НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НТУУ «КПІ ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО» ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО ДЕРЖАВНА ЕКОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ ІМЕНІ ІВАНА ЧЕРНЯХОВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТОВ «ІТЦ ХАЙ-ТЕК БЮРО» КОМПАНІЯ «E-TRADE HUB LTD.» МІЖНАРОДНИЙ ІНСТИТУТ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ОРГАНІЗАЦІЇ БЕЗПЕКИ СПІЛЬНОТИ ЄВРОПИ ЦЕНТР ЕКОЛОГО-РЕСУРСНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ДОНБАСУ ГО «АСОЦІАЦІЯ ФАХІВЦІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ» Четверта міжнародна науково-практична конференція «Сучасні тенденції розвитку інформаційних систем і телекомунікаційних технологій» 1–2 лютого 2022 р. Київ НУХТ 2022 2 УДК 004.9:621.39 Наукові праці Четвертої міжнар. наук.-практ. конф. «Сучасні тенденції розвитку інформаційних систем і телекомунікаційних технологій», 1–2 лютого 2022 р. (Київ, Україна). – К. : НУХТ, 2022. – 226 с. У працях конференції наведено доповіді за напрямами:  cвітові тенденції в розробленні інформаційних систем і телекомунікаційних технологій;  міжнародні стандарти в галузі інформаційних і телекомунікаційних технологій та кіберзахисту;  розвиток освіти і науки в галузі інформаційних і телекомунікаційних технологій та кіберзахисту;  інтернет речей та розвиток його технологій для безпечного суспільства;  моделювання та симуляція стихійних лих, надзвичайних ситуацій і реагування на них;  досвід використання інформаційних технологій, безпілотних літальних апаратів і роботів для моніторингу навколишнього середовища, попередження й ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного походження;  неурядові та громадські організації у сфері цивільного захисту. Праці конференції будуть корисні науковим та інженерно-технічним працівникам, студентам ЗВО та всім, хто цікавиться сучасними інформаційними системами та телекомунікаційними технологіями. Подано в авторській редакції. ISBN 978-83-956296-5-5 © НУХТ, 2022 221 25. Збаращук П. В., Грибков С. В., Сєдих О. Л., Доля С. О. Дослідження та розроблення інформаційної системи підтримки обрання замовлень на виконання послуг системним адміністратором комп’ютерних мереж..........................................................................................................................67 26. Ілюшик О. І., Саварин П. В., Кабак В. В., Курінний Я. М. Новий підхід в освіті: смарт-технології..................................................................71 27. Карпенко М. І., Мошенський А. О., Чумаченко С. М. Використання протоколу APRS для передачі даних про надзвичайні ситуації..74 28. Касьян Є. О., Загоровська Л. Г. Використання часових рядів для прогнозування ціни на продукцію агропідприємства.......................................................................................................76 29. Коваль Х. П., Загоровська Л. Г Прогнозування продажів абонементів як ефективний спосіб підтримки формування crm-стратегії мережі фітнес-клубів Sport Life..................................80 30. Кожушко І. В., Грибков C. В. Огляд методів та алгоритмів збору даних для процесу планування виконання договорів...................................................................................................................84 31. Колумбет В. П., Барабаш О. В. Розв’язання навігаційної задачі для агента в неоднорідному середовищі.........87 32. Костіков М. П. Можливості Python для паралельного програмування.........................................89 33. Костіков М. П. Перспективи розроблення мобільних додатків із Kotlin.......................................91 34. Костіков М. П. Використання Telegram-ботів для реалізації розподілених IoT-рішень..............93 35. Колесникович В. П. Выделение ключевых признаков различных типов туристического пространства на оопт, составление «ядра признаков», характеризующих выделенные объекты.......................................................................................................................94 36. Крохін А. О., Загоровська Л. Г. Інформаційна система аналізу та прогнозування показників продажу продукції тов «ТОГО»................................................................................................................98 91 УДК 004.438:004.4:621.395.721.5 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗРОБЛЕННЯ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ ІЗ KOTLIN Костіков М. П. Національний університет харчових технологій, Київ, Україна Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна Е-mail: MikolaszK@gmail.com Prospects of Developing Mobile Applications with Kotlin Kotlin programming language is becoming more popular day by day. Surveys of recent years show that modern developers want and plan to learn this language in the nearest future. The report considers possible reasons for this, as well as the main capabilities and advantages of Kotlin for creating mobile applications, especially native mobile applications for the Android