82 Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство). № 19, 2023. Research Journal of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University. Series: Philological Sciences (Linguistics). № 19, 2023. УДК 821.111-14.09:784-051Стінг]02 DOI https://doi.org/10.24919/2663-6042.19.2023.12 ПІСЕННА ЛІРИКА СТІНГА В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ: ФОРМОЗМІСТОВІ АСПЕКТИ Науменко Н. В. Національний університет харчових технологій Еквіритмічність та еквілінеарність набувають особливого значення в роботі над перекладами пісенних текстів. Загалом інтерпретатор може вибирати віршові розміри або строфічні побудови на свій розсуд, одначе більш бажаним результатом є створення перекладу, відкритого для виконання в автентичному музич- ному супроводі. У сучасних реаліях з огляду на міжкультурні відносини актуальності набувають переклади пісень, авторами яких є діячі світового масштабу, серед інших і Стінг. Сьогодні українськомовні версії знакових творів цього співака оприлюднено здебільшого на Інтернет- ресурсах. Однак якщо на спеціалізованих вебсайтах (наприклад, https://www.muztonic.com, http://muzvar.com. ua/tag/pereklad-pisen) це передусім тексти-підрядники, орієнтовані на подальше стилістичне редагування, то відеохостинг YouTube пропонує аматорські та професійні ролики, де українські аналоги пісень Стінга виконують під музику. У пропонованій статті окреслено шляхи відтворення формальних (образності, мови, просодії) та зміс- тових (тематика, проблематика) характеристик в українських інтерпретаціях пісенних творів Стінга. До опрацювання взято знакові тексти – «Fragile» з альбому «…Nothing like the Sun» (1987), «Shape of My Heart» з альбому «Ten Summoner’s Tales» (1993), «Desert Rose» з альбому «Brand New Day» (1999), а також менш відомий вірш «The Wild Wild Sea» з альбому «The Soul Cages» (1991). Під час зіставлення оригіналів із перекладами установлено основні моменти, які складніше надаються до інтерпретації українською мовою (велика кількість односкладових слів, так звана «мозаїчна» будова вірша; специфічні для англійської поетичної мови синтаксичні конструкції тощо) та способи їх компенсації в пере- кладі (зміна порядку слів з одночасним збереженням змістового наснаження; введення додаткових концептів, які увиразнюють звучання та значення першотвору). Ключові слова: пісня, поезія, переклад, творчість Стінга, форма, зміст, мова. Naumenko N. V. Sting’s Song Lyrics in Ukrainian Translations: Formal and Substantial Aspects. Equirhythmy and equilinearity are acquiring special significance in translations of song lyrics. Actually, an interpreter may choose meters and stanza patterns on one’s own; however, a translated version that can be performed to the authentic musical accompaniment is more desirable result. In today’s realities, translations of songs written by world-class figures, including Sting, from English into Ukrainian grow more relevant in terms of cross-cultural relationships. Nowadays, the Ukrainian versions of the most famous works by Sting are presented in various Internet resources. Particularly, the specialized websites (for instance, https://www.muztonic.com, http://muzvar.com.ua/tag/pereklad- pisen) contain several interlinear texts oriented at subsequent stylistic correction, whereas the YouTube hosting proposes the amateur and professional videos, in which Ukrainian interpretations of Sting’s lyrics are accompanied by music. The ways to reproduce the formal (imagery, speech, prosodic) and substantial (topical and problematic) features of Sting’s song lyrics interpreted by Ukrainians are outlined in this paper. The objects of this research were the famous tracks – “Fragile” from “…Nothing like the Sun” (1987), “Shape of My Heart” from “Ten Summoner’s Tales” (1993), “Desert Rose” from “Brand New Day” (1999), together with such a hidden gem as “The Wild Wild Sea” from “The Soul Cages” (1991). Upon comparing the originals to their translations, the author of this article confirmed the main elements that would become a challenge for a Ukrainian interpreter (primarily the large amount of monosyllable words, or the so-called ‘mosaic construction’ of the verse; specific clauses having no analogues in Ukrainian) and the ways