Starovoitova, SvitlanaDemchenko, OlgaBila, VictoriyaSpivak, Mykola2022-11-182022-11-182022The role of intestinal microbiota and its recovery in COVID-19 / S. Starovoitova, O. Demchenko, V. Bila, M. Spivak // Mikrobiologichnyi Zhurnal. – 2022. – Vol. 84, № 1. – Р. 57–64https://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/38706Today, during the SARS-CoV-2 pandemic, when there are no clear therapeutic strategies for prevention and treatment, attention should be paid to alternative treatments, which may include the use of bacteriotherapeutic drugs based on probiotic microorganisms, i.e. representatives of the host normobiota. Experimental data show that changes in immune balance in patients with SARS-CoV-2 may be mediated by corresponding changes in the host intestinal microbiota. This statement is especially significant for the elderly, whose intestinal biota is less diverse. Especially the number of useful representative’s decreases, which leads to greater sensitivity of the older generation to SARS-CoV-2. The composition and function of the intestinal microbiota may be a potential biological mechanism responsible for the diversity of susceptibility of different groups of people to SARS-CoV-2. A bidirectional connection along the intestinelung axis due to soluble microbial metabolites transported by the bloodstream is shown. The intestinal microbiota produces many diffusing metabolites with immunomodulatory properties. Given the potential beneficial effects of bacteriotherapeutic drugs and functional foods enriched with probiotic microbiota during respiratory viral infection, their use as therapeutic agents during SARS-CoV-2 infection can be considered. Since the microbiota can be maintained using adequate, safe, and relatively inexpensive bacteriotherapeutic drugs (pro-, pre-, para-, post-, synbiotics, immunobiotics, functional foods enriched with probiotic microorganisms, etc.), their use should be considered as adjunctive therapy to limit SARS-CoV-2 progression in infected patients or as a prophylactic strategy for uninfected people at risk during the expansion of SARS-CoV-2.// Сьогодні, під час пандемії SARS-CoV-2, коли немає чітких терапевтичних стратегій профілактики та лікування, слід приділяти увагу альтернативним методам лікування, які можуть включати застосування бактеріотерапевтичних препаратів на основі пробіотичних мікроорганізмів, тобто представників нормобіоти хазяїна. Експериментальні дані показують, що зміни імунного балансу у пацієнтів з SARS-CoV-2 можуть бути опосередковані відповідними змінами мікробіоти кишечника господаря. Особливо це твердження має значення для людей похилого віку, чия кишкова біота менш різноманітна. Зменшується кількість корисних представників, що призводить до більшої чутливості старшого покоління до SARS-CoV-2. Склад і функція мікробіоти кишечника можуть бути потенційним біологічним механізмом, відповідальним за різноманітність сприйнятливості різних груп людей до SARS-CoV-2. Показано двонаправлений зв’язок вздовж осі кишківника і легенів завдяки розчинним мікробним метаболітам, які транспортуються кровотоком. Кишкова мікробіота виробляє багато дифундуючих метаболітів з імуномодулюючими властивостями. Враховуючи потенційний сприятливий вплив бактеріотерапевтичних препаратів та функціональних продуктів, збагачених пробіотичною мікробіотою під час респіраторної вірусної інфекції, можна розглянути їхнє використання як терапевтичних засобів під час інфекції SARS-CoV-2. Оскільки мікробіоту можна підтримувати за допомогою адекватних, безпечних і відносно недорогих бактеріотерапевтичних препаратів (про-, пре-, пара-, пост-, синбіотиків, імунобіотиків, функціональних продуктів, збагачених пробіотичними мікроорганізмами тощо), їх використання слід розглядати як додаткова терапія для обмеження прогресування SARS-CoV-2 у інфікованих пацієнтів або як профілактична стратегія для неінфікованих людей, які знаходяться в групі ризику під час поширення SARS-CoV-2.enmicrobiomeprobioticsSARS-CoV-2normobiotaprobiotic microorganismsкафедра біотехнології і мікробіологіїмікробіомпробіотикиSARS-CoV-2нормобіотапробіотичні мікроорганізмикафедра біотехнології і мікробіологіїArticle