МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І УПРАВЛІННЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ТА ПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗЕЙ АПК МАТЕРІАЛИ XII Всеукраїнської науково-практичної конференції 22-23 листопада 2023 р. ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ Київ НУХТ 2023 РЕГІОНАЛЬНІ РИНКИ ПРОДУКЦІЇ ПТАХІВНИЦТВА Гривківська О.В., д-р екон. наук Національний університет харчових технологій Тривалість відтворювальних процесів у птахівництві порівняно з іншими підгалузями тваринництва (інтенсивний обмін речовин, відносно короткий період досягнення стиглості, висока плідність, з чим безпосередньо пов’язана відносно невисока ціна на продукцію галузі, затрати праці), смакові якості м ’яса птиці та яєць курячих у намаганні частини населення переорієнтуватись на придбання продуктів з низьким вмістом жиру при дотриманні дієтичного харчування та здорового способу життя зумовили стрімке зростання виробництва птахівничої продукції на інноваційній основі, здешевлення, відповідно, виробництва продукції птахівництва та підвищення споживчого попиту населення на ці продукти харчування, а також повсемісний розвиток регіональних ринків продукції птахівництва. За даними Державної служби статистики України у 2022 р. вирощено 202,2 млн голів птиці, що на 60,3% вище за їх показник у 2000 р. ( при зниженні у динаміці цього показника у господарствах населення). У той же час кількість великої рогатої худоби у 2002 р. становила 24,9% відносно показника 2000 р., свиней - 55,7%, овець та кіз - 58,:% відповідно. За даними отриманих від підприємств звітів та дооцінених показників [1], поголів’я великої рогатої 20 худоби на 01.01.2023 р. склало 2307,1 тис. гол. (у т. ч. корів - 1352,8 тис. гол.), свиней - 4948,3, овець та кіз - 941,4, птиці - 180,5 млн. гол. Поступово витісняючи з раціону споживання тваринницьких продуктів м'ясо великої рогатої худоби та свинину, м'ясо птиці у 2000 році уже знаходилось майже на рівні раціональних норм споживання (виробництво м ’яса птиці у 2000 р. становило 193,2 тис. т у обсязі виробництва усіх видів м ’яса (1662,8 тис. т, у забійній вазі), тобто 11,6% у структурі виробництва м ’яса, у той час, як у 2020 році виробництво м ’яса птиці уже склало 1404,7 тис. т у загальному обсязі виробництва усіх видів м ’яса 2477,5 тис. т), тобто 56,7% у структурі його виробництва [1; 2; 3]. При чому стрімкий розвиток виробництва продукції птахівництва відбувся протягом 2000-2020 рр., 2021 та 2022 роки відзначились спадними показниками. Факторами стрімкого розвитку ринку птахівництва в Україні стали: найнижчі витрати порівняно з іншими видами худоби на отримання приросту 1 ц живої маси; активізація інвестиційних вкладень; техніко-технологічне оновлення матеріальної бази та розширення виробничих потужностей; якісне покращення генетичного матеріалу; використання сучасних інструментів маркетингу; стан попиту і пропозиції; конкурентне середовище; сприятливі характеристики географічного, природно-кліматичного та демографічного аспектів розміщення регіональних ринків; орієнтація при розміщенні підприємств птахівництва на вертикальну інтеграцію, включаючи наближеність до кормової бази; державна фінансова підтримка галузі. Дослідження попиту та пропозиції на ринку м ’яса птиці протягом останніх років свідчить про стабільну тенденцію зростання його пропозиції та попиту на нього при незначних коливаннях. У цей період відзначалась певна насиченість ринку м ’ясом птиці (за винятком індичого м ’яса, що відбулось через скорочення посадок птиці на 25%.), яйцями, до негативного ж варто віднести перевищення пропозиції на ринку попиту [3, с. 92]. Продукція бройлерного птахівництва вироблялась підприємствами України, які знаходились на територіях, де не велось воєнних дій, тому істотних коливань у її пропозиції на ринках не відбулось. Аналіз експорту м ’яса птиці показав його зменшення, зокрема протягом 2022 року на 9%, а його обсяги за цей період становили 420 тис. т, що у вартісному виразі обсягів валютної виручки склало на 19% більше внаслідок зміни географії постачань та зростання світових цінна м’ясо птиці. Основними експортерами продукції птахівництва залишаються країни ЄС, ринок яких у найближчій перспективі буде визначальним у експортних потоках (завдяки пролонгації на рік дії тимчасових заходів ЄС з лібералізації торгівлі, за якими було скасовано мита й квоти на продукцію, що експортує Україна до країн ЄС; це являє собою суттєву підтримку для життєдіяльності та розвитку національних підприємств в умовах воєнних дій), також Канада, Китай та інші. Певним досягненням у розвитку регіональних ринків продукції птахівництва є збільшення (у 5 разів) експорту м ’яса індичиного. 21 Щодо перспектив розвитку регіональних ринків птахівництва, варто зазначити, що майбутні успіхи визначаються плануванням усіх бізнес- процесів не на тривалу перспективу; існуванням/відсутністю дії зернових угод на міжнародному рівні; кон’юнктурою аналогічних зарубіжних товарів та світовими цінами порівняно з національними пропозиціями; пролонгацією державної фінансової підтримки птахівництва; природно-кліматичними умовами наступних років, які визначають разом із інноваційно-інвестиційним оновленням підприємств галузі перспективи цін на корми, обсяги виробництва продукції, ціни на продукцію та обсяги споживчого попиту. Л ітература 1. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: https ://www.ukrstat.gov.ua/ 2. Березін О.В. Продовольчий ринок України теоретико- методологічні засади формування і розвитку : монографія. К. : Центр учбової літератури, 2008. 184 с. 3. Родіна О.В. Аналіз ринку м ’яса птиці в Україні: сучасний вектор у контексті продовольчої безпеки. Підприємництво та інновації. 2022. Випуск 23. С. 91-95. URL: https://dspace.dsau.dp.Ua/bitstream/123456789/6464/l/501- %D0%A2%D0%B5%D0%BA%D 1 % 81 %D 1 %82%20%D 1 % 81 %D 1 %82%D0%B 0%D 1 %82%D 1 %82%D 1 %96-602-1 -10-20220511 .pdf 22 http://www.ukrstat.gov.ua/ https://dspace.dsau.dp.Ua/bitstream/123456789/6464/l/501-%D0%A2%D0%B5%D0%BA%25D https://dspace.dsau.dp.Ua/bitstream/123456789/6464/l/501-%D0%A2%D0%B5%D0%BA%25D