Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Creative solutions for running a restaurant business in a pandemic(2021) Matiyashchuk, Olena; Mikhailenko, VladlenaГотельно-ресторанна індустрія вважається одним із найуспішнішим видом малого бізнесу за останні десятиліття. Адже кошти, які вкладені в цю діяльність, повертаються в 6 разів швидше, ніж кошти, які вкладені в будь-яку іншу сферу. Але, на жаль, сьогодні індустрія гостинності вважається однією з найбільш постраждалих від глобальної кризи, викликаної COVID-19. В результаті власники ресторанів і готелів були змушені закритися, змінити формат виробництва, утилізувати сировину, яку постачали закладам постачальники, велика кількість готелів через відсутність туристів припинила роботу. Навіть після пом’якшення карантинних обмежень ця сфера тільки починає відновлювати свій економічний потік. Власникам, яким вдалося втриматися від напливу, довелося вжити таких заходів: додаткові кошти на засоби індивідуального захисту, наклейки з відповідною дистанційною розміткою, розробити додаткові інструкції для роботи в закладі та прийомі гостей, і звичайно обмеження щодо проведення урочистих заходів, що супроводжуються банкетами, обідами, фуршетами та відповідною кількістю осіб. Однак жорсткі обмеження власникам бізнесу та їхнім кухарям дозволили поглянути на ведення цього виду малого бізнесу з іншого боку, в результаті творчих і сміливих ідей власників, які допомогли деяким закладам не тільки не закритися, а й стати популярним.Документ Вплив пандемії COVID-19 на функціонування та розвиток українських підприємств(2021) Скопенко, Наталія Степанівна; Євсєєва, Ірина ВасилівнаУ статті досліджено особливості ведення бізнесу в умовах пандемії COVID-19. Визначено основні проблеми, які постали перед українськими підприємствами, і потребували негайного їх реагування з метою забезпечення подальшого функціонування та розвитку. Відображено ряд змін, які відбулися в діяльності господарюючих суб’єктів, і суттєво вплинули на веденні діяльності. Акцентовано увагу на необхідності проведення діджиталізації робочих процесів, розробки нових стратегій антикризового управління, впровадження стійких бізнес-моделей. Пандемія змусила український бізнес звернути увагу не тільки на перебудову виробничих процесів, а й на проблему в сфері людського капіталу (емоційна та психологічна стабільність працівників). Більшість компаній, ідентифікувавши існуючі ризики, почали розроблювати систему заходів щодо мінімізації їх негативного впливу. Виявлено, що серед зовнішніх ризиків, найбільший вплив чинять ризики інфекційних захворювань, кліматичні зміни, існування зброї масового знищення, зменшення біорізноманіття та криза природніх ресурсів. Вони посилюють загальний рівень підприємницького ризику, причому як для українських підприємців, так і для партнерів за кордоном та потребують своєчасного коригування діяльності суб’єктів господарювання. Внутрішні ризики (емоційне вигорання працівників, перевантаження роботою, зниження мотивації, нестача знань та навичок роботи з новими інформаційними технологіями, нераціональна організація виробничих процесів) можуть суттєво зменшувати показники операційної ефективності та потребують значної уваги українських підприємств з метою управління ними. Вміння ідентифікувати усі наявні небезпеки, формувати набір найбільш вірогідних ризиків, ранжувати їх за критерієм негативного впливу на діяльність суб’єктів господарювання та розробляти програму заходів по мінімізації їх настання, забезпечить підприємствам ефективне функціонування та подальший розвиток. The article investigates the peculiarities of doing business during the COVID-19 pandemic. The basic problems faced by Ukrainian enterprises were determined and required an immediate response in order to ensure the further functioning and development. Сhanges in the organization of business activity had a significant impact on doing business. Importance of digitalization in business, creating a crisis management strategy, development of sustainable business models are emphasized. The pandemic has affected Ukrainian business to pay attention not only to the reorganization of production processes, but also to human capital issues (employees' emotional well-being). Most companies identifing risks began to develop measures to minimize their negative impact. Identifying external risks, the significant impact have the risks of infectious diseases, climate change (extreme weather events), presence of weapons of mass destruction, biodiversity loss and natural resource crises. They increase the total level of entrepreneurial risk for Ukrainian entrepreneurs and foreign partners and require more timely adjustments of their activities. Internal risks (emotional exhaustion (employee burnout), overwork, lack of motivation, knowledge and skills, irrational organization of the production processes) can significantly reduce the indicators of operational efficiency and should be managed by Ukrainian enterprises. Ability to identify all existing risks, evaluate probability of their occurrence and take the appropriate measures of reducing (eliminating) the negative impact on business entities ensure effective functioning and further business development.