МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ Інститут (факультет). Біотехнології та екологічного контролю . Кафедра. Екології та екоменеджменту . «До захисту в ЕК» «До захисту допущено» Директор інституту (декан факультету) Завідувач кафедри . . . Наталія ГРЕГІРЧАК (підпис) (ім’я та прізвище) . . . Ігор ЯКИМЕНКО . (підпис) (ім’я та прізвище) «08» . лютого . 2024 р. «08» . лютого . 2024 р. КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА НА ЗДОБУТТЯ ОСВІТНЬОГО СТУПЕНЯ БАКАЛАВРА зі спеціальності. 101 «Екологія» . (код та назва спеціальності) освітньо-професійної програми. «Екологія та екоменеджмент» . . на тему:. Очищення стічних вод на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» . Виконав: здобувач.V.курсу, групи. ЗЕК-5-2. Лешан Михайло Юрійович ____________ (прізвище, ім’я, по батькові повністю) (підпис) Керівник Тогачинська Ольга Василівна ____________ (прізвище, ім’я та по батькові повністю) (підпис) Консультанти________________ ___________ (ім’я та прізвище) (підпис) ________________ ___________ (ім’я та прізвище) (підпис) ________________ ___________ (ім’я та прізвище) (підпис) Рецензент . Вікторія КРАСІНЬКО ___________ (ім’я та прізвище) (підпис) Я як здобувач(ка) Національного університету харчових технологій розумію і підтримую політику університету з академічної доброчесності. Я не надавав(-ла) і не одержував(-ла) недозволеної допомоги під час підготовки цієї роботи. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело Здобувач ____________________ (підпис) Київ – 2024 р. 2 НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ Інститут (факультет). Біотехнології та екологічного контролю . Кафедра. Екології та екоменеджменту . Освітній ступінь. бакалавр . Спеціальність. 101 «Екологія» . (код і назва) Освітньо-професійна програма. «Екологія та екоменеджмент» . .. (назва) ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри _______________Ігор ЯКИМЕНКО З А В Д А Н Н Я НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ ЗДОБУВАЧА . _______Лешана Михайла Юрійовича_______ . (прізвище, ім’я, по батькові) 1. Тема роботи «Очищення стічних вод на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат»___________________________________________________________ керівник роботи. Тогачинська Ольга Василівна кандидат с.-г. наук. ( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) затверджені наказом закладу вищої освіти від “06” листопада 2023 року №915кс 2. Строк подання здобувачем роботи. 26 січня 2024 р. 3. Вихідні дані до роботи початкова концентрація забруднених стоків на Золотоніському маслоробному комбінаті за ХСК 4500 мгO2/дм3 та БСК 3375 мгO2/дм3 при кількості стоків 3800 м3/добу 4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити). . перелік умовних позначень, скорочень і термінів, Вступ, Техніко-еколого- економічне обґрунтування вибору запропонованих природоохоронних заходів, 1 розділ «Загальні відомості про підприємство», 2 розділ «Екологічна характеристика підприємства та його оцінка впливу на довкілля», 3 розділ «Розробка та обґрунтування технології очищення стічних вод ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат», 4 розділ «Економічне обґрунтування доцільності реалізації запропонованих рішень», 5 розділ «Охорона праці», висновки, використані джерела літератури. 5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначення обов’язкових креслень): генеральний план підприємства, апаратурно-технологічна схема виробництва вершкового масла, апаратурно-технологічна схема очищення стічних вод, загальний вигляд і розріз очисного обладнання на підприємстві, економічні розрахунки. 12 січня 2024 року 3 6. Консультанти розділів роботи Розділ Прізвище, ініціали та посада консультанта Підпис, дата завдання видав завдання прийняв 7. Дата видачі завдання 30.10.2023 р. КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН № Назва етапів виконання кваліфікаційної роботи Строк виконання етапів роботи Примітка 1 Вступ. Техніко-еколого-економічне обґрунтування 01.11.2023– 08.11.2023 Виконано 2 Розділ 1. Загальні відомості про підприємство. 09.11.2023– 11.11.2023 Виконано 3 Розділ 2. Екологічна характеристика об’єкту проектування та оцінка його впливу на навколишнє середовище. 12.11.2023– 19.11.2023 Виконано 4 Розділ 3. Розробка та обґрунтування технології очищення стічних вод. 20.11.2023– 09.12.2023 Виконано 5 Розділ 4. Економічне обґрунтування доцільності реалізації запропонованих рішень. 10.12.2023– 21.12.2023 Виконано 6 Розділ 5. Охорона праці на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат». 22.12.2023– 05.01.2024 Виконано 7 Висновки. Перелік використаних джерел. 07.01.2024– 17.01.2024 Виконано 8 Графічна частина: генеральний план підприємства, апаратурно-технологічна схема виробництва, апаратурно-технологічна схема очисних споруд, очисна основна споруда в розрізі і загальний вигляд, таблиця економічних розрахунків. 18.01.2024– 04.02.2024 Виконано Здобувач ______________ Михайло ЛЕШАН (підпис) (прізвище та ініціали) Керівник роботи _____________ Ольга ТОГАЧИНСЬКА (підпис) (прізвище та ініціали) 160750.24.ЕЕМ.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Розробив Лешан М.Ю. АНОТАЦІЯ Літ. Арк. Аркушів Перевірив Тогачинська О.В. Д 3 96 Реценз. ЗЕК – V – 2 Н. контр. Затверд. Якименко І. Л. АНОТАЦІЯ Кваліфікаційну роботу виконано на тему: «Очищення стічних вод на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат». У роботі було проаналізовано технологічні, екологічні та його можливий вплив на довкілля. Запропоновано природоохоронне обладнання для зменшення концентрації викидів стічної води, підбір та розрахунок обладнання для очищення підприємства від стоків. Особлива увага приділена ідентифікації проблем, що призводять до погіршення екологічної ситуації та можливим шляхам їх вирішення. В рамках проекту були запропоновані та детально розглянуті сучасні методи утилізації рідких відходів молокопереробних підприємств. Важливим аспектом є акцент на новизну роботи, яка виявляється у впровадженні передових технологій та інноваційних підходів у сфері екологічної безпеки молокопереробного виробництва. Мета кваліфікаційної роботи: аналізування екологічних проблем ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» та розроблення технології очищення стічних вод, які утворилися на підприємстві. Об’єкт дослідження: стічні води на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат». Предмет дослідження: є процеси, методи та технології, використані для очищення стічних вод на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат». Кваліфікаційна робота: складається з вступу, 5 розділів, висновків, списку літератури. Робота викладена на 96 сторінках, містить 12 таблиць і 5 рисунків, використано 27 літературних джерел. Графічна частина складається з п’яти креслень на аркушах формату А3. Ключові слова: МОЛОКО, МАСЛО, СИР, ТЕХНОЛОГІЯ, ВИКИДИ, ВІДХОДИ, СТІЧНІ ВОДИ. 160750.24.ЕЕМ.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Розробив Лешан М.Ю. ANNOTATION Літ. Арк. Аркушів Перевірив Тогачинська О.В. Д 4 96 Реценз. ЗЕК – V – 2 Н. контр. Затверд. Якименко І. Л. ANNOTATION The qualification work was performed on the topic: "Wastewater treatment at Zolotonosha Butter Plant ALC. The work analyzed the technological, ecological and possible environmental impact of the process. Environmental protection equipment to reduce the concentration of wastewater discharges, selection and calculation of equipment for wastewater treatment at the enterprise are proposed. Particular attention was paid to identifying the problems that lead to environmental degradation and possible solutions. The project proposed and reviewed in detail modern methods of liquid waste disposal at dairy processing plants. An important aspect is the emphasis on the novelty of the work, which is manifested in the introduction of advanced technologies and innovative approaches in the field of environmental safety of dairy production. The purpose of the qualification work: to analyze the environmental problems of the Zolotonosha Butter Plant ALC and to develop a technology for wastewater treatment generated at the enterprise. Object of research: wastewater at the Zolotonosha Butter Plant ALC. Subject of research: is the processes, methods, and technologies used for wastewater treatment at the Zolotonosha Butter Plant ALC. Qualifying work: consists of an introduction, 5 chapters, conclusions, and a list of references. The project is presented on 96 pages, contains 12 tables and 5 figures, and uses 27 literary sources. The graphic part consists of five drawings on A3 sheets. Keywords: MILK, BUTTER, CHEESE, TECHNOLOGY, EMISSIONS, WASTE, WASTEWATER. 160750.24.ЕЕМ.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Розробив Лешан М.Ю. ЗМІСТ Літ. Арк. Аркушів Перевірив Тогачинська О.В. Д 5 96 Реценз. ЗЕК – V – 2 Н. контр. Затверд. Якименко І. Л. ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ ................................................................................................................... 8 ВСТУП ........................................................................................................................ 9 ТЕХНІКО-ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД НА ТДВ «ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МАСЛОРОБНИЙ КОМБІНАТ» ............................................................................................................. 11 РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПІДПРИЄМСТВО ............................ 12 1.1 Характеристика підприємства ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» 12 1.2 Опис основної продукції ................................................................................... 14 1.3 Сировинна база, водні та енергетичні ресурси підприємства ....................... 16 1.3.1 Сировинна база і вимоги до якості та безпеки сировини ........................... 16 1.3.2 Водозабезпечення. .......................................................................................... 22 1.3.3 Електропостачання ......................................................................................... 24 1.3.4 Теплозабезпечення .......................................................................................... 24 1.4 Система контролю НАССР ............................................................................... 24 1.5 Показники безпеки та якості масла солодковершкового ............................... 27 1.6 Опис технологічного процесу виробництва вершкового масла ................... 30 РОЗДІЛ 2 ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТУ ПРОЄКТУВАННЯ ТА ОЦІНКА ЙОГО ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ .............. 35 2.1 Джерела утворення стічних вод на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат»................................................................................................................... 35 2.2 Склад стічних вод на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» ........... 37 2.4 Характеристика стічних вод на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» 38 160750.24.ЕЕМ.ПЗ Арк. 6 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 2.5 Аналіз існуючих способів очищення стічних вод на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» ........................................................................................... 42 2.6 Джерела утворення відходів на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» 47 2.7 Виробництво побічних продуктів на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат»................................................................................................................... 48 2.8 Джерела утворення газопилових викидів на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» ........................................................................................... 