Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
30 результатів
Результати пошуку
Документ Перспективи розвитку ринку органічних продуктів в Україні та світі(2023) Ткаченко, Ольга Миколаївна; Гаркавенко, Ірина Олександрівна; Бондар, Світлана АндріївнаЗростання свідомості споживачів про переваги органічної їжі, а також збільшення кількості сертифікованих продуктів органічного виробництва сприяє розвитку ринку органічної продукції і допомагає забезпечити споживачам доступ до якісної та безпечної їжі. Ринок органічної їжі має великий потенціал розвитку, однак, деякі проблеми щодо виробництва та нестачі земель них ресурсів можуть ускладнити подальший розвиток ринку. Для реалізації його потенціалу потрібні нові наукові технології та практичні заходи, які допоможуть збільшити виробництво, знизити ціни та зробити органічну їжу більш доступною для споживачів. Розвиток органічного сектору є особливо важливим та перспективним для вітчизняних аграріїв, споживачів та держави в цілому, тому Україні слід активно працювати в напрямку створення належного правового забезпечення діяльності органічних виробників, а також запровадження чіткої та ефективної системи їх державної підтримки як на регіональному, так і на національному рівнях.Документ Зміни законодавства України у сфері безпечності харчових продуктів(2023) Шульга, Оксана Сергіївна; Шульга, Сергій ІвановичУкраїна є правовою країною європейської спільноти. Статус члена на вступ у ЄС накладає додаткові зобов’язання на державу щодо гармонізації законодавчої бази з вимогами ЄС. Аналіз змін, які було зроблено у 2022 році показав, що більш ретельно упорядковано норми простежуваності за рахунок введення позначок для харчових продуктів тваринного походження та вимог до маркування. Крім того, прийняття закону щодо матеріалів та предметів, які контактують з харчовими продуктами дозволить знизити ризик небезпеки щодо міграції шкідливих речовин у харчові продукти. Постійне оновлення асортименту харчових продуктів та пакувальних матеріалів і тари для них та методів дослідження їх якості і безпечності буде обумовлювати постійні зміни харчового законодавства.Документ Improvement of the external traceability system for confectionery products with carob powder using NFC-tags(2023) Bozhko, Anastasiia; Usatyuk, Svitlana; Sydor, Vasyl; Tyshchenko (Usatiuk), OlenaMarket operators develop, implement and constantly improve the traceability system, which ensures an appropriate level of food product safety control. The elements of the traceability system are internal and external traceability. The purpose of this work is to improve the elements of the external traceability system for the circulation of confectionery products with carob powder using NFC tags. The production of confectionery products with carob powder is promising, as it allows reducing the amount of sugar in the recipe composition of the product. A block diagram of the traceability system of raw materials and finished products in the production of confectionery products with carob powder is proposed. Presented the introduction of a traceability system in the production of flour confectionery products with carob powder in accordance with the requirements of the GS1. The analysis of modern means of automated identification of food products, such as barcode encoding (1D, 2D), blockchain technologies, RFID, and NFC, has been conducted. Contemporary tools for ensuring traceability through the automation of information recording regarding the identification and traceability of food products at all stages of their production optimize the documentation system on various types of media. 95 Харчові технології NFC information scanning technology allows data exchange between devices at a distance of up to 10 cm. Due to its compact size and low power consumption, this technology is used in small digital mobile devices. Improving traceability using NFC-technology is accessible to all market operators, as it does not require additional equipment and provides convenient access to a significant amount of information about the food productДокумент Продовольча безпека: оцінка сучасного стану(2023) Каїра, Людмила ГригорівнаУ статті розглянуто питання продовольчої безпеки та основні підходи до оцінки продовольчої безпеки на глобальному рівні. Проаналізовано результати досліджень міжнародних рейтингових організацій щодо виявлення, оцінки та прогнозування загроз у продовольчій сфері. Надана структурна характеристика універсального глобального індексу, який являє собою динамічну кількісно-якісну модель оцінювання рівня продовольчої безпеки. На основі виконаного аналізу встановлено ряд факторів, які вплинули на загальну ситуацію з питань продовольчої безпеки у світовому масштабі та на зміну глобального індексу продовольчої безпеки країни. Рейтинг країн, що визначається на основі індикаторів глобального індексу продовольчої безпеки, дозволяє вчасно виявити країни, які мають загрозливе становище і потребують продовольчої допомоги світової спільноти. Визначено, що важливе значення у забезпеченні світової продовольчої безпеки має державне управління продовольчою безпекою як на національному, так і на глобальному рівнях.