Полісахариди для трансдермальної доставки ліків

Abstract

Трансдермальне введення лікарських засобів – це метод введення ліків через шкіру безпосередньо в системний кровотік. Трансдермальна доставка ліків порівняно з пероральним чи парентеральним способом введення має ряд переваг: забезпечує повільне та контрольоване надходження препарату в організм протягом тривалого часу, оминає шлунково-кишковий тракт і печінку, що зменшує руйнування ліків та побічні ефекти, зручна в застосуванні (наприклад, трансдермальні пластирі чи пластирі з мікроголками). Для створення трансдермальних систем застосовують синтетичні та природні полімери (зокрема полісахариди мікробного походження). У статті узагальнено сучасні дані літератури щодо використання мікробних полісахаридів у різноманітних системах трансдермальної доставки лікарських засобів, а також біотехнологічних аспектів одержання цих біополімерів. Використання природних полісахаридів порівняно із синтетичними полімерами є доцільнішим завдяки нетоксичності, біосумісності, механічній стійкості, здатності до набухання, біодеградабельності, гідрофільності. Мікробні полісахариди мають ряд переваг перед полісахаридами рослинного і тваринного походження. Так, їх можна отримувати в потрібних об’ємах незалежно від пори року і клі-матичних умов. Економічна доцільність використання полісахаридів мікробного походження зумовлена їх позаклітинною природою і високою продуктивністю синтезу на дешевих субстратах. Для виготовлення трансдермальних систем доставки лікарських засобів використовуються такі мікробні полісахариди, як пулулан, альгінат, гіалуронова кислота декстран, ксантан, а також полісахарид тваринного походження хітозан. З використанням природних полісахаридів розроблено системи трансдермальної доставки таких лікарських засобів, як інсулін, нестероїдні протизапальні препарати, антибіотики, протипухлинні препарати, імуносупресанти.