to compensate them in the translation (for example, changing the word order with retention of substantial context; introducing additional concepts to emphasize the sound and the meaning of the original work). Key words: song, poetry, translation, Sting’s works, form, substance, language. Постановка проблеми та обґрунтування акту- альності її розгляду. Зовнішня побудова ліричних творів дає можливість глибше відчути той розмах емоцій, настроїв, роздумів, який несе рядок, період, строфа. Відповідні віршові повтори сприяють акцентуванню ідей, що випливають з твору. З ура- хуванням цього викликає інтерес архітектоніка та змістова наповненість сучасної пісні. За висловом Дмитра Павличка, «насамперед без музики повинна виявлятися будь-яка пісня як незалежний літератур- ний твір, здатний жити і хвилювати сам собою», у повні своєї естетичної самодостатності [5, 12–13]. З англомовних джерел відома настанова піс- нярам-початківцям: навчайтеся у Стінга – він не написав жодної поганої пісні. Йдеться про рід- кісно виладовану розповідність, навіть епічність 83 Науменко Н. В. Пісенна лірика Стінга в українських перекладах: формозмістові аспекти віршового доробку цього митця, якими він завдя- чує покладеному на музику різних стилів поєд- нанню архетипних сюжетів, образів світової куль- тури та традицій англійської баладної творчості [6, 182–183]. З огляду на активну інтеграцію нашої культури в загальносвітовий простір актуальним стає пере- клад українською мовою пісень, передусім англо- мовних. Зазвичай через певний час після виходу в Інтернеті пісенного твору з’являються перші варі- анти його перекладу: на спеціалізованих вебсайтах https://www.muztonic.com, http://muzvar.com.ua/tag/ pereklad-pisen і подібних це підрядники, не римо- вані, без дотримання форми оригіналу. Наступним етапом стає шліфування віршованих перекладів пісні знакових виконавців (серед інших і Стінга), які можна виконувати під оригінальну музику. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вико- нання віршованого перекладу, безумовно, накла- дає на перекладача велику відповідальність, адже результат, який не відповідає правилам, неправо- мірно називати перекладом – це скоріше буде пере- співом або, як заведено говорити в наші дні, римей- ком, переробкою. Дослідженням особливостей пісенного тексту в контексті сучасної естради при- святили свої розвідки Д. Павличко, Ірина П’ятниць- ка-Позднякова, Тетяна Самая; лінгвостилістичні та лінгвокультурні аспекти пісні як синтезу словесного та музичного мистецтва вивчали Ірина Вавшко, Олена Малахова; особливості та труднощі пере- кладу, зокрема й пісенного тексту, у своїх працях окреслили М. Зарицький, Лада Коломієць, В. Копті- лов, І. Корунець. Із приємністю можна констатувати, що дедалі більша кількість українських учених і митців долу- чається до всебічного наукового дослідження твор- чого доробку Стінга. Харків’янка Олена Стецко- вич – професійний викладач вокалу – бере до уваги передусім музичні особливості творів співака, ево- люцію індивідуального стилю, що його поділяє на три періоди й послідовно окреслює специфіку кож- ного з них. Головним у її розвідках є висновок про вихід стилю Стінга за межі поп-музики та подальше тяжіння до синтезу академічних і етнічних традицій [7, 79], що й зумовило унікальність його доробку та водночас актуальність досліджень у цій галузі. Заслужений артист України, старший викладач Київ- ського університету культури О. Шпортько у статті «Музична мова пісень із репертуару Стінга» акцен- тує на таких основних творчих векторах митця, як «значна увага саме до вербального тексту» [9, 71] та синтез різних жанрово-стильових парадигм у межах однієї, навіть короткої пісні [9, 73]. Узагальнення результатів їхніх досліджень дають підстави стверджувати, що основне правило компо- нування перекладу пісенного твору з англійської мови – досягти в українськомовному варіанті балансу між ритмічними характеристиками та образно- стильовими концептами оригіналу. Як справед- ливо зауважує Владислава Аккурт, «для успішного перекладу віршованого тексту пісні перекладачеві необхідно, перш за все, ознайомитися з системою образів автора вихідного тексту, а також обов’язково намагатися зберегти: число рядків, метр і розмір, чергування та характер