Документ Основні вимоги до систем управління безпечністю промислового харчового виробництва(2022) Романовська, Тетяна Іванівна; Осейко, Микола Іванович; Романовська, Наталія Іванівна; Романовський, Назарій ОлеговичСтаттю присвячено базовим санітарно-гігієнічним вимогам до промислового виробництва харчового продукту. Виконання санітарно-гігієнічних вимог спрощує впровадження на підприємстві систем управління безпечністю і якістю продукції, таких як ISO 22000, FSSC 22000, НАССР, IFS, BRC, SQF, Global GAP, а також стандартів країн і корпорацій Datch HACCP. Санітарно-гігієнічні вимоги є підґрунтям для згаданих систем управління безпечністю. Санітарно-гігієнічні вимоги до виробничих процесів розкриті у принципах кодексу Аліментаріус, процедурах належної виробничої практики GMP та стандартних санітарних робочих процедурах ССРП. Мінімальні базові вимоги щодо підтримання гігієни виробничих процесів і середовищ, недопущення потрапляння небезпечних речовин у продукт чи дії небезпечних чинників на продукт викладені у GMP або у ССРП. Для підприємства необхідно деталізувати кожний етап надходження матеріальних потоків від постачальника на виробництво, на самому виробництві та на шляху до споживача, надавати інформацію споживачеві про умови поводження з продуктом після розпаковування і до споживання. Відстеження безпечності продукту здійснюють «від лану до столу». Проведено аналіз базових санітарно-гігієнічних вимог щодо безпечності харчових продуктів, які закладено в сучасних стандартах щодо безпечності харчового продукту, виробленого промисловим способом. Стандартні санітарні робочі процедури виробництва харчового продукту забезпечують якість і безпечність продукту на всіх етапах виробництва. Санітарно-гігієнічні вимоги обумовлюють розташування й облаштування виробничих приміщень, оснащення засобами контролю, правила очищення обладнання та поводження з відходами, політику щодо культури роботи персоналу. Санітарно-гігієнічні процедури на кожному харчовому підприємстві є деталізованими щодо послідовності виконання та переліку відповідальних осіб і необхідні для сталого виробництва безпечного харчового продукту. The article is devoted to basic sanitary and hygienic requirements to industrial production of food products. Implementation of sanitary and hygienic requirements makes it easier for the enterprise to implement safety and quality management systems, such as ISO 22000, FSSC 22000, НАССР, IFS, BRC, SQF, Global GAP, and also standards of Datch HACCP countries and corporations. Sanitary and hygienic requirements are the basis for the mentioned safety management systems. Sanitary and hygienic requirements to production processes are described in principles of the Code of Alimentarius, procedures of proper industrial practice GMP and standard sanitary working procedures (SSWP). Minimum basic requirements are described in GMP or SSWP, to support hygiene of production processes and media, to prevent the entry of hazardous substances into the product or the action of dangerous factors on the product. For each enterprise it is necessary to detail each stage of flow of material from the supplier to production, at the production itself and on the way to the consumer, and to provide information about conditions of handling of the product after unpackaging and before consumption to the consumer. Product safety is controlled “from field to tableˮ. The analysis of basic sanitary and hygienic requirements concerning food safety, which are described in modern standards concerning safety of food product produced in industrial conditions, was carried out. Standard sanitary working procedures for food production ensure the quality and safety of products at all stages of production. Sanitary and hygienic requirements define the location and installation of production facilities, equipment of control facilities, rules of equipment cleaning and waste management, policy of staff work culture. Sanitary and hygienic procedures at each food company are detailed regarding the sequence of execution and list of responsible persons and are necessary for the sustainable production of safe food products.