2  УДК 016:[579+60 М 65 Упорядник: В. С. Каленська, головний бібліотекар науково-технічної бібліотеки Мистецтво перетворень у світі вірусів та бактерій: наук. допом. бібліогр. покажч. / [уклад. В. С. Каленська] ; Нац. ун-т харч. технол., Наук.- техн. б-ка. – Київ, 2021. – 126 с. Мікроорганізми – це мікроскопічні організми, що живуть на Землі майже всюди: у воді, грунті, повітрі, в гарячих джерелах, всередині скель і супроводжують людину на протязі всього життя. Вони критично важливі для харчового ланцюга в природі, особливо переробки поживних речовин в усіх екосистемах. Науково-допоміжний бібліографічний покажчик представляє наукові публікації з питань мікробіології, біотехнології, клітинної та генної інженерії і т.д., завдяки яким промисловість одержала можливість випускати ряд біологічно-активних речовин, бактерійних, імунних препаратів та використовувати їх у харчуванні людини, медицині, сільському господарстві та багатьох інших галузях. Це монографії, навчальні посібники, наукові статті та публікації з періодичних видань. Покажчик адресовано науковцям, фахівцям, викладачам, здобувачам та всім тим, кого цікавить розвиток та вплив на людину сучасних технологій у сфері мікробіології та біотенології. @ Національний університет харчових технологій, 2021 3    Зміст   Від укладача ........................................................................................................................................ 4 Місце і роль біотехнологій в еколого-економічному розвитку суспільства ................................ 6 Розділ 1 МІКРОБІОЛОГІЯ ЯК НАУКА ................................................................................................... 12 Розділ 2 МІКРООРГАНІЗМИ ТА ЇХ РІЗНОВИДИ ................................................................................ 16 2.1. Еу- та прокаріоти ....................................................................................................................... 16 2.2. Віруси ......................................................................................................................................... 23 2.3. Ферменти в мікробіології ......................................................................................................... 25 2.4. Метаболічна активність та процеси бродіння ........................................................................ 29 2.5. Мікроорганізми та навколишнє середовище .......................................................................... 33 Розділ 3 БІОТЕХНОЛОГІЯ – КРОК У МАЙБУТНЄ ............................................................................. 40 3.1. Мікроорганізми та промисловість ........................................................................................... 43 3.2. Харчова біотехнологія та мікробіологія ................................................................................. 53 3.3. Екологічна біотехнологія ......................................................................................................... 65 3.4. Клітинна та генетична інженерія. Селекція ............................................................................ 67 Розділ 4 ЯКІСТЬ ТА БЕЗПЕКА ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ .................................... 75 Розділ 5 УТИЛІЗАЦІЯ ТА ЗНЕШКОДЖЕННЯ ВІДХОДІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ БІОТЕХНОЛОГІЙ. САНІТАРІЯ ТА ГІГІЄНА ....................................................................... 89 Розділ 6 ЗАКОНОДАВЧА БАЗА. ПРАВОВІДНОСИНИ ....................................................................... 94 Іменний покажчик .......................................................................................................................... 101   4    Від укладача Мікробіологія – це наука про роль, значення, загальні умови життєдіяльності та способи, напрямки використання діяльності мікроорганізмів на користь людини. Академік Омелянський писав: „Невидимі, вони постійно супроводжують людину, втручаючись в її життя то як друзі, то як вороги». Сьогодні ж все більшого значення набуває біотехнологія, стрижнем якої є мікробіологія. Біотехнологія – комплексна наука, яка характеризується складними міждисциплінарними зв’язками з такими науками як: мікробіологія, генетика, біохімія, хімія, основи отримання харчових продуктів, технологія харчової промисловості, механічна технологія, хімічна технологія, біохімічна технологія, електроніка та інші. Основне призначення біотехнології – це підвищення рівня життя людини за рахунок застосування нових товарів та послуг, підвищення їх якості та зниження цін. Метою даного видання є як найповніше представити інформацію про документи, що розкривають можливості науки та сучасних технологій у галузях мікробіології та біотехнології. Структура покажчика: Збірник включає монографії, підручники, навчальні посібники, статті з періодичних та наукових видань ЗВО та науково-дослідницьких закладів, що займаються даною тематикою. Джерелознавчою базою бібліографічного покажчика стали: електронний каталог, електронна бібліотека, електронний архів «eNUFTIR» науково- технічної бібліотеки Національного університету харчових технологій, електронні бази даних Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, наукометрична база даних Scopus, сервіс БУДСТАНДАРТ Online, офіційний веб-портал парламенту України «Верховна Рада України». Покажчик налічує 925 описів друкованих видань, які розміщені в алфавітному порядку прізвищ авторів чи назв праць (якщо авторів більше трьох). Він відображає документи, відібрані за певними якісними критеріями: актуальність, науковість. Позиції в посібнику пронумеровано (використана суцільна нумерація), бібліографічні записи не дублюються. Покажчик має довідково-інформаційний характер і непретендує на повноту охоплення матеріалу. Допоміжний апарат містить: «Від укладача», «Іменний покажчик». 5    Бібліографічний опис здійснено згідно ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», ДСТУ 3582–97 «Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», а також ГОСТ 7.12–93 «Библиографическая запись. Сокращения слов на русском языке. Общие требования и правила» і ГОСТ 7.11–2004 (ИСО 832:1994) «Библиографическая запись. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских язиках». Бібліографічний покажчик складається з шести розділів: Розділ 1 «Мікробіологія як наука» знайомить з виникненням та розвитком мікробіології у світі. Розділ 2 «Мікроорганізми та їх різновиди» містить інформацію про різноманіття світу мікроорганізмів, що відомі на сьогоднішній день. Розділ 3 «Біотехнологія – крок у майбутнє». У цьому розділі висвітлюється сучасний стан та перспективи розвитку біотехнології в Україні та світі. До розділу 4 «Якість та безпека харчової продукції та сировини» увійшли матеріли з технологічного контролю якості та безпеки сировини і готової продукції мікробіологічної та суміжних галузей виробництва. У розділі 5 «Утилізація та знешкодження відходів із застосуванням біотехнологій. Санітарія та гігієна» розглянуто питання зберігання, переробки, утилізації та знешкодження відходів із застосуванням біотехнологій у найближчій та довгостроковій перспективі та напрямки діяльності щодо поліпшення екологічного стану навколишнього середовища. Розділ 6 «Законодавча база. Правовідносини» містить правові документи, що регулюють правові взаємовідносини з питань організації і управління в галузях мікробіології та біотехнології. 6    Місце і роль біотехнологій в еколого-економічному розвитку суспільства Сучасний етап соціально-економічного розвитку суспільства супроводжується значним зростанням забруднення навколишнього середовища і масштабністю еколого-економічних проблем. У цих умовах особливо важливого значення набуває науково-технічний прогрес. Саме через реалізацію практичних результатів науки і техніки ми отримуємо можливість збільшувати продуктивність праці, економити сировинні ресурси, підвищувати якість продукції, що випускається, а також вирішувати низку еколого-економічних проблем, зокрема: ресурсозабезпечення, екологізації виробництва і продукції, переробки та утилізації відходів тощо. Дослідження процесів використання результатів науково-технічного прогресу увиробництві і споживання як фактора еколого-економічного розвитку суспільства є досить популярними серед багатьох видатних вчених, зокрема: О. Балацького, В. Голяна, М. Гузєва, Б. Данилишина, А. Ендреса, С. Ілляшенка, Є. Мішеніна, К. Ріхтера, С. Сухорукової, В. Трегобчука, С. Харічкова, М. Хвесика, Ю. Яковця та ін. Проте на сьогодні мало дослідженими залишаються питання, що стосуються дослідження ролі і місця в теорії еколого-економічного розвитку біотехнологій як одного з основних результатів науково-технічного прогресу. Зокрема, подальшого дослідження потребують питання комплексного аналізу взаємозв’язків процесів реалізації біотехнологій у виробництві і споживання з розвитком еколого-економічної системи, результатів їх використання відповідно до принципів сталого розвитку суспільства. Постановка завдання. Метою даної статті є аналіз сучасного стану розроблення та використання біотехнологій у світовій практиці, їх специфіки як результату науково-технічного прогресу з метою визначення їх ролі у вирішенні еколого-економічнихпроблем. Результати. На сьогодні біотехнології характеризують один з основних напрямків науково-технічного прогресу (НТП) – результати фундаментальних біологічних і молекулярно-біологічних досліджень, які застосовуються в агропромисловому виробництві, харчовій промисловості і фармацевтиці, медицині і приладобудуванні, тощо. Основи сучасної біотехнології були закладені людиною у глибокій давнині і пов'язані з використанням мікроорганізмів у хлібопеченні, виноробстві, пивоварінні, приготуванні молочнокислих продуктів, солінні і копченні продуктів, виробленні шкіри тощо. Сам термін «біотехнологія» виник у 20–30-х роках минулого століття, коли великого значення набув мікробіологічний метод боротьби із сільськогосподарськими шкідниками. У цей час розпочалося широке використання препаратів на основі спороутворюючих бактерій. Препарати, отримані з цих видів бактерій, ефективно використовувалися для боротьби із сараною, сибірським шовкопрядом, шкідниками кукурудзи, бавовнику і винограду. Наукові основи біотехнології були закладені у працях основоположника мікробіології, французького вченого Луї Пастера, який не тільки встановив, що 7    всі процеси бродіння є результатом життєдіяльності мікроорганізмів, але і вперше запропонував (1861 р.) промислові методи запобігання псуванню вина (пастеризацію), використання бактерій, що уражають комах, для боротьби з філоксерою (1874 р.) і передбачив можливість промислового отримання антибіотиків як лікарських засобів. Подальше використання мікроорганізмів і продуктів їх життєдіяльності викликало появу таких напрямів біотехнології: - промислове виробництво антибіотиків; - біологічні методи боротьби із забрудненням навколишнього середовища (очищення стічних вод, знезараження промислових відходів); - промисловий біотехнологічний синтез. Використання мікроорганізмів для промислового виробництва органічних розчинників, амінокислот, кормових білків, ферментів, антибіотиків, вакцин та інших препаратів, широко використовуваних у промисловості, виробництві кормів, сільському господарстві, медицині та ветеринарії; - одержання нових видів палива. Виробництво рідкого моторного палива – етанолу– з різної сільськогосподарської сировини (цукровий очерет, цукровий буряк, крохмаль картоплі та інші); - виробництво біогазу з целюлози і відходів життєдіяльності тварин і людини; - застосування біотехнологічних методів у сільському господарстві. На сьогодні результати біотехнологічної діяльності використовуються в різних сферах народного господарства: - у сфері охорони здоров’я (ліки, вакцини, засоби діагностики захворювань); - використання в репродукції людини (штучне запліднення, рання діагностика спадкових хвороб, генна терапія тощо); - у харчовій промисловості (збалансованість харчового раціону, виробництво дієтичних харчових продуктів та добавок; застосування при виготовленні продуктів харчування (хліб, сир, вино, пиво, смакові добавки, ароматизатори, тощо)); - у сільському господарстві (одержання нових трансгенних рослин і тварин із заданими властивостями, засобів