49 РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД ......................................................................................................... 51 3.1 Обґрунтування вибраної технології очищення ............................................... 51 3.2 Апаратурно-технологічна схема очищення стічної води .............................. 54 3.3 Принципово-технологічна схема очищення стічної води ............................. 57 3.4 Матеріальний баланс процесу очищення стічних вод ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» ........................................................................................... 61 3.5 Обґрунтування вибору та розрахунок обладнання ........................................ 62 3.5.1 Розрахунок ґраток ........................................................................................... 62 3.5.2 Розрахунок пісковловлювача-жировловлювача .......................................... 63 3.5.3 Розрахунок метантенку .................................................................................. 64 3.5.4 Розрахунок вторинного горизонтального відстійника ................................ 66 3.5.5 Розрахунок аеротенка з регенератором ........................................................ 67 3.5.6 Розрахунок вторинного відстійника ............................................................. 71 3.5.7 Розрахунок мулового майданчику ................................................................ 72 РОЗДІЛ 4 ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАПРОПОНОВАНИХ РІШЕНЬ ............................................................................. 73 4.1 Розрахунок капітальних витрат ........................................................................ 73 4.2 Розрахунок зміни поточних витрат .................................................................. 74 4.3 Розрахунок екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти ....................................................................................................................... 78 4.4 Розрахунок економічної ефективності проекту .............................................. 79 4.5 Розрахунок показників ефективності заходу .................................................. 80 160750.24.ЕЕМ.ПЗ Арк. 7 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата РОЗДІЛ 5 ОХОРОНА ПРАЦІ ................................................................................. 82 5.1 Охорона праці на підприємстві ........................................................................ 82 5.2 Імовірні небезпечні та шкідливі фактори для працівників даного виробництва. Пожежна небезпека підприємства, травмування, шум та вібрація, освітлення та напруга. ............................................................................................. 84 5.3 Безпечна експлуатація станції біологічного очищення стічних вод на Золотоніському молокозаводі . ............................................................................... 88 ВИСНОВКИ .............................................................................................................. 90 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................ 94 160750.24.ЕЕМ.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Розробив Лешан М.Ю. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ Літ. Арк. Аркушів Перевірив Тогачинська О.В. Д 8 96 Реценз. ЗЕК – V – 2 Н. контр. Затверд. Якименко І. Л. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ БСК Біохімічне споживання кисню ГДК Гранично допустима концентрація ГДС Гранично допустимий скид ГОСТ Міждержавний стандарт ДСТУ Державний Стандарт України ККТ Критична контрольна точка НАМ Надлишковий активний мул НАССР (англ. Hazard Analysis and Critical Control Point) система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок. СПАР Синтетичні поверхнево-активні речовини ТУ Технічні умови ТДВ Товариство з додатковою відповідальністю ХСК Хімічне споживання кисню ЦАМ Циркулюючий активний мул 160750.24.ЕЕМ.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Розробив Лешан М.Ю. ВСТУП Літ. Арк. Аркушів Перевірив Тогачинська О.В. Д 9 96 Реценз. ЗЕК – V – 2 Н. контр. Затверд. Якименко І. Л. ВСТУП Молочна промисловість є однією з провідних галузей виробництва сільськогосподарської продукції в Україні. На неї припадає 19% від загального обсягу харчової та переробної промисловості. Молочні продукти є невід'ємною частиною раціону кожної людини. Обґрунтована норма споживання молока та молочних продуктів, розроблена з урахуванням погіршення стану навколишнього середовища в Україні після аварії на Чорнобильській АЕС, становить 403 кг на душу населення на рік. Молочна галузь одна з провідних галузей сільського господарства, яка забезпечує населення продуктами харчування. Одним з основних завдань держави є сприяння забезпечення населення безпечними продуктами харчування. Станом на сьогодні баланс молока і молочних продуктів в Україні задовольняють купівельну спроможність населення та норми споживання. В Україні протягом десятирічь рівень споживання й виробництва молока і молочної продукції був традиційно високим, проте за останніх двадцять років він суттєво знизився внаслідок розвитку кризових явищ у молочній промисловості. Незважаючи на складні часи, які зараз переживає молочна галузь продаж молока є джерелом запланованих грошових надходжень протягом календарного року, і багато переробних підприємств не відмовляються від цього. На переробні підприємства надійшло 3197,8 тис. тонн молока сирого, в тому числі у підприємств закуплено 2477,9 тис. тонн молока (77 % від загального обсягу надходження). Якість молока, що надійшла на переробку від підприємств покращилась для ґатунків «екстра» і «вищого». Молочно-переробна промисловість – складна галузь харчової індустрії, що об’єднує у собі такі підприємства як з виробництва молока і різних молочних продуктів, таких як з виробництва суцільномолочної продукції, вершкового масла, твердих та м’яких сирів, а також плавлених, морозива, 160750.24.ЕЕМ.ПЗ Арк. 10 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата сухого молока, сироватки, казеїну та реалізації продукту. Молочні господарства у якості вихідної сировини виробляють незбиране молоко, найчастіше воно є від молочних корів, але може бути так і від вівці, кіз та інших тварин. Отримане молоко обробляється на молочному заводі в найближчий час придатності свіжовидоєного молока. Серед основної продукції виділяють: вершкове масло Екстра (частка жиру: 80-85 %); вершкове масло Селянське (частка жиру: 72,5-79,9 %); тверді сири (різних сортів та видів з часткою жиру: 45-50 %); напівм’які сири ( різних сортів та видів з часткою жиру: 45-50 %); м’які сири( різних сортів та видів з часткою жиру: 45-50 %); сири плавлені. У світі виробляється близько 100 млн тонн вершкового масла на рік. У загальному обсязі виробництва молочних ферм в Україні молоко- переробка входить до десятки найважливіших галузей переробної промисловості України. При зростанні попиту на молочну продукцію, а з ним і зростання великої кількості концентрованих стічних вод на підприємстві і відходів у зв’язку із зростанням чисельності населення у світі, потрібно впроваджувати способи їх використання як вторинного ресурсу та їх утилізації. Якщо стічні не переробляти, вони будуть накопичуватись у великих кількостях, що тягнуть за собою процеси гниття, та з потраплянням у навколишнє середовище – гниття водойми. Мета кваліфікаційної роботи: є визначення екологічних проблем ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат», а також підбір та розрахунок обладнання для очищення підприємства від стоків. Об’єкт дослідження: стічні води Золотоніського маслоробного комбінату. Предмет дослідження: очищення стічних вод Золотоніського маслоробного комбінату. Наукова новизна: запропоновано анаеробно-аеробний спосіб очищення стічних вод. Практичне значення: запропонований такий екологічний захід покращить показники стічних вод на даному підприємстві. 160750.24.ЕЕМ.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Розробив Лешан М.Ю. ТЕХНІКО-ЕКОЛОГО- ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ Літ. Арк. Аркушів Перевірив Тогачинська О.В. Д 11 96 Реценз. ЗЕК – V – 2 Н. контр. Затверд. Якименко І. Л. ТЕХНІКО-ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД НА ТДВ «ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МАСЛОРОБНИЙ КОМБІНАТ» Головна з екологічних проблем на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» є стічні води, які чинять негативний вплив на навколишнє середовище. При виробництві молочних продуктів утворюються стічні води, які мають глобальний характер, оскільки забруднення потрапляють в природні водойми, ґрунтові води, літосферу тощо, при цьому відбувається забруднення складових та екосистеми, надходять забруднюючі речовини, а саме: сірководень, аміак, метантіол, етантіол, оксид вуглецю, оксиди азоту (діоксид азоту), метан, органічні кислоти, марганець, вітаміни A, B, B2, C, D, солі калію та фосфору, білок, жир, лактоза. Їх кількість визначається залежно від потужності підприємства. Важлива з проблем ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» є проблема очищення стічних вод. Забруднення потрапляють в організм людини при споживанні води з водних об’єктів, вживання риби. Через кореневу систему потрапляють в рослини та в кругообіг речовин довкілля. Тому покращення якості стічних вод є актуальною науково-технічною проблемою. В проекті запропоноване устаткування для очищення стічних вод – метантенк та аеротенк. Де вміст СН4 у біогазі складає 70%, а отриманої енергії при використанні біогазу як енергоносія вистачить для самозабезпечення метантенка на 57,42%. Утворений біогаз використовується на підприємстві у якості додаткового палива на котельні. Використання цього обладнання дає змогу скидати стоки в каналізаційну мережу з показником БСК 300 мг О2/дм3 і не перевищувати відповідні екологічні нормативи (БСК = 300 мг О2/дм3). 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Розробив Лешан М.Ю. РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПІДПРИЄМСТВО Літ. Арк. Аркушів Перевірив Тогачинська О.В. Д 12 96 Реценз. ЗЕК – V – 2 Н. контр. Затверд. Якименко І. Л. РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПІДПРИЄМСТВО 1.1 Характеристика підприємства ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» Назва Товариство з додатковою відповідальністю "Золотонiський маслоробний комбінат" ЄДРПОУ 00447824 Адреса 19700, м. Золотоноша, вул. Галини Лисенко, буд. 18 Дата державної реєстрації 23.12.1993 Керівник організації Решетняк Сергій Андрійович Середня кількість працівників 572 Банк, що обслуговує емітента в національній валюті АТ "Кредi Агрiколь Банк" МФО: 300614 Номер рахунку UA393006140000026006000002895 Банк, що обслуговує емітента в іноземній валюті АТ "Кредi Агрiколь Банк" МФО: 300614 Номер рахунку UA393006140000026006000002895 Розмір статутного капіталу 4913905.80грн (на момент останнього оновлення даних 12.12.2023) Контакти +38 (047) 372-15-29 zmk_info@milkalliance.com.ua Засновано ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» у 1932 р. Золотоніський маслоробний комбінат» розташований на околиці міста Золотоноша, в екологічно чистій місцевості. 