Digital and ai tools in state financial policy: european experience and a case for Ukraine

Abstract

This publication presents the results of a comprehensive interdisciplinary study of the impact of digital technologies and artificial intelligence on the effectiveness of state financial policy. The research focuses on the comparative analysis of Ukraine, neighboring European Union countries (Poland, Slovakia, Hungary, Romania), and Turkey as a candidate country actively implementing digital transformation initiatives. The purpose of the research is to assess the role of digitalization and artificial intelligence in improving the effectiveness of public financial management and to identify practical directions for strengthening Ukraine’s financial policy through the adoption of advanced European digital practices. The purpose of the work determined the solution of the following tasks: – analysis of the level of digital readiness, innovation potential and institutional capacity of selected countries in the field of public finance management; – assessment of the relationship between digital infrastructure, artificial intelligence adoption, digital skills, e-government development and budget transparency; – identification of key factors influencing the effectiveness of digital transformation in financial policy; – development of recommendations for Ukraine regarding the integration of digital and AI tools into the public finance management system. The object of the study is the system of state financial policy in the context of digital transformation. The subject of the research is digital technologies, artificial intelligence tools, institutional mechanisms and financial management processes that influence the effectiveness of public finance administration. Methods/Approach: The study applies a combination of system analysis, comparative analysis, statistical and trend analysis, indicator-based assessment and qualitative comparative evaluation. International indicators and rankings were used, including the E-Government Development Index (EGDI), Open Budget Survey indicators, digital skills statistics, artificial intelligence adoption rates, R&D expenditure indicators and ICT sector development measures. Results: The research revealed substantial differences in digital readiness, innovation capacity and institutional effectiveness among the analyzed countries. It was established that the most significant positive impact of digitalization on financial policy is observed in countries characterized by a developed ICT sector, strong research and innovation infrastructure, high digital skills and balanced indicators of budget transparency and citizen participation. Ukraine demonstrates high demand for digital services and advanced e-government solutions; however, the effectiveness of digital transformation is constrained by insufficient institutional capacity, declining scientific potential, limited innovation activity and weaknesses in budget transparency mechanisms. Conclusions: The study confirms that digitalization and artificial intelligence can significantly improve the effectiveness, transparency and accountability of state financial policy when supported by strong institutions, innovation ecosystems and human capital. For Ukraine, the priority should be the transition from the provision of digital services toward a comprehensive institutional transformation integrating AI and digital technologies into all stages of the budget cycle. The findings may serve as a practical basis for the modernization of public financial management systems in Ukraine and in other countries facing similar socio-economic challenges. У статті представлено результати комплексного міждисциплінарного дослідження впливу цифрових технологій та штучного інтелекту на ефективність державної фінансової політики. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю оцінки того, як цифровізація та інструменти штучного інтелекту впливають на якість управління публічними фінансами в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій. На основі порівняльного аналізу України, сусідніх держав-членів Європейського Союзу (Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії) та Туреччини досліджено рівень цифрової готовності, інноваційного потенціалу та інституційної спроможності країн щодо використання цифрових технологій у фінансовій політиці. Методологія дослідження базується на поєднанні кількісних та якісних показників, зокрема розвитку ІКТ-сектору, фінансування наукових досліджень і розробок, рівня цифрових навичок населення, використання штучного інтелекту, розвитку електронного урядування та прозорості бюджетного процесу. Результати дослідження засвідчили суттєві відмінності між країнами щодо рівня цифрової зрілості, інноваційної активності та ефективності інституційних механізмів управління фінансами. Встановлено, що найбільш позитивний вплив цифровізації на фінансову політику спостерігається у країнах із розвиненою цифровою інфраструктурою, високим рівнем цифрових компетентностей населення, потужним науково-дослідним сектором та збалансованими показниками бюджетної прозорості й участі громадян. Україна демонструє високий рівень використання цифрових сервісів та активне впровадження електронного урядування, проте ефективність цифрової трансформації стримується недостатньою інституційною спроможністю, скороченням наукового потенціалу, обмеженою інноваційною активністю бізнесу та проблемами бюджетної прозорості. Практичне значення дослідження полягає у формуванні рекомендацій щодо інтеграції цифрових технологій і штучного інтелекту в систему управління державними фінансами України з урахуванням європейського досвіду. Отримані результати можуть бути використані для модернізації фінансової політики України та інших держав, які здійснюють цифрову трансформацію системи публічного управління.