захисту рослин і тварин, бактеріальних добрів); - виробництво і збагачення кормів, кормові добавки; штучне запліднення і розділення ембріонів тварин; прискорене розмноження елітних рослин, одержання безвірусного посадкового матеріалу тощо; - у сфері природокористування та охорони навколишнього середовища (утилізація побутових, сільськогосподарських та промислових відходів; деструкція забруднюючих речовин, що важко розкладаються (нафта, полімери, пестициди, інші); створення біорозкладних замінників традиційних продуктів, що забруднюють навколишнє середовище (біопестициди, пластмаси та ін.); створення замкнених виробничих циклів; - підтримання біорізноманіття, збереження рідких видів рослин і тварин; біоенергетика (біогаз, паливний спирт, водень) тощо. 8    Отже, біотехнології є одним з найбільш пріоритетних напрямів науково- технічногопрогресу і яскравим прикладом «високих технологій», з якими пов'язують перспективи розвитку багатьох виробництв. Найбільший внесок сучасної біотехнології спостерігається у галузі охорони здоров'я. Основним напрямом медичної біотехнології є створення лікарських препаратів і вакцин для лікування і запобігання більш ніж 40 різним формам раку, хворобі Альцгеймера, захворюванням серця, діабету, інфекційних, аутоімунних та безлічі інших захворювань. При цьому значну частину складають препарати, отримані за допомогою генетичної й білкової інженерії: інсулін; гормон росту; гормон, що стимулює утворення еритроцитів; фактори згортання крові тощо. Також біотехнологічні методи широко використовуються під час трансплантації органів, діагностики вірусних інфекцій (ВІЛ, гепатиту В і С), для тестування різних патологічних змін (тести на вагітність, діагностика генетичних спадкових захворювань). Розроблені за допомогою біотехнології препарати, діагностичні тести і вакцини покращують якість медичногообслуговування, підвищують рівень діагностики захворювань, а також сприяють зниженню вартості діагностики та лікування. Використання біотехнології у промисловості привело до розроблення технологій виробництва, які споживають менше води та енергії, знижують кількість токсичних побічних продуктів і підвищують ступінь очищення продукції (паперова і текстильна промисловість). У всьому світі в енергетичній промисловості починають широко використовуватися відновлювані джерела енергії за рахунок використання ферментів для створення екологічно чистого палива із сільськогосподарських відходів (етанол з кукурудзяної соломи і лушпиння, етанол із пшеничної соломи). Крім того, з сільськогосподарської сировини (кукурудзи, сої) виготовляють екологічно чисту пластмасу, що дозволило значно знизити використання з цією метою нафти. Використання у виробництві таких розробок дозволяє значною мірою скоротити обсяги споживання невідновлюваних природних ресурсів (нафти, газу та інших) і тим самим вирішувати проблеми їх виснаження. Так, у Китаї, широко використовується біогаз, на якому працює понад 60% усього автобусного парку цієї країни і, за оцінками експертів, «сировинний ресурс в цьому напрямку невичерпний, вдвоє покриває нинішній загальносвітовий попит на енергію». У Бразилії в 2004 році виробництво етанолу склало 8,4 млн. т., що відповідає 5,6 млн. т. бензину найвищої якості. Також біотехнологія забезпечує можливість заміщення полімерів, пластмас іполіестеру, що виготовляються на основі нафтопродуктів, на продукти, сировиною для виробництва яких виступає сільськогосподарська біомаса. Так, у 2001 році компанією Каргілл Дау (Cargill Dow) був відкритий біопереробний завод (Блер, штатНебраска) з виробництва біорозкладаного полімеру, що використовується для виробництва пакувальних матеріалів, одягу, а на базі біопереробного заводу (Декейтер,штат Ілінойс) спеціалісти компанії DuPont розробили метод виробництва з кукурудзяного цукру високоякісного полімеру Сорона (Sorona), волокна якоговикористовуються для виготовлення одягу. При 9    цьому собівартість та ефективність цих виробництв аналогічні відповідним параметрам виготовлення пластмас, полімерів та поліестерів з нафтопродуктів, і, окрім збереження невідновлюваних природних ресурсів, використання біотехнологій дозволяє дотримуватися встановлених норм забруднення довкілля, а також знижувати допустимі рівні викидів і споживання ресурсів. Біотехнології, що використовуються у різних галузях промисловості, вважаються екологічними, оскільки дають можливість: - здійснювати більш ефективно порівняно із традиційними підходами знешкодження різноманітних токсичних відходів; - знижувати залежність від таких методів утилізації сміття, як спалювання і створення сховищ токсичних відходів; - очищення води від хімічних забруднень за допомогою безпечних мікроорганізмів; - діагностики екологічних проблем і оцінки стану навколишнього середовища; - виявлення хімічних і біологічних забруднень ґрунту та ін. Сучасна біотехнологія постійно здійснює вплив на харчову промисловість через створення нових продуктів і удосконалення бактеріальних процесів, які використовуються з давніх часів у виробництві продуктів харчування (хліб, алкогольнінапої, сир, йогурт, оцет тощо). При цьому харчова біотехнологія дозволяє покращувати якість, поживну цінність і безпеку як сільськогосподарських культур, так і продуктів тваринництва, а також надає величезні можливості щодо удосконалення методів переробки сировини в кінцеві продукти: - натуральні ароматизатори і барвники; - нові технологічні добавки, зокрема, ферменти та емульгатори; заквашувальні культури; - нові засоби для утилізації відходів; екологічно чисті виробничі процеси; нові засоби для забезпечення збереження безпеки продуктів у процесі виготовлення і навіть біоруйнівну пластикову упаковку, що знищує бактерії. Необхідно також відзначити один із нових напрямів біотехнології – »нанобіотехнологія», що поєднує в собі досягнення нанотехнології і молекулярної біології. Нанотехнологи користуються здатністю біомолекул до самопобудови в наноструктури; ДНК як молекула, яка зберігає інформацію, використовується як важливий компонент наномеханізмів, що може стати основним компонентом комп’ютерів наступного покоління. Використання біотехнологій у сільському господарстві дозволяє вирішувати проблему ресурсозабезпечення, зокрема продовольчого забезпечення, що особливо актуально у зв’язку зі значним зростанням чисельності населення за останні сто років. Так, біотехнології належить важлива роль у вирішенні ряду проблем рослинництва: створення нових, продуктивніших і стійкіших до несприятливих чинників середовища сортів рослин, розроблення високоефективних засобів захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів, вирішення проблеми азотифіксації, широке використання в рослинництві фізіологічно активних 10    речовин тощо. Особливо слід відзначити біотехнології сільськогосподарських рослин. Біотехнологічні розробки у сфері модифікації рослин ведуться за такими напрямками: 1) удосконалення якісних характеристик продукту; 2) поліпшення ознак рослин, у результаті чого втрачається необхідність проведення певних заходів у системах сільськогосподарського виробництва; 3) поліпшення агрономічних властивостей; 4) створення нових споживчих властивостей; 5) комбінування різних корисних ознак. Наукові розробки за даними напрямками ведуться для отримання як економічних, так і екологічних вигод. Також використання модифікованих культур може супроводжуватися отриманням великого числа супутніх ефектів, у тому числі і соціальних. Нині значна частина сільськогосподарського урожаю – близько 30% – гине від шкідників і хвороб. Використання в сільськогосподарській практиці хімічних засобів захисту рослин (пестицидів, гербіцидів, різних отрутохімікатів), і це вже доведений факт, завдає величезного збитку навколишньому середовищу. У зв'язку з цим впродовж уже 30 років розробляються і створюються біологічні засоби захисту рослин – віруси, бактерії, гриби, найпростіші та комахи, а також біологічно активні речовини живих організмів (антибіотики, гормони, феромони тощо), призначені для боротьби із збудниками хвороб, шкідниками і бур’янами. До засобів боротьби з бур’яном належать гербіциди мікробного походження (біалафос, метоксифенон). Одна з переваг мікробіологічного виробництва гербіцидів – значно менший негативний вплив через відходи і викиди у навколишнє середовище. По-друге, дані біоінноваційні продукти не є чужорідними для природного середовища. Виробництво наведених вище засобів захисту рослин і різних біологічних препаратів та їх використання у сільськогосподарській практиці здатне різко скоротити втрати урожаю від хвороб і шкідників, а також значно підвищувати продуктивність сільськогосподарського виробництва. Впровадження сільськогосподарських, або аграрних, біотехнологій, розширення масштабів використання і торгівлі сільськогосподарськими продуктами, отриманими на їх основі, сприяє підвищенню рівня добробуту як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються. Так, результати опитування щодо глобального ефекту використання біотехнологій у світі у сфері сільськогосподарського виробництва за період 1996-2004 рр. показують, що загальний економічний ефект для фермерів склав 29,3 млрд. дол. Окрім фінансових вигод, вирощування трансгенних сортів рослин несе відчутні соціальні й екологічні вигоди: - збільшення сільськогосподарської продуктивності, а отже, внесок у забезпечення глобальної продовольчої безпеки і скорочення бідності у країнах, що розвиваються; 11    - збереження біологічної різноманітності, оскільки ГМ-технології через високу продуктивність вимагають менших сільськогосподарських площ; - зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу за рахунок скорочення експлуатації сільськогосподарської техніки, що використовується для оранки й обробки полів пестицидами; - зниження хімічного забруднення води і ґрунту внаслідок використання менш шкідливих для навколишнього середовища гербіцидів; - запобігання ерозії ґрунту, оскільки використання ГМ-культур, стійких до гербіцидів, дозволяє перейти на щадний (неорний) метод обробки ґрунту; - збільшення біорізноманіття за рахунок використання сортів з виборчою стійкістю до комах шкідників. Крім того, використання біотехнологій у різних сферах суспільного виробництва дає можливість цілеспрямовано керувати процесами, що відбуваються у навколишньому середовищі, діагностувати і попереджати зміни екосистеми, її деградацію і забруднення, а також підтримувати в нормі екологічні параметри довкілля. Абрамчук, М. Ю. Місце і роль біотехнологій в еколого-економічному розвитку суспільства / М. Ю. Абрамчук, Н. А. Антонюк // Механізм регулювання економіки. – 2011. – № 4. – C. 44–49. 12    Розділ 1 МІКРОБІОЛОГІЯ ЯК НАУКА 1. Scheler, O. Recent developments of microfluidics as a tool for biotechnology and microbiology / O. Scheler, W. Postek, P. Garstecki // Current Opinion in Biotechnology. – 2019. – Vol. 55. – P. 60–67. 2. Бюрне Э. Европеец Илья Мечников / Этьен Бюрне // Вопросы истории естествознания и техники. – 1993. – Т. 3. – С. 35–45. 3. Валлери-Радо, Р. Жизнь Пастера / Рене Валлери-Радо. – Москва : Изд-во иностранной л-ры, 1950. – 358 с. 4. Видатний український вчений-біолог, мікробіолог, біотехнолог, агроеколог, академік НААН України Володимир Пилипович Патика : до 70- річчя з нагоди дня народження / С. В. Пида, І. П. Грогорюк, Н. М. Дробик, М. М. Барна // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. – 2016. – Вип. 3/ 4 (67). – С. 120–123. 5. Віленський, Ю. Г. Учений-мікробіолог світового рівня (до 75-річчя академіка НАН України і НАМН України В. П. Широбокова) / Ю. Г. Віленський, О. П. Яворовський // Вісник Національної академії наук України. – 2017. – № 4. – С. 88–95. 6. Ганина, В. И. Как правильно организовать рабочее место микробиолога / В. И. Ганина // Молочная промышленность. – 2016. – № 1. – С. 52–53. 7. Глоба, О. Ф. Дослідження мікроорганізмів: історичний та історіографічний аспекти бродіння / О. Ф. Глоба // Молодий вчений. – 2017. – № 9.1. – С. 29–33. 8. Гудзенко, Т. В. До 70-річчя від дня народження Володимира Олексійовича Іваниці / Т. В. Гудзенко // Вісник ОНУ. Серія : Біологія. – 2016. – Т. 21, вип. 2 (39). – С. 167–170. 9. Де Крюи, П. Охотники за микробами: Борьба за жизнь / Поль де Крюи. – Москва : Наука, 1987. – 432 с. 10. Емельянова, Н. А. Знаменательные и юбилейные даты истории микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии 2016 года / Н. А. Емельянова // Журнал микробиологии, эпидемологии и иммунобиологии. – 2016. – № 1. – С. 115–117. 