Modern Ukrainian cuisine in restaurants and bars in Kyiv

Abstract

The article provides an in-depth analysis of the phenomenon of modern Ukrainian cuisine as a complex cultural entity and a vital marker of national identity. This identity is shaped at the intersection of historical memory, collective experience, regional diversity, and current socio-cultural processes. The study demonstrates that gastronomy reflects society’s transition from tradition to modernity, capturing profound transformations in values, tastes, and ways of engaging with cultural heritage. Particular attention is paid to the reimagining of traditional dishes within the context of globalization, where Ukrainian cuisine increasingly emerges as a dynamic system open to experimentation rather than an archaic set of recipes. It integrates into the global gastronomic culture, demonstrating an ability to meet international standards of quality, aesthetic presentation, and service. The authors analyze the activities of contemporary restaurateurs, chefs, baristas, and bartenders who actively redefine national recipes by combining authentic flavors with innovative cooking technologies. Emphasis is placed on new formats of gastronomic experience, where visual culture, storytelling, and emotional interaction with the consumer become as important as taste. The use of local and seasonal products is examined as a strategy to support local producers and develop the regional economy. Such an approach fosters biodiversity conservation, enhances the authenticity of the gastronomic experience, and builds consumer trust. The article further highlights the role of the restaurant business in preserving intangible cultural heritage through the promotion of traditional food and drinks. It also explores the eco-social dimension of gastronomy, particularly the implementation of zero-waste practices and responsible consumption. Based on empirical observations and cultural-anthropological analysis, the study concludes that Ukrainian cuisine serves as a powerful tool for gastronomic diplomacy. It contributes to the formation of a positive international image of the state and strengthens the internal self-identification of society in the face of global challenges.У статті розгорнуто розглядається феномен сучасної української кухні, як складного культурного явища та важливого маркера національної ідентичності, що формується на перетині історичної пам’яті, колективного досвіду, регіонального різноманіття й актуальних соціокультурних процесів. Показано, що гастрономія відображає шлях суспільства від традиції до модерності, фіксуючи глибинні трансформації цінностей, смаків і способів взаємодії з культурною спадщиною. Особлива увага приділяється процесам переосмислення традиційних страв у контексті глобалізації, коли українська кухня дедалі частіше постає не як архаїчний набір рецептів, а як динамічна, відкрита до експериментів система. Вона інтегрується у світову гастрономічну культуру, демон- струючи здатність відповідати міжна- родним стандартам якості, естетики подачі та сервісу. Автори аналізують діяльність сучасних рестораторів, шеф-кухарів, барист і барменів, які активно переосмислюють наці ональні рецепти, поєднуючи автентичні смаки з інноваційними технологіями приго- тування. Акцент зроблено на нових форматах гастрономічного досвіду, де важливими стають не лише смакові якості, а й візуальна культура, сторітелінг та емоційна взаємодія зі споживачем. Використання локальних і сезонних продуктів розглядається як стратегія підтримки місцевих виробників і розвитку регіональної економіки. Такий підхід сприяє збереженню біорізноманіття, підсилює автентичність гастрономічного досвіду та формує довіру споживачів. Окремо підкреслюється роль ресторанного бізнесу у збереженні нематеріальної культурної спадщини через популяризацію традиційних страв і напоїв. Висвітлюється також екологічно-соціальний вимір гастрономії, зокрема впровадження безвідходних практик і відповідального споживання. На основі емпіричних спостережень і культурно-антропологічного аналізу доведено, що українська кухня виступає потужним інструментом гастрономічної дипломатіїВона сприяє формуванню позитивного міжнародного іміджу держави та зміцненню внутрішньої самоідентифікації суспільства в умовах глобальних викликів.