operating system, compared with Java. У наш час розроблення мобільних додатків найбільш активно ведеться для двох операційних систем — Android та iOS. Станом на початок 2022, перша з них мала понад 70% ринку як у світі загалом, так і в Україні [1]. При цьому єдиною мовою програмування, яка дозволяє напряму створювати «рідні» (англ. native) додатки під Android, повністю сумісні з цією операційною системою, лишається Java та похідні від неї. Однією з таких похідних мов є Kotlin, що стрімко набуває популярності останнім часом. І хоча його частка використання все ще відносно мала порівняно з Java, він суттєво випереджає всіх інших конкурентів. Крім того, Kotlin дедалі частіше потрапляє у верхівки списків мов, які люди хочуть або планують вивчити найближчим часом. Зокрема з понад 116 тисяч розробників, опитаних наприкінці 2019 року компанією HackerRank, Kotlin посів третє місце [2]. Розглянемо докладніше можливості та перспективи Kotlin для створення мобільних додатків, порівнюючи його зокрема з основним конкурентом — Java, що досі є незмінним лідером при розробленні під Android. Перш за все, Kotlin повністю сумісний із Java та JVM, що дає змогу так само відразу й без жодних проміжних ланок писати код, який виконуватиметься на мобільних пристроях із Android. При цьому Kotlin, як і Java, використовує всі вбудовані можливості цієї операційної системи. По-друге, ця мова є кросплатформною, дозволяючи створювати програми не лише для Android, а й iOS. Очевидно, цей шлях є складнішим і передбачає певні обмеження порівняно з використанням мов програмування, традиційних для iOS. Тим не менше, таким чином розробники можуть будувати універсальні додатки, послуговуючись лише однією мовою — Kotlin. По-третє, з 2017 року ця мова офіційно підтримується компанією Google, яка створила та підтримує ОС Android. Більш того, починаючи з 2019 року, Google визначила Kotlin рекомендованою мовою для розроблення додатків [3]. У офіційному середовищі розроблення Android Studio від Google та JetBrains ця мова також підтримується та є пріоритетною. Так само, як і для мови Java, це 92 середовище надає розробникам широкі можливості для зручного візуального створення дизайну та написання програмного коду. Крім того, серед переваг Kotlin порівняно з Java є те, що її синтаксис є часом суттєво компактнішним. Можна знайти приклади, коли для реалізації того самого функціоналу (зокрема при створенні класів даних) у Java потрібні десятки рядків коду, тоді як у Kotlin буде достатньо лише декількох [4]. Також у Kotlin можна уникати помилки NullPointerException (яка змушує додатки ламатись) шляхом використання спеціального оператора «?.», що примусово перевіряє на значення Null усі змінні, які можуть його набувати. Крім того, порівняно з Java, стало легше і прив’язувати програмний код до візуальних елементів інтерфейсу користувача на екрані (findViewById()). У Kotlin стала простішою робота з колекціями, з’явились методи розширення, автоматичне визначення та приведення типів даних, а також стало можливим застосування методів функціонального програмування. Розробники Kotlin запровадили й багато інших корисних нововведень, зокрема позбулись деяких досить застарілих концепцій, спростили синтаксичні конструкції тощо. Звісно, Java теж не стоїть на місці, розвивається, і з кожною версією в ній також з’являються додаткові можливості. Тим не менше, з міркувань сумісності деякі давні риси та особливості й надалі лишаються в силі та не передбачають змін. Слід також розуміти, що початково Java була створена для інших цілей і виходячи з інших концепцій. Тож конкурувати з сучасним Kotlin непросто. Враховуючи все зазначене, починати вивчення розроблення мобільних додатків із нуля, використовуючи Kotlin, стає простіше, ніж із Java. Більш того, навіть деякі розробники з досвідом зараз свідомо переходять із Java на Kotlin, аргументуючи це його більшою привабливістю та перспективністю. Як підсумок, можна сказати, що Kotlin як нащадок Java зберіг у собі її потужні можливості та найкращі риси, в той же час удосконаливши деякі підходи до розроблення мобільних додатків із урахуванням вимог сучасності. Зважаючи на всі перелічені переваги мови, а також офіційну підтримку компанії Google та активний інтерес спільноти розробників, вважаємо, що Kotlin має всі шанси стати свого часу не менш популярною мовою у сфері створення мобільних додатків, ніж Java. Література 1. StatCounter (2022) Mobile Operating System Market Share Worldwide [online]. URL: https://gs.statcounter.com/os-market-share/mobile/worldwide. 2. HackerRank (2020) 2020 HackerRank Developer Skills Report [online]. URL: https://www.hackerrank.com/research/developer-skills/2020. 3. Lardinois F. (2019) 'Kotlin is now Google’s preferred language for Android app development' [online], TechCrunch. URL: https://techcrunch.com/2019/05/07/ kotlin-is-now-googles-preferred-language-for-android-app-development. 4. Galata I. (2021) 'Differences Between Java vs Kotlin' [online], GOOOTek. URL: https://blog.goootek.com/differences-between-java-vs-kotlin.