рим, характер перенесень, характер лексем, тип порівнянь, особливі способи та переходи тонів» [1, 19]. Формулювання мети і завдань статті. Даних про опубліковані переклади поезії Стінга наразі немає; водночас у відеохостингу YouTube адмі- ністровано низку роликів, у яких знакові пісні «англійця у Нью-Йорку» виконують у власних інтерпретаціях: 2014 року – С. Бабкін та Д. Шуров Pianoboy («Fragile»), 2021–2022 років – Ольга Аку- лова, Леон Румберг, дует Юлії Вротної та Юлії Кравчук («Shape of My Heart»). Отож мета цієї роботи – висвітлити особливості синтезу елементів української та англійської поетичної мови в пере- кладі поезій Стінга, способи передачі образності, змістового наповнення, особливого фонетичного візерунка кожного з текстів. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання: на основі вивчення представлених в Інтернеті текстових і візуальних матеріалів окреслити коло текстів, здатних репре- зентувати принципи роботи українських митців над перекладами Стінга; виявити елементи оригіналь- них текстів, які становлять «труднощі перекладу», та способи їх художньої компенсації. Виклад основного матеріалу дослідження. Нині, у зв’язку з творенням нової парадигми літе- ратурознавства, котре практикує інноваційні методи дослідження, доцільно подивитися на автентич- ний пісенний текст у сув’язі з його різномовними перекладами як на лаконічний результат взаємодії формозмістових елементів літературного витвору, споріднених видів мистецтва – музики, живопису, скульптури – та концептів різних наук: соціології, релігієзнавства, філософії, історії. Ключові вимоги до адекватного віршового пере- кладу – еквіритмічність та еквілінеарність – у роботі над пісенним текстом, зокрема авторства Стінга, набувають особливої актуальності, навіть якщо йдеться про таку інтерпретацію першотвору, яка не відповідатиме ритмічному малюнкові музики, тобто про переспів. Без сумніву, і переспіви мати- муть естетичну вартість – попри свідоме заміщення певних формальних елементів (передусім віршового розміру), але за умови збереження змістового напов- нення. За висловом Д. Павличка, «переклад пісні – це показ не тільки й не так індивідуальних творчих можливостей, як демонстрація рівня розвитку тої чи іншої національної культури взагалі» [5, 25]. Автор ґрунтовної монографії про творчість Стінга К. Ґейбл назвав альбом «…Nothing like the Sun» 1987 року всуціль південноамериканським [10, 47]. Це цілком логічно, особливо якщо говорити про пісню, писану в «іспанському» стилі, подібному до шедеврів Пабло Сарасате, – «Fragile» («Тендітні»). Вона й до сьогодні входить до збірників найкращих пісень Стінга, завершує практично кожен його кон- церт, а із середини 2022 року й до сьогодні автор оголошує її як «присвяту Україні». Крім цього, вона має низку вокальних та інструментальних варіацій (у виконанні, наприклад, Хуліо Іґлесіаса, Елли Фіц- джеральд, Патріка Робертса і вокальної групи «Take 6»). Український її переклад під назвою «Сльози 84 Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство). № 19, 2023. Research Journal of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University. Series: Philological Sciences (Linguistics). № 19, 2023. зірок», уперше виконаний 2014 року – у дні прове- дення антитерористичної операції на Донбасі, нале- жить Дмитрові Шурову, також відомому як Pianoboy, та Сергієві Бабкіну. Першими словами If blood will flow / when flesh and steel are one… задано основну інтонацію ори- гінального твору Стінга – запитання. З питальних лексем «якщо» та «коли» кристалізується одвічне «чому», яке у пісні оприявнено в риторичних кон- струкціях: Чому люди й досі вдаються до насиль- ницьких способів вирішувати проблеми? Чи скін- читься насильство? Навіщо люди вбивають? Ці запитання отримують промовисте продовження в 2010-х роках, зокрема в українськомовній версії «Fragile». Вона починається не із запитання, а з роз- повідної фрази, що надає творові не лише елегій- ного, а й епічного звучання: Коли проллється кров і стане тілом сталь, І жоден колір не вгамує тінь, Раптовий дощ змиває жаль І залишає час на самоті (2) Чергування ямбічних та хореїчних віршових рядів, характерне для оригіналу, в перекладі пере- дано різностопним ямбом (Я6 / 5 / 4 / 5), який так само