Biotransformation of wastewater production of bakery yeast with biogas generation

Abstract

Baking yeast enterprises are a source of environmental pollution by concentrated wastewater. They are usually diluted with water and discharged into sewerage. It is rational to use methane fermentation, which will ensure the removal of pollutants and make the process cost-effective through the use of biogas and digestion. Therefore, it is relevant to study the question of the influence of fermentation parameters on the cleaning efficiency. The aim of the work is to study the methane fermentation of yeast production effluents in a continuous mode. Objectives: analysis of solving the problem of wastewater treatment of yeast plants, study of the influence of process parameters (dilution rate, addition of cobalt salts) on the efficiency of treatment; gas generation; vitamin production. Initial COD of effluents 4500 mg O2 / dm3, pH 6. Cultivation regime – continuous, dilution rate 4,1 • 10–3, 6,2 • 10–3, 8,2 • 10–3, 12,4 • 10–3 hours – 1. Cleaning efficiency 78,9 %. High values of dilution rate cause overload of activated sludge, which leads to reduced cleaning efficiency. The presence of cobalt also has a depressant effect. A significant amount of biogas (up to 5,2 dm3 / dm3) is produced with a high content of methane (up to 85 %), which is an alternative fuel. As the dilution rate increases, the biogas and methane content decrease. With increasing dilution rate from 4,1 • 10–3 to 12,4 • 10–3 hours–1, biogas decreased from 1,11 to 0,94 dm3 / g CODloading, and from 1,43 to 1,39 dm3 / g CODfermentation. Similarly to the effect on the depth of purification, the inhibitory effect of cobalt on methanogeneration is observed. Digestion is a valuable fertilizer with a significant content of cobalamin vitamins (up to 95 μcg / g). The addition of cobalt salts stimulates the synthesis of vitamins, providing an increase of 26,7 to 51,6 %, improving the ratio between active and inactive forms. Підприємства із виготовлення хлібопекарських дріжджів є джерелом забруднення довкілля концентрованими стічними водами. Зазвичай їх розводять водою і скидають у каналізаційні мережі. Раціональним є використання метанової ферментації, що забезпечить вилучення полютантів і зробить процес економічно вигідним через використання біогазу та дигестату. Тому актуальним є вивчення питання впливу параметрів ферментації на ефективність очищення. Мета роботи – дослідження метанової ферментації стоків дріжджових виробництв у безперервному режимі. Задачі: аналіз вирішення проблеми очищення стоків дріжджових заводів, дослідження впливу параметрів процесу (швидкість розбавлення, додавання солей кобальту) на ефективність очищення; газогенерацію; вітамінотворення. Початкове ХСК стоків 4500 мг О2/дм3, рН 6. Режим культивування – безперервний, швидкість розбавлення 4,1•10–3, 6,2•10–3, 8,2•10–3, 12,4•10–3 год–1. Ефективність очищення 78,9 %. Високі значення швидкості розбавлення зумовлюють перевантаження активного мулу, що веде до зниження ефективності очищення. Наявність кобальту також чинить пригнічувальну дію. Утворюється значна кількість біогазу (до 5,2 дм3/дм3) із високим вмістом метану (до 85 %), який є альтернативним паливом. При збільшенні протоку вихід біогазу і вміст метану зменшуються. При збільшенні швидкості розбавлення від 4,1•10–3 до 12,4•10–3 год–1 вихід біогаз знижувався з 1,11 до 0,94 дм3/г ХСКзавантаж., та з 1,43 до 1,39 дм3/г ХСКзброджен. Аналогічно із впливом на глибину очищення, прослідковується пригнічувальна дія кобальту на метаногенерацію. Дигестат є цінним добривом, має значний вміст вітамінів кобаламінової групи (до 95 мкг/г). Додавання солей кобальту стимулює синтез вітамінів, забезпечуючи їх приріст від 26,7 до 51,6 %, покращуючи співвідношення між активними і неактивними формами.