Теоретико-методичні засади управління ризиками у зовнішньоекономічній діяльності підприємств

Abstract

У статті обґрунтовано теоретико-методичні засади управління ризиками у зовнішньоекономічній діяльності підприємств в умовах зростання невизначеності та турбулентності зовнішнього середовища. Визначено специфіку прояву ризику у зовнішньоекономічних операціях, зумовлену валютними коливаннями, зміною законодавчого регулювання, політичними чинниками та нестабільністю світових ринків. Проаналізовано еволюцію наукових підходів до управління ризиками — від класичних концепцій мінімізації втрат до сучасних інтегрованих моделей, орієнтованих на стратегічну стійкість і проактивне реагування. Систематизовано основні принципи ризик-менеджменту відповідно до міжнародного стандарту ISO 31000:2018 та окреслено можливості їх адаптації до специфіки зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств. Узагальнено зміст процесу управління ризиками, який включає ідентифікацію, оцінювання, моніторинг та розроблення заходів реагування, із виокремленням етапів ідентифікації джерел, факторів і власне ризиків. Особливу увагу приділено розмежуванню проактивного та реактивного підходів до управління ризиками та визначенню їхньої ролі у забезпеченні безперервності бізнесу, підвищенні конкурентоспроможності й підтриманні стратегічної стабільності на міжнародних ринках. Запропоновано авторський підхід до формування системи управління ризиками у зовнішньоекономічній діяльності, що базується на поєднанні принципів системності, адаптивності та інтеграції ризик-менеджменту в загальну стратегію розвитку підприємства. Результати дослідження мають прикладне значення для удосконалення механізмів оцінювання та мінімізації ризиків у міжнародній діяльності підприємств різних галузей.