органічно, як і англійський текст, вписується в музичну канву пісні. Відсутність у перекладі ана- лога третього та четвертого рядків приспіву On and on the rain would say / how fragile we are, how fragile we are, на які випадає основне змістове наванта- ження твору Стінга, спершу видається вадою україн- ського варіанта. Однак при подальшому прочитанні видно, що їх перенесено в кінець другої строфи, яка, своєю чергою, за своєю образністю є своєрідним доповненням до оригінального вірша: Зітхає день і тліють сторінки, Прозорішим стає брудний сюжет. Всі по місцях. Лише лунають, як дзвінки Крихкі уламки стомлених сердець (2) Перші два рядки цитованого куплета виступають суголосними до оригінального зачину: Perhaps this final act was meant / To clinch the lifetime’s argument That nothing comes from violence / and nothing ever could… (4) Слова «Всі по місцях» (традиційна команда, після якої моряки повинні зайняти свої бойові пози- ції на судні) передають семантику не лише воєнних дій, за задумом авторів перекладу, а й морської подо- рожі – також лейтмотиву творчості Стінга. Водно- час обидва концепти – символи випробувань для людини, «тендітність» якої перед силами природи або полум’ям війни стає очевидною. Тому законо- мірно, що один із підрозділів української армії, який брав участь в АТО, проголосив «Сльози зірок» своїм неофіційним гімном. Спостережений у багатьох творах Стінга при- йом «мозаїчності» – більшість односкладових слів у текстах – працює на створення уривчастої, схви- льованої інтонації мовлення і теж становить певну складність для перекладу. А коли йдеться про такий філософськи наснажений вірш, як «Shape of My Heart» («Образ мого серця»), то попервах складається враження, що для того, щоб його адек- ватно інтерпретувати, потрібно перекласти всі інші твори Стінга. Проте й ця пісня вже отримала три українськомовні версії, з яких варто приділити увагу перекладові Ольги Акулової («Не мого серця фор- мат»). Гра в карти, яка слугує для «Образу…» сюжет- ною канвою, насправді – спосіб для гравця через різну комбінацію мастей віднайти ключ до основних архетипних ситуацій. Текстовий малюнок пісні від- так спонукає перекладача прочитати її з позицій аналізу символіки гральних карт і різних виграшних комбінацій (the sacred geometry of chance – в укра- їнськомовній версії «священних геометрій шанс», одним із виявів якого в тексті є поєднання бубнового валета й пікової дами). Ольга Акулова зважає на зазначені символічні комплекси, до свого варіанта пісні додаючи не при- таманні Стінгу концепти – «аспект», удало зримо- ваний із оригінальним «респектом»; вислів «shape of my heart» передано несподіваним зворотом «мого серця формат»; образ «money he wins» доповню- ється «кубком» («Він грає не за гроші чи кубок»); чоловіча постать оповідача в третьому куплеті змі- нюється жіночою: Якщо ти мені повіриш, / Сказала б, що кохаю я, / Під масками я не лицемірю – / Лише одна моя (1). А загалом гральні карти, або ж «Малий аркан Таро», в обох варіантах стають метафорою мандрівки душі чотирма паралельними стежками на шляху до нового рівня знання та буття: I know that the spades are the swords for the soldiers I know that the clubs are weapons of war I know that diamonds mean money for this art And that’s not the shape of my heart (4) У перекладі Ольги Акулової – Я знаю, що піки – це списи солдата, Я знаю, що трефи – зброя війни, Я знаю, бубни – це гроші для оплат, Та чирва – не серця формат (1) Різні комбінації карткових розкладів містять елемент випадковості, які спонукають людину побачити відображення свого життєвого шляху, а також заохочують її шукати способи розв’язання власних проблем [10, 73]. В англійській мові heart, окрім «серця», означає також чирвову масть – старшу здебільшого в азартних іграх і більш напов- нену позитивними передбаченнями (любовний лист, зустріч із коханим) у ворожіннях. І ця гра слів іще більш символічна в сенсі концепції кордоцен- тризму – суто української філософської парадигми, на чому й акцентує Ольга Акулова, вводячи в пере- клад останнього рядка приспіву слова «чирва» і «серце». Ще один аспект важливості аналізу пісенної лірики та її перекладів – урахування дидактичних та пізнавальних властивостей жанру в навчальному процесі як середньої, так