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 13 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Підприємство введено в експлуатацію в листопаді 1982 року. Золотоніський маслоробний комбінат увійшов до складу Групи компаній «Молочний альянс» у 2000 році. У 2006 році на підприємстві було встановлено нову технологічну лінію з виробництва твердих сирів. Сьогодні Золотоніський маслокомбінат – це високорозвинене підприємство з повністю автоматизованими процесами. У січні 2016 року маслокомбінат отримав дозвіл на експорт своєї продукції до країн ЄС. Продукція ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» на сьогоднішній день має дозвіл експортуватися більш як до 40 країн світу, як показали дослідження Левандовського 8. Комбінат має непогану репутацію в Казахстані , тому сир звідти таки йде на експорт. Інший шлях перспективний – Китай , який готовий забирати все, що виробляє Альянс. Задля цього навіть провели реформування виробництва та інвестували 1,5 млн євро в обладнання та налагодили технологію для виробництва спеціального продукту – високодемінералізованої сироватки Д-90. Ця суміш успішно пройшла китайську інспекцію. Китайці використовують Д-80 в якості основи для виробництва дитячого харчування. Європейські фахівці сказали, що станом Золотоноші вони були задоволені. Сьогодні Золотоніський маслоробний комбінат виробляє продукцію під торговими марками: «Златокрай», «Здорово», «Пирятин», «Славія», "Altyn Orda”, «Достойний вибір», «Княжна», “МААС”, "Pan Smetankoфф“, "Dobraya Yana“, “Яготинське”. Золотоніський завод може виробляти 850 тонн сиру за місяць, але реально виживає за рахунок виробництва сухого молока і сироватки. ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» – одне із найкращих підприємств молокопереробної промисловості України. Загальна кількість працівників 546 осіб. Із них жінки 234 особи, на керівних посадах 14. Для працівників є преміальна оплата, видача продуктових наборів по собівартості, доставка на роботу та додому автотранспортом підприємства. Також проводиться навчання працівників шляхом направлення їх на семінари, курси, тренінги також спеціалістами безпосередньо на підприємстві. 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 14 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата На підприємстві працюють 110 осіб з вищою освітою, 98 осіб з середньою спеціалізацією, і 1 особа навчається. Підприємство надає рівні можливості працевлаштування для всіх бажаючих. При відборі спеціаліста перевага віддається претендентам з відповідною освітою. 1.2 Опис основної продукції Таблиця 1.1 – Обсяги виробництва ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» Продукція Вироблено, кількість Вироблено, вартість Реалізовано, кількість Реалізовано, вартість Продукт бiлково- жировий 5791,1 т. 355.77 млн грн 6403,2 т. 393.38 млн грн Суха молочна сироватка 4535,6 т. 99.90 млн грн 5 529,6 т. 82.29 млн грн Масло солодковершкове 2256,8 т. 264.55 млн грн 3449,7 т. 404.39 млн грн Сухе цільне молоко 1168,8 т. 86.69 млн грн 1172,1 т. 86.94 млн грн Сир м’який 314,9 т. 27.83 млн грн 306,5 т. 27.09 млн грн Сир твердий 230,5 т. 28.40 млн грн 199,7 т. 24.60 млн грн Сухе знежирене молоко 447,4 т. 2.44 млн грн 813,4 т. 41.88 млн грн Серед основної продукції виділяють вершкове масло, м’які сири (різних сортів та видів з часткою жиру: 45-50), сири плавлені. 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 15 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Асортимент продукції масло солодковершкове: ­ Масло солодковершкове «Екстра» 82,5 % (моноліт). ­ Масло солодковершкове «Селянське» 73 % (моноліт). ­ Масло солодковершкове «Селянське» 73 % (фас. 200 гр). ­ Масло солодковершкове «Екстра» 82,5 % (фас. 200 гр). ­ Масло солодковершкове «Селянське» 73 % (фас. 500 гр). ­ Масло солодковершкове «Екстра» 82,5 % (фас. 500 гр). Асортимент продукції сири тверді та м’які: ­ Швейцарський сир. ­ Голландський сир. ­ Чеддер. ­ Пармезан. ­ Гауда. ­ Емменталь. ­ Фонтина. ­ Качокавалло. ­ Моцарела. Комбінат виробляє широкий асортимент молочної продукції, включаючи: ­ Вершкове масло. ­ Сир твердий. ­ Сир плавлений. ­ Сир кисломолочний. ­ Молоко. ­ Молоко сухе. ­ Сироватку суху. Проектна потужність ТДВ «Золотоніський маслокомбінат»: 480 тонн молока на добу, 27 тонн сиру твердого на добу, 30 тонн сухого молока та сухої сироватки на добу, 16 тонн вершкового масла на добу. 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 16 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1.3 Сировинна база, водні та енергетичні ресурси підприємства 1.3.1 Сировинна база і вимоги до якості та безпеки сировини ТДВ "Золотоніський маслоробний комбінат" отримує молочну сировину від колективних господарств та населення, сировина надходить в основному із Золотоніського району відповідно ДСТУ 3662:97 «Молоко сире коров’яче незбиране». Стандарт поширюється на незбиране сире коров’яче молоко при закупівлі для переробки на молочні продукти і є обов’язковим для всіх постачальників. Приймання молока відбувається в загальному потоці по кількості і якості з 8.00 до 19.00 при наявності довідки ветеринарної служби про ветеринарно-санітарний стан поголів’я і продукції яка надходить на переробку. За фізико-хімічними, санітарно-гігієнічними та мікробіологічними показниками якості, молоко розподіляють на три гатунки: вищій, перший, другий , як показали дослідження Столярчук 15. Транспортування молока повинно проводитись в автоцистернах згідно ДСТУ 3850:99 або у флягах згідно ДСТУ 3662:2018 Молоко-сировина коров`яче. Технічні умови. Цистерни та фляги з вершками повинні бути щільно закриті кришками з прокладками з харчової гуми та опломбовані. Таблиця 1.2 – Органолептичні показники молока питного Показник Характеристика Зовнішній вигляд та консистенція Однорідна рідина без осаду, пластівців білка та грудочок жиру Смак і запах Чисті, без сторонніх, не притаманних свіжому молоку присмаків та запахів. Для пастеризованого та ультрапастеризованого молока – з легким присмаком пастеризації, для пряженого і стерилізованого молока - виражений присмак пастеризації 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 17 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Закінчення таблиці 1.2 Таблиця 1.3 – Фізико-хімічні показники молока питного Показник Норма Методи контролювання Масова частка жиру, % Від 1,0 Згідно 3 ГОСТ 5867 до 6,0 включно або ДСТУ ISO 1211 Масова частка білка, %, не менше ніж: Згідно 3 ГОСТ 23327 – нежирного 3,00 або ДСТУ ISO 8968-1/IDF 20-1, – 3 масовою часткою жиру від 1,00 % до 2,45 % 2,90 і або ДСТУ ISO 8968- 2/1DF 20-2, – 3 масовою часткою жиру від 2,50 % до 4,55 % 2,80 або ДСТУ ISO 8968-3/IDF 20-3 – 3 масовою часткою жиру від 4,60 % до 6,00 % 2,70 Титрована кислотність, °Г, не більше ніж: Згідно 3 ГОСТ 3624 – пастеризованого, пряженого 21 Колір Білий, рівномірний за всією масою; для пряженого молока - від світло- кремового до темно-кремового відтінку, для стерилізованого молока - з легким кремовим відтінком; для нежирного молока - зі злегка синюватим відтінком; для пряженого молока може бути злегка буруватий відтінок 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 18 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Закінчення таблиці 1.3 – ультрапастеризованого, стерилізованого 20 Густина, кг/м3, не менше ніж: Згідно 3 ДСТУ 6082 – нежирного 1030 – 3 масовою часткою жиру від 1,00 % до 2,45 % 1028 – 3 масовою часткою жиру від 2,50 % до 4,55 % 1027 – 3 масовою часткою жиру від 4,60 % до 6,00 % 1023 Група чистоти, не нижче ніж 1 Згідно 3 ДСТУ 6083 Фосфатаза для пастеризованого Відсутня Згідно 3 ГОСТ 3623 або ДСТУ* Вимоги до показників безпечності молока коров’ячого ґатунку екстра зазначені в таблиці 1.4. Таблиця 1.4 – Показники безпечності молока коров’ячого ґатунку екстра Назва показника безпечності, одиниці вимірювання Граничнодопустимий рівень Методи контролювання Токсичні елементи, мг/кг, не більше ніж: Свинець 0,1 (0,05) ДСТУ ISO/TS 6733 (IDF/RM 133):2015 Кадмій 0,03 (0,02) ДСТУ 7670:2014 Миш’як 0,05 ДСТУ 7670:2014 Ртуть 0.005 ДСТУ 7670:2014 Мідь 1 ДСТУ 7670:2014 Цинк 5 ДСТУ 7670:2014 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 19 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Закінчення таблиці 1.4 Назва показника безпечності, одиниці вимірювання Граничнодопустимий рівень Методи контролювання Мікотоксини, мг/кг, не більше ніж: Афлатоксин В1 0.001 ДСТУ 7047:2009 Афлатоксин М1 0.0005 ДСТУ 7047:2009 Антибіотики, од/г, не більше ніж: Антибіотики тетрациклінової групи 0,01 ДСТУ 8397:2015 Пеніцилін 0,01 ДСТУ 8397:2015 Стрептоміцин 0,5 ДСТУ 8397:2015 Пестициди, мг/кг, не більше ніж: Гексахлоран 0,05 ДСТУ ISO 3890-1:2007 ГХЦГ (гама-ізомер) 0,05 (0,01) ДСТУ ISO 3890-1:2007 Нітрати, мг/кг, не більше ніж: 10 ДСТУ ISO 8151:2009 Гормональні препарати, мг/кг, не більше ніж: Діетилстильбестрол Не допускається ДСТУ 8397:2015 Естрадіол-17 0,0002 ДСТУ 8397:2015 Радіонукліди, Бк/кг, не більше ніж: Стронцій-90 20 МВ 6.6.1-10.10.1.7.158- 08 Цезій-137 100 МВ 6.6.1-10.10.1.7.158- 08 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 20 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Інформація про вміст соматичних клітин, інгібіторів, гормонів, в молоці. Кількість соматичних клітин (цей показник свідчить про стан здоров’я корів. Чим соматичних клітин менше, тим корови здоровіші.). Норми ДСТУ: ­ екстра – до 400 тис/см3 (обсяг ринку 3-4%); ­ І ґатунок – до 600 тис/см3; ­ ІІ ґатунок – до 800 тис/см3; ­ норми ЄС – до 400 тис/см3. Інгібітори (антибіотики, хімічні мийні засоби). Інгібітори можуть потрапити в молоко через порушення регламентів щодо концентрації мийних і дезінфікуючих засобів в обладнанні. ­ Постановою Ради ЄС щодо органічного виробництва дозволений значно обмежений перелік кількості видів мийних засобів та їх норми. Бактеріальне забруднення, МАФАМ. Це кількість шкідливих мікроорганізмів у 1 см3 молока. Свідчить про рівень гігієни при доїнні, транспортуванні, переробці молока. Показник більш, ніж 300 тис/см3 (регламенти ЄС), – молоко непридатне для виготовлення харчових продуктів. Норми ДСТУ: ­ екстра – до 100 тис/см3; ­ вищий ґатунок – 300 тис/см3; ­ І ґатунок – до 500 тис/см3; ­ ІІ ґатунок – до 3 млн/см3; ­ норми ЄС – до 100 тис/см3. Гормони. Вченими доведено, що, синтетичні гормональні препарати більш стійкі, ніж природні, погано метаболізуються і накопичуються в організмі тварин у великих кількостях, мігруючи по харчовому ланцюжку в продукти харчування. Це впливає на зростання захворювань населення: дисбаланс в обміні речовин і фізіологічних функціях організму, безпліддя, ожиріння, рак, діабет, та ін. ­ у ветеринарії та тваринництві гормони використовуються для стимуляції росту тварин, поліпшення засвоюваності кормів, багатопліддя, 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 21 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата регламентації термінів вагітності, прискорення статевого дозрівання тощо, як показали дослідження Столярчук 15. Наявність чи відсутність поживних речовин свідчить про рівень корисності для споживача, прямий вплив на здоров’я. Приготування молочних продуктів (наприклад, сиру, сметани, масла) на виробництві має суворо контролюватися. Сировина, для молочних продуктів повинна бути ретельно відібрана. Впровадження системи управління НАССР є особливо важливим для молочних підприємств через низку особливостей, притаманних цій сировині. По-перше, молоко є продуктом тваринного походження. По-друге, способи зберігання та виробництва молочних продуктів мають унікальні особливості, які відрізняють їх від інших харчових продуктів. Молочні підприємства є першою ланкою в ланцюжку виробництва молока. Як правило, такі організації не приділяють достатньої уваги гігієні корів та процесу доїння. Всі ці функції передаються на аутсорсинг лабораторіям молокопереробних заводів. Як наслідок, безпечність та якість сировини ставиться під загрозу. Тому різні заходи з контролю за виробництвом молока на цій ранній стадії є важливими факторами15. Заходи безпеки включають технічний, хімічний та мікробіологічний контроль, гігієнічні стандарти, управління режимами очищення та дезінфекції обладнання та НАССР. Питання стандартизації та якості харчових продуктів мають велике значення. На ринок потрапляє лише високоякісна продукція. Компанія має виробничу лабораторію для контролю якості. Основними завданнями виробничої лабораторії є: ­ контроль якості сировини та допоміжних матеріалів; ­ контроль технологічних процесів обробки; ­ контроль якості готової продукції, пакування, маркування та процедур відвантаження