рівень мотивації на 3 бали по шкалі Лайкерта. На мотивацію до навчання фахівців готельно-ресторанної справи найбільший має вплив зовнішня мотивація (стипендії, нагороди) та можливість застосування знань на практиці, а також використання в освітньому процесі інтерактивних технологій, хмарних ресурсів та віртуальної реальності з штучним інтелектом
  • Ескіз
    Документ
    Реалізація індивідуалізму та колективізму у розвитку міжкультурної компетенції під час вивчення іноземних мов
    (2021) Лук’янець, Галина Геннадіївна
    Формування іншомовної комунікативної міжкультурної компетенції у сучасному освітньому середовищі ґрунтується на домінуючих світоглядних характеристиках культури – індивідуалізмі та колективізмі. Індивідуалістський вимір організації навчального процесу реалізується у заохоченні студентів до саморепрезентації через створення психологічно комфортних умов навчання, варіювання тематичного наповнення програм та організаційну варіативність занять. Колективізм під час вивчення іноземної мови проявляється у формуванні єдностей цінностей, позитивної взаємозалежності та особистої відповідальності. The formation of foreign language communicative intercultural competence in the modern educational environment is based on the dominant worldview characteristics of culture - individualism and collectivism. The individualistic dimension of the organization of the educational process is realized in encouraging students to self-representation through the creation of psychologically comfortable learning conditions, variation in the thematic content of programs and organizational variability of classes. Collectivism during the study of a foreign language is manifested in the formation of unity of values, positive interdependence and personal responsibility.
  • Ескіз
    Документ
    Навчальні плани та програми гуманітарних закладів вищої освіти ІІ-ї половини ХІХ – початку ХХ ст.
    (2020) Левицька, Надія Миколаївна; Коцюбанська, Ольга Олександрівна
    На основі першоджерел у статті проаналізовано навчальні плани та програми гуманітарних закладів вищої освіти України другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Доведено, що гуманітарна освіта розвивалася на основі різних теорій та моделей підготовки фахівців. Наведені зразки та подана порівняльна характеристика навчальних програм викладання на історико-філологічному та юридичному факультетах університету Св. Володимира за 1895-1896 навчальний рік та інших вишах. Висвітлено особливості формування навчальних планів та програм у відповідності до запровадження та дії Статутів університетів, що регламентувалиїх діяльність. Based on primary sources, the article analyzes the curricula and programs of humanitarian institutions of higher education in Ukraine in the second half of the nineteenth – early twentieth centuries. It is proved that humanities education developed on the basis of various theories and models of training. Samples and comparative characteristics of teaching curricula at the Faculty of History, Philology and Law of the University of St. Vladimir for the 1895-1896 academic year and other universities are presented. The peculiarities of the formation of curricula and programs in accordance with the implementation and operation of the Statutes of universities governing their activities are highlighted.