11. Ефимочкина, Н. Р. В помощь микробиологу : беседа с к.т.н., ведущ. научн. сотр. НИИ питания Н. Р. Ефимочкиной / Н. Р. Ефимочкина // Молочная промышленность. – 2011. – № 5. – С. 27. 12. Жалко-Титаренко, В. П. Життєпис української мікробіології (пам’яті академіка В. Г. Дроботька) / В. П. Жалко-Титаренко // Вісник Нацiональної академiї наук України. – 2019. – № 11. – С. 72–76. 13    13. Іван Олександрович Ситник – вчений-мікробіолог, педагог / С. І. Климнюк, Н. Я. Кравець, Л. Б. Романюк, В. П. Борак // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2018. – Вип. 2 (73). – С. 244–247. 14. Кигель, Н. Ф. Пропионовокислые бактерии: кто они ? / Н. Ф. Кигель, Н. М. Шульга // Пищевые технологии, оборудование, ингредиенты,упаковка. Food Technologies & Eguipment. – 2008. – № 7. – С. 28– 30. 15. Коваленко, С. П. Источник многообразия живого / С. П. Коваленко ; АН Белорусской ССР, Ин-т микробиологии. – Минск : Наука и техника, 1984. – 56 с. 16. Костенко, О. О. Природоохоронні аспекти в науковому доробку вченого-мікробіолога Імператорського Університету Святого Володимира А. Країнського при Імператорському Університеті Святого Володимира (кінець ХІХ – початок ХХ століття) / О. О. Костенко // Молодий вчений. – 2017. – № 9.1. – С. 78–81. 17. Кривоспицька, О. Час інвестувати кошти у мікробіологічну лабораторію / О. Кривоспицька // М’ясна індустрія. – 2018. – № 1–2. – С. 18–19. 18. Кузнєцов, В. О. Мікробіологічні дослідження професора О. А. Веріго (1837-1905) в Одеському (Новоросійському) університеті / В. О. Кузнєцов // Мікробіологія і біотехнологія. – 2010. – № 3 (11). – С. 95–104. 19. Кузнєцов, В. О. Одеський період життя та наукової діяльності академіка Д. К. Заболотного (28.12.1866-15.12.1929) / В. О. Кузнєцов // Мікробіологія і біотехнологія. – 2016. – № 4. – С. 108–118. 20. Кузнєцов, В. О. Професор Яків Юлійович Бардах (1857-1929) / В. О. Кузнєцов // Мікробіологія і біотехнологія. – 2009. – № 2 (6). – С. 75–96. 21. Кунин, Е. В. Логика случая. О природе и происхождении биологической эволюции / Е. В. Кунин. – Москва : Центрполиграф, 2014. – 528 с. 22. Левченко, І. М. Роль Київського, Харківського та Новоросійського медичних товариств у розвитку вітчизняної науки (1850–1917) / І. М. Левченко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Історія / голов. ред. О. С. Мазурок. – Ужгород : УжНУ Говерла, 2014. – Вип. 2 (33). – С. 13–17. 23. Левченко, І. Розвиток мікробіології в Україні зусиллями членів київських об’єднань лікарів / І. Левченко // Переяславський літопис. – 2017. – Вип. 11. – С. 100–106. 14    24. Меркулова, Л. В. Полиморфизм бактерий рода Bifidobacterium / Л. В. Меркулова, О. Е. Ерошкина, И. В. Казакова // Молочная промышленность. – 2012. – № 9. – С. 39. 25. Мечников, И. И. Воспоминания о Роберте Кохе / И. И. Мечников // Акад. собр. соч. – Т. 14. – Москва : Госуд. изд-во медиц. л-ры, 1959. – С. 111– 116. 26. Мечников, И. И. Страницы воспоминаний / И. И. Мечников. – Москва : Изд-во АН СССР, 1946. – 279 с. 27. Мечникова, О. Н. Жизнь Ильи Ильича Мечникова / О. Н. Мечникова. – Москва ; Ленинград : Госуд. изд-во медиц. л-ры, 1926. – 232 с. 28. Омелянский, В. Л. Луи Пастер / В. Л. Омелянский // Избранные труды : в 2-х т. Т. 2. – Москва : Изд-во АН СССР, 1953. – С. 72–133. 29. Орехівський, В. Д. Розвиток органічного землеробства в УРСР у контексті науково-організаційної діяльності Південного відділення ВАСГНІЛ (1969-1990) / В. Д. Орехівський // Молодий вчений. – 2018. – № 2. – С. 330–334. 30. Павловский, А. Д. Из лаборатории Коха / А. Д. Павловский // Русская медицина. – 1886. –№ 44. – С. 765–767. 31. Підгорський, В. С. Видатний епідеміолог і мікробіолог (до 150- річчя від дня народження академіка Д. К. Заболотного) / В. С. Підгорський // Вісник Національної академії наук України. – 2016. – № 8. – С. 90–97. 32. Піскун, Р. П. Про наукову діяльність у галузі біології та медицини видатних вчених ХІХ–ХХ ст. – вихідців з України / Р. П. Піскун, С. С. Хлєстова, Н. М. Гринчак // Фактори експериментальної еволюції організмів. – 2015. – Т. 16. – С. 277–281. 33. Психрофильная сульфатредуцирующая бактерия из аэробных вод Черного моря / Е. Е. Захарова, В. А. Корнеева, А. Л. Брюханов, Н. В. Пименов // Микробиология. – 2012. – Т.81, № 6. – С. 812–814. 34. Пузік, В. К. Володимир Пилипович Патика (до 70-річчя від дня народження) / В. К. Пузік // Вісник Харківського Національного Аграрного Університету. Серія : Біологія. – 2016. – Вип. 3 (39). – С. 89–90. 35. Реактивация покоящихся и некультивируемых форм бактерий из древних почв и мерзлых подпочвенных отложений / Н. А. Кряжевских, Е. В. Демкина, Н. А. Манучарова, В. С. Соина // Микробиология. – 2012. – Т.81, № 4. – С. 474–485. 36. Руда, С. П. Нариси з історії мікробіології в Україні (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) : монографія / С. П. Руда. – Київ : ІВЦ Держкомстату України, 2000. – 262 с. 15    37. Руда, С. П. Становлення мікробіології як наукової дисципліни (до 100-річчя від дня смерті І. І. Мечникова) [Електронний ресурс] / С. П. Руда // Історія науки і техніки. – 2017. – Вип. 10. – С. 204–210. – Режим доступа : https:// hst-journal.com/ index.php/ hst/ article/ view/ 113/ 84 (дата звернення: 23.04.2019). – Назва з екрана. 38. Рудая, С. П. И. И. Мечников – один из основоположников микробиологической науки / С. П. Рудая // Илья Мечников – великий сын Украины и человечества : доклады научной конференции, посвящённой 150- летию со дня рождения Мечникова. – Одесса : Хаджибей, 1995. – С. 25–30. 39. Семенихина, В. Ф. Вклад в развитие микробиологии молока / В. Ф. Семенихина, И. В. Рожкова // Молочная промышленность. – 1999. – № 12. – С. 16–17. 40. Смирнова, Г. В. Роль тиоловых редокс–систем в устойчивости бактерий Escherichia coli в стационарной фазе / Г. В. Смирнова, Н. Г. Музыка, О. Н. Октябрьский // Микробиология. – 2011. – Т.80, № 5. – С. 619–624. 41. Таннери, П. Исторический очерк развития естествознания в Европе (1300-1900) / Поль Таннери. – Москва-Ленинград : Гостехиздат, 1934. – 310 с. 42. Тимирязев, К. А. Луи Пастер : избр. сочинения : в 4-х т. Т. 2 / К. А. Тимирязев. – Москва : Сельхозгиз, 1948. – С. 241–282. 43. Хмеленина, В. Н. Поверхностные слои метанотрофных бактерий / В. Н. Хмеленина, Н. Е. Троценко, Ю. А. Сузина // Микробиология. – 2013. – Т. 82, № 5. – С. 515–527. 44. Чумакова, Р. И. Светящиеся бактерии / Р. И. Чумакова, И. И. Гительзон. – Москва : Наука, 1975. – 108 с. 45. Шлегель, Г. Г. История микробиологии / Г. Г. Шлегель ; пер. с нем. Т. Г. Мирчинк. – Москва : УРСС, 2002. – 304 с. 16    Розділ 2 МІКРООРГАНІЗМИ ТА ЇХ РІЗНОВИДИ 2.1. Еу- та прокаріоти 46. A prokaryotic phytochrome / J. Hughes, T. Lamparter, F. Mittmann, E. Hartmann, W. Gartner, A. Wilde, T. Borner // Nature. – 1997. – Vol. 386, Issue 6626. – P. 663. 47. Arhodomonas recens sp. nov. – галофильная алканотрофная водородная бактерия из рассолов флотационного обогащения калийных минералов / А. И. Саралов, Б. Б. Кузнецов, Е. М. Реутских, Р. В. Баслеров // Микробиология. – 2012. – Т.81, № 5. – С.630–637. 48. Candidatus «Jettenia moscovienalis» sp. nov. – новый вид бактерий, осуществляющих анаэробное окисление аммония / Ю. А. Николаев, М. Н. Козлов, М. В. Кевбрина и др. // Микробиология. – 2015. – Т. 84, № 2. – С. 236– 243. 49. Corrochano, L. M. Fungal photoreceptors: Sensory molecules for fungal development and behaviour / L. M. Corrochano // Photochemical and Photobiological Sciences. – 2007. – Vol. 6, Issue 7. – P. 725–736. 50. CRISPR provides acquired resistance against viruses in prokaryotes / R. Barrangou, C. Fremaux, H. Deveau, M. Richards, P. Boyaval, S. Moineau, D. A. Romero, P. Horvath // Science. – 2007. – Vol. 315, Issue 5819. – P. 1709–1712. 51. Han, P. Non-classical phase diagram for virus bacterial coevolution mediated by clustered regularly interspaced short palindromic repeats / P. Han, M. W. Deem // Journal of the Royal Society Interface. – 2017. – Vol. 14, Issue 127. – Article number 20160905. 52. Hartmann, A. Quorum Sensing of Bacteria and Trans-Kingdom Interactions of N-Acyl Homoserine Lactones with Eukaryotes / A. Hartmann, A. Schikora // Journal of Chemical Ecology. – 2012. – Vol. 38, Issue 6. – P. 704–713. 53. Horikoshi, K. Alkaliphiles: genetic properties and applications of enzymes / K. Horikoshi. – 1st reprint. – Springer, 2011. – 264 p. 54. Kalina, G. P. The microevolution of anthropophilic prokaryotes as a factor altering the activity of epidemic processes. The microevolution of pathogenicity / G. P. Kalina // Zhurnal Mikrobiologii Epidemiologii i Immunobiologii. – 1991. – Issue 5. – P. 71–74. 55. Klump, H. H. Correlation between genome size, observed codon preference, and gibbs energy of codon-anticodon interaction / H. H. Klump // Pure and Applied Chemistry. – 1993. – Vol. 65, Issue 9. – P. 1947–1950. 56. Kravtsov, I. V. Current concepts of populations as intraspecific genetic structures of prokaryotes / I. V. Kravtsov, L. A. Riapis // Zhurnal Mikrobiologii Epidemiologii i Immunobiologii. – 1991. – Issue 11. – P. 63–67. 17    57. Magnetospirillum aberrantis sp. nov. – новая пресноводная бактерия с магнитными включениями / В. М. Горленко, М. В. Дзюба, А. Н. Малеева и др. // Микробиология. – 2011. – Т.80, № 5. – С. 679–690. 58. Marraffini, L. A. CRISPR interference: RNA-directed adaptive immunity in bacteria and archaea / L. A. Marraffini, E. J. Sontheimer // Nature Reviews Genetics. – 2010. – Vol. 11, Issue 3. – P. 181–190. 59. Pertseva, M. N. Does an evolutionary kinship exist between the chemosignal systems of eukaryotes and prokaryotes? / M. N. Pertseva // Zhurnal Evolyutsionnoi Biokhimii i Fiziologii. – 1990. – Vol. 26, Issue 4. – P. 505–513. 60. Purcell, E. B. Photoregulation in prokaryotes / E. B. Purcell, S. Crosson // Current Opinion in Microbiology. – 2008. – Vol. 11, Issue 2. – P. 168–178. 61. Short motif sequences determine the targets of the prokaryotic CRISPR defence system / F. J. M. Mojica, C. Díez-Villaseñor, J. García-Martínez, C. Almendros // Microbiology. – 2009. – Vol. 155, Issue 3. – P. 733–740. 62. Spirosoma xylofaga sp. nov. – олиготрофная плеоморфная бактерия мико- бактериального сообщества пресноводных экосистем / М. В. Зайчикова, Ю. Ю. Берестовская, Б. Б. Кузнецов, Л. В. Васильева // Микробиология. – 2013. – Т. 82, № 4. – С. 448–455. 63. Van der Oost, J. CRISPR-based adaptive and heritable immunity in prokaryotes / J. van der Oost, M. M. Jore, E. R. Westra, M. Lundgren, S. J. J. Brouns // Trends in Biochemical Sciences. – 2009. – Vol. 34, Issue 8. – P. 401–407. 64. Verkhovtseva, N. V. Evolutionary role of iron in metabolism of prokaryotes and biogeochemical processes / N. V. Verkhovtseva, N. I. Filina, D. E. Pukhov // Zhurnal Evolyutsionnoi Biokhimii i Fiziologii. – 2001. – Vol. 37, Issue 4. – P. 338–343. 65. Viral diversity threshold for adaptive immunity in prokaryotes / A. D. Weinberger, Y. I. Wolf, A. E. Lobkovsky, M. S. Gilmore, E. V. Koonin // mBio. – 2012. – Vol. 3, Issue 6. – Article number e00456-12. 66. Авакян, А. А. Атлас анатомии бактерий, патогенных для человека и животных / А. А. Авакян, Л. Н. Кац, И. Б. Павлова. – Москва : Медицина, 1972. – 183 с. 67. Андріанова, Т. В. Асоційовані з рослинами мікроміцети як об’єкти біотехнології [Електронний ресурс] / Т. В. Андріанова, А. В. Дражнікова, А. О. Українська // Проблеми екологічної біотехнології. – 2019. – № 1. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/peb_2019_1_3 (дата звернення: 05.04.2021). 68. Атистрессовое перекрестное действие внеклеточных метаболитов бактерий, архей и дрожжей / Л. И. Воробьева, Е. Ю. Ходжаев, Т. М. Новикова, Е. М. Чудинова // Прикладная биохимия и микробиология. – 2013. –Т. 49, № 4. – С. 333–344. 18    69. АТФ пул и биолюминесцентная активность у психрофильных бактерий Photobacterium phosphoreuum / Л. Э. Алескерова, К. А. Аленина, Е. Н. Ефременко, М. М. Мажуль // Микробиология. – 2014. – Т. 83, № 4. – С. 403– 410. 70. Біотехнологічний потенціал бактерій роду Rhodococcus та їх метаболітів / Т. П. Пирог, М. О. Шулякова, Т. А. Шевчук, А. П. Софілканич // Біотехнологія. – 2012. – Т. 5, № 2. – С. 51–67. 