продукції; ­ контроль методів і якості миття та дезінфекції посуду, обладнання та устаткування; ­ контроль якості реагентів, миючих та дезінфікуючих засобів; 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 22 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата ­ контроль витрат сировини та матеріалів. Лабораторії виконують свою роботу відповідно до чинних стандартів та інструкцій з технічного та мікробіологічного контролю. Кожна лабораторія повинна бути акредитована та мати ліцензію на проведення досліджень 8, 17. Система якості виробника сертифікована органом з сертифікації систем якості. Випробування продукції з метою сертифікації проводяться акредитованими лабораторіями. Лабораторія, що проводить випробування визначається органом з сертифікації продукції у рішенні за заявкою. Заявник надає зразки (проби) продукції для проведення випробувань і технічну документацію на них. Склад технічної документації визначається органом сертифікації. За результатами випробувань випробувальна лабораторія подає до органу з сертифікації продукції протокол випробувань підписаний виконавцем і затверджений керівником акредитованої випробувальної лабораторії. Якщо результат випробувань позитивний, протокол випробувань передається до органу з сертифікації продукції, а його копія надсилається заявнику. Але, якщо хоча б один показник випробувань є негативним, випробування припиняють. Усі процеси приймання, переробки та зберігання молока і молочних продуктів повинні здійснюватися в ретельно очищених умовах для запобігання забрудненню та псуванню, а також для запобігання потраплянню сторонніх речовин і матеріалів. Молочні продукти повинні виготовлятися в суворій відповідності з нормативними документами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України та зареєстрованими Держстандартом. Відповідальність за дотримання умов технічної інструкції покладається на завідувача цехом, технологів, завідувачів виробництва та начальників відділень (дільниць). Підприємства не повинні приймати сире молоко без щомісячної довідки, виданої державним органом ветеринарної медицини, про ветеринарно- 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 23 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата санітарний стан молочної ферми або підприємства з виробництва молока. Аналогічні довідки повинні щомісяця надавати індивідуальні постачальники 17. Молоко та вершки з господарств, неблагополучних щодо таких захворювань тварин, як туберкульоз, лейкоз, бруцельоз та інші інфекційні хвороби тварин, повинні прийматися згідно з чинними інструкціями щодо боротьби з цими інфекційними хворобами, відповідними санітарними та ветеринарними правилами та ветеринарним законодавством. Відповідно до ветеринарного законодавства, на пакувальній етикетці молока або вершків, які можуть експортуватися з небезпечних господарств, має бути зазначено "пастеризоване" і вказана температура пастеризації. Кожна партія сирого молока або вершків, вироблених на небезпечних фермах, може бути прийнята лише за умови перевірки ефективності пастеризації в заводській лабораторії та негативної пероксидазної реакції відповідно до ДСТУ 7380:2013. В Україні національна концепція впровадження принципів НАССР все ще перебуває на стадії розробки. Законом України "Про якість та безпеку харчових продуктів та харчових інгредієнтів" передбачено здійснення заходів щодо поступового впровадження систем управління харчовими продуктами на підприємствах харчової промисловості 17. Таким чином, до 2005 року було розроблено низку національних стандартів щодо систем управління харчовими продуктами, які дещо відрізняються за змістом, але обов'язково включають усі сім принципів НАССР. А в 2003 році в Україні був опублікований національний стандарт ДСТУ 4161- 2003 "Системи управління безпечністю харчової промисловості". 1.3.2 Водозабезпечення Водопостачання власним водогоном від чотирьох свердловин. Потреби у воді 1000 м3/добу. Свердловина №1 розташована в межах території підприємства, а свердловини 2, 3, 4 за межами території. Забір води здійснюється згідно дозволу на спеціальне водокористування (Дозвіл № Укр51-АЧрк від 30.12.2013 р.) та щорічних лімітів, затверджених Управлінням водних ресурсів. Забір води відбувається шляхом відкачування води глибинними насосами з свердловин. Вода проходить 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 24 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата очистку та використовується для забезпечення господарсько-питних і виробничих потреб підприємства. Використання стоків в 2020 р. склало 320 тис. м3. Хімічні показники води: ­ основні іони (Na+, Ca2+, Mg2+, Zn2+, Cr6+, Ni2+, Cd2+); ­ аніони (Cl−, SO4 2−, NО3 −); ­ вміст розчинених газів (О2, СО2, Н2S). 1.3.3 Електропостачання Електропостачання від Золотоніського району електромереж, кабельна лінія 10 кВ. На території заводу розміщено три електропідстанції, чотири трансформатори 1000 кВт/А, два – 630 кВт/А. Для освітлення використовуються люмінесцентні лампи, світильники мають водонепроникний корпус. Споживання електроенергії у 2020 р. становило 12,6 МВт. 1.3.4 Теплозабезпечення Теплопостачання проводяться від власної котельні, три котла працюють на природному газі. Потреби пари 7-9 т/год на виробництво. Використання газу за 2020 р. склало 3750 тис. м3. 1.4 Система контролю НАССР Система управління безпечністю харчової промисловості базується на принципах НАССР, які дозволяють гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації та контролю небезпечних чинників. У загальних рисах план НАССР, як показали дослідження Одарченко 10 для виробництва молока виглядає наступним чином: 1. Формування групи НАССР. 2. Розробка плану НАССР. 3. Описова частина плану. 4. Визначення передбачуваного використання продукції. 5. Побудова блок-схеми виробничого процесу. 6. Аналіз ризиків і визначення ККТ. 7. Визначення та аналіз ризиків в ККТ. 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 25 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 8. Тестування блок-схеми в реальному технологічному процесі. 9. Моніторинг технологічного процесу. 10. Розробка методів коригування. 11. Установка процедур перевірки. 12. Ведення облікової документації. На основі цього алгоритму та технологічної схеми виробництва розробляється графік розробки системи безпечності харчових продуктів для виробництва конкретного молочного продукту. Наприклад, в процесі аналізу процесу виробництва молочної продукції були визначені ключові контрольні операції пастеризації молока та фільтрування суміші. На основі оцінки небезпеки була обрана комбінація заходів контролю, яка могла б запобігти, усунути або зменшити небезпеку харчових продуктів до певного прийнятного рівня. Таким чином, як показує дослідження Одарченко 10, система НАССР, впроваджена в молочному виробництві, інтегрує цілий комплекс організацій - агрохолдинги, сільськогосподарські підприємства, транспортні та складські компанії, виробничі цехи та торгові пункти реалізації 12. Для забезпечення якості молочних продуктів в Україні існує велика кількість чинних стандартів на молоко та молочні продукти – близько 250, включаючи ДСТУ, ГОСТ, ТУ. Вимоги до молока встановленні в ДСТУ 3662:97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі»; вимоги до молокопродуктів встановлені в державних стандартах, прийнятих у 2005-2008 рр.; окрім того, вимоги до маркування продукції встановлено в ДСТУ 4518:2008 «Продукти харчові. Маркування для споживачів», як показали дослідження Закревської 8. Законодавчі та нормативно-правові документи (в Україні - Закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» 7 та «Про дитяче харчування» 6 та Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.10.2012 р. № 590) 6, 7, 8, 14. Для забезпечення якості молочної продукції в Україні діє низка чинних стандартів на молоко та молочні продукти, яких налічується близько 250, зокрема ДСТУ, ГОСТ та ТУ. Вимоги до молока викладені в ДСТУ 3662:97 "Молоко коров'яче незбиране". Вимоги до молочних продуктів викладені в 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 26 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата державних стандартах, прийнятих у 2005-2008 роках. Крім того, вимоги до маркування продукції викладені в ДСТУ 4518:2008 "Продукти харчування", на що вказує опитування Закревської 8. Законодавчі та нормативні документи (в Україні "Закон про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" 7, "Закон про дитяче харчування" 6, Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 590 від 1 жовтня 2012 року) 6, 7, 8, 14. Сертифікація за ДСТУ ISO 22000 необхідна компаніям 9, які бажають інтегрувати систему якості в організацію своєї компанії. Процес впровадження ДСТУ ISO 22000 буде простішим для підприємств, які мають систему управління безпечністю харчових продуктів за ДСТУ 4161:2003, ніж для тих, хто починає з нуля, бо базуються за принципами НАССР та системного управління16. Стандарт ДСТУ ISO 22000 поєднує в собі загальновизнані ключові елементи: двосторонній зв'язок, системне управління, програми-передумови та принципи НАССР. Існує сім принципів для запровадження ефективної програми НАССР: 1. Провести аналіз ризиків. 2. Визначити критичні контрольні точки (ККТ). 3. Встановити критичні границі. 4. Встановити процедури моніторинг. 5. Встановити коригувальні дії. 6. Встановити процедури перевірки. 7. Встановити процедури звітності та документування. НАССР Переваги впровадження системи НАССР для виробників: ­ зниження бізнес-ризиків та підвищення рівня задоволеності споживачів завдяки виробництву безпечнішої продукції; ­ покращення репутації та захисту бренду; – відповідність законодавству; ­ забезпечення чіткого розуміння працівниками вимог щодо безпечності харчових продуктів та способів їх дотримання; 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 27 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата ­ демонстрація прихильності компанії (докази) до безпечності продукції, які можуть бути використані в судових процесах та визнані страховими компаніями 17; ­ організація працівників та ефективне виростання робочого часу; ­ економічна ефективність, зменшення довгострокових втрат (на початковому етапі), внаслідок відсутності належного контролю в ККТ 17, втрати можуть зростати через коригувальні дії, що вимагають відкликання продукції; ­ зменшення ймовірності скарг від споживачів та підвищення довіри. Переваги впровадження системи НАССР для споживачів: ­ нижчий ризик харчових отруєнь; ­ покращення якості життя; ­ підвищення довіри до харчових продуктів 17. Переваги впровадження системи НАССР для урядів: ­ спрощення перевірок, більш ефективний контроль за харчовими продуктами; ­ покращеня охорони здоров’я та зменшення витрат на охорону здоров’я; ­ сприяння міжнародній торгівлі, як показує дослідження Одарченко 10. Найважливішою перевагою для молочної галузі, пов’язаною із запровадженням HACCP, є доступ до нових торговельних мереж та супермаркетів. Інші галузі промисловості також можуть розраховувати на вільний доступ до міжнародних ринків, якщо буде реформування систем управління безпечністю харчових продуктів на національному рівні 10. 1.5 Показники безпеки та якості масла солодковершкового Якість вершкового масла оцінюється за ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове» 5. Показники безпеки і якості вершкового масла наведені у таблиці 1.5., 1.6. Таблиця 1.5 – Мікробіологічні показники вершкового масла Назва показника Норма для масла солодковершкового МАФАМ, не більше ніж КУО/г 5,0•105 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 28 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Закінчення таблиці 1.5 Назва показника Норма для масла солодковершкового Колі-форми, не дозволено в г продукту 0,01 Патогенні, в т.