Документ Особливості харчування в екстремальних умовах життєдіяльності(2021) Сімахіна, Галина Олександрівна; Науменко, Наталія Валентинівна; Камінська (Халапсіна), Світлана ВладиславівнаУ нинішніх екологічних умовах (забруднення довкілля, техногенні катастрофи, результати необдуманої діяльності людей, коронавірусна пандемія) біосфера як середовище життя для людини і єдине джерело ресурсів втрачає свою здатність до самоочищення і з часом може поставити населення планети на межу екологічної катастрофи. Тому особливого значення набувають харчові продукти, котрі містять сполуки, здатні захистити організм людини від негативних чинників довкілля. Практично усім харчовим продуктам, що їх традиційно споживає населення, можна надати функціональних властивостей. Для цього необхідно знаходити природні джерела найбільш ефективних функціональних інгредієнтів; дослідити властивості різних біологічно активних компонентів їжі (вітамінів, мінеральних елементів, полісахаридів, амінокислот, жирів тощо) і розробити нові технології отримання оздоровчих харчових продуктів на основі наукових принципів комбінування біоактивних сполук, що й стало метою даної роботи. / In the current environmental conditions (environmental pollution, man-made disasters, reckless human activities, coronavirus pandemic), the biosphere as a living environment for humans and the only source of resources loses its ability to self-cleaning and over time can put the world's population on the brink of ecological catastrophe. Therefore, special importance is given to foods that contain compounds that can protect the human body from negative environmental factors. Virtually all food products traditionally consumed by the population can be given functional properties. To do this, you need to find natural sources of the most effective functional ingredients; to study the properties of various biologically active components of food (vitamins, minerals, polysaccharides, amino acids, fats, etc.) and to develop new technologies for health foods based on scientific principles of combining bioactive compounds, which was the aim of this work.Документ Вплив пандемії на діяльність стартап-проектів(2021) Данкеєва, Оксана Миколаївна; Березова, Юлія ВікторівнаСучасне ринкове середовище – середовище мінливості та загроз, яке постійно кидає виклик тим, хто на ньому функціонує. Пандемія COVID-19 негативно вплинула на всі економічні процеси без виключення в усіх державах світу. Її наслідками стали збільшення кількості безробітних, банкрутство підприємств малого та середнього бізнесу, порушення ланцюгів поставок тощо. Найбільш чутливими до будь-яких змін в економічному середовищі є малий бізнес і стартап-проекти, тому сучасна ситуація в світі викликає необхідність розроблення заходів для мінімізації негативного впливу пандемії, карантинних заходів на діяльність стартап-проектів. Розглянуто дефініцію «стартап» та визначено спільну рису до визначення: як розуміння того, що стартап, перш за все, це реалізація нової ідеї, яка новим товаром чи послугою задовольнить потребу споживачів. Проаналізовані результат дослідження провідних дослідницьких структур щодо причин закриття стартап-проектів. Проаналізовано наслідки впливу пандемії на фінансовий стан стартап-проектів у різних галузях економіки. Визначено, що однією з поширених причин втрати значної частки прибутку великих та потужних компаній, які не змогли пристосуватися до нових умов існування, стало невміння вести бізнес онлайн зі своїми споживачами. Визначено найбільш привабливі сфери для започаткування та розвитку стартап-проекту під час пандемії та перспективи подальшої діяльності. Наведено досвід країн світу щодо надання державної підтримки стартап-проектам в період пандемії. Зазначено програми підтримки українських стартап-проектів. Визначено, що надзвичайні умови ринкового середовища надають не тільки загрози, а й можливості до пошуку нових ідей та їх реалізації творчім стартаперам. Визначено, що успіх проекту залежить від рівня його адаптивності, від готовності команди змінювати бізнес-модель, шукати альтернативні шляхи надходження ресурсів та інвестицій. Запропоновано заходи, що сприятимуть мінімізації негативного впливу пандемії на діяльність стартап-проектів. The modern market environment is an environment of variability and threats that constantly challenges those who operate on it. The pandemic has COVID-19 negatively affected all economic processes, without exception, in all States of the world. Its consequences were an increase in the number of unemployed, the bankruptcy of small and medium-sized businesses, disruption of supply chains and the like. The most sensitive to any changes in the economic environment are small business and startup projects, so the modern situation in the world necessitates the development of measures to minimize the negative impact of the pandemic, quarantine events on the activities of startup projects. The definition of "startup" was considered and a general feature to the definition was defined: how to understand that a startup, first of all, is the implementation of a new idea that will satisfy the need of consumers with a new product or service. The results of research of leading research structures regarding the reasons for closing startup projects were analyzed. The impact of the pandemic on the financial condition of startup projects in various sectors of the economy was analyzed. It was determined that one of the common reasons for the loss of a significant share of the profits of large and powerful companies that could not adapt to the new conditions of existence was the inability to conduct business online with consumers. The most attractive areas for the start and development of a startup project during the pandemic and prospects for further activities have been identified. The experience of the countries of the world in providing state support for startup projects during the pandemic is presented. Support programs for Ukrainian startup projects are indicated. It is determined that the extraordinary conditions of the market environment provide not only threats, but also opportunities for the search for new ideas and their implementation by creative startups. It is determined that the success of the project depends on the level of its adaptability, on the readiness of the team to change the business model, to look for alternative ways of receiving resources and investments. Proposed measures to minimize the negative impact of the pandemic on the activities of startup projects.