Науменко, Наталія Валентинівна2021-01-282021-01-282019Науменко, Н. В. Мандала як модель поетичної світобудови Віри Вовк / Н. В. Науменко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. – 2019. – № 43, Т. 1. – С. 66–70.https://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/32461У статті з культурологічних позицій аналізуються головні принципи побудови художнього світу, явлені у збірках Віри Вовк «Мандаля» (1980) та нашого співвітчизника В. Корнійчука «Я такий, як кольори у Реріха...» (2006). Стверджується, що принцип мандали, покладений в основу кожного з вільновіршів в обох книгах, дозволяє авторам оприявнити приховані естетичні потенціали архетипних образів, а читачеві – долучитися до започаткованого авторами акту творення власного художнього світу. Актуальності ця тема набуває у зв’язку з поширенням зацікавленості українців східними духовними практиками, зокрема застосуванням мальованих мандал для гармонізації внутрішнього світу. Адже, на думку психологів і лікарів, мандала-терапія поєднує елементи психотерапії, енерготерапії й відтак допомагає краще зрозуміти себе і проникнути у глибини своєї підсвідомості; мандала-терапія – один із найбільш сильних і ефективних засобів, який дає людині життєві сили, допомагає їй стати тим, ким вона є насправді. Тому автор статті шляхом «повільного прочитання» віршів доводить, що доданий до створення та споглядання мандали прийом «лікування словом», у нашому випадку – поетичним твором, здатен посилити позитивну енергетику візуального зображення.otherархетипarchetypeобразсимволimagesymbolінтерпретаціявільновіршinterpretationfree verseкафедра іноземних мов професійного спрямуванняArticle