Парниковий ефект – причини виникнення та екологічні наслідки
Вантажиться...
Файли
Дата
2011
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Видавець
Анотація
Одним із глобальних наслідків антропогенної діяльності є зміна клімату. Основна гіпотеза, яка пояснює потепління, пов’язує зміни клімату з так званим парниковим ефектом, тобто різним ступенем прозорості земної поверхні для видимого та інфрачервоного випромінювання. Максимум спектра сонячного випромінювання приходиться на видимий діапазон. Загалом 63— 65% сонячної енергії поглинається планетою. Так як енергія безперервно поступає, для виключення зростання температури повинен існувати канал для відтоку енергії в космос. Таким каналом є теплове випромінювання Землі. Однак в 14- області спектра знаходяться лінії поглинання диоксиду карбону, метану та водяної пари — так званих парникових газів. Підвищення їх концентрації в атмосфері буде приводити до підвищення температури на планеті. Тобто, парникові гази — це свого роду “кватирка” Землі з допомогою якої можна регулювати тепловіддачу планети, міняючи температуру на її поверхні. При такому поясненні стає зрозумілим що треба робити — скорочувати викиди С02 а значить відмовитись від використання вугілля, нафти та газу. Однак цілком можливо, що причиною потепління є природні процеси. Результати досліджень льодовикових кернів свідчать, що підвищення вмісту С02 частіше всього не 223 передувало, а наступало після потепління, внаслідок надходження СОг із Світового Океану. Якщо потепління дійсно має антропогенну природу його наслідки будуть катастрофічними. Важко привести приклад іншої комплексної задачі, яка б з такою гостротою будь-коли стояла перед людством.
Опис
Ключові слова
парниковий ефект, greenhouse effect, екологія, ecology, кафедра екологічної безпеки та охорони праці
Бібліографічний опис
Шаповалов, Є. Б. Парниковий ефект – причини виникнення та екологічні наслідки / Є. Б. Шаповалов, Г. С. Батіщева // 77 наукова конференція молодих учених, аспірантів і студентів. – Київ, 2011. - C. 223–224.