Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
11 результатів
Результати пошуку
Документ Система категоріювання туристичних маршрутів та їх маркування в рамках функціональних можливостей ГІС(Економіка та суспільство, 2024) Сологуб, Юрій Іванович ; Рудєв, Ігор МиколайовичВ статті розкрито підходи до класифікації (категоріювання) туристичних маршрутів відповідно до наявності в їх структурі різнотипних перешкод та визначальних факторів. Класифікація проводиться відповідно до складності наявних перешкод, району здійснення походу, ступеня автономності, унікальності та протяжності. Розвиток спортивного туризму за рахунок появи нових способів пересування в навколишньому середовищі, покращенні спорядження та широкому використанні цифрових засобів комунікації та орієнтування в просторі зумовить появу нових видів туризму та призведе до розширення існуючої класифікації туристичних маршрутів. Активне використання різнотипних геоінформаційних систем значно розширює можливості організації туристичних походів та проведення змагань з визначених видів спортивного туризму. Базовими перевагами використання цифрового картографічного продукту геоінформаційних систем є його поліфункціональність та інтерактивність по відношенню до запитів туристів під час проходження маршруту в рамках туристичного походу.Документ Туристично-рекреаційний потенціал гірських територій Івано-Франківської області(2017) Сологуб, Юрій Іванович; Ващенко, Аліна ОлексіївнаУ статті розкрито сучасний стан і перспективи розвитку туристично-рекреаційного потенціалу Івано-Франківської області. Встановлено основні передумови розвитку туризму та рекреації, зокрема природні та культурно-історичні. Наведено приклади існуючих ринків туристично-рекреаційних послуг області. Висвітлені перспективні напрямки розвитку туристичної сфери. Розглянуто перспективні інвестиційні туристичні проекти в регіоніДокумент Зона впливу агломераційного центру як оптимальний ареал одноденних туристичних турів(2021) Сологуб, Юрій Іванович; Безпала, Ольга Василівна; Харченко, Олена МиколаївнаУ статті здійснено аналіз зони впливу агломераційного центру, як одного з факторів формування оптимального ареалу одноденних туристичних турів в межах Столичного суспільно-географічного району. Існуюча територіальна організація обслуговування населення не обмежується лише визначенням територіальної та часової доступності закладів обслуговування населення, а й визначає відповідну економічну доступність того чи іншого набору послуг для. Найбільшою силою притягання володіють великі та найбільші міста, котрі мають досить широкий спектр забезпечення матеріальних і духовних потреб населення, до статусу регіонального центру обслуговування населення, Столичного суспільно-географічного району, належить місто Київ. Київ має найбільшу зону соціально-економічного впливу на життя та розвиток периферійних відносно нього територій, що, на сьогодні, виходить далеко за адміністративно-територіальні межі соціально-географічного району. Наявність, пов’язаних з агломераційним центром тісними соціально-економічними взаємозв’язками, міст супутників першого та другого порядків значно розширює зону активного впливу столиці. Виявлено, що збільшення ареалу впливу міської агломерації з ефектом магістралізації простору призводить до інтенсифікації міграційних переміщень населення, що значно розширює ареал здійснення туристично-рекреаційних подорожей вихідного дняДокумент Особливості розвитку гастрономічного туризму: зарубіжний досвід(2021) Уліганець, Сергій Іванович; Батиченко, Світлана Павлівна; Мельник, Людмила Вікторівна; Сологуб, Юрій ІвановичВ сучасному світі в якості альтернативного всім вже звичного відпочинку починає набувати особливої популярності гастрономічний туризм. Гастрономічний туризм – вид туризму, пов'язаний з ознайомленням з виробництвом, технологією приготування і дегустацією національних блюд і напоїв, а також з кулінарними традиціями народів світу. Гастрономічна подорож – це виразні засоби за допомогою яких мандрівник може намалювати своє уявлення про ту чи іншу країну. В світі існують відомі гастрономічні напрямки, серед яких можна назвати Іспанію, Францію, Італію, Грецію, Бельгію, Португалію, США (особливо Каліфорнія в долинах Напи та Сономи), Бразилію, Перу, Мексику, Нову Зеландію, Південну