ч. сальмонели 25 Стафілококи золотисті, не дозволено в г продукту 0,1 Дріжджі в 1 г не більше ніж 100 Плісняві гриби, КУО в 1 г, не більше ніж 100 Лістерія моноцитогенес, не дозволено в г продукту 25 Таблиця 1.6 – Вимоги до показників безпечності масла Назва показника безпеки, одиниці вимірювання Гранично допустимий рівень Токсичні елементи, мг/кг, не більше, ніж: Свинець 0,05-0,1 Кадмій 0,02-0,03 Миш’як 0,05 Ртуть 0,005 Мідь 1,0 Цинк 5,0 Мікотоксини, мг/кг, не більше, ніж: Афлатоксин β1 0,001 Афлатоксин М1 0,0005 Антибіотики, од./г, не більше, ніж: Антибіотики тетрациклінової групи 0,01 Пеніцилін 0,01 Стрептоміцин 0,5 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 29 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата В процесі органолептичної оцінки виводять зовнішній вигляд, консистенцію, колір, смак і запах. Зовнішній вигляд. Під час огляду пакування відмічають забруднення, наявність плісняви, правильність та чіткість маркування5. Консистенція: для визначення цього показника пильно роздивляються поверхню продукту. Консистенція повинна бути щільною на зрізі слабко блискучою та сухою на вигляд. Припустима наявність поодиноких краплинок прозорої рідини «сльоза». У розтопленому вигляді масло повинно бути прозорим, без осаду. Наявність каламутної «сльози» на поверхні розрізу масла свідчить про неякісну його обробку, згідно Держспоживстандарту України 5. Пластичність масла оцінюють за температури 18 °С, зрізуючи його з поверхні бруска тонкими скибочками шпателем. Масло належної концентрації при цьому не повинно розпадатись на шматочки та має легко розмазуватися 5. Смак і аромат визначають розжовування невеликого шматочка масла. Температура масла при цьому має бути 8-12 °С. Під час визначення смаку дивляться характерні для даного виду масла аромат, смак, ступінь чистоти, виразності, а також присутність сторонніх присмаків та відтінків аромату згідно Держспоживстандарту України 5. Показником свіжості та високих смакових переваг є виразний аромат. У випадку відсутності аромату, приступають до визначення присмаків, що притаманні несвідому маслу. Перевіряють наявність осаленого, нечистого, затхлого відтінків, а також легкої згірклості. Яка характеризується відчуттям подразнення у горлі. У разі підозр щодо наявності у складі продукту немолочного жиру, масло підігрівають до температури 60 °С, тоді сторонні запахи стають більш відчутними. Колір масла визначають при денному світлі. Він повинен бути однорідним за всією масою масла. У разі наявності неоднорідності кольору дослідженню підлягають весь брусок (або моноліт), який розрізають упоперек, неоднорідний колір масла на розрізі буде більш ясно вираженим згідно Держспоживстандарту України 5. 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 30 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Товарний сорт масла визначається 100-баловою системою, в якій окремим органолептичним показником виведено наступну кількість балів: ­ смак та запах – 50; ­ консистенція та зовнішній вигляд – 25; ­ колір – 15; ­ стан пакування та маркування – 10. Термін придатності вершкового масла у споживчій тарі становить 15-90 діб, залежно від виду масла, та 1-6 місяців для топленого масла. Термін придатності вершкового масла в роздрібній торгівлі та громадському харчуванні встановлюється – 10 діб для вершкового масла в окремих листах, – 15 діб для топленого масла в транспортній тарі та 3 доби для вершкового масла в споживчій тарі за температури нижче 6 °С. Поверхня вершкового масла, що пакується повинна бути чистою, сухою, без плісняви та слизу. Якщо, пакування здійснюється за кімнатної температури, масло повинно бути витримане в пакувальному приміщенні протягом (2 ± 0,5) години. 1.6 Опис технологічного процесу виробництва вершкового масла Вершкове масло являє собою енергетично цінний харчовий продукт його виробляють з молока. Простіше мовити, то вершкове масло, це молочний жир в якому рівномірно розподілені краплі плазми і бульбашки повітря. До складу вершкового масла входить до 83% молочного жиру біля 16% води і 1-3 відсотка білків лактози, мінеральних речовин, складаючи плазму масла. B маслі присутні вітаміни А, D, Е, водорозчинні вітаміни групи B та С, так само зазначається, що їх кількість влітку суттєво більше. Несолоне вершкове масло готують із свіжих пастеризованих вершків – солодко вершкове. Обладнання в лініях виробництва вершкового масла можна умовно розділити на дві групи: загальне та обладнання, в якому реалізується конкретний спосіб вироблення вершкового масла. Загальне обладнання призначене для здійснення підготовчих технологічних операцій приймання, обліку, проміжного зберігання, транспортування, механічної та теплової обробки молока, фасування та пакування вершкового масла 5, 7, 9. 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 31 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Конструктивні особливості устаткування вироблення вершкового масла залежить від способу його виробництва. За цією ознакою це обладнання можна розділити на дві основні групи: обладнання для вироблення вершкового масла збиванням вершків та перетворенням жирних вершків 4, 8. Обладнання для пастеризації і стерилізації молока в залежності від характеру виконання операції поділяється на апарати безперервної і періодичної дій. Джерело використання енергії для виконання цих технологічних процесів є підставою для розподілу апаратів на парові, електричні і комбіновані. Найпоширенішим обладнанням цієї групи є пластинчасті та трубчасті апарати безперервної дії та пастеризатори тривалої дії, які відносяться до обладнання періодичної дії 17. Термічна обробка молочних консервів здійснюється в різних типах автоклавів і стерилізаторів. Етапи технологічної схеми виробництва вершкового масла способом перетворення високожирних вершків такі: ­ Приймання молока. ­ Очищення молока. ­ Сепарування молока для отримання вершків 62-83%. ­ Очищення вершків. ­ Дезодорування вершків. ­ Пастеризація вершків за 85-90 °С. ­ Охолодження вершків до 6-8 °С. ­ Кристалізації жиру. 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 32 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата ­ Фасування масла. Рисунок 1.1 – Машино-апаратна схема лінії вироблення вершкового масла перетворення високожирних вершків. 1 – ваги; 2 – приймальна ванна; 3 – насоси; 4 – пластинчастий теплообмінник; 5 – сепаратор; 6 – пластинчастий охолоджувач; 7 – трубчастий пастеризатор; 8 – резервуар для вершків; 9 – дезодоратор; 10 – напірний бачок; 11 – сепаратор для високожирних вершків; 12 – ванна для нормалізації високожирних вершків; 13 – заквасочники; 14 – насос-дозатор; 15 – маслоутворювач; 16 – столи з вагами; 17 – рольганг. Виробництво вершкового масла способом збивання вершків складається з таких основних етапів: ­ Приймання молока. Молоко перевіряють на якість і відповідність вимогам стандартів. ­ Очищення молока. Молоко очищають від механічних домішок, піску, пилу та ін. Для цього використовують фільтри, сита, центрифуги та ін. ­ Сепарування молока. 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 33 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Молоко сепарують для отримання вершків. Вершки містять близько 35- 40% жиру. ­ Очищення вершків. Вершки очищають від механічних домішок, піску, пилу та ін. Для цього використовують фільтри, сита, центрифуги та ін. ­ Дезодорація вершків. Вершки дезодорують для видалення неприємного запаху. Для цього використовують адсорбенти, такі як активний вуглець, каолін та ін. ­ Пастеризація вершків. Вершки пастеризують для знищення патогенних мікроорганізмів. Пастеризацію проводять при температурі 85-90°С протягом 10-15 хвилин. ­ Збивання вершків Вершки збивають до утворення масляного зерна. Масляне зерно містить жирові кулі, оточені білковою оболонкою. ­ Промивання масляного зерна Масляне зерно промивають від сколотин і солять. Для цього використовують воду або розчин солі. ­ Фасування масла Масло фасують у тару. Тару може бути металевою, скляною, паперовою або пластиковою. 160750.24.ЕЕМ.01.ПЗ Арк. 34 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата стічні води від миття обладнання стічні води від миття обладнання викид пари сироватка викид пари повітря стічні води від миття обладнання стічні води від миття обладнання відпрацьований холодоагент холодоагент гаряча вода стічні води від миття обладнання викид пари повітря стічні води від миття обладнання викид пари стічні води від миття обладнання стічні води від миття обладнання викид пари стічні води від миття обладнання стічні води від миття обладнання стічні води від миття обладнання NaCL Рисунок 1.2 – Принципово-технологічна схема виробництва масла способом збивання вершків Приймання молока, кислотність <5,5%, ρ=1,03г/см3 Охолодження (4-6°C) Зберігання Сепарування (35-40°C) Вершки Сортування вершків 62-83%. Знежирене молоко Пастеризація вершків (85°C і вище) Дезодорація у разі потреби Охолодження вершків до температури дозрівання 2…4°С Фізичне дозрівання вершків Підігрівання вершків до температури збивання 7...10 °С Збивання вершків 40...60 хв. при температурі 7...10 °С Масляне зерно Промивання масляного зерна водою t 7...15 °С Соління 75...100 г солі на 2,5 кг продукту Обробка масла Фасування, упакування, маркування Оцінка якості Зберігання 160750.24.ЕЕМ.02.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Розробив Лешан М.Ю. РОЗДІЛ 2 ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ОБ’ЄКТУ ПРОЕКТУВАННЯ ТА ОЦІНКА ЙОГО ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Літ. Арк. Аркушів Перевірив Тогачинська О.В. Д 35 96 Реценз. ЗЕК – V – 2 Н. контр. Затверд. Якименко І. Л. РОЗДІЛ 2 ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТУ ПРОЄКТУВАННЯ ТА ОЦІНКА ЙОГО ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ 2.1 Джерела утворення стічних вод на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» Одне з перших місць за об’ємом і концентрацією забруднень стічних вод займає молочна галузь, яка складається з різних видів підприємств: молокоприймальні пункти, сепараторні відділення, міські молочні заводи, сироробні і маслоробні заводи , згідно досліджень Андронова 1, Столярчук 15. На підприємствах молочної галузі стічні води складають близько 90 % від використовуваної підприємствами чистої води. При середніх питомих витратах води 5 м3 на тону молока, в залежності від потужності підприємства, за добу утворюється близько 500 м3 стічних вод 1, 15. Промислові стічні води, які утворюються на підприємствах молочної галузі поділяються на два види: забруднені і мало забруднені. Забруднені стічні води утворюються після очищення обладнання, технологічних трубопроводів, автомобільних цистерн, підлог, панелей виробничих приміщень та ін. Мало забруднені води утворюються в результаті процесів охолодження молока та обладнання. Обидва види стічних вод утворюють загальний стік, який підлягає очищенню, знезараженню і викиду у системи водовідведення або поверхневі водойми (в залежності від хімічного складу). Найбільш небезпечними є стічні води, що утворюються під час виробництва твердих сирів та молочнокислого сиру. Наявність молочної сироватки зумовлює зниження рН стічних вод до 4,5. Більшість сироватки зі стічними водами зливають у каналізацію, а це в свою чергу викликає низку екологічних проблем. Хімічне споживання кисню сироватки та стічних вод може становити приблизно від 3-х до 70-ти тисяч мг О2/дм3. 160750.24.ЕЕМ.02.