і вищої школи. Новітні методики викладання англійської мови, ґрунтовані на міжпредметних зв’язках, розглядають поетичний твір як конгломерат даних із різних галузей знання, котрі, пропущені крізь естетичний досвід автора і реципієнта тексту, набувають нового значення 85 Науменко Н. В. Пісенна лірика Стінга в українських перекладах: формозмістові аспекти на сьогоднішньому етапі розвитку науки та нав- чання. Робота учнів із творчим доробком сучасного виконавця на практичних заняттях із англійської мови потребує звернення насамперед до Інтернет- джерел – як українських, так і зарубіжних: газет- них і журнальних статей, відгуків і рецензій, адмі- ністрованих на вебсайтах англійською та іншими мовами. Саме тому акцент ставиться на створенні презентацій і публікацій, особливо у форматі бло- гів, дописів у соціальних мережах, перекладів та переспівів тощо. Результатом такого підходу став доволі якісний переспів архітвору Стінга «Desert Rose», виконаний ученицею 8 класу Юлією Корні- єнко: Мені сняться дощі і сади зелені Серед гарячих пісків пустелі. А я просинаюсь щодня від болю, Час пролетить, лиш дай йому волю. Ще маю дивну мрію про вогонь Ця мрія, ніби кінь, без втоми мчить в полон. Дивлюсь на полум’я, на тіней зграї. Моя уява давно малює образи і ними грає, О, ця троянда пустелі багряна… Кожна з масок її – це обіцянка тайна. Ця квітка в пустелі така гаряча. Її аромат зводить з розуму наче… [Цит. за 8]. Саме тому йдеться про переспів, а не про пере- клад: попри точну передачу образності, юна авторка обирає інший розмір – дольник, на відміну від ямбіч- ної домінанти оригіналу. Порівняймо: I dream of rain I dream of gardens in the desert sand I wake in pain I dream of love as time runs through my hand… (4) Мені сняться дощі і сади зелені Серед гарячих пісків пустелі. А я просинаюсь щодня від болю, Час пролетить, лиш дай йому волю… Cинтез звукової емісії, поетичного слова у вокаль- ному співі надає музичним образам більшої емоцій- ності, спричиняє асоціативні враження, спогади про життєві ситуації в певних світлових відтінках. Якщо зважити, що тему «The World of Music» вивчають саме у 8-му класі, то для 14-15-річних учнів у період їхньої першої закоханості прочитання, переспів і переклад текстів Стінга буде чудовим приводом зіставити почуття та переживання ліричного героя з власними [3, 187]. Авторка цієї статті вважає за доцільне поділитися особливостями роботи над перекладом маловідомої в Україні поезії «The Wild Wild Sea» («Бурхливе море») з альбому «The Soul Cages», оприлюдненим 2021 року на вебсайті «Рівнодення». I saw it again this evening: Black sail on the pale yellow sky, And just as before in the moment It was gone where the grey gulls fly (4) І знову видіння дивне: Помалу на білому тлі Чорне вітрило зникає, Де чайки ширяють у млі… (3) Перший рядок містить одразу два симво- лічні слова для пізнання змісту вірша – «again» (знову), що вказує на повторюваність ситуації, та «evening» (вечір); водночас у перекладі авторка прагнула дотримуватися збігу опорних звуків і, отже, «знову» стає фонетичним аналогом «saw it», а «вечір» віднесено у кінець другої строфи («де зга- сає вечірня зоря»). Згідно з даними психоаналізу, зростання актив- ності поетичної фантазії припадає саме на вечір [11, 173] і якраз у цей час у свідомості виникає той чи той архетипний образ. У цитованій пісні це – чорне вітрило на блідо-жовтому небі, що й спону- кало до пошуків відповідних слів для передачі алі- терації «l» у другому рядку: black sail on the pale yellow sky – помалу на білому тлі / Чорне вітрило зникає… Висловлюючись категоріями зв’язку обра- зотворчого та словесного мистецтв, зауважмо, що море приваблювало передусім романтиків, а також письменників, у творчості яких були помітні роман- тичні настрої (до них, безумовно, належить і Стінг). Мариністичний пейзаж разом із повітряним сере- довищем був для письменників свого роду «школою живопису»: у ньому вироблялись засоби словесної передачі складних кольорових гам у єдності з про- сторовою композицією [2, 195]. Такий пейзаж, для якого характерне відображення у воді, під час про- читання твору Стінга викликає асоціацію із дзер- калом – символом уяви щодо її здатності відбивати зовнішню реальність видимого світу: If it happens