Формування іншомовної професійної компетентності фахівців нефілологічних спеціальностей в умовах інтернаціоналізації вищої освіти: теоретико-методологічний аспект

Abstract

У статті здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз процесу формування іншомовної професійної компетентності фахівців нефілологічних спеціальностей у сучасних умовах інтернаціоналізації вищої освіти. Підкреслено, що в умовах глобалізаційних змін та розширення міжнародної академічної і професійної взаємодії володіння іноземною мовою набуває статусу ключової складової професійної підготовки майбутніх фахівців різних галузей. Обґрунтовано розуміння іншомовної професійної компетентності як складної багатовимірної інтегративної характеристики особистості, що включає взаємопов’язані мовні, комунікативні, соціокультурні та стратегічні компоненти. Наголошено, що її формування передбачає не лише оволодіння мовними знаннями, а й здатність ефективно використовувати іноземну мову в реальних професійних ситуаціях з урахуванням контексту, мети спілкування та культурних особливостей партнерів по комунікації. Проаналізовано взаємодію ключових методологічних підходів до іншомовної підготовки, зокрема компетентнісного, комунікативно-діяльнісного та міжкультурного, які в комплексі забезпечують цілісність освітнього процесу та його орієнтацію на практичні результати навчання. Показано, що саме інтеграція зазначених підходів дозволяє формувати здатність до ефективної професійної комунікації в умовах багатомовного та мультикультурного середовища. Розкрито вплив процесів цифровізації освітнього середовища на трансформацію змісту іншомовної підготовки, зокрема у контексті активного використання цифрових технологій, систем автоматизованого перекладу та онлайн-комунікаційних платформ. Зазначено, що такі зміни потребують посилення уваги до розвитку критичного мислення та навичок оцінювання якості мовного продукту. Доведено необхідність інтеграції іншомовної та професійної підготовки як важливої умови формування прикладних комунікативних умінь, що забезпечують готовність фахівців до діяльності в міжнародному професійному середовищі. Визначено сучасні виклики, серед яких цифрова трансформація освіти, зростання вимог до мобільності та швидке оновлення професійних знань, а також окреслено перспективні напрями подальшого розвитку іншомовної освіти у закладах вищої освіти.The article provides a comprehensive theoretical and methodological analysis of the formation of foreign language professional competence among non-philological specialists in the context of the internationalization of higher education. It is emphasized that under conditions of globalization and the expansion of international academic and professional cooperation, foreign language proficiency has become a key component of professional training for specialists across various fields. Foreign language professional competence is interpreted as a complex multidimensional integrative characteristic of the individual, comprising interrelated linguistic, communicative, sociocultural, and strategic components. It is highlighted that its development presupposes not only the acquisition of language knowledge but also the ability to effectively use a foreign language in real professional situations, taking into account context, communicative purpose, and cultural characteristics of interlocutors. The interaction of key methodological approaches to foreign language training is analyzed, in particular the competency-based, communicative-activity, and intercultural approaches, which together ensure the integrity of the educational process and its orientation toward practical learning outcomes. It is shown that the integration of these approaches enables the formation of effective professional communication skills in multilingual and multicultural environments. The impact of digital transformation in education on the content of foreign language training is revealed, particularly in the context of the widespread use of digital technologies, machine translation systems, and online communication platforms. It is noted that such changes require greater attention to the development of critical thinking skills and the ability to evaluate the quality of linguistic output. The necessity of integrating foreign language and professional training is substantiated as an important condition for developing applied communicative skills that ensure graduates’ readiness for professional activity in an international environment. Contemporary challenges are identified, including digital transformation of education, increasing demands for mobility, and rapid updating of professional knowledge. Perspectives of further development of foreign language education in higher education institutions are outlined.