Дослідження модуля крупності різних видів зерна

Abstract

Стаття присвячена комплексному дослідженню процесу подрібнення та аналізу гранулометричного складу рослинної сировини різних ботанічних видів. Об’єктами дослідження обрано злакові (кукурудза), олійні (соняшник, льон) та бобові (соя, горох, нут) культури. Актуальність роботи зумовлена необхідністю оптимізації енерговитрат та забезпечення стабільної якості продуктів переробки в харчовій і комбікормовій галузях, де модуль крупності виступає визначальним параметром ефективності технологічного процесу. Проведено порівняльний аналіз фракційного складу подрібненого зерна, отриманого за уніфікованих умов на лабораторному млині ЛМ-2. Методом ситового аналізу встановлено характер розподілу частинок за трьома категоріями: крупна, середня та дрібна фракції. Доведено, що видові особливості є вирішальними у формуванні дисперсності готового продукту. Результати досліджень показали, що бобові культури мають найвищу схильність до інтенсивного руйнування за механізмом крихкого розколювання, що підтверджується найменшими значеннями модуля крупності (0,94—1,03 мм) та високим виходом дрібної фракції (до 48%). Олійні культури, зокрема соняшник, демонструють максимальний модуль крупності (2,0 мм), що пояснюється високою пластичністю тканин та адгезійною взаємодією частинок, насичених жирами. Встановлено, що для льону та кукурудзи характерні проміжні значення модуля (1,4 мм та 1,7 мм відповідно) з переважанням середньодисперсних фракцій. Наукова новизна роботи полягає у встановленні закономірностей формування модуля крупності для різних груп культур у єдиному технологічному контексті, що дозволяє прогнозувати поведінку сировини під час подальшої промислової переробки.