Документ Використання контекстно-орієнтованої онтології при управлінні безпечністю продуктів харчування(2020) Чаплінський, Юрій Петрович; Субботіна, Олена ВадимівнаПоказана актуальність використання знання орієнтованих технологій при розв’язанні задач з безпечністю продуктів харчування. У роботі представлені зацікавлені сторони щодо безпеки продуктів харчування та наведені інформаційні об’єкти. Розглянута множина онтологій та контекстні області, що реалізують опис задач прийняття рішень та процес їх розв’язання. Представлена базова онтологія як засіб концептуального представлення області безпеки продуктів харчування. Розглянуто використання контексту для реалізації задач прийняття рішень. Сучасні технології харчової промисловості, вимоги безпеки харчових продуктів, ланцюга поставок продуктів харчування від ферми до столу характеризуються необхідністю прийняття комплексних та раціональних рішень. Це визначає розгляд проблем безпеки продуктів харчування з різних точок зору. При цьому використання інформації та знань є ключовою задачею в будь-якій проблемній області, яка пов’язана з виробленням та поширенням знань, в особливості нових видів унікальних (цінних) за змістом, які є корисними та доступними. Метою роботи є концептуальне представлення онтологічної системи, що базується на використанні контексту та онтологій і направлена на підтримку прийняття рішень в системі управління безпечністю продуктів харчування. При цьому всі знання щодо безпеки продуктів харчування, що використовуються в процесі прийняття рішень, розглядаються в розрізі знань, що описують контекст, та знань, що описують контент. У роботі представлені зацікавлені сторони щодо безпеки продуктів харчування та наведені інформаційні об’єкти. При цьому інформація та знання включають в себе різні аспекти, такі як знання та інформацію з виробництва та переробки, доставки та споживання; аспекти безпеки харчових продуктів. Для цього використовується взаємопов’язана множина онтологій, що представляє собою багаторівневу асоціативну структуру: метаонтологія; базова онтологія; контекстна онтологія; множина онтологій предметної області; онтологія реалізацій; онтологія представлення користувача та взаємодії з ним; модель машини виведення. Реалізація процесів прийняття в системі управління безпечністю продуктів харчування та інтеграція відповідних складових прийняття рішень в свою чергу базується на представленні багаторівневої системи управління та прийняття рішення в ній через модель деякого контексту. У рамках такого розгляду контекст представляється через відповідні контекстні області, такі як: мета/результат, актор, процес/дія, об'єкт, середовище, можливості, засоби, представлення, розташування та час. Використання такої онтології дає змогу побудувати взаємопов'язану систему підготовки та вибору рішень, як для даної проблеми, так і по взаємодії з іншими комплексами проблем і задач, дозволяє приймати рішення з урахуванням наслідків їх реалізації.Документ Trends and expected benefits of the breaking edge food technologies in 2021–2030(2021) Ivanov, Volodymyr M.; Shevchenko, Oleksandr; Marynin, Andriy; Stabnikov, Victor; Stabnikova, Elena; Gubenia, Oleksii; Shevchenko, Anastasiia; Gavva, Oleksandr M.; Salyuk, AnatolyThe review considered the major trends in the world development of new food processing technologies in 2021–2030: more strict regulations of food safety including QPCR and DNA-sequencing detection of emerging food-borne pathogens, comprehensive control of minor chemical pollutants of food; production of functional food including food for babies, children, pregnant women, elderly, for sport activities, military food, meals ready-to-eat, microelements-enriched food, nutraceuticals, and clinical food; emerging environmentally-friendly and energy-saving food processing; biotechnological food processing using enzymes proteinases, glutamine transferases, galactosidases, enzymes, microbial metabolites, and new sources of food such as insects and artificial meat; personalization of food processing and distribution including adaptation of the food processing to the nutritional needs of different customer groups.Документ Використання онтолого-керованої системної оптимізації при розв’язанні задач безпеки продуктів харчування(2019) Чаплінський, Юрій ПетровичУ статті представлено об ’єкти, яких можуть стосуватися критичних точок контролю. Розглянуто ситуації виникнення необхідності в коригувальних діях для критичної точки контролю в рамках системи управління безпечністю продуктів харчування, що базується на принципах НАССР. Складність у реалізації такого прийняття рішень полягає в необхідності синтезу різних точок зору на проблему, несумісність задач прийняття рішень через структуру або обмежуючі фактори тощо. Системна оптимі- зація є засобом, що дає змогу врахувати особливості задач прийняття рішень, ідентифікувати, аналізувати та розв ’язати такі задачі. Представлено концептуальний опис прийняття рішень на основі системної оптимізації. Розглянуто основні етапи прийняття рішень. Усі знання, що використовуються в процесі