МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ВІЙСЬКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХЕРСОНСЬКА ДЕРЖАВНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЗАПОРІЗЬКА ПОЛІТЕХНІКА» АСОЦІАЦІЯ АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ UNIWERSYTET MARII CURIE-SKŁODOWSKIEJ, LUBLIN, POLAND BIALYSTOK UNIVERSITY OF TECHNOLOGY, BIALYSTOK, POLAND JAGIELLONIAN UNIVERSITY, KRAKOW, POLAND HAMBURG UNIVERSITY OF APPLIED SCIENCES, HAMBURG, GERMANY ХЕРСОНСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА ГО «ПРОГРЕСИЛЬНІ» СИНЕРГІЯ НАУКИ І БІЗНЕСУ У ПОВОЄННОМУ ВІДНОВЛЕННІ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ МАТЕРІАЛИ ІІ Міжнародної науково-практичної конференції 24–26 квітня 2024 року У трьох томах ТОМ 2 Одеса • 2024 • Олді+ УДК 001.83+332.1(477) С38 Редакційна колегія: • ЧЕПЕЛЮК Олена Валеріївна – ректор Херсонського національного технічного університету, док- тор технічних наук, професор; • БЕНЬ Андрій Павлович – проректор з науково-педагогічної роботи Херсонської державної мор- ської академії, кандидат технічних наук, професор; • БЕРЕГОВА Галина Дмитрівна – професор кафедри загальноосвітніх гуманітарних та природничих дисциплін Херсонського національного технічного університету, доктор філософських наук, професор; • БІЛИК Анна Анатоліївна – доцент кафедри дизайну Херсонського національного технічного уні- верситету, кандидат мистецтвознавства, доцент; • ГРИГОРОВА Анжела Анатоліївна – завідувач кафедри комп’ютерних систем та мереж Херсонського • національного технічного університету, кандидат технічних наук, доцент; • ДМИТРІЄВ Дмитро Олексійович – в.о. завідувача кафедри автоматизації, робототехніки і мехатро- ніки Херсонського національного технічного університету, доктор технічних наук, доцент; • ЄВТУШЕНКО Валентина Вікторівна – завідувач кафедри товарознавства, стандартизації та сер- тифікації Херсонського національного технічного університету, кандидат технічних наук, доцент; • ЗАХАРЧЕНКО Раїса Миколаївна – доцент кафедри програмних засобів і технологій Херсонського національного технічного університету, кандидат технічних наук, доцент; • ЛАВРЕНКО Сергій Олегович – проректор з наукової роботи та міжнародної діяльності Херсонського державного аграрно-економічного університету, кандидат сільськогосподарських наук, доцент; • ЛУБ’ЯНИЙ Павло Вікторович – завідувач кафедри транспортних систем і технічного сервісу Херсонського національного технічного університету, кандидат технічних наук, доцент; • НАБОКА Руслан Миколайович – завідувач кафедри менеджменту, маркетингу і туризму Херсонського національного технічного університету, кандидат економічних наук, доцент; • ПОНОМАРЕНКО Лариса Валентинівна – в.о. завідувача відділу з навчально-наукової роботи і міжнародної діяльності Херсонського національного технічного університету; • РУДАКОВА Ганна Володимирівна – професор кафедри автоматизації, робототехніки і мехатроніки Херсонського національного технічного університету, доктор технічних наук, професор; • САЛЄБА Людмила Володимирівна – завідувач кафедри хімічних технологій, експертизи та без- пеки харчової продукції Херсонського національного технічного університету, кандидат технічних наук, доцент; • СІДЕЛЬНИКОВА Лариса Петрівна – завідувач кафедри фінансів, обліку та оподаткування Херсонського національного технічного університету, доктор економічних наук, професор; • ТИМЧЕНКО Надія Миколаївна – вчений секретар Херсонського національного технічного універ- ситету, кандидат економічних наук, доцент; • ФІЛІППОВА Вікторія Дмитрівна – в.о. завідувача кафедри державного управління і місцевого самоврядування Херсонського національного технічного університету, доктор наук з державного управління, професор; • ШАНДОВА Наталія Вікторівна – в.о. завідувача кафедри економіки, підприємництва та економічної безпеки Херсонського національного технічного університету, доктор економічних наук, професор. Автори опублікованих тез несуть повну відповідальність за достовірність викладеного матеріалу, за правильне цитування джерел та посилання на них та за всі інші відомості. Синергія науки і бізнесу у повоєнному відновленні регіонів України : матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (ХНТУ, 24–26 квітня 2024 року) у 3-х т. ; Т. 2 / за ред. О. В. Чепелюк. – Одеса : Олді+, 2024. – 420 с. Synergy of science and business in the post-war restoration of Ukrainian Regions : рroceedings of the ІІ International scientific-practical conference (KNTU, 24–26 april 2024) in 3 vols. ; Vol. 2 / edited by O. V. Chepelyuk. – Odesa : Oldi+, 2024. – 420 р. ISВN 978-966-289-908-5 ISВN 978-966-289-910-8 (Т. 2) У збірнику представлено матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «СИНЕРГІЯ НАУКИ І БІЗНЕСУ У ПОВОЄННОМУ ВІДНОВЛЕННІ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ», том 2, яка проходила 24–26 квітня 2024 року на базі Херсонського національного технічного університету. УДК 001.83+332.1(477) ISВN 978-966-289-908-5 ISВN 978-966-289-910-8 (Т. 2) © Херсонський національний технічний університет, 2024 С38 315 Березюк, І. В. Волков. Таврійський науковий вісник. – 2023. – №5. – С. 33–39. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.5.4 4. Новітні енергетичні технології та їх вплив на функціонування систем енергопостачання : аналіт. доп. / О. М. Суходоля. Київ : НІСД, 2022. 36 с. URL : https://doi.org/10.53679/NISS-analytrep.2022.17 УДК 633.002.68:620.9 Осьмак Олексій Олексійович заступник директора Навчально-наукового інженерно- технічного інституту ім. акад. І.С.Гулого, м.Київ Серьогін Олександр Олександрович доктор технічних наук, професор, Національний університет харчових технологій, м.Київ Штефан Євгеній Васильович доктор технічних наук, професор, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" РЕАЛІЗАЦІЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ АСПЕКТІВ СТВОРЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ ПРИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ВИРОБНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ Однією з найважливіших особливостей розвитку сучасного світу є підвищена увага світової спільноти до проблем раціональності та ефективності використання енергоресурсів, впровадження технологій енергозбереження та пошуку альтернативних джерел енергії. В сучасних умовах господарювання вирішення завдання підвищення рівня енергетичної безпеки України розглядається через можливість використання потенціалу альтернативних видів палива. Використання альтернативних джерел енергії має глобальну перспективу для подальшого успішного розвитку сучасного комунального господарства. Питанням розвитку альтернативних джерел енергії в сучасних умовах останнім часом присвячено багато наукових праць вчених. Серед них праці: Г.Г. Гелетухи, Г.М. Калетніка, С.О. Кудрі, А.К. Шидловського, та інших учених. 316 Однак, незважаючи на значну кількість теоретичних та практичних напрацювань, багатовекторність даної проблематики, пов’язаної з розвитком альтернативних джерел енергії в Україні обумовлює її недостатню мету, та напрями дослідження. Дана робота спрямована на розроблення практичних рекомендацій по енергозаміщенню шляхом розроблення газогенераційних комплексів, що використовують відходи виробничих підприємств. Для досягнення поставленої мети розглянуто наступні питання:  узагальнення поглядів вітчизняних та іноземних науковців щодо визначення поняття "альтернативні джерела енергії в комунальному господарстві " з подальшою їх класифікацією;  розроблення паспортизації нетрадиційних відновлюваних джерел енергії;  обґрунтування напрямків розвитку ринку альтернативних джерел енергії з точки зору енергетичної безпеки країни та розвитку біоенергетики.  розроблення термохімічного способу виробництва генераторного газу для створення локальних підрозділів у складі підприємства з виробництва теплової та електричної енергії На основі аналізу вищезазначених питань розроблено газогенераційний енергетичний комплекс ГЕКА-3 працюючий на органічних відходах комунального господарства. Газогенеарційний енергетичний комплекс ГЕКА-3 є основною складовою частиною цілого спектру обладнання для утилізації дисперсних органічних відходів. Схема на рис.1 є одним з запропонованих технологічних варіантів застосування ГЕКА-3. Комплекс працює наступним чином: з приймального майданчика паливо (18) грейфером (3) за допомогою монорельса (1) і електричної талі (2) подають в буферну ємність для відходів (4), звідки направляється через шлюз-дозатор (5) у газогенератор (6) на газифікацію. Після чого, мінеральний залишок у вигляді золи через люк вивантаження золи (8) відвантажують у бункер золи (17), після чого його відправляють споживачам. Для здійснення процесу газифікації в газогенератор (6), подають повітря, що отримується від повітродувної машини (7). Отриманий генераторний газ через патрубок газу (9) направляють