НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОБЛІКУ ТА АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ Л.В. Мазник, канд. екон. наук Т.В. Ромашко, студ. Національний університет харчових технологій В умовах ринкової економіки раціональне використання основних засобів (0 3 ) підприємства як одного з основних ресурсів виробництва є запорукою ефективності його діяльності в цілому. Оскільки від якості 0 3 залежить конкурентоспроможність його продукції на ринку. Важливою умовою ефективного використання основних засобів є своєчасне їх оновлення. У світовій практиці вирішальна роль у здійсненні процесу оновлення 0 3 належить амортизаційним відрахуванням. Саме у вигляді 120 амортизаційних відрахувань накопичуються кошти підприємства, що є основним джерелом покриття витрат, пов’язаних із оновленням основних засобів. Тому про­ блема їх зносу та забезпечення нормального відтворення за рахунок амортизації є найбільш актуальною в сфері промислового виробництва. З першого квітня 2011 року набрав чинності ІІІ розділ Податкового кодексу Украї­ ни (ПКУ) від 02.12.2010 № 2755-VI, який докорінно змінив правила оподаткування прибутку, включаючи і облік та порядок нарахування амортизації основних засобів. До введення в дію ІІІ Розділу Кодексу порядок амортизаційних відрахувань мав певні особливості. В нашій державі паралельно існували дві системи аморти­ зації: бухгалтерська і податкова. Вони законодавчо регулювались Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №92, яке визначало методи на­ рахування амортизації основних засобів у бухгалтерському обліку, а також Зако­ ном України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що не був узгоджений з даним стандартом, який визначав методи нарахування амортизації у фінансовому обліку. Для усунення цих суперечностей і вдосконалення амортизаційної політики підприємства й був прийнятий Подат­ ковий кодекс України, за яким передбачено відмову від колишнього підходу до нарахування амортизації. Згідно Розділу І, статті 14, п.п.1.138 Податкового кодексу основними засоба­ ми вважаються матеріальні активи, що призначаються платником податку для використання у власній господарській діяльності, вартість яких перевищує 2500 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом і очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік). Необхідно звернути увагу, що у 2011 р. відповідно до Розділу ХХ «Пере­ хідні положення» 4 підрозділу, п.14 Податкового кодексу вартісна межа для ос­ новних засобів була встановлена в розмірі понад 1000 гривень (без ПДВ). Відповідно до Розділу І ст. 14 п. 14.1 п.п. 14.1.3 Кодексу під амортиза­ цією розуміють систематичний розподіл вартості основних засобів, що амор­ тизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Процес нарахування амортизації здійснюється відповідно до основних положень аморти­ заційної політики підприємства. Таким чином, порядок визначення та нарахування амортизації зазнав карди­ нальних змін. Г оловним нововведенням є поділ всієї сукупності основних засобів та інших необоротних активів для цілей оподаткування на 16 груп, а не на 4 гру­ пи, як це було раніше. Строк корисного використання основних засобів стано­ вить від 2 до 20 років в залежності від групи, до яких відноситься. Варто відмітити, що при введені об’єкта основного засобу в експлуатацію ду­ же важливим є не лише визначення приналежності об’єкта ОЗ до відповідної податкової групи, не менш значущим є вибір методу амортизації, та обов’язкове його визначення в Наказі про облікову політику підприємства (ст. 145.1.9). Пунк­ том 6 підрозділу 4 розділу XX ПКУ визначено, що з дати набрання чинності роз­ ділом III ПКУ «Податок на прибуток підприємств» для визначення переліку об’єктів основних засобів за групами відповідно з метою нарахування амортиза­ ції застосовуються дані інвентаризації, проведеної станом на 1 квітня 2011 року. Також станом на 1 квітня 2011р. підприємства мали визначити суму накопиченої амортизації по кожному об’єкту ОЗ за даними бухгалтерського обліку. 121 На сьогоднішній день бухгалтерські методи нарахування амортизації залишились діючими з певними поправками та уточненнями, а податковий метод втратив свою чинність. Амортизація основних засобів нараховується кожного місяця з використан­ ням наступних методів: прямолінійного, зменшення залишкової вартості, прискорено­ го зменшення залишкової вартості, кумулятивного та виробничого. Закінчується нара­ ховуватися амортизація лише тоді, коли залишкова вартість засобу дорівнює його ліквідаційній вартості (умовно ліквідаційна вартість = 0). Якщо оцінювати в цілому новий порядок податкового обліку основних засо­ бів, то варто відзначити спробу максимально наблизити його до бухгалтерського обліку основних засобів. Отже, охарактеризувавши процес обліку та амортизації 0 3 згідно ПКУ, можемо зробити висновок, що головними нововведеннями в даному процесі є наступні: 1. З моменту набрання чинності III Розділу ПКУ основним засобом вважаєть­ ся матеріальний актив, вартість якого перевищує не 1000 грн, як це було до при­ йняття ПКУ, а актив, вартість якого перевищує 2500 грн; 2. Поділ всієї сукупності 0 3 та інших необоротних активів для цілей оподаткування на 16 груп, а не на 4 групи, тобто перехід від групового до пооб’єктного обліку; 3. Втрата на сьогоднішній день податковим методом амортизації своєї чинності. ЛІТЕРАТУРА 1. Податковий кодекс України від 02 .12.2010 № 2755-V I. 2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» від 27 .04 .2000 р. №92. 3. Кузьмін О. Економічна ефективність використання основних засобів п ід­ приємства / О. Кузьмін // Науковий вісник НЛТУ України. — 2011. — № 20(9). — с. 2 4 0 - 2 4 5 .