71. Бойко, О. А. Біотехнологічні процеси в грибництві за вирощування Basidiomycetes [Електронний ресурс] / О. А. Бойко, Т. В. Космідайло // Агроекологічний журнал. – 2014. – № 4. – С. 118–121. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2014_4_25 (дата звернення: 02.04.2021). 72. Брянцева, И. A. Новая алкалофильная несерная пурпурная бактерия Rhodobaculum claviforme gen. nov., sp. nov / И. A. Брянцева, В. А. Гайсин, В. М. Горленко // Микробиология. – 2015. – Т. 84, № 2. – С. 225–235. 73. Виділення та ідентифікація бактерій роду Lactobacillus з ферментованих продуктів р ізних регіонів України [Електронний ресурс] / О. М. Василюк, Н. К. Коваленко, І. Л. Гармашева, Л. Т. Олещенко // Мікробіологічний журнал. – 2014. – Т. 76, № 2. – С. 3–9. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2014_76_2_2 (дата звернення: 05.04.2021). 74. Гельман, Н. С. Мембраны бактерий и дыхательная цепь / Н. С. Гельман, М. А. Лукоянова, Д. Н. Отровский. – Москва : Наука, 1972. – 246 с. 75. Готтшалк, Г. Метаболизм бактерий / Г. Готтшалк ; пер. с англ. – Москва : Мир, 1982. – 310 с. 76. Грецкий, И. А. Исследование физиологических особенностей светящихся бактерий Photobacterium phosphoreum ИМВ В-7071 / И. А. Грецкий // Мікробіологічний журнал. – 2014. – Т. 76, № 3. – С. 42–47. 77. Грицай, Р. В. Ліпополісахариди грамнегативних бактерій: структурні особливості, біосинтез, застосування в біотехнології / Р. В. Грицай, Л. Д. Варбанець // Біотехнологія. – 2011. – Т. 4, № 1. – С. 41–59. 78. Гудзь, С. П. Мікробіологія / С. П. Гудзь, С. О. Гнатуш, І. С. Білінська. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2009. – 360 с. 79. Даниляк, Н. И. Микробиологический контроль производства культур плесневых грибов Aspergillus oryzae / Н. И. Даниляк, Н. Г. Черевко, Р. А. Клепикова // Пищевая промышленность (пивоваренная, безалкогольная, винодельческая, спиртовая и ликеро-водочная). – 1962. – № 12. – C. 10–14. 80. Довженко, Л. В. Основи мікробіології : навч.-метод. посібник / Л. В. Довженко, В. А. Зінченко. – Київ : Медицина, 2017. – 49 с. 19    81. Доценко, Н. В. Особливості хімічного складу клітинних стінок еукаріотів і прокаріотів / Н. В. Доценко // Збірник тез доповідей 80-ї наукової конференції викладачів Одеської національної академії харчових технологій, м. Одеса, 7–8 травня 2020 р. – Одеса : ОНАХТ, 2020. – С. 80–82. 82. Захарчук, А. Бактерии группы мезентерикус-субтилис и болезни хлеба / А. Захарчук // Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. – 2015. – № 9 (130). – С. 36–39. 83. Зубченко, В. С. Активація молочнокислих бактерій випромінюванням ультрафіолетового діапазону хвиль / В. С. Зубченко // Харчова промисловість. – 1998. – Вип. 43–44. – С. 28–30. 84. Ивановский, Р. Н. Выделение диссоциантов пурпурной фотосинтезирующей бактерии Rhodobacter sphaeroides и изучение их молекулярных, физиолого-биохимических и морфологических свойств / Р. Н. Ивановский, Е. С. Милько, Д. М. Милько // Микробиология. – 2013. –Т. 82, № 2. – С. 169–175. 85. Изучение стабильности свойств молочнокислых бактерій / В. И. Ганина, Н. В. Ананьева, Л. А. Борисова, Е. Ю. Жаркова // Молочная промышленность. – 2006. – № 10. – С. 39–40. 86. Исследование взаимосвязи между лигнолитической и фосфолипазной активностями гриба lentinus tigrinus / Д. А. Кадималиев, В. В. Шутова, В. И. Телятник и др. // Микробиология. – 2014. – Т. 83, № 4. – С. 426– 435. 87. Клименко, М. О. Екологія рослин. Лабораторний практикум : навч. посібник / М. О. Клименко, І. М. Борщевська. – Рівне : НУВГП, 2017. – 147 с. 88. Корольова, О. В. Прокаріоти, гриби та водорості. Лабораторний практикум [Електронний ресурс] : навч.-метод. посібник / О. В. Корольова. – Миколаїв : Іліон, 2018. – 145 с. – Режим доступу : http:// hdl.handle.net/ 123456789/ 422 (дата звернення: 29.03.2021). 89. Кривоносова, А. В. Биотехнологический потенциал пропионовокислых бактерий / А. В. Кривоносова, И. С. Хамагаева, Р. Б. Раднаева // Молочная промышленность. – 2007. – № 11. – С. 30–31. 90. Курдиш, І. К. Взаємодія бактерій з твердими матеріалами та наноматеріалами як основа нових біотехнологій / І. К. Курдиш // Мікробіологічний журнал. – 2018. – Т. 80, № 3. – С. 15–28. 91. Курдиш, І. К. Взаємодія бактерій з твердими матеріалами та наноматеріалами як основа нових біотехнологій [Електронний ресурс] / І. К. Курдиш // Мікробіологічний журнал. – 2018. – Т. 80, № 3. – С. 15–28. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2018_80_3_3 (дата звернення: 05.04.2021). 20    92. Кушкевич, І. В. Пігменти фотосинтезувальних зелених сіркобактерій Chlorobium limicola Ya-2002 за впливу солей важких металів / І. В. Кушкевич, С. О. Гнатуш // Мікробіологія і біотехнологія. – 2010. – № 3 (11). – С. 61–70. 93. Лис, Г. Биохимия автотрофных бактерий / Г. Лис, Ю. И. Сорокина ; под ред. С. И. Кузнецова ; пер. с англ. – Москва : ИИЛ, 1958. – 126 с. 94. Луста, К. А. Бактериальные мембранные внеклеточные нановезикулы: строение, биогенез, функции, использование в биотехнологии и медицине / К. А. Луста // Прикладная биохимия и микробиология. – 2015. – Т. 51, № 5. – С. 443–452. 95. Люта, В. А. Мікробіологія : підручник / В. А. Люта, О. В. Кононов. – 2-ге вид. – Київ : Медицина, 2012. – 456 с. 96. Люта, В. А. Мікробіологія з технікою мікробіологічних досліджень, вірусологія та імунологія : підручник / В. А. Люта, О. В. Кононов. – 2-е вид. – Київ : Медицина, 2018. – 576 с. 97. Люта, В. А. Практикум з мікробіології : навч. посібник / В. А. Люта, О. В. Кононов. – 3-тє вид., випр. – Київ : Медицина, 2018. – 184 с. 98. Максименко, Л. А. Изучение свойств изолятов пектолитических фитопатогенных бактерий, выделенных в Украине / Л. А. Максименко, Н. И. Пархоменко, С. Н. Мороз // Мікробіологічний журнал. – 2013. – Т. 75, № 6. – С. 66–72. 99. Марков, А. В. Проблема происхождения эукариот / А. В. Марков // Палеонтологический журнал. – 2005. – № 2. – С. 3–12. 100. Межвидовое взаимодействие бактерий и образование смешанной (полимикробной) биопленки / А. Н. Маянский, И. В. Чеботарь, Н. И. Евтеева, Е. И. Руднева // Журнал микробиологии, эпидемологии и иммунобиологии. – 2012. – № 1. – С. 93–101. 101. Методическое пособие по определению рода бактерий / под ред. Я. Р. Коваленко, В. И. Полтева, З. Х. Диланяна ; пер. с англ. – Ереван : Айстан, 1975. – 158 с. 102. Михайлова, Н. А. Бактерии рода Bacillus – продуценты биологически активных веществ антимикробного действия / Н. А. Михайлова, О. М. Гринько // Журнал микробиологии, эпидемологии и иммунобиологии. – 2010. – № 3. – С. 85–89. 103. Мікробіологія : підруч. для студентів вищ. навч. закл. / Н. І. Філімонова, Л. Ф. Сілаєва, О. М. Дика та ін. ; за заг. ред. Н. І. Філімонової. – 2- ге вид. – Харків : НФаУ ; Золоті сторінки, 2019. – 676 с. 21    104. Мікробіологія з основами імунології : підручник / В. Данілейченко, Й. Федечко, О. Корнійчук, И. Солонинко. – 3-тє вид. – Київ : Медицина, 2020. – 384 с. 105. Нетрусов, А. И. Общая микробиология : учебник / А. И. Нетрусов, И. Б. Котова. – Москва : Академия, 2007. – 284 с. 106. Октябрьский, О. Н. Изменения редокс-потенциала в культурах бактерий при стрессах / О. Н. Октябрьский, Г. В. Смирнова // Микробиология. – 2012. – Т. 81, № 2. – С. 147–158. 107. Переведенцева, Л. Г. Микология: грибы и грибоподобные организмы [Электронный ресурс] : учеб. пособие / Л. Г. Переведенцева. – Пермь, 2009. – 199 с. – Режим доступа : http://www.psu.ru/files/docs/fakultety/bio/ mikologia.pdf (дата обращения: 29.03.2021). 108. Пидопличко, Н. М. Пенициллии / Н. М. Пидопличко ; Ин-т микробиологии и вирусологии им. Д. К. Заболотного АН УССР. – Київ : Наукова думка, 1972. – 150 с. 109. Пиневич, А. В. Микробиология. Биология прокариотов : учебник : в 3 т. Т. 1 / А. В. Пиневич. – Санкт-Петербург : Санкт-Петербургский гос. ун-т, 2007. – 2-е изд. – Т. 1. – 352 с. 110. Пиневич, А. В. Микробиология. Биология прокариотов : учебник : в 3 т. Т. 2 / А. В. Пиневич. – Санкт-Петербург : Санкт-Петербургский гос. ун–т, 2007. – 331 с. 111. Практична мікробіологія / С. І. Климнюк, І. О. Ситник, М. С. Творко, В. П. Широбоков. – Київ : Укрмедкнига, 2020. – 440 с. 112. Розанов, А. Ю. Проблема первичного биотопа эукариот. Экосистемные перестройки и эволюция биосферы / А. Ю. Розанов, М. А. Федонкин. – Москва : Недра, 1994. – С. 25–32. 113. Рудько, Г. І. Основи біогеології: від архею до техногену / Г. І. Рудько // Мінеральні ресурси України. – 2014. – № 3. – С. 37–45. 114. Свойства энтеробактерий, выделенных из молочных продуктов / Н. Р. Ефимочкина, Н. В. Ростова, Ю. М. Маркова и др. // Молочная промышленность. – 2015. – № 11. – С. 33–36. 115. Сгибнев, А. В. Влияние активных форм кислорода на антилизоцимную активность бактерий / А. В. Сгибнев, С. В. Черкасов // Журнал микробиологии, эпидемологии и иммунобиологии. – 2009. – № 4. – С. 59–62. 116. Сергійчук, М. Г. Мікробіологія / М. Г. Сергійчук, В. К. Позур, Т. М. Фурзікова. – Київ : Київський університет, 2008. – 541 с. 22    117. Согомонян, Д. Изменение рН и окислительно- восстановительного потенциала среды в процессе роста молочнокислых бактерий: влияние окислителей и восстановителей / Д. Согомонян, К. Акопян, А. Трчунян // Прикладная биохимия и микробиология. – 2011. – Т. 47, № 1. – С. 33–38. 118. Сорокина, А. Ю.Hoeflea siderophila sp. nov., новая нейтрофильная железоокисляющая бактерия / А. Ю. Сорокина, Е. Ю. Черноусова, Г. А. Дубинина // Микробиология. – 2012. – Т. 81, № 1. – С. 64–71. 119. Сравнительное исследование метаболизма пурпурных фотосинтезирующих бактерий при росте на свету и в темноте в анаэробных и аэробных условиях / О. И. Кеппен, Е. Н. Красильникова, Н. В. Лебедева, Р. Н. Ивановский // Микробиология. – 2013. – Т. 82, № 5. – С. 534–541. 120. Столяр, О. Б. Молекулярна біологія : підручник / О. Б. Столяр. – Київ : Центр навчальної і практичної лiтератури, 2019. – 224 с. 121. Трофічні потреби i біотехнологічні параметри росту вищих базидіальних грибів роду Coriolus [Електронний ресурс] / Л. О. Антоненко, І. Р. Клечак, Л. М. Лазаренко, О. П. Трохименко // Збірник наукових праць Дніпродзержинського державного технічного університету. Серія : Технічні науки. – 2011. – Вип. 2. – С. 274–281. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpddtu_2011_2_54 (дата звернення: 02.04.2021). 122. Филиппова, Р. Л. Ацидофильные спорообразующие бактерии рода Alicyclobacillus в апельсиновом соке / Р. Л. Филиппова, Т. Г. Мухамеджанова, А. Ю. Колеснов // Пищевая промышленность. – 2000. – № 10. – С. 78–79. 123. Филиппова, Р. Л. Бактерии рода Alicyciobacillus – возбудители порчи фруктовых соков и напитков / Р. Л. Филиппова, А. Ю. Колеснов, Т. Г. Мухамеджанова // Пиво и напитки. – 2004. – № 3. – С. 30–32. 124. Филогенетическое положение пурпурной серобактерии Lamprobacter modestohalophilus на основании исследования новых штаммов вида / В. М. Горленко, И. А. Брянцева, О. Н. Лунина, Т. П. Турова // Микробиология. – 2015. – Т. 84, № 1. – С. 68–77. 125. Характеристика нового штамма несерной пурпурной бактерии из термального источника / Е. Н. Нуянзина-Болдарева, А. М. Калашников, В. А. Гайсин, М. В. Сухачева // Микробиология. – 2014. – Т. 83, № 2. – С. 170–179. 126. Харченко, С. М. Мікробіологія : підручник / С. М. Харченко. – Київ : Сільгоспосвіта, 1994. – 350 с. 127. Цыганков, А. А. Участие H2 в метаболизме пурпурных бактерий и перспективы практического использования / А. А. Цыганков, А. Н. Хуснутдинова // Микробиология. – 2015. – Т. 84, № 1. – С. 3–26. 23    128. Широбоков, В. На зорі зародження життя: роль глинистих мінералів / В. Широбоков, Д. Янковський, Г. Димент // Світогляд. – 2013. – № 1. – С. 58–65. 129. Широбоков, В. Паралельні Світи перетинаються / В. Широбоков, Д. Янковський, Г. Димент // Світогляд. – 2010. – № 5. – С. 18–28. 130. Экспресс-контроль бактерий группы кишечных палочек // Кондитерское и хлебопекарное производство. – 2011. – № 9 (121). – С. 9. 131. Янева, О. Д. Механизмы устойчивости бактерий к ионам тяжелых металлов / О. Д. Янева // Мікробіологічний журнал. – 2009. – Т. 71, № 6. – С. 54–65. 2.2. Віруси 132. Аденовирус, клетка, организм / Н. С. Дяченко, И. Нас, Д. Беренчи, Л. Н. Носач ; под ред. В. В. Смирнов. – Киев : Наукова думка, 1988. – 232 с. 133. Бактериоциногенная активность штаммов Rhizobium vitis и Pantoea agglomerans, выделенных из растений винограда / Н. В. Лиманская, В. А. Иваница, Ж. Ю. Сергеева, Ф. И. Товкач // Мікробіологія і біотехнологія. – 2009. – № 4 (8). – С. 26–32. 