Дисертація присвячена науково-теоретичному обґрунтуванню концепциї та розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності. За результатами дослідження розкрита сутність та зв’язок ефектометрії з іншими напрямами економічної науки, розроблено класифікацію ефектометричних методів як інструментів державного регулювання інвестиційної діяльності. Проведено дослідження основних тенденцій інвестиційного процесу в Україні. Проаналізовано законодавство та нормативно-правова база державного регулювання інвестиційної діяльності, дана оцінка її впливу на ефективність інвестиційної діяльності. Розроблено макроекономічну модель ефективності інвестицій. Запропоновано удосконалення ефектометричного інструментарію на основі багатокритеріального підходу до визначення ефективності інвестицій та принципу поліваріантності при прийнятті інвестиційних рішень. Побудовано та апробовано модель оптимізації плану державних інвестицій у розвиток інфраструктури з урахуванням економічної, соціальної та екологічної ефективності з використанням інтегрального нормованого показника ефективності.
