Вплив дріжджового індуктора на біологічну активність поверхнево-активних речовин Rhodococcus erythropolis IMB Aс-5017

Abstract

У роботі досліджено вплив дріжджового індуктора Saccharomyces cerevisiae БТМ-1 у різному фізіологічному стані у середовищі культивування Rhodococcus erythropolis IMB Ac-5017 на антимікробну активність синтезованих поверхнево-активних речовин (ПАР), а також їх здатність до руйнування одно- та двовидових бактеріальних і бактеріально-дріжджових біоплівок. Встановлено, що використання живих, інактивованих клітин та супернатанту дріжджів як індуктора підвищує антимікробну та антибіоплівкову активність отриманих ПАР порівняно з препаратами, синтезованими без індуктора. Одержані дані щодо вищої ефективності живих клітин індуктора та супернатанту порівняно з інактивованими клітинами можуть свідчити про те, що індукція потребує як хімічної, так і біологічної між продуцентом поверхнево-активних речовин та індуктором. Отримані результати свідчать про перспективність біотехнологічної модифікації синтезу мікробних ПАР для ефективного контролю біоплівок умовних патогенів людини. The study investigated the effect of the yeast inducer Saccharomyces cerevisiae BTM-1 in different physiological states in the cultivation medium of Rhodococcus erythropolis IMV Ac-5017 on the antimicrobial activity of the synthesized surfactants, as well as their ability to disrupt mono- and dual-species bacterial and bacterial-yeast biofilms. It was established that the use of yeast cells in live, inactivated forms, and supernatant as an inducer increases the antimicrobial and antibiofilm activity of the obtained surfactants compared with preparations synthesized without an inducer. The obtained data on the higher efficiency of the inducer’s live cells and supernatant compared with inactivated cells may indicate that induction requires both chemical and biological interactions between the surfactant producer and the inducer. The results demonstrate the prospects of biotechnological modification of microbial surfactant synthesis for effective control of biofilms formed by opportunistic human pathogens.