134. Бактериоционы и бактериофаги патогенных буркхольдерий / В. И. Илюхин, Л. К. Мернова, Н. П. Агеева, Т. В. Сенина // Журнал микробиологии, эпидемологии и иммунобиологии. – 2011. – № 1. – С. 12–19. 135. Вакарина, А. А. Рациональные аспекты использования бактериофагов / А. А. Вакарина, Л. В. Катаева, Н. Ф. Карпухина // Журнал микробиологии, эпидемологии и иммунобиологии. – 2015. – № 5. – С. 76–79. 136. Векірчик, К. М. Мікробіологія з основами вірусології : підручник / К. М. Векірчик. – Київ : Либідь, 2001. – 312 с. 137. Ганина, В. И. Бактериофаги и способы снижения их количества / В. И. Ганина // Молочная промышленность. – 2016. – № 2. – С. 41–43. 138. Ганина, В. И. Поражение заквасочной микрофлоры бактериофагами / В. И. Ганина // Переработка молока. – 2011. – № 6 (140). – С. 28–29. 139. Гудзь, С. П. Загальна вірусологія : навч. посібник / С. П. Гудзь, Т. Б. Перетятко, Ю. О. Павлова. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2010. – 264 с. 140. Дидух, Г. В. Бактериофаги – путь к безопасности пищевых продуктов / Г. В. Дидух // Молочна промисловість. – 2009. – № 2 (51). – С. 42– 44. 141. Дідух, Г. В. Використання бактеріофагів для виробництва молочних продуктів лікувально-профілактичного призначення / Г. В. Дідух, В. В. Калаянова // Харчова наука і технологія. – 2010. – № 2 (11). – С. 14–16. 24    142. Изучение новых вирулентных бактериофагов, активных против множественно-резистентных штаммов Pseudomonas aeruginosa / Н. Ш. Баларджишвили, Л. И. Квачадзе, М. И. Кутателадзе и др. // Прикладная биохимия и микробиология. – 2015. – Т. 51, № 6. – С. 600–609. 143. Использование системы транспозиции бактериофага Ми для интеграции рекомбинантной ДНК в хромосому Methylophilus methylotrophus / Е. Г. Абалакина, И. Л.Токмасова, Н. В. Горшкова и др. // Биотехнология. – 2008. – № 3. – C. 13–26. 144. Использование тиминовых ауксотрофных мутантов Erwinia carotovora для получения частиц дефектных бактериофагов / Л. В. Романюк, Н. С. Муквич, Т. В. Иваница, Ф. И. Товкач // Мікробіологічний журнал. – 2011. – Т. 73, № 4. – С. 71–76. 145. Исследование чувствительности к бактериофагам микрофлоры, изолированной из биосубстратов пациентов хирургического профиля / Н. И. Габриэлян, Л. И. Арефьева, Е. М. Горская и др. // Журнал микробиологии, эпидемологии и иммунобиологии. – 2014. – № 2. – С. 30–35. 146. Копылов, А. И. Влияние вирусов на гетеротрофный бактериопланктон водохранилищ / А. И. Копылов, Д. Б. Косолапов, Е. А. Заботкина // Микробиология. – 2011. – Т. 80, № 2. – С. 241–250. 147. Люта, В. А. Основи мікробіології, вірусології та імунології : навч. посібник / В. А. Люта, Г. І. Заговора. – Київ : Здоров’я, 2001. – 280 с. 148. Науменко, О. В. Проблеми бактеріофагів у виробництві ферментованих молочних продуктів / О. В. Науменко // Молокопереробка. – 2011. – № 3 (66). – с. 15–21. 149. Непомнящая, М. Л. Бактериофаг молочнокислых стрептококков и борьба с ним в молочной промышленности : монография / М. Л. Непомнящая, Л. Ю. Медвинская, Л. А. Либерман ; АН Украинской СССР. – Киев : Изд. АН УССР, 1961. – 152 с. 150. Поливалентность бактериофагов, изолированных из плодовых деревьев, пораженных бактериальным ожогом / Ф. И. Товкач, С. Н. Мороз, Н. А. Король [и др.] // Мікробіологічний журнал. – 2013. – Т. 75, № 2. – С. 80–88. 151. Пяткін, К. Д. Мікробіологія з вірусологією та імунологією : підручник / Ю. С. Пяткін, К. Д. Кривошеїн ; пер. з рос. – Київ : Вища школа, 1992. – 431 с. 152. Садыкова, Р. Борьба с бактериофагами – залог выпуска качественного продукта / Р. Садыкова // Молочная промышленность. – 2012. – № 9. – С. 26. 25    153. Ситник, І. О. Мікробіологія, вірусологія, імунологія : підручник / І. О. Ситник, С. І. Климнюк, М. С. Творко. – Тернопіль : Укрмедкнига, 1998. – 392 с. 154. Снятковский, М. В. Бактериофаги в молочном производстве и борьба с ними / М. В. Снятковский, Р. З. Карычев, Г. П. Шаманова // Молочная промышленность. – 2006. – № 4. – С. 66–67. 155. Сорокина, Н. П. Активность заквасочной микрофлоры : причины снижения и способы повышения. Методы предотвращения поражения молочнокислых бактерий бактериофагами / Н. П. Сорокина, Г. Д. Перфильев // Молочная промышленность. – 2013. – № 11. – С. 32–35. 156. Сорокина, Н. П. Бактериофаги лактококков / Н. П. Сорокина, Г. Д. Перфильев, И. С. Полянская // Сыроделие и маслоделие. – 2014. – № 1. – С. 36– 37. 2.3. Ферменти в мікробіології 157. Joosten, V. Flavoenzymes / V. Joosten, W. J. van Berkel // Current Opinion in Chemical Biology. – 2007. – Vol. 11, Issue 2. – P. 195–202. 158. Β-галактозидазна активність бактерій, як критерій відбору штамів до складу бактеріальних препаратів / О. І. Потемська, Н. Ф. Кігель, С. Г. Даниленко, К. В. Копилова // Харчова наука і технологія. – 2017. – Т.11, № 3. – С. 35–41. 159. Авершина, А. С. Обґрунтування параметрів ферментації молочної основи у біотехнології напою кисломолочного для дитячого харчування «Біолакт» [Електронний ресурс] / А. С. Авершина, Н. А. Дідух // Харчова наука і технологія. – 2012. – № 2. – С. 32–36. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khnit_2012_2_10 (дата звернення: 02.04.2021). 160. Активность ферментов обмена глутамина в прорастающем зерне тритикале [Електронний ресурс] / Л. В. Чумикина, Л. И. Арабова, В. В. Колпакова, А. Ф. Топунов // Физиология растений и генетика. – 2013. – Т. 45, № 5. – С. 390–398. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2013_45_5_5 (дата звернення: 05.04.2021). 161. Бактериальная протеаза ЕСР32, специфически расщепляющая актин: условия биосинтеза и масштабирование процесса ферментации продуцента / А. В. Морозова, А. Ю. Малинин, С. Ю. Хайтлина, В. Н. Соколов // Биотехнология. – 2009. – № 1. – С.53–63. 162. Бактерии Черного моря – продуценты гидролитических ферментов [Електронний ресурс] / Л. Д. Варбанец, Л. В. Авдеева, Н. В. Борзова, Е. В. Мацелюх, А. В. Гудзенко, Е. А. Киприанова, Л. В. Ярошенко // Мікробіологічний журнал. – 2011. – Т. 73, № 5. – С. 9–15. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2011_73_5_3 (дата звернення: 05.04.2021). 26    163. Біотехнологічні аспекти отримання йогуртної основи для виробництва низьколактозного морозива [Електронний ресурс] / А. А. Трубнікова, Т. Є. Шарахматова, К. О. Мамінтова, О. С. Цупра // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія : Нові рішення в сучасних технологіях. – 2018. – № 9. – С. 243–255. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/vcpinrct_2018_9_37 (дата звернення: 05.04.2021). 164. Виділення та ідентифікація бактерій роду Lactobacillus з ферментованих продуктів різних регіонів України / О. М. Василюк, Н. К. Коваленко, І. Л. Гармашева, Л. Т. Олещенко // Мікробіологічний журнал. – 2014. – Т. 76, № 2. – С. 2–9. 165. Влияние холодового стресса на активность антиоксидантных ферментов в проростках ячменя [Електронний ресурс] / М. С. Радюк, И. Н. Доманская, Р. А. Щербаков, Н. В. Шалыго // Физиология растений и генетика. – 2013. – Т. 45, № 5. – С. 442–450. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2013_45_5_11 (дата звернення: 05.04.2021). 166. Ганина, В. И. Бета галактозидазная активность молочнокислых бактерий и бифидобактерий / В. И. Ганина, Л. В. Калинина, Е. В. Большакова // Молочная промышленность. – 2002. – № 8. – С. 36–37. 167. Голуб, Б. Вплив пропіоновокислих бактерій на динаміку біфідофлори під час ферментації молока [Електронний ресурс] / Б. Голуб, С. Даниленко, Г. Рудавська // Товари і ринки. – 2009. – № 2. – С. 121–128. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/tovary_2009_2_19 (дата звернення: 05.04.2021). 168. Голуб, Б. Динаміка фізико-хімічних показників синбіотичних ферментованих молочних напоїв при зберіганні [Електронний ресурс] / Б. Голуб, С. Даниленко, Г. Рудавська // Товари і ринки. – 2011. – № 1. – С. 121– 127. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/tovary_2011_1_18 (дата звернення: 05.04.2021). 169. Голуб, Б. Протеоліз у пробіотичних напоях, ферментованих біфідобактеріями [Електронний ресурс] / Б. Голуб // Товари і ринки. – 2013. – № 2. – С. 100–107. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/tovary_2013_2_11 (дата звернення: 05.04.2021). 170. Даниленко, С. Г. Біотехнологія бактеріального препарату «ЛЛР» [Електронний ресурс] / С. Г. Даниленко // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. – 2013. – Т. 15, № 3 (4). – С. 55–62. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2013_15_3(4)__12 (дата звернення: 02.04.2021). 27    171. Даниленко, С. Г. Вплив ферментного препарату на протеолітичні процеси у сиров’ялених м’ясних продуктах [Електронний ресурс] / С. Даниленко // Товари і ринки. – 2013. – № 2. – С. 107–114. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/tovary_2013_2_12 (дата звернення: 05.04.2021). 172. Дідух, Н. А. Обґрунтування параметрів ферментації знежиреного молока у біотехнології кисломолочного сиру дитячого харчування [Електронний ресурс] / Н. А. Дідух, Ю. В. Назаренко // Наукові праці Одеської національної академії харчових технологій. – 2010. – Вип. 38(2). – С. 250–254. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Np_2010_38(2)__62 (дата звернення: 02.04.2021). 173. Дідух, Н. А. Обґрунтування параметрів ферментації молочної основи у біотехнології кефіру дитячого харчування [Електронний ресурс] / Н. А. Дідух, С. В. Романченко // Харчова наука і технологія. – 2010. – № 2. – С. 30– 33. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khnit_2010_2_11 (дата звернення: 02.04.2021). 174. Драганова, Е. И. Применение ферментативного катализа в производстве пюреобразной продукции из растительного сырья / Е. И. Драганова, А. И. Колесниченко, Ю. А. Левинца // Пищевая промышленность. – 1997. – № 12. – С. 15. 175. Елисеева, Т. А. Заквасочные культуры и ферменты Mayasan для сыров / Т. А. Елисеева // Переработка молока. – 2015. – № 9. – С. 18. 176. Куприянова, Е. В. Карбоангидраза – фермент, преобразивший біосферу / Е. В. Куприянова, Н. А. Пронина // Физиология растений. – 2011. – № 2. – С. 163–176. 177. Лигнинолитическая активность бактерий родов Azospirillum и Niveispirillum / М. А. Купряшина, С. В. Петров, Е. Г. Пономарева, В. Е. Никитина // Микробиология. – 2015. – Т. 84, № 6. – С. 691–696. 178. Липолитическая активность бактерий рода Bacillus / Л. В. Авдеева, А. И. Осадчая, Л. А. Сафронова [и др.] // Мікробіологія і біотехнологія. – 2010. – № 3 (11). – C. 41–50. 179. Липолитическая и каталазная активности бактерий – дектрукторов защитных покрытий / Ж. П. Коптева, В. В. Занина, А. Е. Коптева [и др.] // Мікробіологічний журнал. – 2009. – Т. 71, № 4. – С.45–50. 180. Маркосов, В. А. Исследование процесса ферментации мезги при производстве красных вин типа кагор [Електронний ресурс] / В. А. Маркосов, Н. М. Агеева, А. П. Бирюков // «Магарач». Виноградарство и виноделие. – 2013. – № 1. – С. 33–34. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Magarach_2013_1_17 (дата звернення: 05.04.2021). 28    181. Мацелюх, О. В. Колагенолітичні ферменти мікроорганізмів [Електронний ресурс] / О. В. Мацелюх, Л. Д. Варбанець // Biotechnology. – 2008. – Vol. 1, № 3. – С. 13–24. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2008_1_3_4 (дата звернення: 05.04.2021). 182. Мацелюх, О. В. Протеолітичні ферменти мікроорганізмів [Електронний ресурс] / О. В. Мацелюх, Л. Д. Варбанець, А. С. Левішко // Мікробіологічний журнал. – 2010. – Т. 72, № 4. – С. 56–73. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2010_72_4_11 (дата звернення: 05.04.2021). 183. Молоканова, Л. В. Оцінка молокозгортальної активності ферментів грибного походження [Електронний ресурс] / Л. В. Молоканова, І. С. Хованець // Товарознавчий вісник. – 2013. – Вип. 6. – С. 193–198. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tvis_2013_6_30 (дата звернення: 05.04.2021). 184. Осадчук, І. В. Підвищення біологічної цінності харчових продуктів методом біотехнологічної модифікації [Електронний ресурс] / І. В. Осадчук // Наукові праці Одеської національної академії харчових технологій. – 2013. – Вип. 44(2). – С. 121–125. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Np_2013_44(2)__29 (дата звернення: 02.04.2021). 185. Пешук, Л. Синбіотики у технології ферментованого рибного фаршу [Електронний ресурс] / Л. Пешук // Продовольча індустрія АПК. – 2013. – № 2. – С. 28–31. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Piapk_2013_2_10 (дата звернення: 05.04.2021). 