прийняття рішень на основі системної оптимізації, розглядаються в розрізі знань, що описують контекст, та знань, що описують контент. Для цього використовується взаємопов’язана множина онтологій, що являє собою багаторівневу асоціативну структуру: мета-онтологія, базова онтологія, контекстна онтологія, множина онтологій предметної області, онтологія реалізацій, онтологія представлення користувача та взаємодії з ним, модель машини виведення. Реалізація процесів технології системної оптимізації та інтеграція відповідних складових прийняття рішень, у свою чергу, базується на представленні багаторівневої системи управління та прийняття рішення в ній через модель певного контексту. У рамках такого розгляду контекст представляється через відповідні контекстні області, такі як: мета/резуль- тат, актор, процес/дія, об’єкт, середовище, можливості, засоби, представлення, розташування та час. Реалізація онтолого-керованої системної оптимізації будує взаємопов’язану систему підготовки та вибору рішень як для проблеми, що розглядається, так і при взаємодії з іншими комплексами проблем і задач, дає змогу приймати рішення з урахуванням наслідків їх реалізації. The paper presents objects that may relate to critical control points. This paper considers situations of need for corrective actions for a critical point of control within the food safety management system, based on Hazard Analysis and Critical Control Point (Hazard Analysis and Critical Control Point). The complexity of implementing such decision-making is the need to synthesize different points of view on the problem, incompatibility of decision-making tasks through structure or limiting factor etc. System optimization is a tool which allows decision maker to take into account the features of decision making tasks and to identify, analyze and solve such problems. The paper presents a conceptual description of decision making based on system optimization. The main stages of decision making are considered. System optimization knowledge, which is used in decision-making processes, is considered as the context knowledge and the knowledge that describes the content. For this purpose, an interconnected set of ontologies was used, which has a multilevel associative structure: metaontology; basic ontology; context ontology; set of domain ontologies; realization ontology; user presentation and interaction ontology; model of inference machine. Implementation of system optimization processes and integration of the components of decision-making is based on the presentation of the multi-level system of management and decision-making in it through a model of a particular context. The context framework takes into account different context domains, such as: purpose/result, actor, process/action, object, environment, facility, tools, presentation, location, and time. The implementation of ontology-driven system optimization builds an interconnected system of preparation and choice of solutions, both for the given problem and for interaction with other complexes of problems and tasks, allows to make decisions taking into account the consequences of their implementation.Документ Безпечність харчових продуктів як важлива складова конкурентоспроможності підприємств(2020) Скопенко, Наталія Степанівна; Євсєєва, Ірина ВасилівнаСтаття присвячена дослідженню та уточненню понятійно-категорійного апарату безпечності харчових продуктів і продовольчої безпеки, факторам ризиків, що можуть виникати і чинити негативний вплив на якість та безпечність сировини, напівфабрикатів та готової продукції. Обґрунтовано необхідність використовувати ризик-орієнтований підхід для вчасного реагування на проблеми якості та безпечності харчових продуктів. Акцентовано увагу на необхідності підвищення рівня безпечності продуктів харчування на всіх етапах виробничої діяльності та її реалізації шляхом визначення критичних контрольних точок (ККТ). Управління ККТ сприятиме запобіганню, усуненню або зменшенню до допустимого рівня потенційних ризиків і підтриманню гігієни у всьому харчовому ланцюгу. Наголошено, що фактори ризику можуть бути пов’язані між собою, настання одного спричиняє інші негативні наслідки, що призводить до погіршення якості та безпечності продукції, а також завдає значних втрат іміджу та довірі до підприємств. Доведено, що питання безпечності харчових продуктів, харчування та продовольчої безпеки нерозривно пов’язані. Достатня кількість безпечного та збалансованого харчування є важливим фактором для підтримки життя та зміцнення здоров’я населення. Проблеми якості і безпечності продуктів харчування характерні для більшості країн світу, що підтверджує необхідність держави виконувати контрольну функцію з метою недопущення фальсифікованої або неякісної продукції на ринок. Зазначено, що важливим є не