Development of rural areas in Ukraine in the context of decentralization: an empirical study

Abstract

Decentralization in Ukraine was actualized due to the inability of the local self-government system to satisfy the needs of the rural population in public services for the comprehensive development of a person, their self-realization, and the protection of their constitutional rights. The purpose of this empirical study is to examine development of rural areas in Ukraine in the context of decentralization. The methodology used was exploratory qualitative in nature and used a multiple case study, wherein data analysis were applied. We have found that the first result of decentralization in 2015–2018 is a slowdown in the decline of the proportion of the rural population, in the rate of decline of the available rural population, and the employment rate of the rural population. Our study refutes the hypothesis that the rural development targets, which were defined at the beginning of decentralization and fixed in the current legislation, have been achieved. Rural development targets have not been achieved, and economic modeling shows that there are no prospects for achieving them in the near future. The research results presented in the paper are of considerable importance for developing economic policy and the social development of rural areas, by addressing the needs of these rural areas.

Децентралізація в Україні актуалізувалась через неспроможність системи місцевого самоврядування задовольнити потреби сільського населення в державних послугах для всебічного розвитку людини, її самореалізації та захисту її конституційних прав. Метою цього емпіричного дослідження є вивчення розвитку сільських територій в Україні в контексті децентралізації. Використана методологія мала дослідницький якісний характер і використовувала кілька прикладів із застосуванням аналізу даних. Ми виявили, що першим результатом децентралізації у 2015–2018 роках є уповільнення темпів зменшення частки сільського населення, темпів зменшення чисельності наявного сільського населення та рівня зайнятості сільського населення. Наше дослідження спростовує гіпотезу про досягнення цілей розвитку сільських територій, які були визначені на початку децентралізації та закріплені в чинному законодавстві. Цільові показники розвитку сільських територій не досягнуті, а економічне моделювання показує відсутність перспектив їх досягнення в найближчому майбутньому. Результати дослідження, наведені в статті, мають важливе значення для розробки економічної політики та соціального розвитку сільських територій через вирішення потреб цих сільських територій.