Нео-етнотуризм в Україні як сучасний соціокультурний феномен

Abstract

У статті досліджено нео-етнотуризм як сучасний соціокультурний феномен, що формується на перетині етнокультурної спадщини, креативних індустрій та досвідоорієнтованого туризму. Розкрито його сутність як інтегрованої моделі взаємодії туриста, локальної громади та культурного середовища, заснованої на співтворенні туристичного досвіду. Визначено ключові характеристики нео-етнотуризму: динамічна автентичність, партисипативність, екоорієнтованість, територіальна локальність і технологічна гібридність. Проаналізовано основні напрями його розвитку в Україні, зокрема ревіталізаційні ініціативи, етно-готелі, крафтово-гастрономічні практики та волонтерські проєкти. Особливу увагу приділено трансформаціям туристичної сфери в умовах воєнного стану, де нео-етнотуризм виконує ідентифікаційну, психологічно-відновлювальну та соціально-консолідаційну функції. На основі кейс-стаді та SWOT-аналізу окреслено потенціал і обмеження розвитку цього виду туризму в Україні. Підкреслено асиметричний характер регіонального розвитку та перспективи цифровізації туристичних практик і посилення ролі локальних громад у збереженні культурної спадщини.The article examines neo-ethno-tourism as a contemporary socio-cultural phenomenon emerging at the intersection of ethnocultural heritage, creative industries, and experience-oriented tourism. It conceptualizes neo-ethno-tourism as an integrated model of interaction between tourists, local communities, and cultural environments, based on co-creation, participatory engagement, and experiential immersion. Unlike traditional ethnographic tourism, neo-ethno-tourism shifts the focus from passive observation of cultural artifacts to active involvement in living cultural practices, where heritage becomes a dynamic andevolving process. The study identifies the key determinants of neo-ethno-tourism, including dynamic authenticity, participatory interaction, eco-orientation, territorial locality, and technological hybridity. These characteristics define it as a multidimensional system that combines traditional cultural values with modern digital tools and sustainable development principles. Particular attention is given to the transformation of tourism practices in Ukraine, where neo-ethno-tourism is developing through revitalization initiatives, ethno-hotels, craft and gastronomic experiences, and volunteer-based heritage restoration projects.