Африку, Австралію, Чилі, Малайзію, Японію, Індонезію, Балі, Китай або Сінгапур. До гастротуристів відносяться наступні категорії: туристи, яким набрид звичайний туризм; туристи, які хочуть внести різноманітність у свій раціон; гурмани; туристи, чия робота пов’язана з приготуванням та вживанням їжі; представники туристичних компаній зацікавлені в організації власних гастротурів. Проаналізовано топ-5 популярних гастрономічних турів в світі для гурманів. Зазначені популярні напрямки смачних подорожей, а саме, країни зі специфічною національною кухнею (Італія, Франція, Японія, Китай, Таїланд); регіони, які прославилися своїми продуктами (у Франції, наприклад, це Бордо, Бургундія, Шампань, стали новаторами в винної індустрії);найзнаменитіші ресторани країни, які славляться ексклюзивністю своєї кухні, відзначені зірками Мішлен і Міжнародними рейтингами (в Італії – «Ла Пергола» (Рим), в Японії – «Коджі» (Токіо), в Англії – «Фет Дак» (Брей) та інші); підприємства, які стали світовими лідерами з виробництва тієї чи іншої продукції (швейцарська шоколадна фабрика «Альпрозе», німецькі пивоварні «Етталь» і «Андекс», швейцарська сироварня «Gruyеre»). Виділено топ-10 країн за кількістю ресторанів, відмічених зірками Мішлен. Охарактеризовані актуальні гастрономічні тури за кордон. Проаналізовані результати форуму гастрономічного туризму в Іспанії, які позитивно впливатимуть на розвиток гастротуризму в світіДокумент Демографічний чинник формування трудового потенціалу Чернігівської області(2021) Безпала, Ольга Василівна; Сологуб, Юрій ІвановичУ статті проведено аналіз основних демографічних чинників, котрі мають вплив на формування трудового потенціалу регіону. Встановлено, що до вказаних факторів відносять чисельність населення, природний рух населення, його статевовікову структуру, міграційні процеси в регіоні та тривалість життя. Негативні демографічні тенденції в Чернігівській області спровоковані в основному умовами проживання, недостатньо розвиненою соціальною інфраструктурою, відсутністю роботи у більшості населених пунктів. Скорочення чисельності населення відбувається як серед міських, так і серед сільських жителів. Значні темпи скорочення сільських жителів відбувається за рахунок від’ємного природного приросту та негативних міграційних процесів. Наявний трудовий потенціал погіршується не лише якісно у зв’язку з відсутністю перспектив оптимального працевлаштування серед молодого населення, але й кількісно у зв’язку з від’ємним демографічним балансом. Сприяє негативним тенденціям у поступовому зменшенні населення області і механічний рух населення. В регіоні еміграція перевищує імміграцію. Загальний економічний стан країни та області, зокрема, змушує все більшу частину населення іммігрувати у пошуках роботи та кращих умов життя, не лише до суміжних регіонів, а й сусідніх держав. Негативні демографічні фактори стимулюють процес старіння населення області, що також дуже негативно впливає на трудовий потенціал регіонуДокумент Стоматологічний сегмент медичного туризму як перспективний напрям розвитку туристичної сфери(2023) Сологуб, Юрій Іванович; Шейко, Аліна РоманівнаУ статті проведено аналіз актуальних напрямів розвитку світового ринку медичного туризму. Окреслено особливості розвитку ринку медичного туризму України виходячи з ресурсного потенціалу регіонів та закордонного досвіду. Встановлено, що значні темпи розвитку міжнародного ринку медичного туризму можна пояснити значною кількістю факторів, у тому числі, зростанням ділової активності, стрімким розвитком медичної науки та високих технологій. Індустрія медичного туризму та гостинності утворює єдину систему ринків, що включає представників не лише з базових туристичних послуг, а й з банківських, послуг зв’язку, страхування чи юридичної допомоги. Формування організаційно-економічного механізму ефективного управління медичним комплексом обумовлено особливостями державного управління і роллю лікувально-оздоровчої діяльності в охороні здоров’я, туризмі, економіці країни. Медичний туризм в світі має велике значення, як для держав, приватних підприємців так і для туристів. Україна має базу для створення туристичного медичного кластеру на території держави, що стало б значною частиною економіки країни. Для цього важливо правильно розуміти організацію роботи медичного кластеру та