186. Пешук, Л. Ферментування рибного фаршу з товстолобу білого [Електронний ресурс] / Л. Пешук // Продовольча індустрія АПК. – 2013. – № 2. – С. 10–13. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Piapk_2013_2_5 (дата звернення: 05.04.2021). 187. Разработка метода инактивации клеток Streptococcus pyogenes для турбидиметрического определения бактериолитической активости фаг– ассоциированного фермента / Н. Ф. Дмитриева, Н. Л. Клячко, В. М. Бондаренко [и др.] // Журнал микробиологии, эпидемологии и иммунобиологии. – 2011. – № 6. – С. 14–19. 188. Савченко, О. Біологічна цінність м’якого сирного продукту, виготовленого за енергозберігаючою біотехнологією [Електронний ресурс] / О. Савченко // Продовольча індустрія АПК. – 2014. – № 5. – С. 37–39. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Piapk_2014_5_12 (дата звернення: 02.04.2021). 189. Савченко, О. Оcновні принципи створення біотехнології м’якого сирного продукту [Електронний ресурс] / О. Савченко // Продовольча індустрія АПК. – 2014. – № 4. – С. 18–21. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Piapk_2014_4_8 (дата звернення: 02.04.2021). 29    190. Свириденко, Г. М. Бактериальные концентраты : способы применения при производстве ферментированных молочных продуктов / Г. М. Свириденко // Молочная промышленность. – 2015. – № 6. – С. 25–28. 191. Січкар, С. В. Активність окиснювальних ферментів рослинних клітин за умов експериментального мікоплазмозу [Електронний ресурс] / С. В. Січкар, К. С. Коробкова // Мікробіологічний журнал. – 2011. – Т. 73, № 2. – С. 38–43. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2011_73_2_7 (дата звернення: 05.04.2021). 192. Танасієнко, О. А. Індукція синтезу інтерферону. обумовлена лектином бактеріального походження / О. А. Танасієнко, Г. П. Потебня, З. М. Олевінська // Доповiдi Нацiональної Академiї наук України. – 2013. – № 1. – С. 185–190. 193. Ткаченко, Н. А. Обґрунтування параметрів ферментації молочнорослинних вершків у біотехнології білкових паст для дитячого харчування [Електронний ресурс] / Н. А. Ткаченко, Ю. С. Українцева, Є. І. Гросу // Харчова наука і технологія. – 2014. – № 4. – С. 27–36. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khnit_2014_4_8 (дата звернення: 02.04.2021). 194. Шугай, М. О. Антагоністична активність як критерій відбору молочнокислих бактерій у біотехнології молочних ферментованих продуктів [Електронний ресурс] / М. О. Шугай // Продовольчі ресурси. Серія : Технічні науки. – 2015. – № 4. – С. 69–74. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/prrteh_2015_4_15 (дата звернення: 02.04.2021). 195. Ярос, Д. Улучшение структуры продукта посредством образования энзимных поперечных связей с микробиологической трансглютаминазой / Д. Ярос, Г. Роом ; пер. с нем // Продукты & ингредиенты. – 2013. – № 9 (106). – С. 32–33. 2.4. Метаболічна активність та процеси бродіння 196. Анищенко, И. П. Бактериальные закваски и концентраты для производства творога / И. П. Анищенко // Молочная промышленность. – 2008. – № 8. – С. 27–28. 197. Байрактар, В. М. Порівняльна оцінка лабораторних та сухих швидкорозчинних дріжджів Saccharomyces cerevisiae для біотехнології коньячного виробництва [Електронний ресурс] / В. М. Байрактар // Біологічний вісник МДПУ ім. Б. Хмельницького. – 2015. – № 1. – С. 48–60. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/bvmd_2015_1_5 (дата звернення: 02.04.2021). 198. Бойко, М. І. Дослідження динаміки кислотності у процесі бродіння квасного сусла з різних екстрактів і концентратів та аналіз показників готового квасу / М. І. Бойко, В. Л. Прибильський // Наукові праці Одеської національної академії харчових технологій. – 2012. – Вип. 42, Т. 2. – С. 338–341. 30    199. Борьба с бактериями в молоке // Молокопереробка. – 2008. – № 6 (33). – С. 16–18. 200. Бугера, І. Заквашувальні композицій на основі мезофільних молочнокислих бактерій для простокваші / І. Бугера, Н. Кігель // Ukrainian food journal. – 2013. – Vol. 2, issue 1. – С. 32–36. 201. Бурьян, Н. И. Микробиология виноделия / Н. И. Бурьян. – Ялта : Ин-т винограда и вина «Магарач», 1997. – 431 с. 202. Бурьян, Н. И. Практическая микробиология виноделия / Н. И. Бурьян. – Симферополь : Таврида, 2003. – 560 с. 203. Винные бактерии Lallemand oenology // Садівництво і виноградарство. Технології та інновації. – 2018. – № 6–1 (14–15). – C. 100–103. 204. Влияние метаболитов Lactodfcsllus fermentum на ультраструктуру патогенных эшерихий / Н. А. Шабанова, В. В. Гостева, Н. В. Клицунова, В. М. Бондаренко // Журнал микробиологии, эпидемологии и иммунобиологии. – 2009. – № 2. – С. 3–6. 205. Вовкогон, А. Г. Оптимальні біотехнологічні параметри іммобілізації клітин закваски йогурту на модифікованому желатині [Електронний ресурс] / А. Г. Вовкогон // Theoretical and applied veterinary medicine. – 2019. – Vol. 7, № 2. – С. 107–110. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/ndbnndc_2019_7_2_12 (дата звернення: 05.04.2021). 206. Вплив електрохімічно активованої води на ферментативну активність спиртових дріжджів [Електронний ресурс] / Н. О. Паньків, Л. Я. Паляниця, Р. Б. Косів, Н. І. Березовська // Восточно–Европейский журнал передовых технологий. – 2013. – № 3(6). – С. 29–33. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpt_2013_3_6_9 (дата звернення: 05.04.2021). 207. Гавриленко, Н. Молочнокислая закваска против спорових бактерий / Н. Гавриленко, В. Гончар, Ю. Росляков // Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. – 2013. – № 2 (99). – С. 47. 208. Давыдова, Е. А. Влияние добавочных заквасочных культур рода Lactobacillus на формирование вкуса сыра, вырабатываемого при участии пропионовокислых бактерий / Е. А. Давыдова, Т. А. Заболоцкая // Наукові праці Одеської національної академії харчових технологій. – 2013. – Т. 2, Вип. 44. – С. 227–232. 209. Дідух, Н. А. Визначення раціональних співвідношень між монокультурами B. Infantis та змішаними культурами L. Lactis у складі заквашувальних композицій / Н. А. Дідух, Ю. В. Назаренко, С. В. Романченко // Харчова наука і технологія. – 2011. – № 2 (15). – С. 48–50. 31    210. Зубченко, В. С. Вплив УЗ-обробки на стійкість напоїв бродіння / В. С. Зубченко, О. П. Вітряк, Л. В. Ткаченко // Харчова промисловість. – 2008. – № 7. – С. 51–53. 211. Иванченко, К. В. Влияние применения ферментных препаратов на изменение фізико-химических свойств виноматериалов для производства сидра [Електронний ресурс] / К. В. Иванченко // «Магарач». Виноградарство и виноделие. – 2013. – № 3. – С. 33–34. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Magarach_2013_3_17 (дата звернення: 05.04.2021). 212. Использование дрожжей Sfccharomyces cerevisiae для замедления микробной порчи пшеничного хлеба / Е. В. Соболева, Т. В. Меледина, Е. С. Сергачева, Г. В. Терновской // Пищевая промышленность. – 2014. – № 1. – С. 46–50. 213. Использование физиологически адаптированных культур молочнокислых бактерий в приготовлении кваса брожения / Г. С. Качмазов, Э. А. Драпп, Е. Ф. Цагараева и др. // Пиво и напитки. – 2011. – № 5. – С. 34–37. 214. Исследование процесса биологического подкисления солодового сусла с примененим молочнокислых бактерий / И. В. Новикова, Е. А. Коротких, Г. В. Агафонов, П. В. Рукавицын // Производство спирта и ликероводочных изделий. – 2013. – № 3. – С. 33–35. 215. Ідентифікація пробіотичних штамів молочнокислих бактерій / Т. М. Лясковський, В. С. Підгорський, Н. К. Коваленко та ін. // Мікробіологічний журнал. – 2008. – Т. 70, № 6. – С. 3–9. 216. Калініченко, С. В. Сучасні напрямки створення та удосконалення пробіотиків / С. В. Калініченко, О. О. Коротких, І. Ю. Тіщенко // Український біофармацевтичний журнал. – 2016. – № 1. – С. 4–10. 217. Качмазов, Г. С. Квас с использованием адаптированных культур молочнокислых бактерий / Г. С. Качмазов, Э. А. Драпп, Р. Х. Бетеева // Пиво и напитки. – 2012. – № 2. – С. 18–19. 218. Квасников, Е. И. Молочнокислые бактерии вина и основы регулирования их жизнедеятельности / Е. И. Квасников, Г. Ф. Кондо. – Москва : Пищ. пром-сть, 1964. – 46 с. 219. Квасников, Е. И. Молочнокислые бактерии и пути их использования / Е. И. Квасников, О. А. Нестеренко. – Москва : Наука, 1975. – 389 с. 220. Количество дрожжей и молочных бактерий в разных сортах муки // Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. – 2013. – № 3 (100). – С. 33. 32    221. Ламберова, А. А. Переработка фракций после ректификации этилового спирта бактериями Acetobacter aceti / А. А. Ламберова, М. Э. Ламберова, Ю. А. Кошелев // Производство спирта и ликероводочных изделий. – 2009. – № 2. – С.12–13. 222. Молочнокислые бактерии Lactobacillus brevis // Молочная промышленность. – 2011. – № 10. – С. 54–55. 223. Невская, Е. В. Исследование антимикробных свойств молочнокислых бактерий, применяемых в хлебопечении для приготовления заквасок / Е. В. Невская, Т. Б. Цыганова, О. В. Головачева // Хранение и переработка зерна. – 2016. – № 2 (199). – С. 44–47. 224. Нудель, Л. Ш. Основы микробиологии бродильных производств / Л. Ш. Нудель. – Москва : Пищевая промышленность, 1973. – 128 с. 225. Орлова, Т. Н. Мезофильные лактококки в составе бактериальных заквасок для сыров / Т. Н. Орлова, А. Н. Иркитова // Сыроделие и маслоделие. – 2014. – № 4. – С. 28–30. 226. Пасічник, Р. М. Ідентифікація моделі броварного бродіння в умовах невизначеності / Р. М. Пасічник, Ю. Р. Піговський // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 2007. – № 1. – С. 10–15. 227. Порівняємо характеристики пресованих дріжджів різних торгових марок / В. Дробот, Н. Фалендиш, Н. Грегірчак, О. Тесля // Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. – 2009. – № 5 (54). – С. 41–43. 228. Пшенишнюк, Г. Ф. Вплив житніх заквасок спонтанного бродіння на кінетику кислотонакопичення в тісті та якість хліба / Г. Ф. Пшенишнюк, Ю. С. Ковпак // Харчова наука і технологія. – 2011. – № 1. – С. 43–46. 229. Пшенишнюк, Г. Ф. Закваски спонтанного бродіння в технології житнього хліба / Г. Ф. Пшенишнюк, С. М. Павловський, Ю. С. Ковпак // Наукові праці Одеської національної академії харчових технологій. – 2011. – Вип. 40, Т. 1. – С. 141–145. 230. Пшенишнюк, Г. Ф. Покращення якості житньо-пшеничних виробів на житніх заквасках спонтанного бродіння / Г. Ф. Пшенишнюк, А. Б. Демченко, Ю. С. Ковпак // Харчова наука і технологія. – 2012. – № 1. – С. 82– 86. 231. Рисовый гриб как источник новых молочнокислых бактерий для квасного производства / Е. А. Цед, З. В. Василенко, Л. М. Королева [и др.] // Пиво и напитки. – 2011. – № 4. – С. 22–25. 232. Сбраживание крахмалосодержащего сырья анаэробными бактериями рода Zymomonas / Н. Я. Васильева, Л. В. Римарева, Е. А. Двадцатова [и др.] // Производство спирта и ликероводочных изделий. – 2001. – № 3. – C. 18–20. 33    233. Свириденко, Г. М. Принципы подбора и входной контроль бактериальных заквасок / Г. М. Свириденко // Переработка молока. – 2015. – № 1 (184). – С. 22–25. 234. Семак, Т. Молочнокислые бактерии. Виды и роль их в заквасках / Т. Семак // Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. – 2013. – № 7–8 (104–105). – С. 39. 235. Семченко, В. Каким образом можно повысить подьемную силу дрожжей / В. Семченко // Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. – 2011. – № 7–8. – С. 41–43. 236. Сильчук, Т. А. Дослідження біотехнологічних властивостей тістових напівфабрикатів [Електронний ресурс] / Т. А. Сильчук, В. І. Дробот // Наукові праці Національного університету харчових технологій. – 2017. – Т. 23, № 1. – С. 210–215. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2017_23_1_26 (дата звернення: 02.04.2021). 237. Ситников, А. П. Микробиология брожения : учебник / А. П. Ситников. – 3-е изд., перераб. – Москва-Ленинград : Пищепромиздат, 1936. – 331 с. 238. Щелакова, Р. П. Исследование содержания глютатиона и микрофлоры хлебопекарных прессованных дрожжей и изменение их при хранении / Р. П. Щелакова, Г. И. Евдокимова, А. С. Карацуба // Харчові технології. – 2006. – 2006. – С. 28. 2.5. Мікроорганізми та навколишнє середовище 239. Babalola, O. O. Beneficial bacteria of agricultural importance / O. O. Babalola // Bitechnology Letters. – 2010. – Vol. 32, Issue 11. – P. 1559–1570. 240. Bacteria in agrobiology: plant growth responses / ed. D. K. Maheshwari. – 1st reprint. – Springer, 2011. – 381 p. 241. Bloemberg, G. V. Molecular basis of plant growth promotion and biocontrol by rhizobacteria / G. V. Bloemberg, B. J. J. Lugtenberg // Current Opinion in Plant Biology. – 2001. – Vol. 4, Issue 4. – P. 343–350. 