ПЗ Арк. 36 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Натомість нестача промислового використання відходів виробництва кисломолочної продукції може призвести до значних втрат цінних речовин, занижуючи при цьому ефективність виробництва та постійних сплат рестрикцій у вигляді штрафів, пені за скидання стоків 17. Коливання значень рН загального стоку часто викликані використанням різноманітних за складом хімічних миючих засобів. Джерелами органічних забруднювачів у стічних водах молокопереробних підприємств є використання різних хімічних миючих засобів, а також органічні речовини, присутні у воді, що використовується для миття обладнання. На початку доби в період мийки обладнання надходить найбільша кількість. Стічні води також містять нітроген у вигляді аміногруп білкових речовин, а також невелику кількість іонів амонію. Стічні води від виробництва вершкового масла утворюються на всіх етапах технологічного процесу. Основні джерела утворення стічних вод такі: ­ Приймання молока . Приймання молока супроводжується утворенням стічних вод, що містять механічні домішки, такі як пісок, пил, сміття та ін. ­ Очищення молока. Очищення молока супроводжується утворенням стічних вод, що містять механічні домішки, а також молочний жир, білок та ін. ­ Сепарування молока. Сепарування молока супроводжується утворенням стічних вод, що містять механічні домішки, а також сироватку, молочний жир, білок та ін. ­ Очищення вершків. Очищення вершків супроводжується утворенням стічних вод, що містять механічні домішки, а також молочний жир, білок та ін. ­ Дезодорування вершків. Дезодорування вершків супроводжується утворенням стічних вод, що містять органічні речовини, а також молочний жир, білок та ін. ­ Пастеризація вершків. Пастеризація вершків супроводжується утворенням стічних вод, що містять органічні речовини, а також молочний жир, білок та ін. 17. 160750.24.ЕЕМ.02.ПЗ Арк. 37 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата ­ Збивання вершків. Збивання вершків супроводжується утворенням стічних вод, що містять молочний жир, білок та ін. ­ Промивання масляного зерна. Промивання масляного зерна супроводжується утворенням стічних вод, що містять молочний жир, білок та ін. ­ Фасування масла. Фасування масла супроводжується утворенням стічних вод, що містять молочний жир, білок та ін. 17. 2.2 Склад стічних вод на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» Стічні води від виробництва вершкового масла та їх склад залежить від технологічного процесу, що використовується. Загалом, стічні води від виробництва вершкового масла містять такі компоненти: 1. Механічні домішки, такі як пісок, пил, сміття. Механічні домішки в стічних водах від виробництва вершкового масла становлять від 1 до 10% від загального обсягу стічних вод. Механічні домішки можуть бути видалені з стічних вод за допомогою фільтрів, ситів, центрифуг та ін. 2. Органічні речовини, такі як білок, жир, лактоза та ін. Органічні речовини в стічних водах від виробництва вершкового масла становлять від 50 до 80% від загального обсягу стічних вод. 3. Неорганічні речовини, такі як солі, мінерали та ін. Неорганічні речовини в стічних водах від виробництва вершкового масла становлять від 10 до 20% від загального обсягу стічних вод. Неорганічні речовини можуть бути видалені з стічних вод за допомогою хімічних методів очищення. Основними забруднюючими речовинами стічних вод від виробництва вершкового масла є: ­ Білок має високе біологічне споживання кисню (БСК5), що негативно впливає на процеси очищення стічних вод. 160750.24.ЕЕМ.02.ПЗ Арк. 38 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата ­ Жир має низьке біологічне споживання кисню (БСК5), але може утворювати жирові плівки на поверхні стічних вод, що ускладнює їх очищення. ­ Лактоза має високе біологічне споживання кисню (БСК5), але може розкладатися до органічних кислот, які також негативно впливають на процеси очищення стічних вод. 2.3 Можливий вплив стічних вод на навколишнє середовище від виробництва вершкового масла Стічні води від виробництва вершкового масла є забруднювачами навколишнього середовища. Вони можуть негативно впливати на: ­ Водогосподарські об’єкти, такі як річки, озера, моря та ін. Стічні води, що потрапляють у водойми, можуть призвести до забруднення води, погіршення її якості, а також до загибелі риби та інших водних живих організмів. ­ Ґрунти. Стічні води, що потрапляють у ґрунт, можуть призвести до забруднення ґрунту, погіршення його якості, а також до загибелі рослин. ­ Рослинність. Стічні води, що потрапляють на рослини, можуть призвести до погіршення їхнього стану, а також до загибелі рослин. ­ Тварини. Стічні води, що потрапляють до організму тварин, можуть призвести до погіршення їхнього стану, а також до загибелі тварин. 2.4 Характеристика стічних вод на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» Стічні води молокопереробних підприємств поділяються на дві категорії: ­ висококонцентровані – утворюються в цеху виробництва сирів та масла, які відносяться до категорії вод з нестабільним складом; ­ низько концентровані – утворюються при очищенні тари, технологічного обладнання та приміщень від забруднення залишками молока, продуктів переробки та миючих засобів. Спектр забруднювачів води органічного й неорганічного походження дуже широкий і характеризується такими показниками, як БСК (біохімічне споживання кисню) і ХСК (хімічне споживання кисню). При високому вмісті 160750.24.ЕЕМ.02.ПЗ Арк. 39 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата органічних речовин у стічних водах молокопереробних підприємств швидко розмножуються аеробні бактерії, які для своєї життєдіяльності потребують кисень. Процес розкладання органічних речовин цими бактеріями називається біохімічним окисненням, як показали дослідження Столярчук 15. Зважені речовини у стічних водах молокопереробних підприємств представлені частинками твердих продуктів переробки молока, таких як кисломолочний і твердий сир, молочні плівки, сирне зерно, а також іншими домішками, такими як ґрунт і пісок, які потрапляють у воду під час мийки технологічного обладнання. Органічні речовини становлять основну частину (до 90%) зважених речовин і зазвичай мають білкове походження. У стічних водах молокопереробних підприємств також міститься нітроген у складі аміногруп білкових речовин. Що стосується неорганічних забруднювачів, то стічні води можуть містити компоненти молочних продуктів, такі як органічні кислоти, продукти бродіння, сполуки нітрогену, марганець, вітаміни A, B, B2, C, D, солі калію та фосфору, як показали дослідження Гівлюд 3. Характеристика стічних вод молокопереробних підприємств включає такі основні показники: ­ ХСК: Від 1000 до 5000 мг О2/дм3. Цей показник вказує на кількість кисню, яку використовують органічні речовини в стічних водах під час біологічного та хімічного окиснення. ХСК сироватки становить близько 70000 мг/дм3 20. ­ БСК: Від 700 до 3700 мг О2/дм3. Цей показник вказує на кількість кисню, яку використовують мікроорганізми під час біологічного окиснення органічних речовин. ­ Загальний вміст етеророзчинних речовин: Від 200 до 400 г/дм3. Цей показник вказує на загальну кількість розчинених органічних речовин у стічних водах. ­ Загальний вміст нітрогену: Від 20 до 170 мг/дм3. Цей показник вказує на загальну кількість нітрогену, який міститься у стічних водах, включаючи аміногрупи білкових речовин і іони амонію. 160750.24.ЕЕМ.02.ПЗ Арк. 40 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата ­ Показник кислотності рН: Від 3,6 до 10,4. Значення показника pH у стічних водах здебільшого може визначатись згідно технології виробництва, а також асортименту готової продукції. Для молочних цехів рівень показника pH стічних вод є близьким до нейтрального, а саме від 6.7 до 7.5 pH. Варіація кількості рН часто виникає через скидання в каналізацію миючих засобів, які застосовують для миття обладнання. Використовуючи засоби основою яких є органічні кислоти відбувається швидке розкладання органічних речовин з молока і молочних продуктів тому показник рН у стічних водах зменшується до 1.9-3,0. Швидке недовготривале зростання рН загального стоку до 9,9-10,5 пояснюється різким скидання лужних миючих засобів, які зазвичай використовують на молочному заводі 17. ­ Прозорість: Від 0,8 до 2,0 см. Цей показник вказує на ступінь прозорості стічних вод. ­ Колір: від білого до жовтого. Колір стічних вод залежить від складу органічних речовин, що містяться в них. ­ Запах: кислий, маслянистий. Запах стічних вод також залежить від складу органічних речовин, що містяться в них. ­ В’язкість: середня. В’язкість стічних вод залежить від кількості органічних речовин, що містяться в них. ­ Температура: від 10 до 60 °С. Температура стічних вод залежить від технологічного процесу, що використовується. Вимоги до очищення стічних вод: Згідно постанови від Кабінету Міністрів України від 25.03.99, № 465. Стічні води не мають містити при потраплянні до каналізаційної середи: ­ мати температура , що перебільшує 40 градусів; ­ мати рН нижче 6,5 або вище 9,0 споживання кисню за п’ять діб більше ніж у 2,5 раз за БСК; ­ мати БСК вище норми по проекту очисних споруд каналізаційних стоків; 160750.24.ЕЕМ.02.ПЗ Арк. 41 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата ­ містити забруднюючі речовини з перевищенням допустимих концентрацій, по правилам місцевого приймання; ­ не мають бути радіоактивні ,не мають нести токсичні вияви, а також мати бактеріальне, вірусне інфікування; ­ не мають містити СПАР, які важко піддаються руйнуванню; ­ ГДК там де не встановлено при біологічній очистці стічних вод; ­ містити тільки неорганічні речовини; ­ містити речовини, що не піддаються біологічному розкладу; ­ містити вибухонебезпечні суміші, блокувати труби, колодязі, решітки (сміття, ґрунт, гіпс, вапняної т. д). Каналізаційна мережа не має містити: ­ радіоактивні , токсичні речовини; ­ солі важких металів, бактектеріальних інфекцій; ­ стічні води підприємств, які містять емульсії; ­ вибухонебезпечні гази; ­ токсичні , нерозчинні у воді домішки; ­ розчини, які реагуючи зі стічними водами містять сірководень, сірковуглець, ціаністі сполуки, легколетючі вуглеводні. Такі стічні води мають проходити через локальні очисні споруди при обов’язковій утилізації. Мають місце бути встановленими спеціальні ємкості- усереднювачі, які корегують якість та забезпечують рівномірний балансовий концентрат протягом доби. Має бути контроль за скидом до міської каналізаційної середи, Правила ці встановлені Водоканалом, їм же робиться і перевірка всього вище сказаного. Визначення допустимої концентрації вказує виробник. Наявність локальних очисних споруд на підприємстві обов’язкова за Додатком 1 Правил № 316. Система стічних вод має гранично допустимі концентрації, при системі централізованого водовідведення. Існує певна межа на підставі затверджених лімітів скиду брудних стоків, границі яких не мають перевищувати стандартів даного молокозаводу: ­ нітрати – 30,0; 160750.24.ЕЕМ.02.ПЗ Арк. 42 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Скид у каналізацію Повітря Піщана пульпа Пісок на вивезення Дренажна вода Біогаз Активний мул Стічна вода ­ сульфати – 70,0; ­ хлориди – 300,0; ­ завислі речовини – 250,0; ­ СПАР – 4,0; ­ нафтопродукти – 0,6; ­ нітрити – 1; ­ амонійний азот – 14,0; ­ рН – 6,5-8,5; ­ залізо – 0,5; ­ мінерали – 960,0; ­ ХСК – 400; ­ БСК5 – 260,0. 2.5 Аналіз існуючих способів очищення стічних вод на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» Загальна характеристика стічних вод молокопереробних підприємств показує, що вони відносяться до висококонцентрованих вод з нестабільним складом. Це пов’язано з високим вмістом органічних речовин, які легко окислюються хімічними та біологічними окисниками. Підприємства молочної галузі утворюють значну кількість стічних вод, які можуть бути забрудненими або мало забрудненими, залежно від джерела утворення. Рисунок 2.1 – Технологічна схема утилізації стічних вод 1 2 3 7 4 5 6 160750.24.ЕЕМ.02.