again I shall worry And only a strange ship could fly And my sanity scans the horizon In the light of a darkening sky (4) Не дай Боже це станеться знову, – Тривожить ця тінь корабля, І дивлюся я пильно за обрій, Де згасає вечірня зоря… (3) І в цьому виявляється важливість цього образу для розуміння cвоєрідної «пост-неоромантичної» семантики мариністичної поезії Стінга. Відповідно частотну для його пісенної творчості римову пару «fly / sky», у якій стихія неба («sky») первозданно та беззмінно кличе до польоту («fly») [4, 92], передано, можливо, просодично й не точною, але семантично близькою секвенцією «корабля / зоря». Фантастичну символіку та дивовижні події пісні «Бурхливе море» можна пояснити поетикою сну, який починається з третьої строфи: That night as I walked in my slumber I waded into the sea strand And I swam with the moon and her lover Until I lost sight of the land… (4) Вночі, ідучи напівсонний, Ввійшов у бурхливий потік – І за місячним сяйвом поплив я, Аж доки мій берег не зник… (3) У цьому уривку спостережено згаданий прийом мозаїчної побудови з переважно односкладових лексем – передусім не характерних для української мови артиклів, а також прийменників і займенників, 86 Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство). № 19, 2023. Research Journal of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University. Series: Philological Sciences (Linguistics). № 19, 2023. ужитих за правилами суто англійської граматики. Тому його в перекладі довелося компенсувати фонічними способами – алітерацією та збереженням опорних голосних звуків. У четвертій строфі ліричний оповідач несподі- вано опиняється на палубі хиткого корабля, поба- ченого ще на початку: спершу – на тлі неба блідо- жовтого, потім – «reddening», червоніючого у вранішньому сонці (у перекладі вжито подовжену форму прикметника «багрянеє»). Після цього, як і водиться, сон завершується пробудженням: …for I woke in my bed of white linen And the sky was the color of clay. At first, just the rustle of canvas And the gentlest breath on my face… (4) …Прокинувсь у білій постелі, А за вікнами ранок сірів… Спершу лиш шелест полотен, Вітерець на обличчі моїм… (3) Загалом алітерація в «Бурхливому морі» є одним із найголовніших формозмістових компонентів. Так, в англійській мові звук шелесту передається свистя- чим /s/, тоді як в українській – шиплячим /ш/, і саме цей ефект було враховано в перекладі. Чергування тривоги зі спокоєм опредмечено в шостій строфі – у хронотопі дому (my bed of white linen) та видиві вранішнього неба, що його лірич- ний оповідач описує так: the sky was the color of clay. З урахуванням багатозначності слова «clay» в англійській мові попервах важко уявити, про який саме колір йдеться (clay як глина – жовтий або світ- ло-коричневий, aле clay як попіл – світло-сірий): будь-який відтінок свідчить про настання ранку, завершення тривожного сну. Проте сон змінюється не менш тривожною реальністю, якої героєві навряд удасться уникнути. І тут на перший план виступає бурхливий пейзаж: у його змалюванні зорові кон- цепти зазвичай доповнюються звуковими, а іноді протиставляються їм. Таке співвідношення сенсор- них образів можна проілюструвати цитатами з ори- гіналу та перекладу: The gentle sigh turned to a howling And the grey sky she angered to black And my anxious eyes search the horizon With the gathering sea at my back (4) Зітхання змінилось у стогін, Почорніли умить небеса, І тривожно дивлюсь я за обрій, А за мною – прибою яса… (3) «Стривожені очі» оповідача контрастують зі «здоровим глуздом» (sanity, в перекладі – «пильний погляд») у другій строфі: там елемент неспокою показано лише як приховану метафору із застосу- ванням дієслова в майбутньому часі (іf it happens again I shall worry), а в цитованих рядках він уже виходить на поверхню, увиразнений відповідним музичним аранжуванням. І тому тлумачення слова «clay» із шостої строфи як «попіл», а отже, і варіант перекладу – «ранок сірів» – видається вірогіднішим, оскільки воно бере участь у творенні суперечності «сон-дійсність», а від «grey sky» переходить у «black» (чорний) – кольо- ровий аналог архетипу Тіні (Did I see the shade of a sailor / On the bridge through the wheelhouse pane.., у перекладі Чи бачив я тінь капітана / Там, на палубі, коло стерна…). І все це разом із описом бурі приводить до Wendepunkt’у – кристалізації образу батька в 10-й строфі: For the ship had turned into the wind Against the storm to brace And underneath the sailor’s hat I saw my father’s face (4). І, розвернувшись, корабель Супроти шторму став, – І під кашкетом моряка Я батька упізнав… (3) Цікавою версифікаційною деталлю є розбіж- ність між напруженим емоційним ладом цитованого куплета та рівномірним метром, яким її написано, – 4- та 3-стопним ямбом. Отже, у плані просодії аналізована пісня – орі- єнтована на староанглійські взірці балада з доль- никовим розміром та римуванням abсb, в останній строфі – з перехресною римою abab; у плані геноло- гії – віршована новела із сюжетною канвою снови- діння та Wendepunkt’ом у десятій строфі. Образний лад поезії ґрунтується на чергуванні архетипних мотивів, і саме цим зумовлено відкритість зазначе- ної поезії до українського перекладу. Висновки та перспективи досліджень. Cамо- відданий пошук відповідного слова, радість знайде- ної гармонії слів дасть можливість кожному читачеві або слухачеві творів Стінга наблизитись до істини, певною мірою зрозуміти Всесвіт сучасної англій- ської літератури і своє місце в ньому. Перші україн- ські літературні переклади пісень «англійця в Нью- Йорку» датовані початком 2010-х років, одначе вже відтоді вони надаються до дослідження з різних ракурсів, зокрема й порівняльного. У результаті розгляду інтрепретацій знакових текстів, серед яких – «Fragile», «Shape of My Heart», «Desert Rose», виявлено основні моменти, які й становлять «труднощі перекладу». Це, по-перше, велика кількість односкладових лексем, ана- логи яких в українській мові мають два склади та більше (heart – серце, art – мистецтво, rose – тро- янда, ship – корабель, sail – вітрило), інакше кажучи, т. зв. «мозаїчна» будова вірша; по-друге, специ- фічні для англійської поетичної мови синтаксичні конструкції, передусім клаузули з артиклями та особовими займенниками при певних іменниках (на звах родичів, частин людського тіла тощо), різ- ного роду інверсії. Отже, головні способи їх компен- сації в перекладі – заміна конструкції з артиклями, не притаманними українській мові, рівнозначним за кількістю складів висловом; зміна порядку слів зі збереженням змістового наснаження (наприклад, у «Fragile», «Desert Rose» або «The Wild Wild Sea»); введення додаткових концептів, які увиразнюють звучання та значення першотвору («Fragile», «Shape of My Heart»). Актуальним напрямом подальших досліджень є порівняльні студії наявних у різних джерелах 87 Науменко Н. В. Пісенна лірика Стінга в українських перекладах: формозмістові аспекти перекладів Стінга та створення нових – із оригіналів як добре знаних в українській аудиторії різного віку, так і менш відомих. Ця робота, ґрунтована на поєд- нанні науки та словесності, здатна буде не лише озна- йомити слухачів із тонкощами сучасної англійської поезії, а й ввести їх у культуру Великобританії. Вона дасть їм змогу осягнути специфіку взаємодії мов задля досягнення естетичної мети – пізнання націо- нальної своєрідності традицій, побуту, особливос- тей образності в поетичному світосприйнятті. ЛІТЕРАТУРА 1. Аккурт В., Прокопенко О., Пастир Р. Особливості та проблеми перекладу англомовної пісні українськими відео- блогерами. Науковий вісник ПДПУ імені К. Д. Ушинського. 2020. № 31. С. 7–21. 2. Літературознавча енциклопедія : у 2 т. Т. 2 : Маадай-Кара – Я-Форма / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. Київ : ВЦ «Ака- демія», 2007. 624 с. 3. Науменко Н. В. Образи його серця… Формозмістові домінанти пісенної лірики Стінга : монографія. Київ : Вид-во «Сталь», 2019. 256 с. 4. Науменко Н. В. Просодичні та естетичні функції рими в пісенній ліриці Стінга. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету. Серія : Філологічні науки (мовознавство). 2022. № 17. С. 90–96. 5. Павличко Д. В. Пісня і поезія. Літературознавство і критика. Т. 1 : Українська література. Київ : Вид-во «Основи», 2007. С. 8–30. 6. Семенюк Г. Ф., Гуляк А. Б., Науменко Н. В. Літературна майстерність письменника : підручник. Вид. 2-е, доп. Київ : Вид-во «Сталь», 2015. 405 с. 7. Стецкович О. В. Стильова еволюція авторської творчості Стінга. Культура України. 