242. Botelho, G. R. Fluorescent Pseudomonads associated with the rhizosphere of crops / G. R. Botelho, L. C. Mendonça-Hagler // Brazilian Journal of Microbiology. – 2006. – Vol. 37, Issue 4. – P. 401–416. 243. Federle, M. J. Interspecies communication in bacteria / M. J. Federle, B. L. Bassler // Journal of Clinical Investigation. – 2003. – Vol. 112, Issue 9. – P. 1291– 1299. 244. Fletcher, G. L. Aquaculture biotechnology / G. L. Fletcher, M. Rise. – WileybBlackwell, 2011. – 356 p. 34    245. Азизбекян, Р. Р. Использование спорообразующих бактерий в качестве биологических средств защиты растений / Р. Р. Азизбекян // Биотехнология. – 2013. – № 1. – С. 69–77. 246. Антипчук, А. Ф. Водна мікробіологія / А. Ф. Антипчук, І. Ю. Кірєєва : навч. посібник. – Київ : Кондор, 2005. – 256 с. 247. Бабенюк, Ю. Д. Мікробіологія : навч. посібник / Ю. Д. Бабенюк, А. Ф. Антипчук ; Відкритий міжнар. ун-т розвитку людини «Україна». – Київ : Ун- т «Україна», 2010. – 148 с. 248. Бардан, С. И. Размерная структура и морфологический состав зимнего бактериопланктона Печорского моря и условия формирования / С. И. Бардан // Микробиология. – 2013. – Т. 82, № 6. – С. 741–752. 249. Биодеструкция глифосата почвенными бактериями : оптимизация процесса культивирования и способ сохранения активной биомассы / Т. В. Шушкова, И. Т. Ермакова, А. В. Свиридов, А. А. Леонтьевский // Микробиология. – 2012. – Т. 81, № 1. – С. 48–55. 250. Борщ, Г. Г. Вплив заморожування та холодильного зберігання овочів на життездатність мікроорганізмів / Г. Г. Борщ, С. О. Белінська // Проблеми харчування. – 2003. – № 1. – С. 71–73. 251. Вербина, Н. М. Гидромикробиология с основами общей микробиологии : учеб. пособие / Н. М. Вербина. – Москва : Пищевая промышленность, 1980. – 288 с. 252. Взаимодействие галоалкалофильных пурпурных бактерий Rhodovulum steppense с алюмосиликатными минералами / Е. И. Компанцева, Е. Б. Наймарк, А. В. Комова, Н. С. Никитина // Микробиология. – 2011. – Т.80, № 5. – С. 637–643. 253. Виділення ацетоно-бутилових бактерій з різних природних джерел / О. І. Скроцька, Ю. М. Пенчук, С. О. Скроцький та ін. // Харчова промисловість. – 2010. – Вип. 9. – С. 49–52. 254. Влияние гипокалорийной диеты, содержащей пробиотический продукт с бактериями Lactobacillus planatarum Tensia DSM 21380, на клинико- метаболические показатели у больных, страдающих ожирением и артериальной гипертонией / Х. Х. Шарафетдинов, О. А. Плотникова, Р. И. Алексеева и др. // Вопросы питания. – 2012. – Т. 81, № 1. – С. 80–85. 255. Вплив комплексної ендофітно-ризобіальної інокуляції на ризосферну мікробіоту та продуктивність сої / Г. О. Іутинська, С. П. Голобородько, Л. В. Титова, О. Д. Дубинська // Мікробіологічний журнал. – 2019. – Т. 81, № 6. – С. 3–15. 35    256. Гаркавий, С. С. Поведінка метил трет–бутилового ефіру у морській воді щодо окремих видів бактерій / С. С. Гаркавий, П. Папапрепоніс, Т. Каландзіс // Довкілля та здоров'я. – 2011. – № 3 (58). – С. 31–35. 257. Геохімічна діяльність мікроорганізмів та її прикладні аспекти : навч. посібник / І. П. Козлова, О. С. Радченко, Л. Г. Степура, Т. О. Кондратюк, А. І. Піляшенко-Новохатний ; НАН України, Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного. – Київ : Наукова думка, 2008. – 528 с. 258. Глянько, А. К. Сигнальные системы ризобий (Rhizobiaceae) и бобовых растений (Fabaceae) при формировании бобово-ризобиального симбиоза / А. К. Глянько // Прикладная биохимия и микробиология. – 2015. – Т. 51, № 5. – С. 453–464. 259. Горбань, М. І. Епізоотологія з мікробіологією : навч. посібник / М. І. Горбань. – Київ : Вища школа, 1989. – 310 с. 260. Грегори, Ф. Микробиология атмосферы / Ф. Грегори ; под ред. К. М. Степанова, В. Ф. Дунского ; пер. с англ. – Москва : Мир, 1964. – 371 с. 261. Гулий, В. В. Микробиологическая борьба с вредными организмами : монография / В. В. Гулий, Г. М. Иванов, М. В. Штерншис. – Москва : Колос, 1982. – 272 с. 262. Данилейченко, В. В. Мікробіологія з основами імунології : підруч. для вищих мед. (фармац.) навч. закл. III–IV рівнів акредитації / В. В. Данилейченко, Й. М. Федечко, О. П. Корнійчук. – 2–ге вид., перероб. та доп. – Київ : Медицина, 2009. – 391 с. 263. Дем’янюк, О. С. Обґрунтування мінімальної системи біопоказників для експрес-оцінювання екологічного стану ґрунту агроекосистем / О. С. Дем’янюк // Збалансоване природокористування. – 2017. – № 2. – С. 151–155. 264. Дерев'янський, В. П. Реакція рослин сої на застосування штамів бульбочкових бактерій та сидеральних добрив за різних погодних умов / В. П. Дерев'янський, Н. В. Ковальчук // Агроекологічний журнал. – 2015. – № 2. – С. 69–74. 265. Добровольская, Т. Г. Структура бактериальных сообществ почв / Т. Г. Добровольская ; МГУ. – Москва, 2002. – 282 с. 266. Зміни у фотосинтетичному апараті бобових культур. уражених збудниками бактеріозів та фітоплазмозів / Г. К. Гуляєва, І. П. Токовенко, Л. А. Пасічник, Т. М. Щербина // Мікробіологічний журнал. – 2017. – Т. 79, № 6. – С. 55–70. 267. Иммунохимическое выявление бактерий рода Azospirillum в почве с помощью родоспецифичных антител / А. А. Широков, А. И. Красов, Н. Ю. Селиванов и др. // Микробиология. – 2015. – Т. 84, № 2. – C. 244–249. 36    268. Ідентифікація гетеротрофних бактерій феросфери ґрунту та їх чутливість до пестициду лінурон / Н. В. Ткачук, Л. Б. Зелена, В. С. Парминська та ін. // Мікробіологічний журнал. – 2017. – Т. 79, № 4. – С. 75–87. 269. Карягина, Л. А. Микробиологические основы повышения плодородия почв / Л. А. Карягина ; ред. Е. Н. Мишустина. – Минск : Наука и техника, 1983. – 181 с. 270. Киприанова, Е. А. Использование штаммов бактерий рода Pseudomonas для определения ассимилируемого углерода воды / Е. А. Киприанова, Л. В. Ярошенко, Л. В. Авдеева // Мікробіологічний журнал. – 2010. – Т. 72, № 3. – С. 3–7. 271. Кириченко, О. В. Комплексна оцінка модуляційної здатності бульбочкових бактерій та особливості формування симбіотичних систем сої за інокуляції насіння мікробними композиціями / О. В. Кириченко // Мікробіологічний журнал. – 2016. – Т. 78, № 4. – C. 90–101. 272. Кожевин, П. А. Микробные популяции в природе / П. А. Кожевин. – Москва : МГУ, 1989. – 173 с. 273. Коломієць, Ю. В. Індукуючий вплив біодобрив на продуктивність рослин томатів і формування мікробіоти ризосфери / Ю. В. Коломієць, І. П. Григорюк, Л. М. Буценко // Агроекологічний журнал. – 2017. – № 1. – С. 75–82. 274. Коломієць, Ю. Формування мікробіоти ризосфери і підвищення продуктивності рослин томатів за дії біодобрив / Ю. Коломієць, І. Григорюк, Л. Буценко // Продовольча індустрія АПК. – 2016. – № 6. – С. 29–34. 275. Компонентний склад забруднень і стан мікробного ценозу ґрунту полігону захоронення хлорорганічних відходів / Н. А. Ямборко, Г. О. Іутинська, І. В. Левчук, А. А. Піндрус // Мікробіологічний журнал. – 2013. – Т.75, № 3. – С. 24–31. 276. Контаминация объектов внешней среды ЛПУ бактериями Legionella Pneumophila / В. В. Шкарин, А. С. Благонравова, О. А. Чубукова, С. В. Коротаева // Журнал микробиологии, эпидемологии и иммунобиологии. – 2011. – № 2. – С. 75–78. 277. Копылов, А. И. Влияние вирусов на гетеротрофный бактериопланктон водохранилищ / А. И. Копылов, Д. Б. Косолапов, Е. А. Заботкина // Микробиология. – 2011. – Т. 80, № 2. – С. 241–250. 278. Копылов, А. И. Влияние вирусов на гетеротрофный бактериопланктон водохранилищ / А. И. Копылов, Д. Б. Косолапов, Е. А. Заботкина // Микробиология. – 2011. – Т. 80, № 3–4. – С. 241–250. 279. Крутило, Д. В. Різноманіття бульбочкових бактерій квасолі в агроценозах України / Д. В. Крутило, О. В. Надкернична, О. В. Шерстобоєва // Агроекологічний журнал. – 2016. – № 3. – С. 117–125. 37    280. Кудриш, І. К. Взаємодія бактерій з твердими матеріалами: наукові проблеми і перспективи / І. К. Кудриш // Мікробіологічний журнал. – 2008. – Т. 70, № 2–3. – С. 102–108. 281. Кудря, Н. В. Перспективи використання суміші субстратів у біотехнології [Електронний ресурс] / Н. В. Кудря, Х. А. Берегова // Наукові праці Національного університету харчових технологій. – 2014. – Т. 20, № 4. – С. 45–55. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2014_20_4_6 (дата звернення: 02.04.2021). 282. Кукурудзяк, К. В. Екологічна оцінка санітарно-мікробіологічного стану відкритих водойм за впливу свинарських господарств / К. В. Кукурудзяк, О. П. Бригас, О. І. Мінералов // Збалансоване природокористування. – 2016. – № 3. – С. 200–203. 283. Лаврентьєва, К. В. Здатність грунтових фосфатмобілізуючих бактерій до колонізації коренів пшениці / К. В. Лаврентьєва, Н. В. Черевач, А. І. Вінніков // Мікробіологія і біотехнологія. – 2010. – № 1 (9). – С. 68–72. 284. Лопушняк, В. І. Зміна гумусового стану сірого опідзоленого ґрунту за впливу мікробіологічних препаратів та гумінових добрив у Західному Лісостепу України / В. І. Лопушняк, С. А. Романова, М. Б. Августинович // Агроекологічний журнал. – 2017. – № 1. – С. 49–53. 285. Мельник, А. В. Перспективи використання бактеріальних препаратів на посівах соняшника в умовах Північно–Східного Лісостепу України / А. В. Мельник // Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. – 2010. – Вип. 73, № 1 286. Метанотрофные бактерии грязевых микровулканов в поймах северных рек / С. Э. Белова, И. Ю. Ошкин, М. В. Глаголев, Е. Д. Лапшина // Микробиология. – 2013. – Т. 82, № 6. – С. 732–740. 287. Мікробіота грунту ризосфери сої за використання ризоактиву і гербіцидів / В. П. Карпенко, О. І. Заболотній, Р. М. Притуляк та ін. // Мікробіологічний журнал. – 2019. – Т. 81, № 5. – С. 48–61. 288. Мікробні поверхнево-активні речовини у природоохоронних технологіях: монографія / Т. П. Пирог, Г. О. Іутинська, А. П. Софілканич, А. Д. Конон ; НАН України, Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного, Національний університет харчових технологій. – Київ : Наукова думка, 2016. – 278 с. 289. Мороз, О. М. Регуляція рівня сірководню ацидофобними бактеріями роду Thiobacillus у техногенних водойомах сірковидобувних регіонів / О. М. Мороз // Мікробіологічний журнал. – 2010. – Т. 72, № 6. – С.30– 36. 38    290. Никитина, Е. В. Микробиология : учебник / Е. В. Никитина, С. Н. Киямова, О. А. Решетник. – Санкт-Петербург : Гиорд, 2008. – 361 с. 291. Основи біобезпеки (екологічний складник) : навч. посібник / Л. П. Новосельська, Т. Г. Іващенко, В. П. Гандзюра, О. П. Кулінич. – Київ : Інститут екологічного управління та збалансованого природокористування, 2017. – 180 с. (Бібліотека екологічних знань). – Режим доступа : http:// dea.edu.ua/ img/ source/ Book/ 5.pdf (дата звернення: 30.03.2021). 292. Основные возбудители инфекционных осложнений у пострадавших с тяжелыми травмами / А. А. Кузин, С. А. Свистунов, Т. И. Суборова, П. И. Огарков // Журнал микробиологии, эпидемологии и иммунобиологии. – 2012. – № 5. – С. 21–24. 293. Патика, М. В. Симбіонтні мікробні угруповання комах: функціонування та ініціація потенціалу ентомопатогенної дії на прикладі Bacillus thuringiensis / М. В. Патика, Т. І. Патика // Мікробіологічний журнал. – 2020. – Т. 82, № 1. – С. 62–73. 294. Перспективи застосування екзометаболітів мікроміцетів та анальциму для захисту рослин капусти від фузаріозу / Н. В. Заіменко, Н. П. Дідик, Н. Е. Елланська та ін. // Агроекологічний журнал. – 2015. – № 3. – С. 87– 92. 295. Пирог, Т. П. Змішані субстрати у природних умовах і біотехнологічних процессах [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, М. О. Шулякова, Т. А. Шевчук // Biotechnologia Acta. – 2013. – Vol. 6, № 6. – С. 28–44. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2013_6_6_4 (дата звернення: 02.04.2021). 296. Пушкарева, В. И. Роль техногенных и биологических факторов в распространении бактериальных инфекций пищевого происхождения / В. И. Пушкарева, С. А. Ермолаева, А. Л. Гинцбург // Журнал микробиологии, эпидемологии и иммунобиологии. – 2014. – № 5. – С. 111–118. 297. Распространение, разнообразие и численность метаногенных архей в наземных горячих источниках Камчатки и острова Сан-Мигель / А. Ю. Меркель, О. А. Подосокорская, Н. А. Черных, Е. А. Бонч-Осмоловская // Микробиология. – 2015. – Т. 84, № 4. – С. 485–492. 298. Регулювання рівня сульфатів, сірководню та важких металів у техногенних водоймах сульфатвідновлювальними бактеріями / С. П. Гудзь, Т. Б. Перетятко, О. М. Мороз [та ін.] // Мікробіологічний журнал. – 2011. – Т. 73, № 2. – С. 33–38. 