Конотації анімалістичної символіки в українській новелі зламу ХІХ – ХХ століть

Abstract

Особливості наративної структури розглянутих у статті новел Ольги Кобилянської, Василя Стефаника, Марка Черемшини допомогли простежити становлення характеру героя твору передусім у природному довкіллі, показати найтонші порухи його душі, спроеціювати минуле або майбутнє на теперішню «незвичайну» подію в його житті, зчаста супроводжувану спілкуванням із живою істотою. Образи й деталі новели, надто ж анімалістичні, надають авторові та реципієнтові змогу «змоделювати» світ персонажа на основі кількох містких символів і численних асоціацій, викликаних ними. Завдяки згаданим чинникам українська новелістика отримує естетичний потенціал космогонічного міфу, виявами якого є діалог оповідача або розповідача з вищими силами, природними стихіями, реаліями буденного життя, їх поетизація та одухотворення. The specifications of narrative structure in novellas by Olha Kobylyanska, Vasyl Stefanyk and Marko Cheremshyna analyzed in this article made possible to follow the formation of a story’s character, first of all within the natural surroundings, to display the subtlest movements of one’s soul, and to project the character’s past or future on the current event in one’s life, accompanied with communication with a living creature. The images and details of the novella, especially those animalistic, permit both the author and the recipient to ‘model’ the character’s world out of several capacious symbols together with numerous associations evoked by them. Due to the factors listed, the integrity of Ukrainian novellas have got the esthetic potential of a cosmogony myth, expressed in a character’s or a narrator’s dialogue with higher powers, natural elements and everyday realities, eventuating in their poeticization and personification.