2021. № 2. С. 73–80. 8. Урок-проект «Таємниці англомовних пісень» / автор-розробник А. П. Кравченко. 2018. URL : https://naurok.com. ua/urok-proekt-taemnici-anglomovnih-pisen-61694.html (дата звернення 13.03.2023). 9. Шпортько О. В. Музична мова пісень із репертуару Стінга. Актуальні питання гуманітарних наук. Серія : Мис- тецтвознавство. 2020. Вип. 36. Т. 3. С. 70–74. 10. Gable C. The Words and Music of Sting. London : Greenwood Publishing Group, 2009. 170 р. 11. Freud S. Der Dichter und das Phantasieren. Bildende Kunst und Literatur. Studienausgabe. Bd. X. Fischer, 1927. S. 169–179. ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Акулова О. Не мого серця формат. URL: https://www.youtube.com/watch?v=YRXubw7su6k&ab_channel=NeFormat (дата звернення 27.03.2023) 2. Бабкін С., Шуров Д. Сльози зірок URL: https://www.youtube.com/watch?v=EHMxyRiIYmk&ab_ channel=PIANO%D0%91%D0%9E%D0%99 (дата звернення 27.03.2023) 3. Науменко Н. Бурхливе море. URL: http://rivnodennya.in.ua/naumenko/the-wild-wild-sea-soul-cages-1991-burhlyve- more-pereklad/ (дата звернення 28.03.2023) 4. Sting (Sumner G. M.). Lyrics. URL: www.sting.com/discography.albums. Access date: 18.03.2023. REFERENCES 1. Akkurt, V., Prokopenko, O., Pastyr, R. (2020). Osoblyvosti ta problemy perekladu anglomovnoyi pisni ukrayinskymy videoblogeramy [Features and Problems of Translation of English-Language Songs by Ukrainian Video Bloggers]. Naukovy visnyk PDPU imeni K. D. Ushynskoho, 31, 7–21 [in Ukrainian]. 2. Literaturoznavcha entsyklopediya: v 2 t. T. 2: Maadai-Kara – Ya-Forma [Literary Encyclopedia: in 2 vol. Vol. 2: Maadai- Kara – I-Form] / avt.-uklad. Yu. Kovaliv. Kyiv: VTs “Akademiya”, 2007 [in Ukrainian]. 3. Naumenko, N. V. (2019). Obrazy yoho sertsya… Formozmistovi dominanty pisennoyi liryky Stinga : monografia [Shapes of His Heart… Formal and Substantial Dominants of Song Lyrics by Sting]: a monograph. Kyiv: Vydavnytstvo “Stal” [in Ukrainian]. 4. Naumenko, N. V. (2022). Prosodychni ta estetychni funktsiyi rymy v pisenniy lirytsi Stinga [Prosodic and Esthetic Functions of Rhymes in Sting’s Song Lyrics]. Naukovy visnyk Drohobytskoho derzhavnoho pedagogichnoho universytety. Seriya: Filologichni nauky (movoznavstvo), 17, 90–96 [in Ukrainian]. 5. Pavlychko, D. V. (2007). Pisnya i poeziya [Song and Poetry]. Literaturoznavstvo i krytyka. T. 1: Ukrayinska literatura. Kyiv: Osnovy Publishers, 8–30 [in Ukrainian]. 6. Semenyuk, H. F., Hulyak, A. B., Naumenko, N. V. (2015). Literaturna maysternist pysmennyka: pidruchnyk [Literary Mastery of a Writer: a Workbook]. Kyiv: Stal Publishers [in Ukrainian]. 7. Stetskovych, O. V. (2021). Sytliova evolutsia avtorskoyi tvorchosti Stinga [Style Evolution of Sting’s Creativity]. Kultura Ukrayiny, 2, 73–80 [in Ukrainian]. 8. Urok-poekt “Taemnytsi anglomovnih pisen” [The Lesson-Project “The Mysteries of Anglophone Songs”] / avtor- rozrobnyk A. P. Kravchenko. 2018. Retrieved from: https://naurok.com.ua/urok-proekt-taemnici-anglomovnih-pisen-61694. html. Access date: 13.03.2023. 9. Shportko, O. V. (2020). Muzychna mova pisen ia repertuaru Stinga [Music Language of Songs from Sting’s Repertory]. Aktualni pytannya humanitarnykh nauk. Seriya : Mystetstvoznavstvo, 36 (3), 70–74 [in Ukrainian]. 10. Gable, C. (2009). The Words and Music of Sting. London: Greenwood Publishing Group. 11. Freud, S. (1927). Der Dichter und das Phantasieren. Bildende Kunst und Literatur. Studienausgabe. Bd. X. Fischer, 169–179. 88 Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство). № 19, 2023. Research Journal of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University. Series: Philological Sciences (Linguistics). № 19, 2023. SOURCES OF ILLUSTRATIVE MATERIAL 1. Akulova, O. Ne moho sertsia format [Shape of My Heart]. Retrieved from: https://www.youtube.com/ watch?v=YRXubw7su6k&ab_channel=NeFormat 2. Babkin, S., Shurov, D. Slozy zirok [Tears of stars]. Retrieved from: https://www.youtube.com/watch?v= EHMxyRiIYmk&ab_channel=PIANO%D0%91%D0%9E%D0%99 3. Naumenko, N. Burkhlyve more [The Wild Wild Sea]. Retrieved from: http://rivnodennya.in.ua/naumenko/the-wild- wild-sea-soul-cages-1991-burhlyve-more-pereklad/ 4. Sting (Sumner, G. M.). Lyrics. Retrieved from: www.sting.com/discography.albums.