39    299. Романова, Ю. М. Бактериальные биопленки как естественная форма существования бактерий в окружающей среде и организме хозяина / Ю. М. Романова, А. Л. Гинцбург // Журнал микробиологии, эпидемологии и иммунобиологии. – 2011. – № 3. – С. 99–109. 300. Рудавська, Г. Б. Мікробіологія : навч. посібник / Г. Б. Рудавська, Б. О. Голуб, В. І. Мандрика ; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. – Київ : Київ. нац. торг.- екон. ун-т, 2010. – 295 с. 301. Смирнова, Н. И. Ветеринарная микробиология : учеб. пособие / Н. И. Смирнова. – Минск : Высш. шк., 1979. – 224 с. 302. Совместная миграция клубеньковых бактерий и бобовых растений в новые местообитания: механизмы коэволюции и практическое значение / Н. А. Проворов, В. А. Жуков, О. Н. Курчак и др. // Прикладная биохимия и микробиология. – 2013. – Т. 49,№ 3. – С. 229–235. 303. Токар, О. Дефіцит азоту на вітчизняних землях реально подолати за допомогою бактеріальних добрив / О. Токар, О. Корецька, О. Сидорчук // Зерно i хлiб. – 2012. – № 1 (65). – С. 16–17. 304. Ферментна активність та функціональна спрямованність мікробного біому ґрунту в агроценозах буряка цукрового / М. В. Патика, Ю. П. Борко, І. І. Іббатулін та ін. // Мікробіологічний журнал. – 2017. – Т. 79, № 6. – С. 28–40. 305. Функціонування мікробних ценозів ґрунту в умовах антропогенного навантаження / К. І. Андреюк, Г. О. Іутинська, А. Ф. Антипчук, О. В. Валагурова. – Київ : Обереги, 2001. – 240 с. – (Бібліотека Державного фонду фундаментальних досліджень). 306. Юмина, Ю. М. Динаміка мікробних популяцій у біоплівці на захисному покритті / Ю. М. Юмина, Ж. П. Коптєва, І. П. Козлова // Мікробіологічний журнал. – 2009. – Т. 71, № 3. – С. 37–41. 307. Якісний склад домінуючих форм мікроорганізмів, виділених із забруднених радіонуклідами грунтів, та їх здатність до акумуляції 137Cs / О. Ю. Паренюк, О. В. Мошинець, Л. В. Титова, С. Є. Левчук // Мікробіологічний журнал. – 2013. – T. 75, № 1. – С. 33–40. 40    Розділ 3 БІОТЕХНОЛОГІЯ – КРОК У МАЙБУТНЄ 308. Carlson, R. H. Biology is technology: the promise, peril, and new business of engineering life / R. H. Carlson. – Harvard University Press, 2011. – 288 p. 309. Genetic modified organisms (GMOs) from the perspective of science and Maqasid Shari‘ah / M. I. A. Mohd Kashim, E. A. Jamsari, M. H. Safiai, N. I. M. Adnan, L. S. Safri // International Journal of Civil Engineering and Technology. – 2018. – № 9 (8). – P. 1381–1393. 310. Krimsky, S. Race and the genetic revolution: science, myth and culture / S. Krimsky, K. Sloan. – Columbia University Press, 2011. – 304 p. 311. Буценко, Л. М. Біотехнологічні методи захисту рослин : підручник / Л. М. Буценко, Т. П. Пирог. – Київ : Ліра-К, 2018. – 346 с. 312. Вандишев, В. М. Біотехнології й людина: ідеологія і практика [Електронний ресурс] / В. М. Вандишев // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – 2008. – Вип. 34. – С. 80–86. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpgvzdia_2008_34_10 (дата звернення: 02.04.2021). 313. Видатний український вчений-біолог, мікробіолог, біотехнолог, агроеколог академік НААН України Володимир Пилипович Патика [Електронний ресурс] / С. В. Пида, І. П. Григорюк, Н. М. Дробик, М. М. Барна // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. – 2016. – № 3–4. – С. 120–123. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2016_3–4_16 (дата звернення: 02.04.2021). 314. Виноградова, Р. П. Володимир Петрович Вендт – фундатор біотехнології в Україні [Електронний ресурс] / Р. П. Виноградова // Biotechnology. – 2008. – Vol. 1, № 2. – С. 104–111. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2008_1_2_14 (дата звернення: 02.04.2021). 315. Виноградова, Р. П. Олександр Соломонович Циперович — один із фундаторів біоіндустрії ферментів в Україні [Електронний ресурс] / Р. П. Виноградова, М. В. Колодзейська // Biotechnology. – 2008. – Vol. 1, № 4. – С. 95–104. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2008_1_4_13 (дата звернення: 05.04.2021). 316. Дробик, Н. М. Віктор Анатолійович Кунах – відомий вчений- біолог, генетик та біотехнолог (до 70-річчя від дня народження) [Електронний ресурс] / Н. М. Дробик, М. З. Мосула // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. – 2016. – № 2. – С. 104–107. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2016_2_16 (дата звернення: 02.04.2021). 41    317. Дробик, Н. М. Генетичні основи еволюції, селекції і біотехнології та проблеми біосферології [Електронний ресурс] / Н. М. Дробик, В. А. Кунах // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. – 2013. – Т. 11, № 2. – С. 349–360. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vutgis_2013_11_2_18 (дата звернення: 02.04.2021). 318. Друкований, М. Ф. Розвиток комплекса біотехнологій – головний шлях розвитку аграрного сектора України [Електронний ресурс] / М. Ф. Друкований // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія : Технічні науки. – 2012. – Вип. 10 (1). – С. 33–38. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpvnutn_2012_10(1)__9 (дата звернення: 02.04.2021). 319. Живага, О. В. Соціальні ефекти і ризики біотехнологічної революції [Електронний ресурс] / О. В. Живага // Наука та наукознавство. – 2015. – № 3. – С. 38–44. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2015_3_7 (дата звернення: 05.04.2021). 320. Коваль, О. О. Іммобілізація мікроорганізмів як один з напрямів розвитку біотехнології: переваги, методи, носії [Електронний ресурс] / О. О. Коваль // Продовольчі ресурси. – 2020. – № 14. – С. 80–91. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/pr_2020_14_11 (дата звернення: 05.04.2021). 321. Комісаренко, С. В. Фундаментальні основи молекулярних та клітинних біотехнологій (стенограма наукової доповіді співкоординаторів Цільової комплексної міждисциплінарної програми наукових досліджень НАН України 11 лютого 2015 року) [Електронний ресурс] / С. В. Комісаренко, В. В. Моргун // Вісник Національної академії наук України. – 2015. – № 4. – С. 51–60. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2015_4_10 (дата звернення: 02.04.2021). 322. Кунах, В. А. Біотехнологія лікарських рослин. Генетичні та фізіолого-біохімічні основи / В. А. Кунах. – Київ : Логос, 2005. – 724 с. 323. Кунах, В. А. П. Г. Сидоренко – організатор і засновник новітніх напрямів клітинної біології і біотехнології рослин в Україні (до 90–річчя від дня народження) [Електронний ресурс] / В. А. Кунах // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. – 2016. – Т. 14, № 1. – С. 101–109. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vutgis_2016_14_1_14 (дата звернення: 02.04.2021). 324. Левицький, Є. Л. Ефраїм Кацир (Качальський) – видатний дослідник у галузі біохімії та біотехнології [Електронний ресурс] / Є. Л. Левицький // Biotechnology. – 2008. – Vol. 1, № 3. – С. 72–73. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2008_1_3_10 (дата звернення: 02.04.2021). 42    325. Левицький, Є. Л. Фредерік Сенгер – один із засновників сучасної біотехнології [Електронний ресурс] / Є. Л. Левицький // Biotechnologia Acta. – 2008. – Т. 1, № 1. – С. 123–125. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2008_1_1_15 (дата звернення: 02.04.2021). 326. Мельничук, Д. О. Анатолій Леонідович Бойко: відомий український вчений — вірусолог, еколог, біотехнолог [Електронний ресурс] / Д. О. Мельничук, М. Д. Мельничук, І. П. Григорюк // Biotechnology. – 2008. – Vol. 1, № 2. – С. 134. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2008_1_2_19 (дата звернення: 02.04.2021). 327. Напрями, досягнення та перспективи біотехнології у харчовій промисловості [Електронний ресурс] / Л. В. Баль-Прилипко, М. В. Патика, Б. І. Леонова, Е. Р. Старкова, А. І. Брона // Мікробіологічний журнал. – 2016. – Т. 78, № 3. – С. 99–111. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2016_78_3_12 (дата звернення: 02.04.2021). 328. Нова хвиля хвиля «зеленої революції» : перспективи застосування в Україні досягнень молекулярної біотехнології та геноміки [Електронний ресурс] / Я. Блюм, Ю. Сиволап, Р. Рудий, О. Созінов // Вісник Національної академії наук України. – 2006. – № 3. – С. 21–31. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2006_3_2 (дата звернення: 02.04.2021). 329. Пирог, Т. П. Біохімічні основи мікробного синтезу : підручник / Т. П. Пирог, Ю. М. Пенчук ; Нац. ун-т харч. технол. – Київ : Ліра-К, 2020. – 258 с. 330. Пирог, Т. П. Загальна біотехнологія : підручник / Т. П. Пирог, О. А. Ігнатова ; МОН України, Нац. ун-т харч. технол. – Київ : НУХТ, 2009. – 336 с. 331. Пирог, Т. П. Становлення інженерної біотехнологічної освіти в Україні [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, В. О. Красінько, О. І. Скроцька // Мікробіологічний журнал. – 2014. – Т. 76, № 3. – С. 60–63. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2014_76_3_11 (дата звернення: 02.04.2021). 332. Приходько, І. В. Особливості розвитку світового ринку біотехнологічної продукції [Електронний ресурс] / І. В. Приходько // Економічний аналіз. – 2016. – Т. 26, № 1. – С. 32–37. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecan_2016_26(1)__6 (дата звернення: 05.04.2021). 333. Тіпанов, В. В. Пріоритети розвитку міжнародної торгівлі біотехнологічною продукцією [Електронний ресурс] / В. В. Тіпанов // Стратегія економічного розвитку України. – 2017. – № 40. – С. 26–34. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/seru_2017_40_5 (дата звернення: 05.04.2021). 334. Тіпанов, В. В. Сучасна структура світового ринку біотехнологій [Електронний ресурс] / В. В. Тіпанов, С. І. Ткаленко // Стратегія економічного розвитку України. – 2018. – № 42. – С. 178–187. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/seru_2018_42_18 (дата звернення: 05.04.2021). 43    335. Юхновська, Т. М. Стратегічні напрями розвитку біотехнологічної сфери деяких країн світу: орієнтири для України [Електронний ресурс] / Т. М. Юхновська, Т. В. Груздова // Український соціум. – 2015. – № 2. – С. 50–64. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Usoc_2015_2_7 (дата звернення: 02.04.2021). 3.1. Мікроорганізми та промисловість 336. Bacillus thuringiensis biotechnology / ed. E. Sansinenea. – Springer, 2012. – 350 p. 337. Benkov, M. N. Промишлена микробиология / M. N. Benkov. – Пловдив : Христо Гданов, 1974. – 445 с. 338. Агульник, М. А. Микробиология мяса, мясопродуктов и птицепродуктов : учебник / М. А. Агульник, И. П. Корнеев. – 2-е изд., перераб. и доп. – Москва : Пищевая промышленность, 1972. – 272 с. 339. Андреєва, О. А. Дослідження структури та властивостей біотехнологічного колагенвмісного препаратату / О. А. Андреєва, Л. А. Майстренко, А. В. Ніконова // Наукові праці Національного університету харчових технологій. – 2018. – Т. 24, № 5. – С. 38–43. 340. Бактерії роду Nocаrdia як об’єкти біотехнології [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, Д. І. Хом’як, Н. А. Гриценко, А. П. Софілканич, А. Д. Конон, Х. А. Покора // Biotechnologia Acta. – 2013. – Vol. 6, № 3. – С. 23–35. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2013_6_3_4 (дата звернення: 02.04.2021). 341. Басюл, О. В. Вплив складу захисних середовищ на збереження життєздатності та біотехнологічних властивостей ліофілізованих бактерій Lactobacillus plantarum ONU315 [Електронний ресурс] / О. В. Басюл, Г. В. Ямборко, В. О. Іваниця // Вісник Одеського національного університету. Серія : Біологія. – 2014. – Т. 19, Вип. 1. – С. 9–15. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_biol_2014_19_1_3 (дата звернення: 02.04.2021). 342. Безбородов, А. М. Микробиологический синтез / А. М. Безбородов, Г. И. Квеситадзе. – Санкт-Петербург : Пр-т Науки, 2011. – 144 с. 343. Биосинтез золотых наночастиц бактериями Azospirillum brasilense / М. А. Купряшина, Е. П. Ветчинкина, А. М. Буров и др. // Микробиология. – 2014. – Т. 83, № 1. – С. 41–48. 344. Біотехнологічна концепція одержання і використання полісахаридів із гриба трутовик справжній (Fomes fomentarius (L. Fr. ), Gill. ) для індукції захисних механізмів культурних рослин від хвороб [Електронний ресурс] / В. В. Теслюк, М. Д. Мельничук, І. П. Григорюк, В. О. Дубровін // Овочівництво і баштанництво. – 2011. – Вип. 57. – С. 87–102. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Oib