ПЗ Арк. 43 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 – решітки; 2 – пісковловлювач; 3 – метантенк; 4 – відстійник; 5 – доочищення у аеротенку; 6 – вторинний відстійник; 7 – піскові майданчики. Останній етап – скид у каналізацію. Ґратки потрібні на початковій стадії очистки жировмісних стоків. Пісковловлювачі – це теж необхідна механічна чистка, вона затримує мінеральні домішки. При потраплянні піску руйнується технологічний процес у відстійниках, метантенка, аеротенках. Пісковловлювачі і ґратки – це механічне очищення. Далі – очисні споруди , такі як жировловлювачі, на них осідає жир стічних вод. Ті стоки, які містять еквівалент жирів та масла понад 100 мг/дм3 пропускають через них. Вони незамінні при виробництві масла, сиру, молочного цукру. Зовні – це система 2-3 проточних відстійника, розміщених горизонтально. Наявність в стічній воді лугів, розлагоджує повне очищення, вони не справляються повністю в цим. На допомогу до них приходить фільтрування виробничої води, основа вилучення емальованого жиру 17. Проте і ця установа має недостатню ефективність. Фільтри мають вигляд решітчастих ящиків, наповнених коксом, дерев’яною стружкою. Недоліки: ­ швидко засорюються, знежирюючись; ­ при підвищенні температур, раніше роблять викиди, не дотримуючись нормативів; ­ можуть обслуговувати невелику кількість стоків. Наступні етапи – відстійники. Необхідні очищення стічних вод від нерозчинних органічних речовин, це і є попереднє оброблення до подачі на очисні споруди, а також для освітлення води від чистки основним способом. Залежно від хімічного складу стічних вод, можуть використовуватись різні методи очищення. Існуючі способи очищення стічних вод включає в себе використання фізико-хімічних, механічних та біологічних методів. Ці методи можуть використовуватись окремо або поєднуватись для досягнення більш ефективного очищення стічних вод, як показали дослідження Петрук 11. 160750.24.ЕЕМ.02.ПЗ Арк. 44 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Фізико-хімічні методи включають в себе використання різних хімічних реагентів, таких як луги, кислоти, коагулянти, для знезараження та очищення стічних вод. полягає в хімічній обробці стічних вод для видалення органічних речовин, жиру, білка та ін. Фізичні методи очищення стічних вод від виробництва вершкового масла полягає в видаленні з них механічних домішок, жиру, піни та інших речовин за допомогою фізичних процесів. Наприклад, для стічних вод, що утворюються на молочних заводах, широко використовуються лужні миючі засоби, що призводить до швидкого зростання рН стічних вод. Тому для їх очищення можуть застосовуватись фізико-хімічні методи очищення стічних вод від виробництва вершкового масла, які можна розділити на такі групи, як показали дослідження Петрук 11: ­ Коагуляція – полягає в додаванні до стічних вод коагулянта, який утворює з органічних речовин нерозчинні коагуляти, що осідають на дно. ­ Флотація – полягає в додаванні до стічних вод флокулянта, який сприяє злипанню коагулятів і утворенню більших флокул, які легше осідають на дно, як показали дослідження Петрук 11. ­ Окислення – полягає в додаванні до стічних вод окисників, які окислюють органічні речовини до нешкідливих сполук. ­ Відновлення – полягає в додаванні до стічних вод відновників, які відновлюють органічні речовини до нешкідливих сполук. Спосіб механічної очистки стічних вод відстоюванням дозволяє знизити концентрацію жирів та зважених речовин у стічних водах на 40-50%. Флотаційні методи очистки мають перевагу у високій швидкості процесу та безперервній аерації стічних вод. Таким чином, спосіб механічної очистки включає в себе використання цих методів для очищення стічних вод 13. Механічні методи включають в себе використання фільтрів, сіток та інших пристроїв для видалення твердих частинок та забруднень зі стічних вод. До механічних методів очищення відносяться: ­ Фільтрація – полягає в пропущенні стічних вод через фільтри, які затримують механічні домішки, такі як пісок, пил, сміття та ін. 160750.24.ЕЕМ.02.ПЗ Арк. 45 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата ­ Січення – полягає в пропусканні стічних вод через сита, які затримують механічні домішки, такі як пісок, пил, сміття та ін. ­ Центрифугування – полягає в центрифугуванні стічних вод, що дозволяє відокремити механічні домішки від рідкої фази 13. Біологічні методи використовуються для очищення стічних вод за допомогою мікроорганізмів, які розкладають органічні речовини у воді. Біологічний метод очищення стічних вод від виробництва вершкового масла передбачає використання мікроорганізмів для розщеплення органічних речовин і видалення забруднювачів, розкладанні органічних речовин стічних вод за допомогою мікроорганізмів. Таких як бактерії та гриби, відіграють вирішальну роль у цьому процесі. Вони відповідають за біологічне розкладання органічних сполук, присутніх у стічних водах , як показали дослідження Петрук 11. Під час біологічного очищення мікроорганізми використовують органічні речовини у стічних водах як джерело живлення. Вони метаболізують органічні сполуки за допомогою біохімічних реакцій, перетворюючи їх на простіші та менш шкідливі речовини, такі як вуглекислий газ, вода та біомаса. Цей процес відомий як біодеградація. Мікроорганізми, які беруть участь в очищенні стічних вод, можна розділити на дві основні групи: аеробні та анаеробні. Аеробні мікроорганізми потребують кисню для здійснення своїх метаболічних процесів, тоді як анаеробні мікроорганізми можуть функціонувати за відсутності кисню. Для цього використовують аеробні або анаеробні біореактори. 1. Аеробні біореактори. При аеробному біологічному очищенні у стічні води подається кисень для підтримки росту та активності аеробних мікроорганізмів. Ці мікроорганізми розщеплюють органічні речовини шляхом аеробного дихання, що виробляє енергію для їх росту і підтримує процес очищення. Кінцевими продуктами аеробної біодеградації є вуглекислий газ, вода та більша кількість мікробної біомаси. Аеробні біореактори є більш ефективними, ніж анаеробні, але вимагають більших витрат енергії. 2. Анаеробні біореактори. 160750.24.ЕЕМ.02.ПЗ Арк. 46 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Анаеробне біологічне очищення відбувається в безкисневому середовищі. Анаеробні мікроорганізми розкладають органічні речовини за допомогою анаеробного дихання, яке передбачає використання альтернативних акцепторів електронів, таких як нітрати або сульфати, замість кисню. У результаті цього процесу утворюється біогаз, що складається переважно з метану та вуглекислого газу, а також мікробна біомаса. Анаеробні біореактори є менш ефективними, ніж аеробні, але вимагають менших витрат енергії. Внаслідок високої концентрації забруднень у стічних водах, які потрапляють до біологічних очисних споруд, у більшості випадків не забезпечується необхідний ступінь очищення та, крім того, порушується робота біологічних споруд аж до повної їх паралізації. У зв’язку з цим останнім часом приділяється увагу розробці методів попередньої очистки, що дозволяє знизити концентрацію жирів, зважених речовин, біогенних елементів у стічних водах до санітарних норм, за яких забезпечується ефективна робота біологічних очисних споруд. Одним з простіших методів попередньої очистки є відстоювання. Загалом, роль мікроорганізмів у біологічному очищенні стічних вод полягає в розщепленні органічних забруднювачів і перетворенні їх на менш шкідливі речовини. Вони відіграють життєво важливу роль в очищенні стічних вод і видаленні забруднюючих речовин, сприяючи загальній ефективності процесу очищення. Ефективним способом очищення висококонцентрованих стічних вод є використовування жировловлювача – спеціальне обладнання, основною функцією якого є фільтрація і очищення стічних вод від жиру. Значна частка жиру та інших органічних речовин залишається у стоках. Вони і надалі є висококонцентрованими, тому наступним етапом їх очищення є анаеробне бродіння в метантенку (біологічна очистка). ХСК вод після очищення в метантенку складає до 2000 мг О2/дм3. Традиційними методами очищення стічних вод у молочній промисловості є біологічна очистка, яка використовує мікроорганізми для розкладання органічних речовин у воді. Цей метод є широко відомим і використовується як в Україні, так і за кордоном. 160750.24.ЕЕМ.02.ПЗ Арк. 47 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Аналіз існуючої системи очищення стічних вод від виробництва вершкового масла дозволяє виявити її недоліки і розробити пропозиції щодо її поліпшення , як показали дослідження Шевченко 17. До основних недоліків існуючої системи очищення стічних вод від виробництва вершкового масла можна віднести: ­ Недосконалість механічного очищення. Механічні методи очищення стічних вод від виробництва вершкового масла не дозволяють повністю видалити з них механічні домішки, такі як пісок, пил, сміття та ін. Це може призвести до забруднення навколишнього середовища. ­ Недостатня ефективність хімічного очищення. Хімічні методи очищення стічних вод від виробництва вершкового масла не дозволяють повністю видалити з них органічні речовини, такі як білок, жир, лактоза та ін. Це може призвести до погіршення якості очищених стічних вод. ­ Невисока ефективність біологічного очищення. Біологічні методи очищення стічних вод від виробництва вершкового масла не дозволяють повністю видалити з них органічні речовини, такі як білок, жир, лактоза та ін. Це може призвести до необхідності додаткової очистки очищених стічних вод. Отже, аналіз існуючих способів очищення стічних вод показує, що використання фізико-хімічних, механічних та біологічних методів може бути ефективним для досягнення якісного очищення стічних вод у молочній промисловості. 2.6 Джерела утворення відходів на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» На «Золотоноші» всі відходи є зворотними, тобто, це є оберненості використання у виробництві іншої продукції з повторним переробленням. Зворотні відходи. Під ними розуміють залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які виникли в процесі переробки вихідної сировини в готову продукцію, втратили повністю або частково споживні якості вихідної сировини. На молокопереробних підприємствах до зворотних відходів відносять відвійки, сколотини та знежирену сироватку. Не відносять до відходів залишки 160750.24.ЕЕМ.02.ПЗ Арк. 48 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата матеріалів, які за встановленою технологією передають в інші цехи як вихідну сировину для виготовлення продукції основного виробництва та попутну продукцію, (наприклад, гліцерин в масложировій підгалузі) 13. Виділяють такі відходи: ­ збиране молоко (сепарування коров’ячого молока); ­ сироватка (знежирена сироватка); ­ маслянка (збиття масла з вершків). Зворотні відходи можуть оцінюватись за зниженою ціною вихідної сировини, за встановленими цінами на відходи і за повною ціною вихідної сировини, якщо ці відходи реалізують на сторону для використання як повноцінний матеріал 13. 2.7 Виробництво побічних продуктів на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» При виробництві вершкового масла утворюється значна кількість побічних продуктів, таких як сироватка, молочний жир, пахта та ін. ­ Сироватка – це побічний продукт, що утворюється при сепаруванні молока. Сироватка містить близько 90% води, 2,5-3,5% білка, 4,5-5,5% лактози та 0,5-1% жиру. ­ Молочний жир – це побічний продукт, що утворюється при виробництві вершкового масла способом збивання вершків. Молочний жир використовують для виробництва маргарину, вершкового масла, кондитерських виробів та ін. ­ Пахта – це побічний продукт, що утворюється при виробництві вершкового масла способом перетворення високожирних вершків. Він має 0.2-0.5% жиру та 4.5-5% лактози та 3.2-3.5% білка та 0.5-0.7% мінеральних речовин. Пахту використовують для виробництва кормових продуктів для тварин. Виробництво побічних продуктів є важливим напрямком діяльності молокопереробних підприємств. Побічні продукти можуть бути використані для виробництва інших харчових продуктів, кормів для тварин або технічного сировини. 160750.24.ЕЕМ.02.