Документ Вплив COVID-19 та карантинних обмежень на заклади гостинної індустрії України(2020) Абрамова, Асьят Георгіївна; Пушка, Ольга Сергіївна; Мирошник, Юлія АнатоліївнаУ статті здійснено аналіз впливу пандемії інфекційного захворювання COVID-19 на діяльність закладів сфери гостинності України. Визначено основні зміни в роботі закладів ресторанного господарства та готелів під час дії карантинних обмежень. Статистичною основою дослідження виступають праці вітчизняних авторів у сфері готельного господарства, наукова періодика, ресурси Інтернет-мережі. Для вирішення поставлених завдань дослідження використано методи теоретичного узагальнення та порівняння. Проаналізовано втрати прибутків закладів харчування та готельних підприємств України в період повного локдауну з березня по травень 2020 року та під час дії карантинних обмежень, що пов’язані з пандемією COVID-19. Встановлено, що прибуток закладів харчування в березні склав близько 69%, в квітні – 26% проти лютневих показників 2020 року. У травні прибуток закладів ресторанного господарства підвищився до 50% від докризового показника, що пов’язано насамперед з послабленням карантинних обмежень та дозволом приймати відвідувачів на літніх терасах. Разом з тим зазначається, що більшість готелів і готельних комплексів були вимушені призупинити свою діяльність. Представлено перелік змін у роботі закладів гостинної індустрії та обов’язкових протиепідемічних заходів. Наголошено, що готелям та закладам харчування довелось в досить короткий проміжок часу відреагувати на карантинні обмеження та вжити відповідних термінових заходів для збереження контингенту своїх відвідувачів. Наведено приклади міжнародного досвіду адаптації закладів сфери гостинності до роботи в умовах карантинних обмежень. Основним завданням сфери гостинності України в найближчі роки є впровадження сучасних інноваційних технологій. Це, зокрема, дозволить скоротити контакти між персоналом та гостями закладів, що особливо актуально в умовах пандемії інфекційного захворювання COVID-19. The article seeks to explore the impact of the COVID-19 infectious disease pandemic on the Ukrainian hospitality industry along with providing an overview of the major changes in the nature and operation of hotel and restaurant businesses in the face of quarantine restrictions. The statistics data were obtained from the Ukrainian research papers and scientific journals in hospitality management and open Internet sources. To attain the objectives of this study, theoretical generalization and the comparative research methods have been employed. The article offers a loss of profit assessment for Ukrainian foodservice companies and hotels in the national lockdown period from March to May 2020 and during the quarantine restrictions related to the COVID-19 pandemic. The findings demonstrate that the revenues of foodservice companies in March amounted to about 69%, in April – 26% compared to February 2020 indicators. In May, restaurants increased their profits up to 50% against the pre-crisis rate, which is associated primarily with easing of quarantine restrictions and the permission to serve their customers on summer terraces. However, most hotels and their infrastructure facilities were forced to suspend their operation. The study also resumes the information on regulatory changes along with mandatory anti-epidemic preventive measures in the hospitality sector operation. A special emphasis is put that hotels and restaurants were challenged to promptly respond to quarantine restrictions in a very short period of time and build immediate strategies to retain their customers and clients. The authors present a range of international best practices on adaptation of hospitality industry to working in the quarantine restrictions settings. It is argued that the primary objective of the Ukrainian hospitality industry in in the short-term perspective is the implementation of modern innovative technologies. This will contribute to reducing human contact between customers and personnel in the hospitality sector, which is critically important in the context of infectious disease outbreaks and COVID-19 pandemic, in particular.Документ Біоризики сучасності(2020) Хоньків, Мирослав Олександрович; Слободян, Ольга Петрівна; Матиящук, Олена ВолодимирівнаВ статті розглянута проблема використання біотехнологічних та генетичних досягнень в створенні та попередженні масових спалахів епідемій. Наводиться класифікація джерел біоризиків, патогенних біологічних агентів в залежності від їх потенціалу до масштабності викликаних захворювань. In the article the problem of use of biotechnological and genetic advances in the creation and prevention of mass outbreaks of epidemics is considered. Provides a classification of sources of biorisks, pathogenic biological agents depending on their potential to scale caused by diseases.