Сецесійний образотворчий складник в українській модерністській поезії

Abstract

У статті розглядаються особливості сецесійного творення образів природи та кохання, репрезентованого поетичними творами з добірок «Співи землі» Михайла Жука, «Calendarium» Миколи Філянського та «За брамою раю» Миколи Вороного. Показано, що сецесія як вияв дискретності й водночас пишної декоративності буття зумовлює оригінальність жанрової семантики, символіки та сюжетики любовних історій або натурфілософських замальовок. У різножанрових поезіях автори послідовно створюють панорамне, «петраркіанське» довкілля зі вписаними у нього постатями ліричних персонажів та їхнього оточення. The article shows the analysis of specifications of secession-oriented creating images of nature and love, represented by verse works from poetic collections ‘Chants of the Earth’ by Mykhailo Zhuk, ‘Calendarium’ by Mykola Filyansky, and ‘Beyond the Heaven’s Gate’ by Mykola Voronyi. The author of the article dealt with secession as the factor of discretion and otherwise the lofty decoration of everyday life, which conditioned the originality of generic semantics, symbolic and narrations in either love stories or natural-philosophical sketches. Apparently, the poets succeeded in gradual creation of panoramic, so-called ‘Petrarchian’ vision of the world with lyrical characters and their environment organically inscribed in it.