Психологічні основи професійної взаємодії людей та роботів: прогноз на майбутнє

Abstract

ХХІ століття відзначається бурхливим розвитком науки і техніки: у всі сфери життя і діяльності людини поряд з іншими механізмами поступово входять роботи. У зв’язку з цим у суспільстві, у науково-популярній літературі, у засобах масової інформації все частіше лунає питання, чи зможе робот, зокрема зі штучним інтелектом, замінити людину при виконанні професійної діяльності? Багатогранніcть проблеми впливу впровадження роботів та штучного інтелекту на майбутні життя та діяльність людства висвітлена у дослідженнях, дискусіях, висловлюваннях, публічних виступах І. Маска, Б. Прінга, П.Реріга, М. Френка, С. Хокінга, М. Цукерберга та ін. «Створення штучного інтелекту може бути як найбільшим успіхом в історії нашої цивілізації, так і найгіршою подією. Теоретично комп’ютери можуть наслідувати людський розум і навіть перевершувати його», – сказав С. Хокінг. Мета статті: здійснити психологічний футурологічний прогноз впровадження роботів, штучного інтелекту, зокрема в систему вищої освіти через призму авторського багаторічного психолого-педагогічного досвіду. Проаналізовано сучасні тенденції досягнень науково-технічного прогресу: у світі з кожним днем з’являються новини про приклади успішної професійної взаємодії людей та роботів (роботи Софія, Грейс, Aypera, робот-студент та багато ін..). Висновки: ймовірна можливість професійної конкуренції між людьми та роботами є очевидним позитивним аргументом до здобування вищої освіти, а також вміння постійно навчатись самостійно, на основі вже здобутих знань, умінь та навичок. Роботизація освітньої системи має привести до значного полегшення та спрощення діяльності викладача в майбутньому, оскільки на роботів можна покласти всю рутинну роботу, у свою чергу викладачі зможуть повністю присвячувати себе педагогічній творчості.