Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості попередньої підготовки соломи пшеничної для гідролізу(2024) Булій, Юрій Володимирович; Сидоренко, Віталій ВолодимировичВ роботі наведено результати застосування різних способів проведення лужної попередньої підготовки лігноцелюлозної сировини (соломи пшеничної) до гідролізу в технології отримання паливного етанолу. Досліджені способи обробки в автоклаві та в роторно-пульсаційному апараті. Ефект обробки визначали за кількістю видаленого із сировини лігніну. Параметрами варіювання були тривалість обробки, концентрація лугу та температура процесу. Процес відокремлення лігніну та геміцелюлози від лігноцелюлозного комплексу є невід'ємною частиною попередньої підготовки сировини до гідролізу, проте є найбільш енерговитратним в процесі отримання паливного етанолу. Високі енерговитрати обумовлені тим, що цей процес відбувається за підвищених температур та тиску. В роботі наведено приклади основних способів попередньої підготовки рослинної біомаси до гідролізу: розчиненою сірчаною кислотою, лугами, амонійні методи та органосольвентна попередня обробка. Для інтенсифікації процесу попередньої обробки лужних розчинів соломи пшеничної запропоновано використання роторно-пульсаційного апарату. Метою даної роботи було порівняння впливу температури, концентрації лугу та часу обробки лужних розчинів соломи пшеничної в роторно-пульсаційному апараті (далі РПА) та автоклавування на процес видалення лігніну протягом попередньої підготовки сировини до гідролізу. Кислоторозчинний лігнін визначали у фільтраті, що залишився після вилучення кислотонерозчинного лігніну шляхом вимірювання оптичної густини. В ході роботи визначали залежність ступеню видалення лігніну від концентрації лугу, температури і тривалості обробки подрібненої сировини. Досліджекно, що використання РПА прискорює вивільнення лігніну порівняно з автоклавуванням для всього діапазону концентрацій лугу (0,5-4,0 % мас.). З підвищенням концентрації лугу від 0,5 до 4 % мас. вміст лігніну в зразку зменшується до 4,17 % від загальної кількості твердих речовин для автоклавування при 90 ºС; при автоклавуванні за температури 121 ºС вміст лігніну зменшувався до 2,98 %. Обробка соломи пшеничної за температури 90 ºС в РПА призводить до зменшення вмісту лігніну до 3,15 %. Оптамальними параметрами попередньої обробки сировини в РПА є концентрація лугу 4 % мас., температиура 90 оС, тримвалість 60 хв.Документ Technology of lager and dark beers with chicory roots(2024) Buliy, Yuri; Mukoid, Roman; Parkhomenko, Anastasia; Kuts, AnatolyChicory root (Cichorium intybus L.) contains valuable components such as inulin, inulides, bitter substances, pectin, and fibers and is a promising non-traditional raw materia The technology for light beer production was proposed, according to which light malt and dried crushed chicory roots taken in the amount of 4% of malt are used as raw materials, and at the stage of mashing the enzyme preparation inulinase with activity of 14 units/g was introduced into the mixture. For the hydrolysis of inulin at the mashing stage, an inulase pause was provided at a temperature of 55–56 °C for 20–30 minutes. The method allows increasing the content of reducing substances in the wort by 1.6%, the apparent and actual fermentation degree by 3.9%, the content of alcohol and carbon dioxide in the beer by 3.2 and 10%, respectively. The finished beer had increased foam resistance and higher foam height, while the introduction of chicory did not impart excessive and extraneous bitterness. The innovative technology of dark beer provides mixing of aqueous extract of roasted chicory with malt wort cooled to the temperature of 85–90 °С. It was found that the optimal mode of the extraction process was the temperature 85–90 °С, hydromodule 1:6, and duration 90 min. Beer with chicory content of 3% was the best in terms of physical, chemical, and sensory properties. The improved method allows to increase the content of reducing substances in wort by 1.5%, apparent and actual fermentation degree by 2.2 and 3%, respectively, to increase the content of alcohol in beer by 2.3%, and carbon dioxide by 3.2%. It was proved that partial replacement of malt by chicory allows to reduce consumption of bitter hops for light beers by 20% (from 14.8 to 12.0 g/dal) and for dark beers by 10% (from 10.3 to 9.3 g/dal).Документ Технологія та обладнання для одержання універсального водовугільного палива(2024) Ободович, Олександр Миколайович; Целень, Богдан Ярославович; Степанова, Олеся Євгенівна; Недбайло, Анна Євгенівна; Булій, Юрій ВолодимировичПроведений аналіз способів та обладнання для отримання водовугільного палива. Метою роботи є розробка технології та тепломасообмінного обладнання виготовлення універсального водовугільного палива (УВВП), придатного для застосування в усіх типах теплоенергетичних установок. Розроблено тепломасообмінне обладнання, за допомогою якого можна отримати УВВП з максимальним розміром частинок вугілля не більше 3 мкм. Застосування водовугільних суспензій в якості енергетичного палива дозволяє підвищити техніко-економічні та екологічні показники енергетичних установок. Так, під час переведення на водовугільне паливо котла вдалося збільшити його теплову потужність з 13,2 до 21,1 МВт при заміні 70 % вугілля водовугільним паливом. В даний час існують різні способи та обладнання для приготування водовугільного палива. Однак усі вони мають певні недоліки. Основними недоліками способів отримання водовугільних палив є багатостадійність, металоємність, великі енергетичні витрати, проведення фізико-механічної та дорогої хімічної демінералізації вугілля тощо. Також недоліками є обмежена частота гідроударних імпульсів при обробці за один цикл, що недостатня при приготуванні висококонцентрованих суспензій, які відповідають вимогам до рідкого композиційного палива, призначеного для прямого спалювання. З ціллю підвищенні якості одержуваної суспензії за рахунок більш ефективного подрібнення та збільшення кількості її твердої складової було розроблено тепломасообмінне обладнання, за допомогою якого можна отримати універсальне водовугільне паливо для спалювання в котлах, печах, різноманітному теплоенергетичному обладнанні, двигунах внутрішнього згоряння та ін. В якості тепломасообмінного обладнання були використані роторно-пульсаційні апарати (РПА), що працюють за методом дискретно-імпульсного введення енергії (ДІВЕ).