утворення єдиної системи ринків даного виду туристичної діяльності. Ринок стоматологічних послуг в світі приносить значні кошти до бюджету країн щороку. Якісна стоматологія цінується, а ціни змушують людей подорожувати задля того, щоб знайти лікування дешевше. Перевагою медичного туризму є те, що саме ця сфера в своїх кластерах тісно поєднує роботу державних та приватних підприємствДокумент Геоінформаційні системи як інструмент аналізу розселення в контексті впливу на туристичну сферу суспільно-географічного району(2023) Сологуб, Юрій Іванович; Безпала, Ольга Василівна; Харченко, Олена МиколаївнаСтаття присвячена аналізу диференціації рівнів сформованості міської системи розселення Столичного суспільно-географічного району як фактора розвитку туристичної сфери. Розкрито сутність міської розселенської мережі Столичного суспільно-географічного району та проведено її структурний аналіз. Виявлено особливості функціонування міської системи розселення суспільно-географічного району, окреслено шляхи її подальшого розвитку. Дослідження системи розселення району проводилося на основі аналізу статистичних індикаторів її функціонування та розвитку з використанням інструментальних можливостей сучасних геоінформаційних систем. Розвиток столиці й Столичного суспільно-географічного району характеризується більш швидкими темпами, що зумовлено наявністю своєрідного каталізатора соціально-економічного життя району, а саме, центрального міста з особливим статусом – КиєваДокумент Методичні аспекти викладання дисциплін на базі ГІС для непрофільних спеціальностей(2023) Сологуб, Юрій Іванович; Безпала, Ольга Василівна; Харченко, Олена МиколаївнаСтаття присвячена аналізу можливостей використання геоінформаційних систем в навчальному процесі в рамках підготовки здобувачів непрофільних спеціальностей. Окреслено переваги та недоліки використання геоінформаційних систем в навчальному процесі. Наголошено на мультидисциплінарних властивостях геоінформаційних систем, що розкриваються у можливостях здобувачів проводити дослідницьку діяльність в рамках кількох навчальних курсів. Геоінформаційні системи відповідно до своїх функціональних можливостей та ліцензійних умов можна розділити на комерційні програмні комплекси та Open Source програмне забезпечення. Навчальні дисципліни на базі геоінформаційних систем для непрофільних спеціальностей структурно мають бути орієнтовані на: вивчення методики одержання та аналізу географічної інформації для формування баз геоданих; збирання просторової інформації та її класифікацію; побудову на основі проаналізованих геоданих просторових моделей; вивчення основ ГІС-картографування; аналіз функціональних можливостей геоінформаційних системДокумент Бальнеологічні курорти країн Північноамериканського рекреаційного макрорайону(2015) Сологуб, Юрій Іванович; Безпала, Ольга ВасилівнаРозглянуті особливості формування та розвитку бальнеологічних курортів Північноамериканського рекреаційного макрорайонуДокумент Organizational principles of international medical tourism cluster management(2023) Baieva, Olena; Bakhov, Ivan; Sologub, Yuriy; Rozmetova, Olena; Veres, KaterynaThis article aims to present an economic rationale for a model of managing a medical tourism cluster, shedding light on the organizational principles and key components of this vital industry. The research employs a systematic approach to delineate the components of the medical tourism cluster, categorizing it into diagnostic and therapeutic, wellness, and beauty tourism. Developed the map of cluster medical tourism and identifies its main components. Specific interpretations and entity definitions types of medical tourism. Identifies the main international and national associations, which coordinate the activities in the field of medical tourism. Justified model of the cluster management medical tourism, developed the organizational structure of a public organization that performs a coordinating influence on the activity of the cluster of medical tourism. In conclusion, this research provides valuable insights into the organizational and economic aspects of managing a medical tourism cluster. By delineating the structure, stakeholders, and coordination mechanisms, it offers a robust framework for enhancing the competitiveness of the medical tourism industry