тільки організація регулярних перевірок залежно від ступеня ризикованості діяльності підприємств, що визначатиметься з огляду на вид продукції, особливості виробничого процесу, кількість виготовленої продукції, результати попередніх заходів державного контролю, ефективність бізнес-процесів підприємства тощо, а й робота в напрямку гармонізації вітчизняних стандартів до європейських і міжнародних вимог. Така діяльність сприятиме можливості виходу вітчизняних підприємств на закордонні ринки, підтвердженню та гарантуванню споживачам високої якості та безпечності готової продукції, покращенню іміджу держави в міжнародному просторі. The article deals with the interpretation and clarification of the concepts of food safety and food security, risk factors that may arise and have a negative impact on the quality and safety of raw materials, semi-finished products and finished products. The importance of taking a risk-based approach for timely response to emerging food quality and safety issues has been proved. The necessity of improving the level of food safety at all stages of production activities and sales by defining critical control points (CCPs) is emphasized. CCPs management helps to prevent, eliminate or reduce potential risks and maintain hygiene throughout the food chain. It is noted that risk factors may be interlinked, one leads to other negative consequences — poor product quality, severe damage to the reputation and credibility of the enterprise. The issue of food safety, nutrition and food security has been proved to be inextricably linked. Adequate, safe and balanced nutrition is an important factor in maintaining life and promoting public health. Problems of food quality and safety are typical for most countries of the world, confirming the necessity of the state to perform a control function for prevention of falsified or poor quality products at the market. It has been noted that it is important not only to organize regular inspections depending on the degree of riskiness of enterprises’ activities, taking into account the type of products, features of the production process, the volume of production, the results of preliminary measures of state control, the efficiency of business processes of the enterprise etc., but also work towards the harmonization of domestic standards with European and international requirements. Such activities will contribute to the possibility of domestic enterprises to enter foreign markets, confirmation and provision of consumers with finished products with high quality and safety, improving the image of the state in the international community.Документ Розвиток м'ясопереробних підприємств з позиції забезпечення продовольчої безпеки України(2019) Кундєєва, Галина Олексіївна; Топчій, Оксана АнатоліївнаУ статті проаналізовано стан забезпечення населення країни м’ясопродуктами з позиції продовольчої безпеки та безпеки харчування. Наголошено, що модель відповідального безпекового споживання харчових продуктів – це не тільки споживання якісних, екологічно чистих харчових продуктів, а це належний рівень харчування з точки зору збалансованого споживання білків, жирів, вуглеводів, калорій, вітамінів і мінералів для всіх членів домогосподарства у будь-який час. Визначено безпеку харчування як наявний та стабільний рівень харчування людини, що відповідає науково обґрунтованому співвідношенню споживання макронутрієнтів (білків, жирів і вуглеводів), мікронутрієнтів (вітамінів і мінералів) та збалансованості калорійності добового харчового раціону за рослинним і тваринним походженням. Встановлено існування залежності здоров’я людини (головної мети продовольчої безпеки) від обсягів фактичного споживання основних продовольчих груп, існування прямої залежності тривалості життя людини (обидві статі) від споживання м’яса та м’ясопродуктів. Проаналізовано розвиток вітчизняного ринку м’яса і м’ясопродуктів з боку пропозиції та визначено основні причини. Приділено увагу факторам попиту, особливо диференціації рівня доходів населення за соціальними стратами. Встановлено, що найбільш значна диференціація витрат на харчування спостерігається у групах м'ясо і м’ясопродукти та фрукти, ягоди, горіхи та виноград. Зазначено, що м’ясна продукція посідає ключове місце в раціоні українського населення як у кількісному, так і вартісному виміру й попит на цю групу є ненасиченим. Запропоновано практичні рекомендації щодо напрямів діяльності вітчизняних м’ясопереробних підприємств в контексті забезпечення продовольчої безпеки та безпеки харчування. Провали ринкового механізму потребують формування зваженої державної аграрної політики, головна мета якої – стимулювання вітчизняних виробників до випуску якісної та безпечної конкурентоспроможної продукції.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »