Роль цифровізації у формуванні ресурсного потенціалу аграрних підприємств

Abstract

Цифровізація виступає ключовим чинником оновлення та підвищення ефективності ресурсного потенціалу аграрних підприємств шляхом автоматизації окремих процесів та створення нової моделі управління ресурсами, заснованої на аналітичних даних і швидкому прийнятті рішень. Визначено, що цифровізація змінює сутність поняття «ресурсний потенціал», надаючи йому нових вимірів - технологічного, аналітичного та інноваційного, що в сукупності визначають сучасну модель сталого агровиробництва. Розкрито варіанти застосування цифровізації у формуванні ресурсного потенціалу аграрних підприємств: природно-земельна складова (цифрові карти ґрунтів, моніторинг вологості, дистанційне зондування), матеріально-технічна складова (впровадження систем автоматизованого керування технікою, IoT-сенсорів, дронів), кадрова складова (онлайн-навчання, цифрові платформи управління персоналом, використання роботів), фінансова складова (впровадження FinTech-рішень, цифрового обліку, смарт-контрактів), інформаційна складова (використання Big Data, аналітичних платформ, хмарних сервісів), інноваційна складова (використання штучного інтелекту, блокчейну, аграрних стартапів). Узагальнено моделі оцінки впливу цифровізації на формування ресурсного потенціалу аграрних підприємств: індексна модель цифрового впливу; ресурсно-факторна модель оцінки впливу цифровізації; регресійна модель взаємозалежності; інтешгрально-аналітична модель; економіко-математична модель оптимізації; модель цифрової трансформації ресурсного потенціалу; балансово-аналітична модель; модель ефективності цифрових інвестицій. Розкрито переваги цифровізації у формуванні ресурсного потенціалу аграрного підприємства: є стратегічним чинником, що визначає характер і динаміку розвитку сучасного ресурсного потенціалу аграрного сектору; підприємства отримують можливість оперативного реагування на зміни зовнішнього середовища, мінімізуються втрати ресурсів і підвищувати загальну продуктивність; створюється нова якість управління ресурсами; підвищується ефективність аграрного бізнесу.Digitalization is a key factor in updating and increasing the efficiency of the resource potential of agricultural enterprises by automating individual processes and creating a new resource management model based on analytical data and rapid decision-making. It has been determined that digitalization changes the essence of the concept of "resource potential", giving it new dimensions - technological, analytical and innovative, which together determine the modern model of sustainable agricultural production. Options for applying digitalization in the formation of the resource potential of agricultural enterprises are revealed: the natural and land component (digital soil maps, moisture monitoring, remote sensing), the material and technical component (implementation of automated equipment control systems, IoT sensors, drones), HR component (online training, digital HR management platforms, use of robots), financial component (implementation of FinTech solutions, digital accounting, smart contracts), information component (use of Big Data, analytical platforms, cloud services), innovation component (use of artificial intelligence, blockchain, agricultural startups). Models for assessing the impact of digitalization on the formation of the resource potential of agricultural enterprises are summarized: index model of digital impact; resource-factor model for assessing the impact of digitalization; regression model of interdependence; integral-analytical model; economic and mathematical optimization model; model of digital transformation of resource potential; balance sheet and analytical model; model of efficiency of digital investments. The advantages of digitalization in the formation of the resource potential of an agricultural enterprise are revealed: it is a strategic factor that determines the nature and dynamics of the development of the modern resource potential of the agricultural sector; enterprises gain the opportunity to respond promptly to changes in the external environment, resource losses are minimized and overall productivity is increased; a new quality of resource management is created; the efficiency of agrarian business is increased.