ПЗ Арк. 49 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Сироватка є одним з найважливіших побічних продуктів виробництва вершкового масла. Є багато методів для утилізації сироватки, наприклад: сушіння, перегін для ультрафільтрації, навіть виробництво етилового спирту. Але за відсутності ресурсо-економічних технологій, дані способи на практиці майже не застосовуються 13. Сироватку використовують для виробництва таких продуктів: ­ Сир ­ Згущене молоко ­ Молочний білок ­ Напівфабрикати для виробництва молочних продуктів ­ Кормові продукти для тварин ­ Технічне сировину для виробництва біотехнологічної продукції Неналежна утилізація промислових відходів призводить до втрати великої кількості цінних матеріалів, зниження ефективності виробництва та сплати штрафів за неякісно очищені стічні води. Молочний жир є цінним харчовим продуктом. Він містить близько 99% жиру, а також невелику кількість вітамінів та мінералів. Молочний жир використовують для виробництва таких продуктів: ­ Маргарин. ­ Вершкове масло. ­ Кондитерські вироби. ­ Маргарин для технічних цілей. 2.8 Джерела утворення газопилових викидів на ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» Атмосферне повітря ТДВ Золотоніського маслоробного комбінату забруднює автотранспорт. Він стимулює технічні викиди. Викиди в атмосферу поділяються: ­ викиди при використанні допоміжних цехів; ­ викиди , при створені в ході технічного процесу; ­ при використанні транспорту. 160750.24.ЕЕМ.02.ПЗ Арк. 50 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Основа цього процесу, це теплова обробка, відбувається утворенням продуктів розпаду білка. По різному це впливає на організм людини, цьому і є в наявності фізико-хімічні складові, які присутні. Також слід вказати на промислове обладнання, також автотранспорт. Котельні також відносяться до цієї критерії, вони використовують котли. Вони працюють на природньому газі. Викиди супроводжуються великою кількістю газів, це і оксид вуглецю, азоту, сірки, інших твердих частинок. Вони мають маленький вплив. Утворюються викиди також за рахунок сушки молока і сироватки. Вони технічно викидають невелику кількість газопилових викидів, які попадають в атмосферу. При процесі сушки сухого молока, закваски, кисломолочну продукцію (сироватка) в атмосферу скидається чимала кількість молочного пилу. Для усунення газопилових викидів існують фільтри: ­ різні очистки для мокрого пиловловлювання; ­ циклони; ­ рукавні фільтри. Втрати продукту, це показник ефективності роботи фільтру яка кількість пилу та пилових домішок потрапляє в атмосферу. Допустимо застосування змішаного типу очистки: разом з циклоном і рукавним фільтром. Існують нормативи на шкідливі речовини: стандарт на викид гранично допустимих речовин. Стандарт для шахт, вентиляторів і їх викид в одиницю погодинно. 160750.24.ЕЕМ.03.ПЗ Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Розробив Лешан М.Ю. РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД Літ. Арк. Аркушів Перевірив Тогачинська О.В. Д 51 96 Реценз. ЗЕК – V – 2 Н. контр. Затверд. Якименко І. Л. РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД 3.1 Обґрунтування вибраної технології очищення Процес очищення стічних вод на даному підприємстві проводиться поетапно. 1. Механічне очищення: Відпрацьована технологічна та технічна вода, за допомогою локальної каналізаційної насосної станції, надходить до приймальної камери відстійника-флотатора. Проходячи через систему решіток, призначених для вилучення твердих решток значних розмірів, вона подальше потрапляє в відстійник-флотатор (діаметр – 7,2 м). Завдяки безперервному перемішуванню в цьому відстійнику-флотаторі, завислі речовини і жири поступово осідають. 2. Біологічне очищення: З відстійника-флотатора зворотні води направляються до аеротенків (діаметр – 10 м). У цих аеротенках за допомогою насосів та струменевої аерації відбувається обертовий рух мулової суміші всередині. Цей процес забезпечує підняття водного мулового розчину з нижньої частини аеротенків у верхні шари за умов безперервної аерації робочого розчину атмосферним повітрям. 3. Обробка активного мулу: Надлишковий активний мул повертається до відстійників-флотаторів для додаткової біологічної коагуляції забруднювальних частинок. Флотошлами і осади із відстійників- флотаторів піддаються зневодненню центрифугами. 4. Вивіз та обробка: Кінцеві продукти, отримані в результаті очищення, герметично пакуються в контейнери та вивозяться на полігон. Попередньо очищені виробничі стічні води спрямовуються до комунальних очисних споруд міста. 160750.24.ЕЕМ.03.ПЗ Арк. 52 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Таблиця 3.1 – Хімічні показники стічних вод ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат». Показники, що досліджувались Показники ГДС, мг/дм3 Показник Золотоніського маслоробного комбінату, мг/дм3 БСК5 260 3375 ХСК 450 4500 Нітрити 10 8,6 Фосфати 10 1,2 рН 6,5-8,5 6,5 Придатність стічних вод до біологічного очищення: 1. Біологічне очищення можливе за співвідношення між БСКпов до ХСК не менше 0,75. БСКпов ХСК ≥ 0,75 (3.1) При БСКпов = 3375 мг О2/дм3 та ХСК = 4500 мг О2/дм3, відношення дорівнює 0,75, а отже даний тип стічних вод придатний для біологічного очищення10. 2. Якщо рівень хімічного споживання кисню (ХСК) у стічних водах не перевищує 2000 мг О2/дм3, використовують метод аеробного біологічного очищення; у випадках, коли цей показник перевищує дане значення, доцільним є застосування анаеробних технологій. Наприклад, при ХСК рівному 4500 мг О2/дм3, рекомендовано використовувати анаеробний метод очищення стічних вод10. 3. При перевірці вмісту біогенних елементів (азоту та фосфору) необхідних для організмів активного мулу. В анаеробних умовах оптимальне співвідношення між загальним вмістом забруднюючих речовин за БСКповн та концентрацією азоту і фосфору має бути в межах норми: 160750.24.ЕЕМ.03.ПЗ Арк. 53 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата БСК : N : P = 3375 : 80,62 : 11,25 = 300 : 7,1 : 1 (3.2) 4. Рівень pH середовища має визначальне значення для ефективності очисних систем. Оптимальним вважається рівень pH у межах 6,5-8,5. Іноді системи біологічного очищення можуть працювати при трохи вищих або нижчих значеннях pH, оскільки в біореакторах утворюється біоценоз, який може адаптуватись до певних коливань цього параметра. Однак різке коливання pH у стічних рідинах, які потрапляють до реактора, є дуже небажаним фактором. Тому для нормальної роботи очисних систем важлива не лише сама величина pH, а й стабільність цього показника протягом всього процесу очищення. Показник рН = 6,5 (табл. 3.1). Стічні води повинні бути вільні від токсичних та шкідливих для життєдіяльності організмів активного мулу компонентів, які можуть викликати пригнічення їх метаболізму або призвести до повної загибелі, як показали дослідження Левандовського 8. Коли визначена придатність стічних вод до біологічного очищення, створюють схему очищення стічних вод за допомогою установок. Перша установка очищення де проходить стічна вода є ґратки. Ґратки є спорудами, що очищують від первинних твердих забруднень. Ґратки складаються з паралельних сталевих прутів, закріплених на металевій рамі. Кут нахилу ґраток до горизонту 60˚. Ґратки за шириною є звичайними – 16мм, прямокутного перерізу, як показали дослідження Левандовського 8. Наступна установка очищення є пісковловлювач горизонтального типу. Пісковловлювач встановлюються для затримання мінеральних домішок. У горизонтальних пісковловлювачах вода рухається горизонтально і тече по прямій або круговій лінії. Під час горизонтального руху води в пісковловлювачі швидкість повинна бути не більш як 0,3 і не меш як 0,15 м/c. Об’єм збірнику піску повинен бути не більший як дводобовий об’єм затримуваного піску, кут нахилу стінок до горизонту – не менше як 60˚, як показали дослідження Левандовського 8. Наступним може бути механічний відстійник. Відстійники використовуються для очищення стічних вод від нерозчинених речовин 160750.24.ЕЕМ.03.ПЗ Арк. 54 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата переважно органічного походження. Необхідними умовами ефективності роботи відстійника є встановлення оптимального гідравлічного навантаження, розподіл стічної води між секціями та вчасне видалення осаду, що спливають на поверхню рідини. Відстійники вторинного типу використовуються для освітлення води після споруди основного очищення (аеротенків, метантенків). У горизонтальних відстійниках рідина рухається горизонтально вздовж споруди і стічна вода відстоюється під час повільного руху через споруду , як показали дослідження Левандовського 8. Аеротенки – це установки для очищення стоків біологічним штучним методом, що очищує стоки за допомогою мікроорганізмів активного мулу та постійній аерації для підтримання мулу в активному стані і задовільного життя мікроорганізмів-мінералізаторів , як показали дослідження Левандовського8. Метантенки – це споруди, для анаеробного зброджування стічних вод та осаду, де процес розкладання забруднюючих речовин відбувається під впливом анаеробних мікроорганізмів активного мулу. В результаті утворюється біогаз, що складається в основному з метану і вуглекислого газу, який збирається газгольдері. Для інтенсифікації процесу бродіння суміш у метантенку підігрівається до 45 °С. Подача осаду в метантенк повинна бути рівномірною протягом доби, як показано в дослідженні Левандовського 8. 3.2 Апаратурно-технологічна схема очищення стічної води Процес першого етапу очищення стічних вод передбачає видалення механічних домішок. 160750.24.ЕЕМ.03.ПЗ Арк. 55 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Рисунок 3.1 – Схема очищення січних вод Золотоніського маслоробного комбінату. Спочатку стічна вода направляється на ґратки (1) та пісковловлювачі- жировловлювачі (2), де відбувається вилучення грубо дисперсних частинок та поверхневих жирових скупчень, які є нерозчинними у воді. Грубі забруднення видаляються на ґратках (1), а пісок та жир усуваються у пісковлювачах (2). Далі, стічна вода із показником ХСК 4500 мг О2/дм3 подається в метантенк (3), де в анаеробних умовах за участю мікроорганізмів активного мулу відбувається вилучення основної маси забруднюючих речовин. У результаті цього процесу утворюється біогаз, який накопичується у газгольдері (4) та подається на спалювання у котельню підприємства. Тепло, яке виникає під час спалювання, використовується для забезпечення необхідного Стічні води 1 4 3 2 5 7 6 160750.24.ЕЕМ.03.ПЗ Арк. 56 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата температурного режиму в метантенку, а також може служити джерелом енергії для потреб основного виробництва. Анаеробний активний мул відокремлюється в процесі обробки в стічних водах у вторинному відстійнику (5). Такий активний мул, який містить цінні біологічні речовини, широко використовується як добриво або добавка до корму для сільськогосподарських тварин. Для остаточного видалення забруднень зі стічних вод застосовується подальше біологічне очищення в аеротенку (6). В аеротенк постійно подається повітря для створення аеробних умов. Після аеротенку муло-водяна суміш направляється до другого відстійника (7) для розділення. Частина мулу, яка є циркулюючим активним мулом (ЦАМ), повертається назад після проходження через регенератор, який відновлює біологічну активність і підтримує концентрацію мулу в споруді на постійному рівні. Надлишковий активний мул (НАМ) подається в метантенк для зброджування і додаткового виробництва біогазу. З вторинного відстійника, що розташований після аеротенку, очищена стічна вода, пройшовши біологічне та наступне механічне очищення, направляється в каналізаційну міську мережу із значенням ХСК до 300 мг О2/дм3. 160750.24.ЕЕМ.03.ПЗ Арк. 57 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 3.3 Принципово-технологічна схема очищення стічної води Рисунок 3.2 — Принципово-технологічна схема очищення стічної води ЦАМ Затримання грубих часток стічних вод на ґратках 𝜗𝑝=0,8 м/с Подрібнення твердих відходів Стічна вода Осад на утилізацію Затримання мінеральних домішок та жирів на пісковловлювачі- жировловлювач 𝜗𝑝 = 0,3 м/, Qmax = 0,6 м/с, t =0,5 хв Зневоднення на піскових майданчиках Пісок на утилізацію Анаеробна ферментація qs = 1100 кг/м3; Cs = 4100 Дж/(кг⸱м3); t = 45˚С;