у циклон (10) для очищення від звислих частинок, циклон періодично розвантажують через спеціальний пристрій в бункер (17). Далі газ потрапляє до радіатора (11), де охолоджується. Потім, генераторний газ направляють у фільтр тонкого очищення газу (12) для видалення тонко-дисперсних твердих частинок та додаткового охолодження до температури нижче 45÷60°С і конденсують пари смоли і води. Підготовлений таким чином 317 генераторний газ подають, через пристрої додаткового очищення (14) до споживача. В ролі споживача виробником рекомендується використання агрегату опалювального модульного АОМ-02,5 в комбінації з пальником типу ДСГМ-30 (15), або двигун внутрішнього згорання типу ДГМА-75 (16) та інше. Рис. 1. Технологічна схема для утилізації відходів органічного походження з допомогою газогенераційного енергетичного комплексу ГЕКА-3: 1 – монорельс, 2 – таль електрична, 3 – грейфер, 4 – буферна ємність для відходів, 5 – шлюз-дозатор, 6 – газогенератор, 7 – повітродувна машина, 8 – зольник, 9 – газовий патрубок, 10 – циклон, 11 – радіатор (охолоджувач), 12 – фільтр тонкої очистки, 13 – прилад для вимірювання температури, 14 – додаткова очистка газу, 15 – котлоагрегат, 16 – ДВС, 17 – бункер золи, конденсату, 18 – паливо, 19 – рама. Результати розрахунку параметрів газогенераційного енергетичного комплексу зведені в табл.1. Отримані дані рекомендовано використати в подальшому проектуванню та виготовленню газогенераційного енергетичного комплексу. 318 Таблиця 1 Характеристики та параметри газифікації Характеристики та параметри газифікації Теплова потужність, кВт 100 250 400 О б’ єм ге не ра то рн ог о га зу , м 3 / го д. Відходи деревини-технологічна щепа 68,1 170,4 272,6 Відходи с/г (лушпиння соняшнику) 76,6 191,6 306,6 В ит ра та па ли ва , кг /г од . Відходи деревини-технологічна щепа 30,1 75,4 120,6 Відходи с/г (лушпиння соняшнику) 33,7 84,4 135,1 Т еп ло тв ор на зд ат ні ст ь ге не ра то рн ог о га зу , к ка л/ кг Відходи деревини-технологічна щепа 3567 Відходи с/г (лушпиння соняшнику) 3531 К он ст ру кт ив ні х ар ак те ри ст ик и г аз ог ен ер ац ій но ї ус та но вк и Діаметр камери газифікації Dк, мм 460 Діаметр горловини реакторної камери dг, мм 175 Висота реакторної камери газифікації , мм 220 Висота зольника , мм 220 Обєм паливного бункера газогенератора , л 262 Висота бункера газогенератора , мм 1340 Періодичність довантаження бункера 2,2 Площа поверхні охолоджувача , м2 2,22 Діаметр фільтра тонкої очистки газу , мм 560 К К Д га зо ге не ра - ці йн ої ус та но вк и, % Відходи деревини-технологічна щепа 80 Відходи с/г (лушпиння соняшнику) 72 319 Висновки. Розроблена і випробувана в умовах дослідно- промислової експлуатації на різних видах комунальних відходів газогенераційна установка ГЕКА-3 з газогенератором шарового типу. В ході випробувань здійснено доведення елементів конструкції: завантажувального пристрою, фурменого поясу, системи золовидалення. Проведені випробування показали: - відносна вологість вихідного палива, що визначає максимальне значення нижчої теплоти згорання одержуваного генераторного газу відповідає 15 %; - газогенератор забезпечує достатню надійність і стабільність характеристик в ході тривалої експлуатації; - склад генераторного газу забезпечує калорійність на рівні 4÷4,5 МДж/м3; - термічний ККД газогенераторів становить 70÷85 %, що знаходиться на рівні показників кращих зарубіжних зразків; - діючі методики інженерних розрахунків газогенераторів дають задовільну збіжність з результатами дослідно-промислової експлуатації. УДК 620.92 Городничий Максим Геннадійович здобувач вищої освіти другого (магістерського) рівня Дюдяєва Ольга Анатоліївна старший викладач кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка, Херсонський державний аграрно-економічний університет СТАЛИЙ РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СИСТЕМИ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ Два роки повномасштабного воєнного вторгнення росії на територію України показали уразливість багатьох галузей вітчизняної економіки, серед яких значне місце належить енергетичній системі. То ж, після перемоги та закінчення війни одне з пріоритетних завдань, що будуть стояти перед владою – це перехід до виробництва енергії з відновлюваних джерел. У передвоєнний час, майже за десять років впровадження, альтернативна енергетика в Україні знаходилась на стадії розвитку. Цей ринок залишався найбільш інвестиційно привабливим,