Гетьманат як форма правління і конституційно-правова традиція українського державотворення

Abstract

У статті проведено комплексне теоретико-правове дослідження гетьманської форми організації державної влади як фундаментального елемента української консервативної традиції. Актуальність теми зумовлена необхідністю пошуку оптимальної моделі державного управління в умовах сучасної інституційної кризи, правового нігілізму та зовнішніх викликів суверенітету України. Автор обґрунтовує постулат, що легітимність державної влади не є суто юридичною конструкцією, а базується на глибокому соціокультурному фундаменті – історичній пам’яті та тяглості державотворчих традицій, які формують образ сприйняття влади суспільством. У межах дослідження проаналізовано генезис української державної ідеї, витоки якої пов’язані з козацьким станом – головною державотворчою силою періоду Гетьманщини. Розглянуто козацьку державу Богдана Хмельницького як першу історичну форму реалізації суверенної влади, що отримала найвищу народну легітимізацію. Особливу увагу приділено періоду Гетьманату Павла Скоропадського 1918 року, який представлений як унікальний досвід побудови правової монархії. Крізь призму державницької концепції В’ячеслава Липинського розкрито роль «національної аристократії» – провідної верстви, здатної забезпечити сталість розвитку держави та концентрацію державотворчої волі. Проаналізовано особливості гетьманської ідеї як «латентно-сакрального» стрижня сучасної української політичної традиції, що знаходить вияв у церемоніалі інавгурації Президента та державній символіці (булава, печатка, штандарт). Автор робить висновок, що подолання сучасного стану суспільно-політичної невизначеності можливе лише через вироблення і впровадження в публічній політиці загальнонаціональної консолідуючої ідеології державотворення на засадах українського неоконсерватизму. Наголошується, що неоконсервативна доктрина має стати ідеологічним підґрунтям для нового суспільного договору, де центральними орієнтирами є людська гідність, верховенство права та зміцнення національного суверенітету. Автор пропонує переосмислити гетьманську традицію державотворення не як історичний релікт, а як життєздатну філософію державного будівництва, здатну забезпечити єдність та стабільність українського суспільства у довгостроковій перспективі.The article presents a comprehensive theoretical and legal study of the hetman form of state power organization as a fundamental element of the Ukrainian conservative tradition. The relevance of the topic is due to the need to find an optimal model of state governance in the conditions of the modern institutional crisis, legal nihilism and external challenges to the sovereignty of Ukraine. The author substantiates the postulate that the legitimacy of state power is not a purely legal construct, but is based on a deep socio-cultural foundation - historical memory and the continuity of state-building traditions, which shape the image of the perception of power by society. The study analyzes the genesis of the Ukrainian state idea, the origins of which are associated with the Cossack estate - the main state-building force of the Hetmanate period. The Cossack state of Bohdan Khmelnytsky is considered as the first historical form of the implementation of sovereign power, which received the highest popular legitimization. Special attention is paid to the period of the Hetmanate of Pavlo Skoropadsky in 1918, which is presented as a unique experience of building a legal monarchy. Through the prism of the state-building concept of Vyacheslav Lypynsky, the role of the "national aristocracy" is revealed - the leading stratum capable of ensuring the stability of the state's development and the concentration of state-building will. The features of the hetman idea as a “latent-sacred” core of modern Ukrainian politics, which is manifested in the presidential inauguration ceremony and state symbols (macedon, seal, standard), are analyzed. The author concludes that overcoming the current state of socio-political uncertainty is possible only through the development and implementation in public policy of a nationwide consolidating ideology of statehood based on the principles of Ukrainian neoconservatism . It is emphasized that the neoconservative doctrine should become the ideological basis for a new social contract, where the central guidelines are human dignity, the rule of law and the strengthening of national sovereignty. The author proposes to rethink the hetman tradition of statehood not as a historical relic, but as a viable philosophy of state building, capable of ensuring the unity and stability of Ukrainian society in the long term.