Борис Іванович Бунчук - професіонал, ідеолог і наставник молодого покоління

Abstract

Сьогодні заведено вважати, що вірш – це термін на позначення як віршового рядка, так і самої поезії. Одначе ще в добу бароко в українській мові друге значення символізувала жіноча іпостась зазначеного терміна – «вірша». Подібно до біблійної легенди, в якій спершу було створено чоловіка, а потім – жінку, так і «вірш» як рядок став першоосновою «вірші» як літературного витвору. Ці дві іпостасі, поряд із постаттю самого поета, поєднуються в назві особливого розділу філології – «віршознавство». Отож цікавими навіть для упереджених читачів стали дисертаційні роботи «Античні форми в оригінальній і перекладній творчості Івана Франка: віршознавчий аспект» Ірени Штаєр (захищено 30 червня 2016 р.) та Наталії Зубик «Віршування Петра Карманського (метрика, ритміка, строфіка, римування, особливості рими)» (захищено 13 травня 2019 р.).